Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №149/2256/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2256/26

Провадження №2/149/1460/26

Номер рядка звіту 7

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

за участі секретаря Поліщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради про визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Хмільницької міської ради про визнання права власності на майно.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення 46 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 16.04.2009 року позивачці та її чоловіку, як співвласникам будинковолодіння АДРЕСА_1 , передано безкоштовно у спільну сумісну власність: земельну ділянку з кадастровим номером 0510900000:00:005:0810, загальною площею 0,1000 га. призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку з кадастровим номером 0510900000:00:005:0811, загальною площею 0,0228 га. призначену для ведення особистого селянського господарства. Державні акти про право власності на земельні ділянки були видані на ім?я ОСОБА_2 , а згідно додатків (список співвласників земельної ділянки) до вказаних державних актів про право власності на земельні ділянки останні були передані позивачці та її чоловікові ОСОБА_3 у спільну сумісну власність, однакдодатки до державних актів на даний час втрачено та в архіві відділу ДЗК відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і на зазначене та інше належне йому нерухоме майно відкрилася спадщина. Як єдиний спадкоємець ОСОБА_2 за законом, що претендує на спадкове майно, позивачка спадщину прийняла. Однак, оскільки зазначені земельні ділянки належить співвласникам на праві спільної сумісної власності і частки кожного зі співвласників не виділені, неможливо встановити склад спадкового майна. Крім того, відсутні оригінали додатків до державних актів. Тому державним нотаріусом Хмільницької державної нотаріальної контори Слободянок O.І. у вчиненні нотаріальних дій по видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 позивачці було відмовлено. В зв`язку із чим позивачка вимушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 26.06.2026 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Відповідачу надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою суду від 10.09.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву в якій просять розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача - Хмільницької міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Згідно Витягу з рішення 46 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 16.04.2009 року встановлено, що позивачці, ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_2 як співвласникам будинковолодіння АДРЕСА_1 , було передано безкоштовно у спільну сумісну власність земельні ділянки загальною площею 1000,0 кв.м. призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 228,0 кв.м. для ведення садівництва (а.с.5).

Згідно копій державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.6-7) встановлено, що вказані акти видані на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.9) право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:005:0810 та 0510900000:00:005:0811 зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку про вартість земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:005:0810, площею 0,1000 га., що належить на праві спільної сумісної власності позивачці та ОСОБА_5 станом на 12 червня 2026 року складає 119 080 грн. (а.с.10)

Відповідно до висновку про вартість земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:005:0811, площею 0,0228 га., що належить на праві спільної сумісної власності позивачці та ОСОБА_5 станом на 12 червня 2026 року складає 21 220 грн. (а.с.11)

Згідно заяви ОСОБА_1 (а.с.12) встановлено, що остання надала згоду на те, щоб при видачі Державного акту на титульній сторінці вказано акту було зазначено ім`я співвласника ОСОБА_2 .

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.14) встановлено, що було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.15-16) та копії спадкової справи (а.с.32-55)позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка.

Постановою нотаріуса ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.20-21) .

Як слідує зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом, або рішенням суду.

Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статті 1216, 1297 ЦК України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець та позивачка є співласниками земельних ділянок переданих їм у приватну власність. Співвласник земельних ділянок помер, а позивачка, являючись спадкоємицею першої черги за законом спадщину після смерті чоловіка прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Проте, оскільки частки власників земельних ділянок не визначені, а згідно норм закону вони є рівними та в даному випадку складають по 1/2 за кожним співвласником, та з урахуванням того, що втрачені додатки до державних актів, що перешкоджає позивачці реалізувати свої спадкові права , тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141,258,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510900000:00:005:0810, загальною площею 0,1000 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510900000:00:005:0811, загальною площею 0,0228 га. призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК