Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №472/46/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Суд: Веселинівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №472/46/26

Суддя: Орленко Л. О.

Справа № 472/46/26

Провадження №2/472/273/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, в силу вимог ст. 1218 ЦК України, увійшли усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зокрема, до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок його смерті, увійшло право власності на 2 (дві) земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та земельна ділянка площею 8,1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського (раніше Веселинівського) району Миколаївської області.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким вищевказані земельні ділянки заповідав ОСОБА_5 . ОСОБА_6 спадщину за заповітом прийняла, про що подала до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. заяву про прийняття спадщину. На підставі поданої заяви, нотаріусом було заведено спадкову справу № 125/2014. Спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 прийняли: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

25 березня 2015 року приватним нотаріусом, на ім?я ОСОБА_7 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки земельної ділянки площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та на 2/3 частки земельної ділянки площею 8,1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 .. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, в силу вимог ст. 1218 ЦК України, увійшли усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зокрема, до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_8 увійшло право власності на 2/3 частки земельної ділянки площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та 2/3 частки земельної ділянки площею 8,1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського (Веселинівського) району Миколаївської області.

За життя ОСОБА_8 заповіту не склала, а тому право на спадкування після її смерті отримали спадкоємці за законом.

Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 отримали вона, як донька та мати померлої ОСОБА_9 . Інших спадкоємців не має. Вона на час відкриття спадщини була неповнолітньою та проживала разом із спадкодавцем, а тому прийняла спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті її матері ОСОБА_8 у порядку ч.ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України, а ОСОБА_9 від прийняття спадщини відмовилася, про що направила відповідну заяву до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф., яка в свою чергу, на підставі поданої заяви завела спадкову справу № 8/2021.

12 листопада 2025 року нотаріусом на її ім?я було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та 2/3 частки земельної ділянки площею 8, 1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та одночасно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав її право власності на спадкове майно.

Належні їй частки земельних ділянок бажає передати в оренду, проте через те, що сторони не спілкуються між собою, останні не можуть дійти згоди, просить позовні вимоги задовольнити та здійснити виділ земельних ділянок.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Губська Ю.О. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача 21.08.2026 року подали до суду заяви, в якій просили розглянути справу без їх участі, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання був повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими конвертами із судовими повістками, які повернулись до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", а також оголошенням на веб-сторінці суду. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про причини неявки не повідомив суд, відзиву на позовну заяву чи заперечення щодо позову до суду не подав.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та зазначила, що не заперечує щодо задоволення даної заяви.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким земельна ділянка площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та земельна ділянка площею 8,1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського (раніше Веселинівського) району Миколаївської області заповідав матері позивача ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 спадщину за заповітом прийняла та 25 березня 2015 року приватним нотаріусом, було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки земельної ділянки площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та на 2/3 частки земельної ділянки площею 8,1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 прийняли також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 12 листопада 2025 року нотаріусом на ім?я позивачки ОСОБА_1 було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної ділянки площею 12,0582 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0189 та 2/3 частки земельної ділянки площею 8, 1832 га з кадастровим номером: 4821755000:05:000:0105, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та одночасно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав її право власності на спадкове майно.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи та зокрема свідоцтвами про право на спадщину та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, згідно з положеннями Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

При цьому, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 ЦК України.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ч. 2 ст. 1278 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України).

Аналогічно, згідно з ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (п.п. «е» п. 18) у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.

В матеріалах справи наявні Схеми розподілу земельних ділянок з кадастровим номером 4821755000:05:000:0105, площею 8,1832 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веселинівської Веселинівського селищної ради Вознесенського (Веселинівського) району Миколаївської області, та з кадастровим номером 4821755000:05:000:0189, площею 12,0582 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веселинівської селищної ради Вознесенського (Веселинівського) району Миколаївської області, відповідно до яких виділ належних позивачу 2/3 часток земельних ділянок є технічно можливим, та запропоновано 1 варіант поділу земельних ділянок. Заперечень проти такого поділу від співвласників земельних ділянок не надійшло.

Таким чином, за встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що представник позивача не просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, то суд вважає за необхідне судові витрати по справі покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки - задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в натурі у приватну власність належні їй 2/3 частки із земельної ділянки площею 12,0582 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер - 4821755000:05:000:0189, що становить земельну ділянку площею 8,0388 га з межами вказаними на схемі поділу земельної ділянки, складеної інженером - землевпорядником О.Д. Коломєйцевою, під номером 1.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в натурі у приватну власність належні їй 2/3 частки із земельної ділянки площею 8,1832 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер - 4821755000:05:000:0105, що становить земельну ділянку площею 5,4555 га з межами вказаними на схемі поділу земельної ділянки, складеної інженером - землевпорядником О.Д. Коломєйцевою, під номером 1.

1/3 частку земельної ділянки площею 12,0582 га., призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер - 4821755000:05:000:0189, що становить земельну ділянку площею 4,0194 га з межами, вказаними на схемі поділу земельної ділянки, складеної інженером землевпорядником ОСОБА_10 , під номером АДРЕСА_2 , залишити у спільній частковій власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

1/3 частку земельної ділянки площею 8,1832 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер - 4821755000:05:000:0105, що становить земельну ділянку площею 2,7277 га з межами, вказаними на схемі поділу земельної ділянки, складеної інженером -землевпорядником ОСОБА_10 , під номером АДРЕСА_2 , залишити у спільній частковій власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua