Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №145/1042/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1042/26

Провадження №2/145/1048/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 року селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.05.2022 року з нього стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2022 року до її повноліття. З 25.02.2022 року і до 20.01.2023 року він перебував на військовій службі, аліменти сплачував в повному обсязі, однак в період проходження служби він був поранений і на даний час за станом здоров`я не може продовжувати виконувати свій військовий обов`язок та сплачувати аліменти на утримання доньки в раніше присудженому розмірі. Крім того, судом стягнуто аліменти у розмірі, який законодавчо відповідає аліментам, які мають сплачуватися на утримання двох дітей. Своєчасно про ухвалення рішення суду він не дізнався, так як проходив військову службу і тому пропустив строк для його оскарження і був позбавлений можливості оскаржити його.

У зв`язку з наведеним, просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду з 1/3 частки усіх видів його доходів до 1/4 частки, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів на дитину відповідного віку і до повноліття доньки.

Позивач ОСОБА_1 на розгляд справи до суду не з"явився, надавши заяву про розгляд справи слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з"явилася, про час та місце її розгляду повідомлена в установленому законом порядку. В наданому відзиві повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та відсутність передбачених СК України підстав для зменшення розміру аліментів.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.05.2022 року стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Рішення набрало законної сили 01.07.2022 року.

Позивач ОСОБА_1 з 25.02.2022 року і до 20.01.2023 року перебував на військовій службі.

Як вбачається з довідки № 5/60/1614 від 02.06.2023 року про обставини травми, ОСОБА_1 21.10.2022 року під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України отримав поверхневу скальповану рану н/3 правої гомілки незначних розмірів.

Згідно довідки № 1278 міської клінічної лікарні, довідки військово-лікарської комісії № 1 від 20.12.2022 р., виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 11765/1507, довідки КП міського лікувально-діагностичного центру від 28.10.2023 р. та довідки лікаря гастроентеролога позивач ОСОБА_1 проходив лікування з приводу сукупності захворювань, зокрема, дегеративних змін поперекового відділу хребта, протрузій міжхребцевих дисків та інших.

Водночас згідно виписного епікризу № 3963 позивач виписаний та за станом здоров`я визнаний придатним до військової служби.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору вбачається, що станом на 2022 рік розмір доходів позивача у зв`язку з проходженням ним військової служби становив в середньому від 30 487,33 грн. до 120 029,54 грн.

Однак за період з січня 2026 року по серпень 2026 року у ОСОБА_1 відсутня інформація про доходи. Інші докази наявності доходів у позивача відсутні.

Відповідно довідки Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області розмір заборгованості позивача по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній.

Відповідачкою ОСОБА_2 до поданого відзиву додано копії медичних документів, відповідно до яких неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 періодично проходить обстеження та лікування зі встановленим діагнозом БГСА-тонзилофарингіт.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей передбачений частиною другою статті 51 Конституції України.

Главою 15 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Ч.1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

На підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження стану його здоров"я самі по собі не свідчать про зміну його стану здоров"я, що є підставою для зменшення розміру стягнутих аліментів.

Разом з цим суд враховує, що матеріальний стан позивача на даний час змінився в порівнянні з періодом ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) на утримання доньки.

Також суд зважає на те, що за загальним правилом, яке випливає зі змісту частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України (той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину), розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 частку заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи, розмір аліментів, які сплачує відповідач, а також встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, зміну його матеріального стану, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 травня 2022 року, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів, задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, визначених рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.05.2022 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07. 2022 року і до повноліття дитини.

Стягнутити із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення складено та проголошено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Копилова Л. В.