Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №474/317/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/317/26

Провадження № 2/474/401/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29.09.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

27.04.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (далі - позивач) звернулося до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3971183 від 11.09.2023р. у розмірі 15 046 грн. 27 коп., з яких: 1 999 грн. 99 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 9 286 грн. 28 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 3 760 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за 94 календарних днів.

Позов обґрунтований тим, що 11.09.2023р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено електронний договір № 3971183 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого відповідачці були надані грошові кошти у сумі 2 000 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку НОМЕР_1 .

Строк кредиту 350 днів, з 11.09.2023р. до 26.08.2024р., з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.

Стандартна процентна ставка 2% в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,80% та застосовується якщо клієнт до встановленого строку у п. 1.4.2 договору або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. В іншому випадку нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою

У період з 11.09.2023р. до 24.05.2024р. відповідачкою здійснено платіж у сумі 352 грн 01 коп., з яких 0 грн 01 коп. спрямовані на тіло кредиту та 352 грн – на проценти.

24.05.2024р. ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 відступило за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором 3971183 у сумі боргу 1 999 грн. 99 коп. – сума заборгованості за тілом кредиту, 9 286 грн. 28 коп. - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором.

Строк дії договору 3971183 - до 26.08.2024р., та станом на день укладення договору факторингу між сторонами строк його дії не закінчився, а тому позивачем в межах строку дії договору нараховані проценти за 94 календарних дні (25.25.2024р. – 26.08.2024р.) відповідно до наступного розрахунку: 1 999 грн. 99 коп. х 2% = 40 грн. 00 коп. х 94 календарних дні = 3 760 грн. 00 коп.

А тому сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором та позивачем, разом становить 13 046 грн 28 коп.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору не погашена, а тому позивач просив стягнути на його користь заборгованість за договором 3971183 у заявленому розмірі.

Також позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Представник позивача Столітній М.М. в судові засідання призначені на 29.06.2026р. та 29.09.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи у відсутність представника позивача, дав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судові засідання призначені на 29.06.2026р. та 29.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання рекомендованим поштовим відправленням, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки суд не повідомила, з заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за її відсутності чи іншими заявами по суті спору - не зверталася.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

29.09.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

11.09.2023р. о 11:20:13 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М663 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

11.09.2023р. о 11:21:18 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3971183 про надання споживчого кредиту (далі – договір № 3971183). Укладення договору здійснювалося сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході його в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта вказаний ним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором М663 11.09.2023р. о 11:21:18 (п. 1.1 розд. 1 та розд.10 договору № 3971183).

На умовах встановлених договором № 3971183 товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту – 2 000 грн. 00 коп. Строк кредитування 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору (п.п.1.2-1.3 договору № 3971183).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 , дата надання кредиту – 11.09.2023р. або 12.09.2025р. (п.п. 2.1, 2.2 договору № 3971183).

Стандартна процентна ставка 2% в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору (350 днів). Знижена процентна ставка 0,80% в день та застосовується якщо клієнт до 06.10.2023р. чи протягом наступних трьох днів сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. В іншому випадку нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.п. 1.4-1.4.2 договору № 3971183).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, за методом факт/факт. До періоду розрахунку процентів не включається день надання кредиту проте включається день фактичного повернення кредиту (п.п. 3.1, 3.2 договору № 3971183).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 37 133,37% річних, та з врахуванням зниженої процентної ставки – 15 268,97% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 16 000 грн. 00 коп. та з врахуванням зниженої ставки 15 400 грн. 00 коп. Мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби (п.п. 1.5-1.9 договору № 3971183).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів. У разі якщо дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися від дати дострокового часткового повернення кредиту з врахуванням встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. Новий графік платежів розміщується в особистому кабінеті чи направляється на електронну адресу клієнта (п.п. 4.1 - 4.2 розд. 4 договору № 3971183).

Право вимоги дострокового повернення кредиту та порядок такого, а також доручення клієнта товариству ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів електронного платіжного засобу для направлення їх на повернення кредиту, процентів, - передбачено п.п. 4.4, 4.9 розд. 4 договору № 3971183.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором чи договір факторингу з будь-якою третьою особою, без окремої згоди клієнта, але з його повідомленням про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення (п. 5.1.3 договору № 3971183).

У розділі 5 (п. 5.3) договору № 3971183 сторони погодили, що клієнт має право, зокрема:

- достроково повернути кредит як в повному обсязі так і частинами;

- відмовитися від укладення договору, про що повідомити товариство не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання його примірника, шляхом направлення письмового повідомлення на електронну адресу товариства чи поштову адресу рекомендованим цінним листом, та повернути отримані кошти протягом 7 днів з дня направлення товариству повідомлення. При цьому, у випадку неповернення споживачем загальної суми кредиту/процентів у зазначений строк відмова споживача від договору вважається такою, що не здійснювалася та договір продовжує діяти на тих же умовах.

Згідно п. 6.4-6.4.2 розд. 6 договору № 3971183, у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів, товариство має право нараховувати штраф у розмірі 15% від суми кредиту (300 грн) на 4-й день такого невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання та у розмірі 1,10% від суми кредиту (22 грн) починаючи з 5-го дня за кожен факт такого порушення.

Пунктом 6.5 договору № 3971183 встановлено, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій (неустойка) протягом періоду дії такого мораторію (заборони) не нараховується та клієнтом не сплачуються.

Внесення змін та доповнень до договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів (угод) (п. 7.1 розд. 7 договору № 3971183).

У п.п. 9.3, 9.7 розд. 9 договору № 3971183 визначено, що договір укладений строком на 365 днів. Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами електронного копіювання, в особистий кабінет/мобільний застосунок клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора який формується автоматично для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Підписуючи договір клієнт підтвердив, зокрема і те, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація про фінансову послугу та про її надавача, яка розміщена на веб-сайті, та інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) згідно ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», він ознайомлений з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладення договору редакція яких розміщена на веб сайті (п. 9.9 розд. 9 договору № 3971183).

Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній) або через особистий кабінет, та іншими каналами комунікації (п. 9.10 розд. 9 договору № 3971183).

Також у додатки до позовної заяви надано Додаток № 1 до договору № 3971183 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором М663, у графі якої «загальна вартість кредиту» зазначена сума – 15 400 грн. 00 коп., та у графі «проценти» зазначена сума 13 400 грн. 00 коп. Інші види витрат за споживчим кредитом не значаться. Реальна річна процентна ставка 15268,97%. Та при застосування стандартної процентної ставки без врахування зниженої: загальна вартість кредиту зазначена як 16 000 грн. 00 коп., проценти – 14 000 грн. 00 коп., реальна річна процентна ставка 37133,37 %.

Додатком до позову є також Правила надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» затверджені наказом № 36-ОД від 08.05.2023р.

31.05.2024р. листом за вих. № 20240531-826 ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Лінеура Україна», з яким було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022р., про те, що відповідно до вказаного договору успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 11.09.2023р. о 11:23:08 на суму 2 000 грн. 00 коп. Призначення платежу – зарахування коштів на картку маска карти НОМЕР_1 .

Обставини перерахування відповідачці коштів за договором № 3971183 підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» від 05.05.2026р. з доданою платіжною інструкцією № 1375111993815, згідно з якими ОСОБА_1 у банку емітована банківська картка НОМЕР_1 , на яку 22.03.2025р. було зараховано кошти в сумі 2 000 грн.

З розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.05.2024р. становить: 2 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 9 286 грн. 28 коп. - заборгованість за процентами, що розраховані у період з 12.09.2023р. до 06.10.2023р. за зниженою процентною ставкою 0,80% в день та з 07.10.2023р. до 24.05.2024р. за ставкою 2% в день. На погашення боргу відповідачкою вчинено платіж 03.10.2023р.: 0 грн 01коп. на погашення тіла кредиту та 352 грн 00 коп. – на погашення процентів.

За умовами договору факторингу від 24.05.2024р. № 24/05/2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок клієнта.

24.05.2024р. сторонами договору факторингу № 24/05/2024 підписано акти прийому-передачі реєстру боржників, у т.ч. в електронному вигляді, а також 30.10.2025р. та 31.10.2025р. проведено фінансування за цим же договором факторингу, про що до суду надані платіжну інструкцію № 410, № 411, № 412, № 417, № 418, № 419.

Вказаної ж дати сторонами договору факторингу № 24/05/2024 підписано Реєстр боржників у якому під порядковим номером 2195 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 11 286 грн. 27 коп., з яких: 1 999 грн. 99 коп. заборгованість за тілом кредиту; 9 286 грн. 28 коп. заборгованість за процентами. Кількість днів прострочення - 209.

Згідно розрахунку ТОВ «Фінтраст Капітал» за 94 календарних дні (з 25.05.2024р. до 26.08.2024р.) відповідачці у вказаний період нараховані відсотки за 94 календарних дні, в межах строку договору, відповідно до п. 1.4.1 договору за стандартною процентною ставкою 2%в день, всього у сумі 3 760 грн. 00 коп.: 1 999 грн. 99 коп. х 2% х 94 дні.

10.12.2024р. між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем укладено договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 2) адвокат прийняв на себе зобов`язання з виконання наступних дій з надання правової допомоги: представляти інтереси клієнта у судових органах усіх рівнів, збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення, вчинення інших дій передбачених законодавством. У розділі 4 договору визначено порядок оплати послуг адвоката у формі гонорару, у фіксованій сумі або ж у процентному відношенні до ціни позову. Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. Послуги професійної правничої допомоги надаються на підставі Заявки на виконання доручення.

У заявці від 23.03.2026р. на виконання доручення № 18333 до договору № 10/12-2024 визначено переліг послуг – саме в рамках цивільного судочинства про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3971183 укладеного з боржницею ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна».

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 21.04.2026р. № 18333 згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024р., ОСОБА_2 надано наступну юридичну допомогу в рамках цивільного судочинства про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3971183 укладеного з боржницею ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна»: 1) зустріч для надання первинної консультації та роз`яснень у часі 0,5 год. вартість 440 грн.; 2) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи у часі 1 год. вартість 840 грн.; 3) аналіз чинного законодавства та практики ВС, судів апеляційної інстанції у часі 0,5 год. вартість 440 грн.; 4) підготовка декількох позицій з вивченого питання для ефективного захисту, узгодження позиції з клієнтом у часі 1 год. вартість 840 грн.; 5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на законодавство, судової практики у часі 1 год. вартість 840 грн.; 6) проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання письмових доказів, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів – у часі 1 год. вартість 840 грн.; 7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором та подання її до суду у часі 2 год. вартість 1 640 грн.; 8) складання та оформлення інших судових документів (додатків до позову), у часі 1 год. вартість 840 грн.; 9) складання і оформлення процесуальних документів для розгляду справи в суді (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання) у часі 2 год. вартість 1 640 грн.; 10) представництво інтересів клієнта під час судового розгляду у часі 2 години вартість 1 640 грн. 00 коп.

У вказаному ж Акті погоджено порядок оплати вартості наданих послуг – протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі – Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ «Лінеура Україна» кредитного договору, в т.ч. в електронній формі, та перерахування їй кредитних коштів згідно його умов, невиконання позичальницею обов`язку щодо повернення у погоджені сторонами строки отриманої суми кредиту та процентів, сплата яких передбачена кредитним договором, а також обставини набуття позивачем прав кредитора у спірних правовідносинах, а саме права вимоги до відповідачки за договором факторингу та відповідного реєстру боржників, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 1 999 грн. 99 коп, – підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, то слід зазначити наступне.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.

Припис абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до пп. 1.4.1. Договору сторони домовились про сплату позичальником стандартної процентної ставки в розмірі 2% за кожен день за користування кредитом.

Строк кредитування 350 днів (п. 1.3 договору).

Сума отриманого кредиту 2 000 грн. (п. 1.2 договору).

Загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за увесь строк кредитування 16 000 грн. (п. 1.6.1 договору).

За такого, розмір денної процентної ставки при застосування стандартної процентної ставки становить 2% в день (14 000 грн. (загальні витрати за кредитом, проценти) / 2 000 /350днів*100).

Відповідно до умов Договору отриманий відповідачкою на його підставі кредит є споживчим.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначається Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ від 15.11.2016р.

Стаття 8 згаданого закону регулює питання реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача

Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023р., якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Цим Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24.12.2023р., розмір денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит з 24.12.2023р. по 21.04.2024р. (120 днів перехідного періоду) мають нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, з 22.04.2024р. по 19.08.2024р. (наступні 120 днів перехідного періоду) - не більше 1,5 %, а з 20.08.2024р. - не більше 1%.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові у цивільній справі № 552/672/23 від 07.09.2026р. зауважив, що: норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure; за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова; Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

За такого, умови укладеного між ТОВ «Лінеура України» та відповідачкою договору про споживчий кредит від 11.09.2023р. строк дії якого продовжився після 24.12.2023р. (тобто кінцева дата кредитування 26.08.2024р.) мають відповідати вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки з урахуванням приписів п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Умови Договору від 11.09.2023р. щодо денної процентної ставки за період з 12.09.2023р. до 21.04.2024р. відповідають вимогам цього Закону, так як проценти у вказаний період нараховувалися за процентною ставкою, що не перевищувала 2,50% в день.

Починаючи з 22.04.2024р. і до 26.08.2024р. - суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», так як не відповідають умовам про денну проценту ставку, адже у вказаний період проценти нараховувалися первісним кредитором, а надалі і позивачем за ставкою 2% в день.

Будь які кошти на погашення заборгованості відповідачем у період після 03.10.2023р. не вносилися.

Станом на 21.04.2024р., заборгованість по тілу становила 1 999 грн. 99 коп. та по відсоткам становила 7 966 грн 61 коп.

За такого, з врахуванням тієї обставини, що до 21.04.2024р. заборгованість по відсотками нараховувалася за ставкою 0,80 % в день (до 06.10.2023р.) та 2% в день (з 07.10.2023р. і до 21.04.2024р.) та заборгованість по ним станом на вказану дату становила 7 966 грн. 61 коп., загальна сума нарахованих відсотків за договором на кінець періоду мала би становити 11 706 грн. 58 коп.:

- з 22.04.2024р. до 24.05.2024р. (період нарахування відсотків первісним кредитором, до укладення договору факторингу), за 33 дні, виходячи із суми залишку боргу 1 999 грн. 99 коп. та відсоткової ставки 1,5 % в день = 989,99 грн. 00 коп.;

- з 25.05.2024р. до 19.08.2024р. (87 днів) (період нарахування позивачем, після набуття права вимоги за договором факторингу) виходячи із суми залишку боргу 1 999 грн. 99 коп. та відсоткової ставки 1,5 % в день = 2 609 грн. 99 коп.;

- з 20.08.2024р. до 26.08.2024р. (7 днів) (період нарахування позивачем, після набуття права вимоги за договором факторингу) виходячи із суми залишку боргу 1 999 грн. 99 коп. та відсоткової ставки 1 % в день = 140 грн. 00 коп.

Тож з відповідачки на користь позивача підлягають стягнення відсотки у сумі 11 706 грн. 59 коп. (7 966 грн. 61 коп. + 989 грн. 99 коп. + 2 609 грн 99 коп. + 140 грн 00 коп.), а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-УІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано договір від № 10/12-2024 про надання правової допомоги з заявкою на виконання доручення та актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024р., якими підтверджується розмір вказаного виду витрат саме як 10 000 грн.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц розглядалося питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони. У ній ВС зазначив, зокрема наступне: “У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, виходив з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахував характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” з 15 000 грн до 3 000 грн. Посилання в касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 14 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 26 липня 2022 року у справі № 910/1209/21, від 28 червня 2023 року у справі № 463/2001/19, та на те, що заявником ОСОБА_1 не заявлялось жодних письмових заперечень щодо заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, не подавалось жодних доказів на спростування розумності та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, не заявлялось клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони”.

Аналогічні висновки містяться і у постанові ВС у справі № 522/10526/22 від 05.08.2026р., при розгляді касаційної скарги ГО “Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів”, у якій останнє просило скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн., з наступних підстав касаційного оскарження судового рішення заявником - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК України).

Послуги адвоката такі як: зустріч для надання первинної консультації та роз`яснень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства та практики ВС, судів апеляційної інстанції; підготовка декількох позицій з вивченого питання для ефективного захисту, узгодження позиції з клієнтом; письмова юридична консультація, складання консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів (яка в додатки до позову надана не була); проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спор, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів; складання оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) за своєю суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви, а тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, тому визначена вартість у розмірі 6 720 грн (загальна вартість наведених вище робіт), є завищеною та підлягала зменшенню.

Крім того, під час розгляду справи в суді представником позивача адвокатом Столітнім М.М. такі послуги, представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі, участь у судових засіданнях не надавались.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в детальному описі робіт та акті на підтвердження факту надання правничої допомоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, ціну позову, суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та часткове задоволення позову на 91,10%, приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 425 грн. 45 коп. (91,10%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” заборгованість за кредитним договором № 3971183 від 11.09.2023р., станом на 26.08.2024р., в сумі 13 706 (тринадцять тисяч сімсот шість) грн. 59 коп., з них: 1 999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 8 956 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 60 коп. - сума процентів за користування кредитом; 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев`ять) грн. 99 коп. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних дні.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” заборгованості за кредитним договором № 3971183 від 11.09.2023р., станом на 26.08.2024р., в сумі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев`ять) грн. 69 коп., з них: 329 (триста тридцять) грн. 68 коп. сума процентів за користування кредитом; 1 010 (одна тисяча десять) грн. 01 коп. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних дні.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 45 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 95 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал”.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний “06” жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол