Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №152/1209/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1209/26

2/152/1091/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни

в інтересах ОСОБА_1

до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області,

вимоги позивача: про визнання в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай),

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

за результатами підготовчого провадження ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивачки звернулася до суду з цим позовом та вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пасинки Шаргородського району Вінницької області

померла ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилося майно, що складається, в тому числі, із земельної частки (паю), площею 2,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_2 її син - ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом, однак оформити спадкові права на земельну частку (пай) він не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та прийняла спадщину після його смерті, частково оформивши спадкові права. Проте, звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, позивачка отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай) не змогла у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа – сертифіката на земельну частку (пай), а також свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім`я ОСОБА_3 . Оригінал сертифіката втрачено, що підтверджується оголошенням у газеті «Шаргородщина», у зв`язку з чим отримати його дублікат неможливо. У зв`язку з викладеним, представник позивачки просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 2,79 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката серії ВН №0513120 (а.с.2-5).

2. На підтвердження позовних вимог представник позивачки надала копію паспорта позивачки, копії свідоцтв про смерть, копію витягу з Державного реєстру речових прав, копії довідок, копію заповіту, копію виписки, копію оголошення.

3. Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. 23 вересня 2026 року від представника позивачки – адвоката Залокоцької В.Д. надійшла заява, у якій вона просила підготовче судове засідання проводити без її участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечувала щодо ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні (а.с.97).

5. 23 липня 2026 року від представника відповідача надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без участі представника міської ради, щодо задоволення позову, в тому числі, у підготовчому судовому засіданні, заперечень міська рада немає(а.с.26).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 21 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в строк до 23 вересня 2026 року відзив на позовну заяву та зобов`язано державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області в строк до 23 вересня 2026 року надати Шаргородському районному суду копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Пасинки Шаргородського району Вінницької області та копію спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмельницький ОСОБА_2 (а.с.24).

7. Копію позовної заяви з додатками Шаргородська міська рада Жмеринського району отримала в електронному кабінеті в системі Електронний суд.

8. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

9. Згідно з частиною першою та четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

10. Встановивши наявність законних підстав для задоволення цього позову, а також те, що визнання відповідачем цього позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відповідно до положень статтей 200, 206 ЦПК України ухвалює це рішення за результатами підготовчого провадження.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

11. Відповідно до копії паспорта та свідоцтва про народження позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Пасинки Шаргородського району Вінницької області (а.с.7-8).

12. Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмельницький (а.с.10).

13. Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Пасинки Жмеринського району Вінницької області помер ОСОБА_3 (а.с.12).

14. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27 квітня 2026 року державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та частково оформила спадкові права, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

15. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 квітня 2026 року, право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27 квітня 2026 року (а.с.11 на звороті).

16. Вище зазначені факти також підтверджуються матеріалами спадкової справи №337/2025 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с.30-84).

17. Також, відповідно до копії довідки Шаргородської міської ради №218 від 25 травня 2026 року, ОСОБА_3 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із ним були зареєстровані його дочка ОСОБА_1 та онуки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.13).

18. Відповідно до копії довідки Шаргородської міської ради №711 від 30 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживала одна (а.с.14).

19. Відповідно до копії дублікату заповіту від 17 червня 1997 року, посвідченого секретарем виконкому Пасинківської сільської ради народних депутатів, ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_3 . У 2024 році ОСОБА_3 було видано дублікат зазначеного заповіту замість втраченого (а.с.15).

20. Відповідно до копії виписки з книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) від 7 листопада 2024 року №1473/14-24 вбачається, що сертифікат серії ВН №0513120 зареєстрований 12 травня 1999 року за порядковим №69 на ім`я ОСОБА_2 . Розмір земельної частки (паю) становить 2,79 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат видано на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації №35 від 26 серпня 2000 року (а.с.16).

21. Відповідно до копії оголошення в газеті, оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0513120 втрачено, у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості оформити спадкові права на зазначене майно в нотаріальному порядку (а.с.17).

22. Таким чином, судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте не оформив за життя спадкових прав, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23. Факт прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_2 підтверджується також копіями матеріалів спадкової справи (а.с. 86-96).

24. Таким чином, до складу спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_1 входить право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2,79 га, що розташована на території Шаргородської міської ради (колишня – Пасинківська сільська рада), яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №0513120, спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_3 , проте за життя не оформив спадкових прав.

25. Спадкоємцем за заповітом померлого ОСОБА_3 є дочка останнього – позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією заповіту (а.с.48 на звороті, 47). Разом з тим, відповідно до роз`яснення Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області від 25.06.2026 року № 322/02-16, за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно видача свідоцтва про право на спадщину позивачці є неможливою, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду.

26. Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

V. Оцінка Суду.

27. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

29. Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

30. Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

31. Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

32. Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд встановив, що право на земельну частку (пай) входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , яку прийняв за нормами діючого на той час ЦК УРСР, але не оформив ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

33. Таким чином, право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 ..

34. Відповідно до частини першої статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

35. Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 вказано, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

36. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

37. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року, право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

38. Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

39. Відповідно до статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

40. Відповідно до частин першої, другої третьої та п`ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

41. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

42. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

43. У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена.

44. Отже, належним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

45. Тому, із урахуванням зазначених вище вимог ЦК та ЗК України, суд вважає, що позивачка, яка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , має право на спадкування належного останньому права на земельну частку (пай), яке він прийняв після смерті ОСОБА_2 , проте не оформив, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

46. Суд, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, приймаючи визнання позову відповідачем, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

З цих підстав,

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 200, 206, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай) – задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на земельну частку (пай), площею 2,79 га, що розташована на території Шаргородської міської ради (в минулому – Пасинківської сільської ради) Жмеринського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0513120, зареєстрованого 12 травня 1999 року за № 69, виданого на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації №35 від 26 серпня 2000 року.

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складено 5 жовтня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, яка знаходиться по вул. Героїв Майдану, 234, в м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000697, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 19 серпня 2019 року №570, діє на підставі ордера серії АА №1733967 від 14 липня 2026 року.

Відповідач: Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області, місцезнаходження вул. Героїв Майдану, 224 в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326253.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА