Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №128/1900/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1900/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.10.2022 вона уклала шлюб з відповідачем. Сторони по справі мають одну спільну дитину, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Зазначає, що відповідач не в достатньому розмірі виконує свої обов`язки по утриманню дитини, тому вона вимушена звернутися до суду.

Вказує, що відповідач працевлаштований і йому щомісячно нараховується заробітна плата, він є особою працездатного віку та має змогу сплачувати аліменти. Позивачка вважає, що з відповідача потрібно стягнути аліменти в розмірі 1/4 від усіх доходів, щомісячно на утримання дитини. Такий розмір аліментів, в сумі з тими коштами, які витрачає на дитину позивачка, дасть змогу забезпечити дитині належні умови утримання та матеріального забезпечення.

Крім того, відповідач ухиляється від свого обов`язку по утриманню дружини, яка перебуває у декретній відпустці, чим порушує права позивачки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Сторони не дійшли згоди щодо розміру участі відповідача в матеріальному утриманні дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку, тому вона звертається до суду з даним позовом, щоб суд визначив розмір участі відповідача в матеріальному утриманні дружини. Позивачка вважає, що з відповідача потрібно стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки від усіх його доходів, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.

За вказаних обставин позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, та судові витрати (а.с. 1 - 4).

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 15).

Представник відповідача на підставі ст. 43 ЦПК України подала до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначила, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, відповідач визнає її лише частково, оскільки разом із аліментами на дитину загальний розмір стягнень складатиме половину всього доходу відповідача, який є невеликим та становить 8 647 грн щомісяця (без утримання податків і зборів), інших доходів у відповідача немає, при цьому стягнення аліментів на утримання дружини залежить від того, чи може чоловік надавати матеріальну допомогу. Відповідач вважає доцільним та справедливим стягнення з нього аліментів на утримання дружини в розмірі 1/8 частки його доходів, оскільки такий розмір аліментів не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України, щодо життєвого рівня для себе не нижче прожиткового мінімуму.

Крім того, відповідач не погоджується з розміром заявлених судових витрат на правову допомогу позивачки, вважає, що вони не відповідають складності справи та необхідному обсягу робіт, а також є надмірно обтяжливими для нього, тому відповідач просить зменшити заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу позивачки до 2 000 грн (а.с. 33 - 36).

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та розглянути справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, його представник, адвокат Калачик Н.М., в письмових поясненнях заявила клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Згідно відомостей про зареєстованих у житловому приміщенні, виданих Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області № 161 від 22.04.2026, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Згідно копії довідки № 244 від 22.04.2026, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 7).

22.10.2022 між відповідачем та позивачкою було укладено шлюб, який зареєстровано Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Віннцької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 582, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с. 8).

Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про народженн № 114, який складений Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Віннцької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.02.2024 (а.с. 9).

Відповідно до наданої відповідачем ОСОБА_2 копії довідки про доходи № 72 від 26.05.2026, він працює в Вінницькому національному технічному університеті та займає посаду молодшого наукового співробітника, його заробітна плата з листопада 2025 року по квітень 2026 року складає 50 588, 00 грн, станом на квітень 2026 року щомісячна заробітна плата складала 8 647 грн (а.с. 39).

З наданої відповідачем індивідуальної відомості про застраховану особу ПФУ, форми ОК-5, вбачається, що єдиним місцем роботи відповідача є Вінницький національний технічний університет (а.с. 40 - 41).

Вирішуючи заявлені вимоги по суті суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою ВРУ від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлюючи розмір аліментів на утримання дитини, який підлягає до стягнення з відповідача, суд враховує вибір позивача щодо способу стягнення аліментів на утримання дитини саме в частці від доходу відповідача, а також, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а також те, що відповідач є особою працездатного віку, проти стягнення заявленого позивачкою розміру аліментів на утримання динити не заперечує.

Тому суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути аліменти на утримання його дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім того, положеннями ст. 84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Встановлюючи розмір аліментів, який підлягає до стягнення з відповідача на утримання дружини (позивачки), суд враховує вибір позивачки щодо способу стягнення аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення, в межах наданих суду доказів.

Так, відповідач є особою працездатного віку та право на утримання від нього мають як позивачка, так і їхня дитина. Тому оскільки з відповідача підлягають до стягнення аліменти на утримання їх з позивачкою малолітньої дитини, можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки від його доходів на утримання дружини, на думку суду, позивачкою не доведено.

Визначаючи розмір стягнення, суд виходить із принципу пропорційності та справедливості. Задоволення позовних вимог у розмірі, який заявлено позивачкою, призведе до стягнення з відповідача 1/2 частини його доходів, при цьому, відповідач, маючи двох осіб, які потребують його утримання, не претендує на стягнення з нього 1/3 частки доходів (тобто по 1/6 на кожного), а погоджується на загальний розмір стягнення, що становитиме 3/8 часток від його загальних доходів. Будь-яких інших доходів у відповідача чи наявності майна, з якого він може отримувати дохід та, відповідно, сплачувати аліменти на дружину в заявленому позивачкою розмірі, нею не доведено.

Враховуючи встановлені у справі обставини, а також надані відповідачем довідки про розмір його заробітної плати, які підтверджують наявність у нього лише одного джерела доходу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та визначення розміру стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення їхньою дитиною трьох років, оскільки відповідач зобов`язаний також до утримання дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини та позивачки, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

В позовній заяві позивачка зазначила про її можливі витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, але жодного доказу надання їй правової допомоги, обгрунтування та доведення її вартості, нею не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження понесених нею судових витрат, судом не вирішується питання про їх розподіл.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80, 84, 141, 180 - 183, 191 СК України, ст. ст. 141, 211, 223, 259, 263, 265, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 06.05.2026 і до досягнення донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя: