Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №127/27090/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27090/26

Провадження 2/127/7505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що 15 березня 2017 року позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу подружжя має малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка повідомила, що намагалась побудувати з відповідачем міцні сімейні відносини, проте на жаль це стосується перших років спільного життя, а останнім часом сторони взагалі не проживають разом як сім`я та не виконують подружні обов`язки. Позивачка зазначила, що з відповідачем неодноразово намагалися спілкуватись один з одним про їх особисті сімейні проблеми, проте жодних результатів це не дало. У подружніх стосунках нічого не змінилось, хоча сторони прикладали для цього максимум зусиль. Подружжя зрозуміло, що має різні погляди на життя, у зв`язку з чим постійно конфліктує, що іноді призводило до фізичної агресії в бік позивачки. Позивачка вказала, що вже тривалий час між нею та відповідачем фактично припинено шлюбні відносини та подружжя проживає окремо один від одного та не підтримує подружні відносини.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачки до суду із вимогою про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою суду від 06.08.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 06.08.2026 та копією позовної заяви з доданими до неї документами, направлене відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, було вручене йому особисто 15.08.2026, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 15)

У строк, визначений ухвалою суду від 06.08.2026, від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, зокрема, визнання ним позовних вимог.

Будь-які докази по справі чи інші клопотання, крім поданих позивачкою разом із позовною заявою та відповідачем разом із відзивом, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом, з метою з`ясування чи не суперечить визнання відповідачем позовних вимог закону та чи не порушує таке визнання прав, свобод чи інтересів інших осіб, встановлено наступне.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 15.03.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 15.03.2017, актовий запис № 465. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 . (а.с. 3)

Також судом встановлено, що подружжя від шлюбу має малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження. (а.с. 4)

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом у відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Верховним Судом України в Постанові Пленуму № 2 від 12.06.2009 року в п. 24 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» звернуто увагу, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тим самим задовольнивши визнаний відповідачем позов.

Згідно із ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 331, 20 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № N0ОРК5748М від 29.07.2026. (а.с. 7)

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, а також положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір підлягає поверненню позивачці з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову – 665, 60 гривень, а з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню решта судового збору в сумі 665, 60 гривень.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Хоча позивакою й було вказано у позовній заяві у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат про понесення нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000, 00 гривень, однак будь-яких доказів таких витрат суду протягом провадження надано не було.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати, зокрема, на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом прийнято до уваги, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така позиція узгоджується із правовим висновком здійсненим Великою Палатою Верховного Суду 19.02.2020 у постанові по справі № 755/9215/15-ц.

Склад та розмір витрат, пов`язаних, зокрема, з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До ухвалення рішення у справі позивачка не повідомила суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу; про причини неможливості надання таких доказів.

Також до ухвалення рішення у справі ні позивачка, ні відповідач не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір й інших понесених витрат; про причини неможливості надання таких доказів.

Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 112, ч. 1 ст. 113 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-82, 89, 133, 141, 142, 206, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання ОСОБА_2 позовних вимог.

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15.03.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 465.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище – ОСОБА_4 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № N0ОРК5748М від 29.07.2026 на загальну суму в розмірі 1 331, 20 гривень, згідно якої «отримувач: ГУК У ВІН.ОБЛ.М.ВІННИЦЯ 22030101; код отримувача: 37979858; додаткова інформація запису: 101;3607107981; СУДОВИЙ ЗБІР ЗА ПОЗОВОМ ОСОБА_6 , ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 .

Рішення суду складено 06.10.2026.

Суддя