Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №149/2585/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2585/26

Провадження №2/149/1585/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

20 липня 2026 року АТ "А-Банк" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що відповідач звернувся до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк". Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 18 липня 2026 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 7 125,50 грн, з яких 3 177,70 грн - заборгованість за кредитом, 2 597,80 грн - заборгованість за відсотками, 1 350,00 грн - пеня. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 7 125,50 грн та понесені судові витрати.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач просив розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач відзиву, заяв, клопотань не надав, причини неявки до суду не повідомив.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" (а.с. 12). Заяву підписано власноручним (цифровим) підписом ОСОБА_1 .

Із заяви вбачається, що ОСОБА_1 згоден з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ним та АТ "А-БАНК" становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім того засвідчив генерацію ключової пари, удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Крім того, 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 власноручним (цифровим) підписом підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за рахунком/карткою (а.с. 12-14).

Після чого, 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав власноручним (цифровим) підписом підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за рахунком/карткою, відповідно до якого просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт. Також, 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "АТБ" (а.с. 14-18).

У паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування з використанням кредитної картки, а саме: тип кредиту: кредитування рахунку з пільговим періодом використання; суму/ліміту кредиту від 1 000 до 200 000,00 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту на споживчі потреби; пільгова процентна ставка 0,000001% та пільговий період до 62 днів, базова процентна ставка 40, 8% на рік, тип процентної ставки - фіксований; тощо.

У Розділі 7 Паспорту споживчого кредиту зазначається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (стосується розміру кредитного ліміту).

Із довідки за картами слідує, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано кредитні картки (а.с. 41-зворот).

Відповідно до довідки за лімітами, за період з 26 квітня 2024 року по 17 липня 2026 року ОСОБА_1 було збільшено кредитний ліміт до 3 200,00 грн (а.с. 41).

Позивачем також надано Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ "АКЦЕНТ-БАНК", розміщених на сайті в розділі "Умови та правила" та Тарифи по картці "Зелена" (а.с. 43-51).

Отримання відповідачем кредитної картки та користування кредитними коштами також підтверджується випискою по карті, наданою банком (а.с. 19-40).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 26 квітня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 7 125,50 грн, з яких 3 177,70 грн - заборгованість за кредитом, 2 597,80 грн - заборгованість за відсотками, 1 350,00 грн - пеня.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення відповідачем грошового зобов`язання суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права відповідача, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог, суд приходить до висновку, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором б/н від 26 квітня 2024 року в розмірі 5 775,50 грн, з яких 3 177,70 грн - заборгованість за кредитом, 2 597,80 грн - заборгованість за відсотками.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 157,98 грн (2 662,40*(100*5 775,50:7 125,50):100

На підставі викладеного та керуючись 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за договором б/н від 26 квітня 2024 року в розмірі 5 775 (п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" судовий збір в розмірі 2 157 (дві тисячі сто п`ятдесят сім) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: