Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №142/758/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/758/26

Номер провадження № 3/142/327/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ПРИКЗ, інспектора прикордонної служби 1 категорії – водій групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В),

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334897 від 20 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (віпс В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В), проявив особисту недисциплінованість та низьку виконавчу дисципліну, що виразилося у неналежному виконанні своїх службових обов`язків. Зокрема, у період з 06:00 по 08:00 02,09.2026 у населеному пункті П`ятихатки Вінницької області ним не було проведено необхідну роботу з місцевим населенням. Вказані дії ОСОБА_1 призвели до порушення вимог абзаців 1, 2 статті 1 розділу II, підпункту 3 статті 1 розділу III Положення про відділення (групу) моніторингу обстановки відділу прикордонної служби та окремо дислокованого відділення інспекторів прикордонної служби прикордонного загону (затвердженого наказом Адміністрації ДПСУ № 89 від 20.09.2023), статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами (затвердженого спільним наказом МВС, МЗС, Мінфіну, Адміністрації ДПСУ, Головного управління держслужби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що про внесення його до графіку несення служби в наряді йому відомо не було, тому опитування громадян він не проводив. Разом з тим зазначив, що у відповідній документації, а саме дорожньому листі, були зафіксовані та внесені показники кілометражу, однак, за його поясненнями, зазначені показники були внесені неправильно.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Кабанов М.В., у судовому засіданні просив суд врахувати пояснення його підзахисного та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

При цьому для встановлення складу зазначеного правопорушення необхідно встановити не лише факт невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, а й те, що військова службова особа була зобов`язана виконати відповідні дії та мала реальну можливість належним чином виконати свої службові обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 185/12161/15-к зазначив, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний був зобов`язаний вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свої службові обов`язки виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові обов`язки, відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), берегти військове майно та дотримуватися встановлених правил військової служби.

Відповідно до статті 16 зазначеного Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до положень п. 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС, Мінфіну, Адміністрації ДПСУ, Головного управління державної служби України № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011, працівник зобов`язаний сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватися встановлених правил та вимог під час виконання службових завдань.

Згідно з висновком службового розслідування, проведеного за фактом неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, встановлено його особисту недисциплінованість, низьку виконавчу дисципліну та неналежний рівень виконання ним обов`язків за посадою інспектора прикордонної служби 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки, що призвело до непроведення ним необхідної роботи з місцевим населенням у період з 06:00 по 08:00 02.09.2026 у населеному пункті П`ятихатки Вінницької області.

Вказаний висновок службового розслідування суд оцінює у сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема поясненнями, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення, робочим зошитом № 158, Книгою № 39 контролю експлуатації та утримання транспортних засобів, Книгою № 38 інструктажу та контролю руху машин віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також витягами з Книг прикордонної служби.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був визначений для виконання відповідного службового завдання у період з 06:00 по 08:00 02 вересня 2026 року, у межах якого повинен був провести необхідну роботу з місцевим населенням у населеному пункті П`ятихатки Вінницької області, однак зазначене службове завдання ним виконано не було.

Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було відомо про внесення його до графіку несення служби в наряді, суд оцінює критично, оскільки зазначене спростовується сукупністю досліджених судом матеріалів, з яких вбачається визначення ОСОБА_1 для виконання відповідного службового завдання.

Пояснення ОСОБА_1 щодо внесення до дорожнього листа показників кілометражу, які, за його словами, були внесені неправильно, самі по собі не спростовують встановленого судом факту непроведення ним необхідної роботи з місцевим населенням та не мають вирішального значення для встановлення факту неналежного виконання ним службових обов`язків.

Таким чином, досліджені судом докази у їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 був визначений для виконання відповідного службового завдання, мав реальну можливість його виконати, однак необхідну роботу з місцевим населенням у визначений час та місці не провів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним виконувати службові обов`язки за займаною посадою та маючи реальну можливість виконати визначене йому службове завдання, у період з 06:00 по 08:00 02 вересня 2026 року не провів необхідну роботу з місцевим населенням у населеному пункті АДРЕСА_3 , чим допустив недбале ставлення до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд зазначає наступне.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок проходження військової служби.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, що виразилося у невиконанні або неналежному виконанні нею своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є військова службова особа.

Суб`єктивна сторона характеризується винним ставленням особи до невиконання або неналежного виконання покладених на неї службових обов`язків.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який надалі неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Щодо клопотання захисника про застосування положень ст. 22 КУпАП суд зазначає, що підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення судом не встановлено.

З огляду на характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, ступінь вини особи, а також те, що ОСОБА_1 не виконав покладений на нього службовий обов`язок щодо проведення необхідної роботи з місцевим населенням у визначений час та у визначеному місці, суд не вбачає підстав для застосування до нього положень ст. 22 КУпАП.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив про кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення у контексті застосування гарантій Конвенції.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Таким чином, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує вимоги законодавства щодо індивідуалізації відповідальності та пропорційності застосованого стягнення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 172-15, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: