Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №477/1158/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1158/26

Провадження №2/477/1531/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання –Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИЛА:

На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 39 440,00 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4534291 від 29.11.2021 року на суму 10 000,00 грн, строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 5,00% в день, 0,38 % -проценти за користування кредитом., комісія за надання кредиту – 300,00 грн., яка нараховується за ставкою 3,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги грошових коштів до відповідача.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 39 440,00 грн., що складається з 10 000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 29 140,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 300 грн. – комісія.

За таких обставин позивач просить стягнути на його користь із відповідача зазначені суми заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши під час звернення до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений за зареєстрованим місцем проживання належним чином та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідно до якої, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач відзив не подав, будь яких клопотань або заперечень на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4534291 від 29.11.2021 року на суму 10 000,00 грн, строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 5,00% в день, 0,38 % -проценти за користування кредитом., комісія за надання кредиту – 300,00 грн., яка нараховується за ставкою 3,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

2.2.1 - позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору;

2.2.2 - нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору;

2.3.1.1 - пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів. Для продовження строї кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування: 3 дні - 3 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії), 7 днів - 5 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії), 15 днів - 10 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умова: проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитувань нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору;

2.3.1.2 - Пролонгація на стандартних (базових) умовах:

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Отже, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, у тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правові висновки щодо застосування відповідної норми права викладено і постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 і від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17

Тобто, ТОВ «Факторинг Партнерс» довело, що в даному випадку сторонами погодженням пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 2.3.1.2 договору на строк 60 днів і під час дії строку пролонгації договору відсотки нараховувались на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору в строк до 24.02.2022 року.

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 10 000,00 грн на поточний рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією від 29.11.2021 року про успішне перерахування грошових коштів в сумі 10 000,00 грн. року на карту відповідача НОМЕР_1 .

Підписання договору про надання споживчого кредиту свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги грошових коштів до відповідача.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 39 440,00 грн., що складається з 10 000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 29 140,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 300 грн. – комісія.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.

Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 29.11.2021 року отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. Протягом перших 30 днів користування кредитом відсотки нараховувалися у розмірі 0,38% за кожен день користування. Наступні днів відсотки нараховувалися за стандартною процентною ставкою у розмірі 5% за кожен день користування до 24.02.2022 року. Жодних платежів на погашення кредиту відповідач не здійснював. Проценти нараховувалися в межах строку передбаченого п.2.3.1.2 договору.

Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовував.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором в розмірі 39 440,00 грн., що складається з 10 000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 29 140,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 3 00 грн. – комісія.

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 13 000 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження цих витрат позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги № 02/07-2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Ліга Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №1049 за договором №02-07/2024 від 01 квітня 2026 року у даній справі надано ТОВ «Факторинг Партнерс» такі види правової допомоги: усна консультація з вивчення документів 2 години вартістю 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години 9000 грн. Загальна вартість 13000 грн.; витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 на суму 13000 грн.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення розміру можливе лише вразі заперечення іншої сторони або якщо позов задоволено частково Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не надав будь-яких заперечень по справі, суд, не вбачає підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та вважає витрати в сумі 13000,00 грн підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,12,89,259,263-265,282 Цивільного процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за кредитним договором №4534291 від 29.11.2021 року у сумі 39 440,00 ( тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, що складається з 10 000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 29 140,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 300 грн. – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судового збору в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – Oовариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640171, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Гедройца Єжи, 6, оф.521.,

відповідач – ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.А.Саукова