Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №130/3633/26
Суддя: Порощук П. П.
1-кп/130/455/2026
130/3633/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слобода - Межирівська, Жмеринського району, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійною технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025130000090 від 20.08.2026,
в с т а н о в и в:
Відповідно до обвинувального акту 29.09.2026 року, ОСОБА_3 в порушення ст.30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканність житла, 18.08.2026 приблизно о 15:00 год, знаходячись в м. Жмеринка Жмеринського району Вінницької області, з метою реалізації умислу спрямованого на порушення недоторканості житла, діючи всупереч волі та без дозволу законного володільця, не маючи на те законних підстав, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, докладаючи фізичну силу, шляхом зірвання замка вхідних дверей, без добровільної згоди власника проник до будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , згідно інформації виданої КП «ВООБТ» від 24.08.2026, тим самим порушив недоторканість житла, що захищається законом.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_5 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступках, передбачених ч.1 ст.126 КК України, тобто в незаконному проникненні до житла, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву що згодна із встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне проникнення до житла, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 162 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення який є кримінальними проступком, особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, офіційно працює, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не значиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, особи обвинуваченого, його майновий стан та ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.162 КК України, яке є необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст.370,374,382 КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua