Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №133/2852/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2852/26

3/133/1560/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участю захисника Олянюк В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721457 від 17.07.2026 року, водій ОСОБА_1 , 17.07.2026 року, о 05 год. 40 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Махнівка, автошлях М-21, 242 км., керував транспортним засобом, автомобілем «RENAULT SANDERO», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу, алкотестера DRAGER № 6820, прилад № ARHK – 0526, тест № 2089, результат огляду позитивний, вміст алкоголю 0,22 ‰ проміле, дана подія безперервно фіксувалась на портативні, нагрудні відеореєстратори № 476583 та № 476153, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення не з`явилася. Про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, який зазначений у проколі, що підтверджується довідкою про доставку. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляла та про причини неявки не повідомила. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без її участі, оскільки вона належно повідомлена про розгляд справи.

Захисник в судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово, зазначивши про неправильність кваліфікації працівниками поліції дій ОСОБА_1 та про похибку приладу Драгер, а саме те, що з врахуванням похибки, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння.

Суд, висхухавши захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозаписи додані до протоколу про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступних підстав.

За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог якої інкримінується порушнику, передбачає дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не враховано похибки газоаналізатора «Драгер 6820», яка відповідно до технічної характеристики становить ±0,04 ‰.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до клопотання захисника на його адвокатський запит надійшли наступні документи:

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.11.2025 за № П51 QM 2156 103 25 щодо газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі "Alcotest 6820", заводський номер ARHK-0526, чинне до 18.11.2026. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДМТУ 8950:2019 діапазон вимірювань від 0,00‰ до 0,4 ‰ похибка = ±0,04‰, діапазон вимірювань від 0,4‰ до 5,00‰ похибка = ±10%;

- інструкція користувача спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6820", прилад № ARHK-0526. У розділі

«Границі допустимої похибки в робочих умовах» зазначено, що для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі:

- абсолютна похибка ± 0,02 мг/дмЗ (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 мг/дмЗ);

- відносна похибка ± 5% (в інтервалі діапазону вимірювання понад 0,4 мг/дмЗ);

- абсолютна похибка ± 0,042 ‰ (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,84 ‰);

- відносна похибка ± 5% (в інтервалі діапазону вимірювання понад 0,84 ‰).

Типовий дрейф чутливості для приладу складає 0,4 % показання за місяць.

Таким чином, при показах приладу масової концентрації алкоголю в крові у діапазоні від 0 до 0,4 ‰, абсолютна похибка складає ±0,04 ‰.

Як зазначалось вище, огляд ОСОБА_1 , проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». Результат огляду 0,22 ‰. Таким чином, з урахуванням похибки ±0,04 ‰, за показника 0,22 ‰, тобто у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ реальний рівень алкоголю в крові може бути в діапазоні від 0,18 ‰, (що є менше допустимої норми, що складає 0,2 ‰) до 0,26 ‰.

Відтак результат огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», що застосовувався для тестування ОСОБА_1 , свідчить про виявлення вмісту алкоголю в крові в межах похибки, заявленої виробником алкотестера, а тому не може бути розцінено судом як перебування у стані алкогольного сп`яніння особи.

Крім того, п. 2.9 "б" ПДР України, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , передбачає заборону керування т/з особамим, під впливом лікарських препаратів., що знижують увагу та швидкість реакціі.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортнимм засобом під впливом лікарських препаратів що притягується до адміністративної відповідальності, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та є самостійною підставою для висновку суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Положенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахуванням похибки спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6820" підчас проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 254, 256, 266, 268, 276-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги чи протесту прокурора в Вінницький апеляційний суд через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.А. Дурач