Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №477/1694/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1694/26

Провадження №3/477/767/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., при секретарі Котовій О.Д.,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,

свідка ОСОБА_3 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 червня 2026 року серії ВАД №724640, 20 травня 2026 року о 10.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №2 по вул.Соборна в с.Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, у громадському місці висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному 18 червня 2026 року, обставин не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 , яка є її сусідкою, сама спровокувала конфліктну ситуацію, яка сталась між ними 18 травня 2026 року, а не 20 травня, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Жодних хуліганських дій відносно ОСОБА_2 вона не вчиняла. Натомість, конфлікт між ними відбувся через те, що ОСОБА_2 звинуватила її у знищенні комунальною службою громади бузкового куща, який ріс біля двору ОСОБА_2 та заважав пішоходам пересуватись пішохідною доріжкою. Поліцію у той день викликала сама ОСОБА_1 , зателефонувавши за номером «102», однак протокол про адміністративне правопорушення складено не було. Пізніше їй стало відомо, що заяву до поліції ОСОБА_2 написала лише 18 червня 2026 року, майже через місяць після події, зазначивши про вчинення відносно неї 20 травня 2026 року хуліганських дій з боку ОСОБА_1 . Додатково пояснила, що з ОСОБА_2 у неї неодноразово виникали конфліктні ситуації з різних причин та здебільшого були спровоковані самою ОСОБА_2 .

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є її сусідкою. 20 травня 2026 року працівник комунальної служби громади знищив сорокарічний кущ бузку, який ріс біля її двору, оскільки ОСОБА_1 зверталась до сільської ради з вимогами, щоб його прибрали, бо він начебто заважав пішоходам, хоча насправді це не так. Дільничого інспектора громади викликала її сусідка ОСОБА_4 . Після того, як він приїхав, прийшла ОСОБА_1 та штовхнула ОСОБА_2 на сітку-огорожу. Протокол про адміністративне правопорушення у той день складено не було, з приводу тілесних ушкоджень вона не зверталась. 21 травня 2026 року вона звернулась до голови сільської ради з заявою щодо знищення куща бузку та щодо поведінки ОСОБА_1 . Зазначила, що суперечки між ними виникали і раніше, оскільки ОСОБА_1 постійно провокує конфлікти, ображає її, вчиняє дії, які не є добросусідськими.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є соціальним працівником та працює у Центрі соціального захисту Шевченківської громади, проживає у с.Шевченкове. 20 травня 2026 року вона була свідком конфліктної ситуації між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу куща бузку. Окрім неї свідком події була також ОСОБА_5 . Бачила, як ОСОБА_1 мовчки підійшла до ОСОБА_2 , яка стояла біля свого домоволодіння та розмовляла з ОСОБА_6 , та штовхнула її на сітку-огорожу, після чого пішла додому. Це сталося вже після того, як приїхав дільничий інспектор громади. Вона залишилась, щоб обробити ОСОБА_2 рану. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_1 і раніше вчиняла побиття ОСОБА_2 . У той день ОСОБА_2 заяву до поліції не писала.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол прийняття заяви ОСОБА_2 від 18 червня 2026 року щодо обставин 20 травня 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 18 червня 2026 року, відповідно до яких 20 травня 2026 року під час сварки ОСОБА_1 її побила, однак на даний час тілесні ушкодження відсутні, також систематично агресивно поводиться щодо неї, чим порушує громадський порядок; письмові пояснення ОСОБА_1 від 18 червня 2026 року, відповідно до яких між нею та її сусідкою ОСОБА_2 неодноразово раніше виникали словесні конфлікти. 20 травня 2026 року між ними також відбувся словесний конфлікт, тілесні ушкодження ОСОБА_2 вона не завдавала; рапорт чергового ЧЧ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 18.06.2026 року, відповідно до якого 18.06.2026 року від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про побиття та знущання з боку ОСОБА_8 щодо її сусідки, подія мала місце 20.05.2026 року.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна бо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і заяку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Спрямованістю умислу, мотивами та цілями хуліганства є умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, та наслідками даного правопорушення обов`язково є саме настання порушення громадського порядку і спокою громадян.

Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.07.2019 року (справа №288/1158/16-к) зазначила таке: «За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданих ними у судовому засіданні, слідує про виникнення 18 травня 2026 року у с.Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області біля будинку №2 по вул. Соборній, конфлікту між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підгрунті тривалих неприязних стосунків між ними, що виключає умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Доказів протилежного матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі №463/1352/16-а від 08 липня 2020 року у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тобто, недоведеність вини прирівнюється до невинуватості особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведеного, відповідно до вимог статті 247 КУпАП, провадження у даній справі належить закрити.

Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Вітовський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. А. Саукова