Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №131/726/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/726/26

Провадження № 2/131/455/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

за участю секретаря судового засідання Курман Ю.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року адвокат Гончар О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності.

Позов обґрунтований тим, що сторони у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 25 вересня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 88.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.11.2024 року по справі № 131/1116/24 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між сторонами донька ОСОБА_6 залишилася проживати із матір`ю та перебуває на її утриманні. Позивач приймає участь у матеріальному забезпеченні та вихованні доньки, сплачуючи аліменти на утримання доньки.

Під час шлюбу після народження дочки ОСОБА_6 сторони 09 грудня 2014 року придбали квартиру.

Договір купівлі - продажу квартири від 09 грудня 2014 року між Продавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Покупцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений приватним нотаріусом Нікітчук Наталією Анатоліївною зареєстрований за №1298 відповідає вимогам статті 65 Сімейного кодексу України, є нотаріально посвідченим, згода чоловіка ОСОБА_1 також нотаріально посвідчена, договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, договір укладений в інтересах сім`ї.

Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м., була набута подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час шлюбу, хоча й зареєстрована на одного з них - ОСОБА_4 , і це є підставою для визнання цієї квартири спільною сумісною власністю подружжя та поділу у спосіб, обраний позивачем, а саме визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири, й відповідно, залишивши за відповідачкою ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

14 травня 2026 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в загальному позовному провадженні.

16 липня 2026 ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу досудового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримає в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_8 не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить судове засідання провести у її відсутність та винести рішення у справі на розсуд суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, з`ясувавши позицію сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 25 вересня 2010 року перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 88(а.с.11).

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року по справі № 131/1116/24 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано(а.с.9-10).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження Серії НОМЕР_2 (а.с.13).Відповідач ОСОБА_1 сплачує аліменти відповідачу ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , що підтверджується судовим наказом Іллінецького районного суду від 11 серпня 2025 року (а.с.12).

Під час перебування у шлюбі придбали квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 09 грудня 2014 року між Продавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Покупцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений приватним нотаріусом Нікітчук Наталією Анатоліївною зареєстрований за №1298(а.с.14-15) витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30658504 від 09 грудня 2014 року (а.с.16). Перейменування вулиці підтверджується розпорядженням Іллінецької міської ради Вінницької області від 30.12.2015 р. №81-01.7 (а.с.17).

Таким чином під час шлюбу подружжям набуто майно, а саме квартиру, що в розумінні ст.60 СК України вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи по суті даний спір, який виник між сторонами, щодо поділу майна подружжя, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

У відповідності до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Згідно ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений, як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Зі змісту п.п. 23, 24, 27 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Статтями 11-13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до положень ст.ст.76-78, 80-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а тому слід визнати спільним майном подружжя Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м. та визнати за позивачем і відповідачем право власності по 1/2 частини квартири, припинивши право власності відповідача на 1/2 частини квартири.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 18, 60, 63, 69-72 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 328, 368, 372 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності задовольнити повністю.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна (номер 51, літер А/під об`єкт нерухомого майна приміщення, технічний сарай.

Визнати за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна (номер 51, літер А/під об`єкт нерухомого майна приміщення, технічний сарай.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКП НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна (номер 51, літер А/під об`єкт нерухомого майна приміщення, технічний сарай.

Припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39,9 кв.м, житловою площею 17.7 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна (номер 51, літер А/під об`єкт нерухомого майна приміщення, технічний сарай.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 7475 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в сумі 7475 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: