Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №473/3604/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3604/26

РІШЕННЯ

іменем України

"06" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М.С.,

за участі секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ ведення реєстру територіальної громади м. Вознесенська управління надання адміністративних послуг апарату Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди другого законного представника,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей, в якому вказувала, що з 19 квітня 2012 року до 26 листопада 2019 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Мають двох спільних малолітніх синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення проживають з матір?ю.

28 грудня 2024 року ОСОБА_6 (позивачка) та ОСОБА_3 (третя особа) зареєстрували шлюб, актовий запис № 380.

14 лютого 2025 року позивачка зареєструвала своє місце проживання в будинку ОСОБА_3 та хотіла прописати дітей, проте їй було відмовлено у зв`язку з ненаданням письмової згоди батька на реєстрацію малолітніх за місцем реєстрації матері.

Відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дітей за місцем проживання матері не надає, малолітні не мають постійного або тимчасового місця реєстрації.

Відсутність такої реєстрації суперечить інтересам дітей та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на вільний вибір місця проживання, освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.

З урахуванням наведеного, позивачка просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 20 липня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 26 серпня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка, ОСОБА_1 , не з`явилася, проте надала заяву в якій підтримала позовні вимоги.

В судове засідання відповідач, ОСОБА_2 , не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представники третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради та ВЧ НОМЕР_1 , в судове засідання не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, проте надав заяву в якій підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 .

Суд вважав можливим провести розгляд справи, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

З 19 квітня 2012 року до 26 листопада 2019 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Мають двох спільних малолітніх синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення проживають з матір?ю.

28 грудня 2024 року ОСОБА_6 (позивачка) та ОСОБА_3 (третя особа) зареєстрували шлюб, актовий запис № 380.

14 лютого 2025 року позивачка зареєструвала своє місце проживання в будинку ОСОБА_3 та хотіла прописати дітей проте їй було відмовлено у зв`язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію малолітніх за місцем реєстрації матері.

Відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дітей за місцем проживання матері не надає, малолітні не мають постійного або тимчасового місця реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Відповідно до положень п. 33 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Таким чином, декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Однак відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дітей за місцем проживання матері не надає, хоча не оспорює права на проживання дітей з позивачкою.

Таким чином, за відсутності письмової згоди відповідача на реєстрацію, позивачка позбавлена можливості зареєструвати місце проживання синів за адресою місця свого проживання.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини.

З урахуванням наведеного, виходячи з пріоритету інтересів дітей, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення про надання згоди на реєстрацію місця проживання дітей без згоди батька за місцем проживання матері буде ефективним способом захисту їх прав.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дітей за їх фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить інтересам дітей та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на вільний вибір місця проживання, соціальні та інші гарантії, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Тому, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ ведення реєстру територіальної громади м. Вознесенська управління надання адміністративних послуг апарату Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди другого законного представника - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Василівка, Вознесенського району Миколаївської області за місцем зареєстрованого проживання їх матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди їх батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М. С. Булкат