Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усиновлення громадянами України, що проживають на території України
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №473/5339/26
Суддя: Булкат М. С.
Справа № 473/5339/26
РІШЕННЯ
іменем України
"06" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Булкат М.С.,
за участю секретаря судового засідання Соколенко Д.К.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Тичинської Ж.П.,
заінтересованої особи, ОСОБА_3 ,
прокурора Вознесенської окружної прокуратури, Андріїшина Т. С.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , Вознесенська окружна прокуратура, про усиновлення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2026 року заявник ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою, в якій просив про усиновлення дитини - малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю якої він перебуває в зареєстрованому шлюбі.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказував, що 02 квітня 2026 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина заявника має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ними. З дитиною у нього склалися доброзичливі, довірливі та теплі стосунки, дружина не заперечує проти усиновлення.
Посилаючись на вказані обставини та те, що він відповідає необхідним вимогам, які закон встановлює для усиновлювачів, відносно нього та дитини відсутні передбачені законом заборони або обмеження щодо усиновлення, ним створені всі умови для утримання, проживання, виховання, гармонійного розвитку дітей, біологічна мати ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення ОСОБА_4 , біологічний батько ОСОБА_4 також надав нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дитини, а тому заявник просив про задоволення заяви.
Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду та залучено прокурора Вознесенської окружної прокуратури.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 заяву про усиновлення підтримали.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 та представник Вознесенської окружної прокуратури в судовому засіданні заяву про усиновлення підтримали.
Представниця заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, в судовому засіданні проти задоволення заяви про усиновлення не заперечувала, вказуючи на те, що це буде відповідати інтересам дитини.
Представник заінтересованої особи - Вознесенського відділу ДРАЦС в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі представника заінтересованої особи - Вознесенського відділу ДРАЦС, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для ухвалення рішення.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи, ОСОБА_3 , представниці заінтересованої особи, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради та представника Вознесенської окружної прокуратури, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. ст. 20, 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.
Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.
Держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.
Згідно ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно ч. 1 ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина (тобто особа до досягнення вісімнадцятирічного віку).
Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (ч.ч. 1. 2 ст. 211 СК України).
Переважне право на усиновлення дитини має громадянин України, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється (п. 2 ч. 1 ст. 213 СК України).
Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.
Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною.
Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 217 СК України).
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально (ч. 1 ст. 220 СК України).
Суд під час вирішення питання про усиновлення повинен врахувати обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (ч.ч. 1, 2 ст. 224 СК України).
Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.
Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.
Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини (ст. 229 СК України).
Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 231 СК України).
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється (ст. 233 СК України).
02 квітня 2026 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10).
Заявник разом із ОСОБА_3 мають спільних дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 43) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 12), понад 11 років заявник проживає з ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 є дієздатною та працездатною особою, може бути усиновлювачем та відносно нього відсутні (не встановлені) обмеження, передбачені ст. 212 СК України.
З пояснень учасників справи та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд встановив, що:
-сім`я ОСОБА_1 забезпечена житлом (мешкають в житловому будинку, що перебуває у власності ОСОБА_8 , який за характеристиками, рівнем облаштування є придатним для знаходження та проживання в ньому усиновленої дитини, для проживання дитини створені усі необхідні умови (а. с. 16-21);
-заявник ознайомлений зі станом здоров`я та особливостями характеру дитини, що усиновлюються, встановив з нею контакт, доброзичливо ставиться до дитини;
-стан здоров`я заявника не перешкоджає йому бути усиновлювачем (а. с. 13 зворотна сторона- 14);
-заявник не притягався до кримінальної чи іншої відповідальності, яка б була перешкодою для усиновлення (а. с. 11 зворотна сторона);
-заявник ознайомлений з правами, обов`язками, відповідальністю усиновлювача, наслідками усиновлення;
-заявник висловив власне свідоме бажання на усиновлення;
-заявник згідно п. 2 ч. 1 ст. 213 СК України має першочергове право на усиновлення;
-мати та батько ОСОБА_9 надали нотаріально посвідчені згоди на усиновлення заявником їх дитини (а. с.15, 15 зворотна сторона).
В матеріалах справи міститься висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 14 серпня 2026 року про доцільність усиновлення, як таке, що буде відповідати інтересам дитини (а. с. 22).
Враховуючи вказані обставини, відносини між заявником та дитиною, здатність заявника забезпечити стабільні та гармонійні умови життя та виховання дитини, що усиновлюються, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки усиновлення буде відповідати її інтересам.
Відповідно до ст. ст. 229, 231 СК України суд вважає за необхідне внести зміни в актові записи про народження дитини в частині прізвища, по-батькові, відомостей про батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 294, 313-314 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , Вознесенська окружна прокуратура, про усиновлення - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису за № 5 серія НОМЕР_2 від 03 січня 2014 року, внесеного відділом державної реєстрації цивільного стану по місту Вознесенську реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, Україна, громадянина України, а саме:
- у графі «відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_10 , як батька дитини, зазначивши батьком дитини « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, уродженець смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області;
- в графі «прізвище дитини» зазначити « ОСОБА_11 » замість « ОСОБА_12 », в графі по батькові дитини зазначити « ОСОБА_13 » замість « ОСОБА_14 », графи щодо імені, дати та місця народження дитини залишити без змін.
Зобов`язати компетентний відділ ДРАЦС внести відповідні зміни в актовий запис про народження усиновленої дитини та видати нове свідоцтво.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.
Суддя: М. С. Булкат
Оригінал: reyestr.court.gov.ua