Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №145/1557/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1557/26

Провадження № 2/145/1385/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Латанці Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_4 .

Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якого увійшли: земельна ділянка площею 0,1200 га (к.н.0524584800:02:003:0084, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,1787 га (к.н.0524584800:02:003:0085, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 3,0611 га (к.н.0524584800:01:004:0175, розташована в с. Пилява Вінницького району Вінницької області); земельна ділянка площею 0,1300 га (к.н. 0524584800:02:001:0028, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,4320 га (к.н.0524584800:02:001:0029, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,2500 га (к.н.0524584800:02:001:0032, розташована по АДРЕСА_3 ); земельна ділянка площею 0,2963 га (к.н.0524584800:02:001:0033, розташована по АДРЕСА_3 ), а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 .

За свого життя мати своїм майном не розпорядилась, заповіту не склала.

Після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину прийняли, вона її дочка ОСОБА_1 , а також її онука за правом представлення ОСОБА_2 , чоловік ОСОБА_4 , її батько - ОСОБА_3 , відмовився від своєї частки у спадщині на її користь, інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає.

29 грудня 2025 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Федчук Г.О. після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано спадкову справу №11 /2025.

Згідно договору про поділ спадщини, який був укладений між нею та ОСОБА_2 їй перейшла у спадок земельна ділянка площею 0,1200 га. (к.н. 0524584800:02:003:0084), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,1787 га. (к.н. 0524584800:02:003:0085), для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно 29 грудня 2025 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1200 га. (к.н. 0524584800:02:003:0084), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Федчук Г.О., про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №491, а також видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1787га. (к.н. 0524584800:02:003:0085), для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Федчук Г.О., про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №492.

Вирішити питання в нотаріальному порядку щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 не має змоги, так, як даний будинок належить до суспільної групи колгоспний двір, головою якого записана ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності № НОМЕР_4 від 31 січня 1992 року, виданого на підставі рішення виконкому Тиврівської районної Ради народних депутатів №143 від 21.07.1988 року та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 31 січня 1992 року за №194.

Оскільки майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності, нотаріус не в змозі встановити, яка частка спадкового будинку належала спадкодавці ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Пилява, Вінницького району, Вінницької області, тому 29 грудня 2025 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Федчук Г.О. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище будинковолодіння, дана обставина підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №70/02-31.

Відповідно до відомостей, зазначених в погосподарській книзі, двір в якому проживала спадкодавець ( АДРЕСА_1 ), відносився до категорії колгоспний двір і ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 значилась головою двору, спадкоємицею якої є вона її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, до складу якої увійшла в тому числі земельна ділянка площею 0.1200 га. (к.н. 0524584800:02:003:0084), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно звіту про оцінку майна, оціночна (ринкова) вартість вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 167900 грн.

Просить визнати за нею ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який входив до суспільної групи колгоспний двір, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок, 1956 року забудови, означений літ. «А», прибудовою «а», погріб з шиєю «п/а», ганок з козирком, прибудовою «а1», ганок, козирок, загальною площею 107,3 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., гараж, сарай «В», літня кухня, сарай «Г», сарай «г», навіс «г1», хвіртка №4, ворота №5, огорожа №6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 04.09.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі. Призначено підготовче засідання на 29 вересня 2026 року в 11 годині 30 хвилин. Заяву позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Федчук Ганни Олегівни копію спадкової справи №11/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Тиврів Вінницького району Вінницької області.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлена своєчасно. 29.09.2026 надала до суду заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує повністю та просить її задоволити. Підготовче судове засідання просить провести без її участі.

В підготовче судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, про розгляд справи повідомлена своєчасно. 29.09.2026 надала до суду заяву, в якій зазначила, що позовну заяву ОСОБА_1 вона визнає повністю, визнання позову не порушує її прав, свобод чи інтересів, наслідки визнання позову їй зрозумілі, а тому просить прийняти її заяву про визнання позову та ухвалити судове рішення в підготовчому судовому засіданні про задоволення позову. Підготовче судове засідання просить провести без її участі.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно. 29.09.2026 надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовну заяву ОСОБА_1 він визнає повністю, наслідки визнання позову йому зрозумілі, а тому просить прийняти його заяву про визнання позову та ухвалити судове рішення в підготовчому судовому засіданні про задоволення позову. Підготовче судове засідання просить провести без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням визнання позову відповідачем, вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Так, судом установлено, такі фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Кудлаї Немирівського району Вінницької області померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а..с. 13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якого увійшли: земельна ділянка площею 0,1200 га (к.н.0524584800:02:003:0084, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,1787 га (к.н.0524584800:02:003:0085, для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 3,0611 га (к.н.0524584800:01:004:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Пилява, Вінницького (колишнього Тиврівського) району Вінницької області); земельна ділянка площею 0,1300 га (к.н. 0524584800:02:001:0028, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,4320 га (к.н.0524584800:02:001:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 ); земельна ділянка площею 0,2500 га (к.н.0524584800:02:001:0032, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_3 ); земельна ділянка площею 0,2963 га (к.н.0524584800:02:001:0033, для ведення особистого селянського господарства розташована по АДРЕСА_3 ), а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 належним їй майном не розпорядилася.

Позивачка є дочкою ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про її народження НОМЕР_6 від 23.03.1981 р. (а.с.12).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли позивачка ОСОБА_1 , а також онука ОСОБА_4 за правом представлення ОСОБА_2 . Чоловік ОСОБА_4 , батько позивачки - ОСОБА_3 відмовився від своєї частки у спадщині на користь позивачки, інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає, що підтверджується наданою приватним нотаріусом Федчук Ганною Олегівною Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області копією спадкової справи № 11/2025 від 11.06.2025 (а.с.42-136).

Відповідно до договору про поділ спадщини від 29.12.2025, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 перейшла у спадок земельна ділянка площею 0,1200 га, кадастровий номер 0524584800:02:003:0084, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,1787 га, кадастровий номер 0524584800:02:003:0085, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-28, 61-62).

29.12.2025 ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1200 га., кадастровий номер 0524584800:02:003:0084, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Федчук Г.О., про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №491 (а.с.15), а також свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1787га., кадастровий номер 0524584800:02:003:0085, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Федчук Г.О., про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №492 (а.с.17) .

Водночас, постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Федчук Г.О. від 29.12.2025 № 70/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав колгоспному двору, головою якого була померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу в ОСОБА_5 на житловий будинок (а.с. 19).

Зазначена обставина і стала підставою для звернення позивача до суду за захистом їх невизнаного права.

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_4 про право особистої власності на жилий будинок, виданий 31.01.1992 виконкомом Пилявської сільської Ради на підставі рішення виконкому Тиврівської районної Ради народних депутатів № 143 від 21.07.1988, жилий будинок з приналежними до нього будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_4 . Право власності зареєстровано в Вінницькому об`єднаному бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за № 194 від 31.01.1992 (а.с. 20).

Згідно технічного паспорту Гніванського ВП КП "ВООБТІ" від 24.09.2025 житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 громади складається із житлового будинку 1956 року забудови, означений в техпаспорті літ. «А», загальною площею приміщень 107,2 кв.м., житловою площею - 47.3 кв.м., допоміжною площею 59,9 кв.м., прибудови «а, а1», погріба з шиєю «п/а», ганку з козирком, ганку, козирку, гаражу, сараю «В», літньої кухні, сараю «Г», сараю «г», навісу «г1», навісу тимчасового «Д, Е», хвіртки № 4, воріт №5, огорожі № 6 (а.с. 21-23).

Згідно звіту ФОП ОСОБА_6 про оцінку майна від 19.12.2025 року ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 107,2 кв.м., в АДРЕСА_1 , складає 167900 грн (а.с. 10-11).

Згідно виписки з погосподарської книги Яришівського старостинського округу с. Пилява №123 від 15.12.2025, відповідно до записів в погосподарській книзі за 2021-2025 роки, погосподарський № 3, особовий рахунок № НОМЕР_7 , за адресою с. Пилява, знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями, головою домогосподарства являється померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.24-26).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором; у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту може бути визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається відповідно до встановленого законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно зі статтею 100 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним до 01.01.2003, в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Відповідно до положень п. 1.5., 2.2. Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.95, до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться, зокрема, жилі будинки (домоволодіння) розташовані на земельній ділянці, під окремим порядковим номером по вулиці, площі, провулку.

Реєстрація проводиться в такому порядку: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлюючого документу (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис в реєстрову книгу; в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в повуличний алфавітний журнал; г) прізвище, ім`я та по батькові власників об`єктів нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку; е) на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційних напис; ж) на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації; з) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлюючого документа, довідка про належність об`єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвище або найменування власника, назва і зміст правовстановлюючого документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.

Згідно п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, з поміж іншого, свідоцтвом про право власності або рішенням суду.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 31.01.1992 № 179 право власності на домоволодіння по по АДРЕСА_1 зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_4 та в подальшому зареєстровано в КП "ВООБТІ" за нею.

Зазначене домоволодіння належало до суспільної групи «колгоспний двір».

Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність».

Згідно положень ст. 17, 18, 19 Закону України "Про власність", який регулював відносини на час виникнення колгоспного двору, та частини 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. За змістом зазначених в цьому абзаці нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Тобто, реєстрація права власності на спірний житловий будинок була проведена відповідно до чинного на той час законодавства.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до спадщини входять всі права та обов`язки спадкодавця, які не припиняються з настанням його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд зазначає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту прав, який може бути застосований судом в разі відсутності умов для оформлення відповідних прав в нотаріальному порядку.

В даному випадку позивачка отримала відмову нотаріуса в оформленні права власності на житловий будинок в порядку спадкування, оскільки право власності на нерухоме майно не виникало. Отже, у позивачки відсутня можливість оформити належне їй право власності на спірний будинок в порядку спадкування в нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини, відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не позбавляє позивача права на спадкове майно.

Суд зауважує, що за час свого життя в 1992 році ОСОБА_4 , відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, набула право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом зазначених в цьому абзаці нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За результатами дослідження доказів у даній справі судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 . Відповідачка ОСОБА_2 також є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 за правом представлення. Відповідач ОСОБА_3 від своєї частки у спадщині після смерті ОСОБА_4 відмовився на користь позивачки. Інші спадкоємці відсутні. При цьому, позивачка фактично прийняла спадщину в повному обсязі шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням визнання позову відповідачами, за позивачкою ОСОБА_1 має бути визнано право власності на спірний житловий будинок із господарськими спорудами та будівлями як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка за час свого життя набула право власності на спірний будинок, проте, оформити це право позивач в нотаріальному порядку не може, оскільки у неї відсутні документи, які підтверджують державну реєстрацію права власності на спірний будинок.

Підводячи підсумок, суд вважає, що існують законні та достатні підстави для захисту прав позивачки в судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірний будинок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що хоча позовні вимоги було задоволено, проте цей спір виник не з вини відповідачів. Тобто, відповідачі не вчиняли дій або бездіяльності, які мали наслідком виникнення цього спору, а набули статусу відповідачів в силу норм Цивільного кодексу України. Таким чином, стягнення з відповідачів судових витрат буде несправедливим та нерозумним, у зв`язку з чим суд, вважає за необхідне не стягувати ці витрати з відповідачів на користь позивачки.

Керуючись ст. 2, 3, 5- 13, 76-81, 200, 206, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який входив до суспільної групи колгоспний двір, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок, 1956 року забудови, означений літ. «А», прибудовою «а», погріб з шиєю «п/а», ганок з козирком, прибудовою «а1», ганок, козирок, загальною площею 107,3 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., гараж, сарай «В», літня кухня, сарай «Г», сарай «г», навіс «г1», хвіртка №4, ворота №5, огорожа №6, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та проголошено 06 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Латанці Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

Суддя Патраманський І. І.