Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №945/570/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №945/570/26

Суддя: Павленко І. В.

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/570/26

Провадження № 2-о/945/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1 адвоката Коренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЗАВОДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ ОДЕСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Коренко Тетяну Володимирівну, через систему «Електронний суд», звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2026 року вказану заяву залишено без руху. 23 березня 2026 року представник заявника адвокат Коренко Тетяна Володимирівна, через систему «Електронний суд», подала уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

04 травня 2026 року на адресу суду надійшла цивільна справа № 945/570/26, провадження 2-о/945/74/26 та згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 травня 2026 року цивільна передана головуючому судді (судді-доповідачу) Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначає, що у лютому 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для отримання повторного свідоцтва про народження. Однак, заявнику було відмовлено у його видачі, оскільки були виявлені розбіжності між актовим записом про народження та документами заявника. Відповідно до відповіді Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції від 25.02.2026 р. № 156/21.17-82, в актовому записі про народження №2 від 08.01.1976 року, який складений виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Котовського району Одеської області є певні розбіжності, а саме: в актовому записі про народження дата народження дитини вказана ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в свідоцтві про народження та паспорті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , також актовому записі про народження прізвище дитини вказано - « ОСОБА_2 » Свідоцтво про народження заявниці складено російською мовою. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.01.1976 « ОСОБА_3 » народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Олексіївка Миколаївського район Одеської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народженні зроблено відповідний актовий запис №2 від 08.01.1976 року. Батьками дитини вказано батько « ОСОБА_4 » та мати « ОСОБА_5 » Оскільки виникли розбіжності, які неможливо змінити в позасудовому порядку, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду та встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження. У ОСОБА_1 у всіх офіційних документах послідовно зазначається дат народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіям паспортів, які були видані заявнику після укладення шлюбу, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про розірвання шлюбу, а також іншими документами, отриманими нею протягом життя Зазначена дата народження використовується заявницею, як єдина та незмінна пр оформленні усіх правовстановлюючих та особистих документів Крім того у переважній більшості документів заявниці її ім`я зазначено я ОСОБА_6 , тоді як у первинному свідоцтві про народження воно вказане російською мовою як « ОСОБА_6 », а в окремих документах перекладене українською мовою я « ОСОБА_6 ». Така різниця у написанні імені є наслідком перекладу з російської мови н українську та не змінює особу заявниці, однак фактично створює розбіжності мі актовим записом та іншими офіційними документами. Окрім цього, встановлено, що прізвище заявниці при складанні актового запису про народження було зазначене як « ОСОБА_2 », що є некоректним перекладом з російської мови на українську. Фактично правильним написанням прізвища українською мовою є « ОСОБА_7 », що підтверджується даними про її батьків, які у документах зазначені саме як « ОСОБА_7 ». Це підтверджується: копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (складений на укр.мові), копією паспорту її батька ОСОБА_8 (ID-картка № НОМЕР_3 ), пенсійним посвідченням ОСОБА_8 (серії НОМЕР_4 ), копією паспорту її матерії ОСОБА_10 (серії НОМЕР_5 ), із якого вбачається що ПІБ на українській мові зазначено, як « ОСОБА_10 », а ПІБ на російській мові « ОСОБА_5 ». Таким чином, наявні розбіжності у написанні прізвища, імені та дати народження виникли внаслідок технічної помилки при складанні актового запису про народження, а також у зв`язку з перекладом даних з російської мови на українську, що фактично не відображає достовірних відомостей про заявницю та унеможливлює отримання нею повторного свідоцтва про народження і належне оформлення

документів. Враховуючи викладене, встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження № 2 від 08.01.1976 року є необхідним для усунення виявлених розбіжностей, приведення відомостей у відповідність до фактичних даних та забезпечення реалізації заявницею своїх прав.

З урахуванням уточненої заяви, що була подана 23.03.2026, просить суд встановити факт неправильності запису в актовому записі № 2 від 08 січня 1976 року про народження ОСОБА_11 , уродженки с. Олексіївка Миколаївського району Одеської області, складений виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Котовського району Одеської області, в частині зазначення дати народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в частині зазначення прізвища « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_7 » та в частині зазначення власного ім`я « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_6 ».

Представник заявника адвокат Коренко Т.В. у судовому засіданні надала пояснення з посиланням на докази, які містяться в матеріалах справи та які, на думку заявника, доводять обґрунтованість заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету безпосередньо заінтересованої особи в підсистемі «Електронний суд».

Частиною 1 статті 223 ЦПК України регламентовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію заявника, висловлену як письмово, так і в судовому засіданні її представником, дійшов таких висновків.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)

Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).

Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його в адміністративному та/або судовому порядку.

Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по- батькові, місця і дати народження).

У пункті 11 вказаної постанови зазначено, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

Так згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 635/4947/20 (провадження № 61-18769св20), де при перегляді справи в касаційної порядку встановлено, що позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, де вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису. Тому об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження позивача саме цієї дати, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження позивача та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши такою датою.

Судом встановлено, що свідоцтво про народження заявниці серії НОМЕР_1 від 08.01.1976 містить таку інформацію: “ ОСОБА_3 ” народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження 08 січня 1976 року зроблено запис № 2. Батьки (запис російською): ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.12.1971 українською мовою зазначено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_12 уклали шлюб і після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище “ ОСОБА_7 ”.

Паспорт батька заявниці № НОМЕР_3 , виданий 19.03.2025 містить інформацію про ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Аналогічно прізвище вказано в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_4 “ ОСОБА_7 ”.

В паспорті матері заявниці серії НОМЕР_5 , що виданий 29.05.1996, прізвище також вказано як ОСОБА_13 . В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 від 21.02.2025, прізвище вказано як ОСОБА_13 .

Паспорт ОСОБА_1 № НОМЕР_7 , виданий 24.12.2020 містить інформацію, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Миколаївського району Одеської області.

Карта платника податків від 13.06.2024 містить аналогічну інформацію: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища суд встановив, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 після укладення шлюбу 02.10.1993 змінила прізвище на “ ОСОБА_14 ”.

В свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від 02.04.2010 вказано, що шлюб між чоловіком ОСОБА_15 і дружиною ОСОБА_16 розірвано.

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 та серії НОМЕР_10 містить інформацію, що ОСОБА_16 є матір`ю ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Також заявницею надано копію старого паспорту НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_16 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Паспорт видано 05.08.1998 року Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області.

Також надано копію 1-3 сторінки паспорту НОМЕР_12 , виданого 19 червня 2008 року Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області де вказано ПІБ заявниці ОСОБА_16 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища суд встановив, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 21 квітня 2010 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_19 та після реєстрації шлюбу прізвище дружини “ ОСОБА_20 ”.

Аналогічну інформацію містить свідоцтво про шлюб від 21.04.2010, де вказано що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклала шлюб з ОСОБА_19 .

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08.06.2022 у справі № 945/1943/21 містить інформацію про розірвання шлюбу між ОСОБА_19 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_21 .

На запит суду Радісносадівська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області надала інформацію про місце реєстрації заявниці, де вказано ПІБ заявниці, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

01 вересня 2026 року на запит суду було надано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження з якого суд встановив, що 08 січня 1976 року виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області складено актовий запис № 2 про народження де прізвище, ім`я, по батькові дитини вказано: ОСОБА_11 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідка про народження від 08 грудня 1975 року видана Миколаївською райлікарнею. Батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . В подальшому містяться записи про те, що 26.02.2026 ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_6 . Видані свідоцтва: серія та номер НОМЕР_1 дата видачі 08 січня 1976 р. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав: Виконавчий комітет Олексіївської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що заявник не заявляв про виклик свідків і надав лише ті докази, що наявні в матеріалах справи, вказавши у судовому засіданні про їх достатність, а також враховуючи, що заявник просить встановити саме факт неправильності запису в актовому записі № 2 від 08 січня 1976 року, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково.

Так, з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що документом, що підтверджує факт народження дитини ОСОБА_11 є довідка про народження від 08 грудня 1975 року видана Миколаївською райлікарнею.

Відповідно до ст. 163 Кодексу про шлюб та сім`ю України (в редакції станом на час виникнення правовідносин) реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Відповідно до п. 1, 2, 4 розділу І Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Українській РСР від 12.12.70, відповідно до статті 185 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміна імені, по батькові і прізвища підлягають реєстрації в державних органах запису актів громадянського стану (загсу). Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво.

Згідно із статтею 159 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР реєстрація актів громадянського стану в містах і районних центрах провадиться відділом загсу виконавчих комітетів районних (міських) Рад депутатів трудящих, а в сільській місцевості та селищах - виконавчими комітетами сільських та селищних Рад депутатів трудящих.

При реєстрації актів громадянського стану пред`являються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах загсу, а також документи, які посвідчують особу заявника: паспорт, а в місцевостях, де не введена паспортна система, свідоцтво про народження або видана за місцем проживання довідка виконавчого комітету сільської (селищної) Ради депутатів трудящих.

Відповідно до п. 8, 10 розділу ІІ Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Українській РСР від 12.12.70, відповідно до статті 163 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР реєстрація народження провадиться в органах загсу за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, у разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.

Реєстрація народження провадиться при пред`явленні:

а) довідки лікувального закладу про народження дитини. У виняткових випадках при народженні дитини вдома без подання медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписами двох свідків у графі 10 запису акта про народження ("Документи, що підтверджують факт народження дитини") із зазначенням прізвища, імені, по батькові та місця проживання свідків;

б) документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків);

в) документа, який є підставою для внесення відомостей про батька в запис акта про народження дитини.

Отже, оскільки 08 січня 1976 року виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області було складено актовий запис № 2 про народження ОСОБА_11 на підставі довідки про народження, яка була видана Миколаївською райлікарнею 08 грудня 1975 року, то датою народження заявниці не може бути ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо зазначення у актовому записі власного ім`я « ОСОБА_6 » замість правильного (на думку заявниці) « ОСОБА_6 », суд зазначає таке. Актовий запис № 2 про народження в графі прізвище, ім`я, по батькові дитини містить таку інформацію: “ ОСОБА_11 ”, українською мовою. В свідоцтві про народження заявниці серії НОМЕР_1 від 08.01.1976 вказано таку інформацію: “ ОСОБА_3 ” російською мовою. Оскільки помилка могла бути допущена внаслідок невірного перекладу саме з російської на українську мову, а не навпаки, то первинний документ, актовий запис, який містить інформацію саме українською мовою, не може бути визнаний неправильним, адже запис внесено зі слів батька заявниці.

Щодо зазначення прізвища « ОСОБА_2 » замість правильного (на думку заявниці) « ОСОБА_7 ».

Особою, яка подала заяву про реєстрацію народження дитини був ОСОБА_8 , УРСР, Одеська обл., Миколаївський р., с. Олексіївка.

Відомості про відмітки зроблені в актовому записі: Колишня назва сільської ради - виконавчий комітет Олексіївської сільської ради депутатів трудящих Миколаївського району Одеської області. Гр.14 батькові виконалось - 24 р. , матері - 21 р., гр.17 батько працює – колгосп "Комінтерн" тракторист, мати – колгосп "Комінтерн" колгоспниця, гр. НОМЕР_14 присутні при реєстрації народження - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . Даний актовий запис підписаний батьком та присутніми особами.

Однак при цьому, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.12.1971, яке було видано раніше, українською мовою зазначено такі дані “ ОСОБА_8 ”.

Паспорт батька заявниці № НОМЕР_3 , виданий 19.03.2025 містить інформацію про ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Аналогічно прізвище вказано в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_4 “ ОСОБА_7 ”.

За таких обставин суд вважає, що в цій частині вимоги заявниці підлягають задоволенню, оскільки вони підкріплені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЗАВОДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ ОДЕСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт неправильності запису в актовому записі № 2 від 08 січня 1976 року про народження ОСОБА_11 , уродженки с. Олексіївка Миколаївського району Одеської області, складений виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Котовського району Одеської області, в частині зазначення прізвища « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_7 ».

У іншій частині вимоги заяви залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ЗАВОДСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ ОДЕСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 24059736, адреса 54020, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Корабелів, буд. 16.

Дата складення повного судового рішення 06.10.2026.

Суддя І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua