Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №487/4831/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4831/26

Провадження № 2/487/3269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря М.М. Ходикіна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Дідняк Ірини Анатоліївни до ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Сторона позивача 09.06.2026 звернулась через систему «Електронний суд» до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 матеріальну шкоду завданої внаслідок ДТП в розмірі 100458,47грн. в т.ч. 90658,47грн. різниця між отриманими страховими виплатами та реальними матеріальними збитками, 8000,00 грн. витрати з оцінки вартості розміру матеріальної шкоди, 1800,00 грн. витрати за евакуацію авто. Також позивач просить стягнути 2131,00 грн. судового зборку та 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.09.2025 о 12 год. 00хв., ОСОБА_2 , керуючи т/з «Toyota Avensis» д.р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Озерній на перехресті з вул.Курортна у м. Миколаєві, при здійсненні повороту ліворуч, не надав переваги в росі автомобілю «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тим самим ОСОБА_2 , порушив вимоги п. 16.13 ПДР України., за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.10.2025 у справі № 487/7174/25 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , «KIA Cerato» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_1 KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 , з місця ДТП був евакуйований, що підтверджує АКТ прийому – передачі виконаних робіт (наданих послуг) 00000047 від 16.09.2025 та сплачено 1800,00грн. На день ДТП згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідальність відповідача застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № полісу 232920606 в ПрАТ "УПСК" здійснила страхове відшкодування в сумі 50000,00 грн., що підтверджує зарахування на рахунок позивача. 16.09.2025 ОСОБА_1 за власні кошті в сумі 8000,00 грн. замовила незалежну оцінку про визначення вартості розміру (збитків) матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля «KIA Cerato» в наслідок ДТП, що підтверджується договором та квитанцією. Згідно звіту № 293-25 від 27.09.2025 ринкова вартість автомобіля «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 дорівнює 203910,45 грн. на дату ДТП, вартість відновлювального ремонту дорівнює 140658,47грн. (з врахуванням ПДВ в запчастинах). На сьогоднішній день сума невідшкодованого матеріального збитку становить 100458,47грн. що складаються з 90658,47грн. різниця між отриманими страховими виплатами та реальними матеріальними збитками 8000,00грн. за оцінку про визначення вартості розміру (збитків)

матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля 1800,00 грн. за евакуацію з місця ДТП. Позивач оцінює в 50 000,00грн. моральної шкоди пов`язуючи з ДТП але така вимога не заявлена в резолютивній частині позову.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено 18.06.2026 судді Лагоді А.А.

Ухвалою суду від 22.06.2026 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником позивача подано 21.07.2026 клопотання про залучення ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки для об`єктивного розгляду справи необхідно залучити страхову компанію в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 28.07.2026 залучено до участі у цивільній справі у якості співвідповідача - ПрАТ «УПСК».

09.08.2026 на адресу суду від сторони відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив згідно якого, сторона заперечує проти позову. Зазначає, що зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спірні правовідносини виникли з факту ДТП, яке сталося 16.09.2025 за участю транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 , вина якого у вчиненні ДТП підтверджується постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2025. В результаті ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження. У позовній заяві позивач зазначає, що цивільно- правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Дане твердження є достовірним та правильним і на його підтвердження додає копію полісу обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1888665, страховик – ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», страхувальник – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; строк дії полісу з 22.10.2024 по 21.10.2025. У позовній заяві позивач вказує, що сума завданих внаслідок ДТП збитків складала загалом 150458,47 грн., у т.ч. 140 658,47 грн. – вартість відновлювального ремонту, 8000,00 грн. – витрати на проведення оцінки визначення вартості збитків та 1800,00 грн. – витрати на евакуацію авто з місця ДТП. За твердженням позивача завдані збитки відшкодовані страховиком лише частково у сумі 50000,00 грн., у зв`язку з чим решта суми збитків заявлена до стягнення. До позовної заяви позивачем не надано матеріалів, які стосуються визначення страховиком розміру збитків та виплати страхового відшкодування, тож відповідач наразі позбавлений можливості спростувати чи підтвердити зазначені в позові відомості про розмір збитків та їх виплату страховиком. Виходячи з тієї інформації та доказів, що є у справі, а також виходячи з умов полісу ОСОБА_2 зазначає, що не є належним відповідачем у даному спорі.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилася, представником позивача надано письмову заяву згідно якої позовні вимоги підтримано в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилась, представником відповідача до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності та згідно якої заперечила проти позову в повному обсязі.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд при розгляді цієї справи керується положеннями ч.4, 6 ст.82 ЦПК України та виходить з наступного.

Відповідно до постанови Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.10.2025 у справі № 487/7174/25, 16.09.2025 о 12 год. 00хв., ОСОБА_2 , керуючи т/з «Toyota Avensis» д.р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Озерній на перехресті з вул.Курортна у м. Миколаєві, при здійсненні повороту ліворуч, не надав переваги в росі автомобілю «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію т/з СТР №386390 «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_1 .

Як свідчить поліс №АТ/1888665 відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.10.2024 з ПрАТ «УПСК», строк дії з 22.10.2024 до 21.10.2025. Даним полісом забезпечений т/з «TOYOTA AVENSIS» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . За вказаним полісом страхова сума складає 160000,00 грн., франшиза 3200,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Пленум Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 Постанови від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зокрема, зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Разом з тим, згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15 зазначив, що за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Приписи ст. 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону № 1961-IV передбачають, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності ТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди ТЗ ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ.

16.09.2025 ПП ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 провів огляд колісного т/з «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 , 2007р.в., про що склав протокол із зазначенням в ньому обсягу та характеру пошкоджень, найменування деталей, всього 23 пункти.

17.09.2025 власниця автомобіля марки «KIA Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 звернулась з повідомленням про ДТП до ПрАТ «УПСК», що підтверджується повідомленням про ДТП. Як зазначає в позові представник позивача адвокат Дідняк І.А. ПрАТ «УПСК» здійснило позивачу страхове відшкодування в сумі 50000,00 грн., що не заперечується відповідачем, а тому рахується встановлено судом.

Згідно зі звітом №293-25 від 16.09.2025 про незалежну оцінку майна з визначення вартості збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «KIA Cerato» р.н. НОМЕР_2 зазначено, що ринкова вартість вказаного автомобіля дорівнює 203910,45грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ в запчастинах складає 140658,47грн., що також зазначено в ремонтній калькуляції №293 від 16.09.2025, вартість матеріального збитку на дату ДТП 16.09.2025 - 80401,49грн.

Сторона позивача обґрунтовує розмір позовних вимог в сумі 100458,47грн., що складається з 90658,47грн. (різниця між отриманою страховою виплатою та реальними матеріальними збитками), 8000,00 грн. витрати за проведену оцінку з визначення розміру збитку, 1800,00 грн. витрати на евакуацію т/з з місця ДТП.

З наданих позивачем копії акту виконаних робіт №5230 від 28.11.2025 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту вбачається, що ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) надано послуги ОСОБА_1 з переліком послуг відносно т/з «KIA Cerato», 2007р.в., НОМЕР_2 на загальну суму 63000,00грн. та переліком задіяних товарів на суму 54040,00грн., а всього 117040,00грн.

З наданих позивачем копії акту виконаних робіт №5231 від 28.11.2025 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту вбачається, що ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) надано послуги ОСОБА_1 з переліком товарів відносно т/з «KIA Cerato», 2007р.в., НОМЕР_2 на загальну суму 2920,00грн.

З наданих позивачем копії акту виконаних робіт №5232 від 28.11.2025 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту вбачається, що ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) надано послуги ОСОБА_1 з переліком послуг відносно т/з «KIA Cerato», 2007р.в., НОМЕР_2 на загальну суму 27207,00грн.

З наданих актів виконаних робіт №5232 від 28.11.2025, №5231 від 28.11.2025 вбачається включення товарів та послуг, що передбачені в акті виконаних робіт №5230 від 28.11.2025.

Отже, загалом суд приймає в якості належного доказу дані акти та констатує про відновлення т/з «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 на суму 117040,00грн.

Також, представником позивача надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру №5231 від 28.11.2025 на суму 18913,00грн., прийнято ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Також, представником позивача надано копію квитанції №273210070 від 04.12.2025 на суму 68340,00грн. в т.ч. комісія 340,00грн., платник ОСОБА_1 , одержувач ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Також, представником позивача надано копію платіжної інструкції від 11.11.2025 на суму 2920,00грн., платник ОСОБА_1 , одержувач прочерк, рахунок отримувача НОМЕР_6 .

Також, представником позивача надано копію платіжної інструкції від 11.11.2025 на суму 27207,00грн., платник ОСОБА_1 , одержувач прочерк, рахунок отримувача НОМЕР_6 .

Отже, позивач сплатив ФОП Іпатенко А.І. (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за відновлення т/з «KIA Cerato» д.р.н. НОМЕР_2 - 117040,00грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц, у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Оскільки автомобіль фактично відремонтований, тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, доказів на підтвердження розміру витрат на відновлювальний ремонт і того, що вони понесені саме ним, позивач надав суду зазначених вище.

Стосовно підстав для стягнення з відповідачів заявлених в позові вимог суд виходить з наступного.

В резолютивній частині позову позивач просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 100458,47грн., яка на думку позивача склалась виходячи вартості відновлювального ремонту в сумі 140658,47грн. зазначеного у світі №293-25 від 27.09.2025 та страхового відшкодування в сумі 50000,00грн.

З наданих позивачем документів з відновлення т/з «KIA Cerato», 2007р.в., НОМЕР_2 підтверджується сума 117040,00грн., а за полісом №АТ/1888665 відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.10.2024 з ПрАТ «УПСК», страхова сума складає 160000,00 грн., франшиза 3200 грн.

Таким чином, розмір страхової суми 160000,00 грн. повністю покриває суму відновлювального ремонту в розмірі 117040,00 грн., 1800грн. витрат на евакуацію авто, 8000,00грн. витрат на експертизу (сума збитків з якої не враховується судом при наявності фактичних витрат на відновлення авто), а беручи до уваги часткову сплату страхового відшкодування в сумі 50000,00 грн. розмір позовних вимог має становити 67040,00грн. про яку зазначає представник позивача в заяві від 06.10.2026, що свідчить про безпідставність позовних вимог до ОСОБА_2 .

Проте, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог та враховуючи відсутність позовних вимог до ПрАТ «УПСК», оскільки позивач не уточнив належним чином позовні вимоги відповідно до кожного із відповідачів, а лише заявив їх до ОСОБА_2 , відсутні правові підстави про стягнення з ПрАТ «УПСК» матеріальної шкоди в сумі 67040,00грн., 1800грн. витрат на евакуацію авто, 8000,00грн. витрат на експертизу.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, то і понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1 адвоката Дідняк Ірини Анатоліївни до ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40.

Суддя А.А.Лагода