Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №473/3707/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №473/3707/25

Провадження №2/477/337/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої – судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання – Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області за підсудністю Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача – Альховська Ірина Богданівна через підсистему «Електронний суд» звернулась з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № CL-332415 в сумі 227 505,99 грн, судовий збір, також витрати на правничу профейсійну допомогу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 01 вересня 2021 року був укладений договір про надання споживчого кредиту № CL-332415, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» надав позичальнику кредит у сумі 100 041,77 грн.

Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» був укладений договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № CL-332415 від 01.09.2021 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс».

12.12.2024р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором складає 227 505,99 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до положень статті 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 01 вересня 2021 року був укладений договір про надання споживчого кредиту № CL-332415, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» надав позичальнику кредит у сумі 100 041,77 грн.

Кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 100 041,77 грн. строком на 60 місяців до 31.08.2026 року, з умовою сплати процентів за ставкою 35,00% річних (відповідно до п. 4.2 договору при розрахунку процентів застосовується формула «факт/360»), орієнтовна реальна річна процентна ставка – 41,19%.

Факт перерахування коштів підтверджується меморіальними ордерами №50137019 від 01 вересня 2021 року відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 10 380 грн., а також меморіальним ордером №50137054 від 01 вересня 2021 року, відповідно до якого перерахували відповідачу кошти в сумі 89 661,77 грн.

Окрім цього, позивачем було надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості станом на 07.11.2023 року складала 146 384,55 грн., відповідачем часткового погашалась заборгованість.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 у справі №554/4300/16-ц.

Таким чином, надана позивачем до справи виписка по особовому рахунку узгоджується із розрахунком заборгованості і в сукупності з іншими доказами дають підстави для висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази, а саме первинні бухгалтерські документи щодо надання кредитних коштів, отримання таких коштів відповідачем.

08.11.2023 АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» уклали договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами у відповідності до умов якого клієнт АТ «Кредобанк» відступає фактору ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (передає у власність фактора) права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор з дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому з до їх виникнення) набуває (приймає у власність) від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснено сплату фінансування) клієнту.

Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору факторингу шляхом укладення (підписання) цього договору сторони підтверджують здійснення фактичної передачі клієнтом у власність фактору та прийняття фактором у власність від клієнта (фактичне відступлення) з дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, з дня їх виникнення) прав вимоги за кредитними договорами щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі. Цей договір є підтвердженням фактичного переходу від клієнта до фактора (фактичного відступлення) прав вимоги щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього договору з визначеної цим договором дати переходу прав вимоги

З платіжної інструкції №1 від 08.11.2023 вбачається, що ТОВ «ФК «МАРИН -ФІНАНС» здійснило оплату АТ «КРЕДОБАНК» за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу.

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу ТОВ « «ФК «МАРИН -ФІНАНС» набуло право вимоги до за кредитним договором № CL-332415.

12.12.2024р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Таким чином, за встановлених обставин, позивачем доведено набуття ним права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним між АТ Кредобанк та ОСОБА_1 .

За період з 09.11.2023 року по 31.05.2025 року відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом, станом на 31.05.2025 року – 81 121,44 грн.

Таким чином, з урахуванням нарахованих відсотків, загальна заборгованість відповідача складає 227 505,99 грн., що складається з 70 851,80 грн. – заборгованість за тілом кредиту ( строкова), 19 276,96 грн. –заборгованість за тілом кредиту (прострочена), 612,25 грн. – заборгованість за відсотками (строкова), 55 643,54 грн. – заборгованість за відсотками ( прострочена), строкові відсотки – 81 121,44 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Отже судом встановлено, що сторони, підписавши Кредитний договір погодили усі істотні його умови.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактору надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Заборгованість за кредитним договором № CL-332415 від 01.09.2021 року складає 227 505,99 грн., що складається з 70 851,80 грн. – заборгованість за тілом кредиту ( строкова)19 276,96 грн. –заборгованість за тілом кредиту (прострочена), 612,25 грн. – заборгованість за відсотками (строкова), 55 643,54 грн. – заборгованість за відсотками ( прострочена), строкові відсотки – 81 121,44 грн.

Отже, беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконував умови договору та своєчасно не сплачував кредитні кошти, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором № CL-332415 від 01.09.2021 року.

Із змісту ст. 137 ЦПК України вбачається, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору № 24/01/25 про надання юридичних послуг від 24.01.2025 року, укладений між ТОВ Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» та адвокатом Альховською Іриною Богданівною, копію акту приймання передачі виконаних робіт № 1 від 27.01.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг становить 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є.,4, каб.4) заборгованість за кредитним договором № CL-332415 від 01.09.2021 року у розмірі 227 505,99 (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот п`ять) гривень 99 копійок, що складається з 70 851,80 грн. – заборгованість за тілом кредиту ( строкова), 19 276,96 грн. –заборгованість за тілом кредиту (прострочена), 612,25 грн. – заборгованість за відсотками (строкова), 55 643,54 грн. – заборгованість за відсотками (прострочена), строкові відсотки.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є.,4, каб.4) судовий збір у розмірі 2 730,07 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень 07 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є.,4, каб.4)

відповідач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя А.А.Саукова