Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №591/9057/23 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 591/9057/23

провадження № 51-2038км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2025 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від

04 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022200000000127, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Лебедин Сумської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Зарічний районний суд м. Суми вироком від 24 листопада 2025 року визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 436-2 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення

волі: за ч. 2 ст. 436-2 КК на строк 2 роки з конфіскацією майна, крім житла; за ч. 3

ст. 436-2 КК - 5 років з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла.

Вирішено питання щодо: початку строку відбування покарання; процесуальних витрат; скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна; речових доказів.

За встановлених у вироку обставин ОСОБА_7 визнано винуватим

у тому, що він, підтримуючи агресивну політику РФ, з метою схиляння інших людей до своєї проросійської позиції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, перебуваючи за місцем проживання

( АДРЕСА_1 ), використовуючи власний

мобільний телефон «HUAWEI P Smart FIG-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 ,

IMEI 2: НОМЕР_2 , з двома SIM-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , на персональній сторінці (акаунт)

« ОСОБА_8 » у соціальній мережі «ВКонтакте» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », поширив, за допомогою програмної функції Інтернет-ресурсу « YOUTBE.COM » « Поширити (Поделиться) », в особистій стрічці вказаного акаунту « ОСОБА_8 » та на персональних сторінках (в так званій стрічці новин) всіх його «друзів» публікації у виді ілюстрованого посилання на відеоролики, а саме:

- 02 квітня 2022 року о 19:22, під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_27», який розміщений 13 червня 2014 року на каналі користувача

« ОСОБА_10 » інтернет-ресурсу « YOUTUBE.COM » за посиланням у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_7 , додавши особистий коментар такого змісту: «замечательный экскурс по шабашам майдаунов с 2004 по 2014 годы ІНФОРМАЦІЯ_8 ». У цій публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема, шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту. Заразом ОСОБА_7 , будучи досвідченим користувачем соціальної мережі «ВКонтакте», оскільки створив зазначену персональну сторінку (акаунт) приблизно ще у 2011 році, маючи на меті розповсюдити інформацію якомога більшому колу осіб, встановив параметри конфіденційності відповідно до яких поширені ним матеріали стали доступними для ознайомлення, коментування, вподобання та подальшого розповсюдження всіма користувачами соціальної мережі «ВКонтакте», а також достовірно знав, що такі матеріали в автоматичному режимі з`явились в стрічці новин всіх його «друзів» та «підписників».

- 20 травня 2022 року о 15:04, повторно, під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який розміщений 20 травня 2022 року на каналі користувача « ОСОБА_18» Інтернет-ресурсу YOUTUBE.COM » за посиланням у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 додавши особистий коментар такого змісту: «абсолютное большинство украинцев ЗАБЫЛИ, что война длится уже ВОСЕМЬ ЛЕТ и начал ёё КРОВАВЫЙ ПАСТОР, а забывший свою историю - обречён на её повторение… ІНФОРМАЦІЯ_12 ». У цій публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також у формі виправдовування, схвалення тимчасової окупації частини території України.

- 28 травня 2022 року о 17:40, повторно, під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_13 », що було розміщено 20 травня 2022 року на

каналі користувача « ОСОБА_12 » Інтернет-ресурсу « YOUTUBE.COM » за

посиланням у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_14 , додавши особистий коментар такого змісту: «встретил на просторах ютуба очень интересный выпуск из братской Беларуси, как говорится, - "большое видно из далека" ІНФОРМАЦІЯ_15 ». У вказаній публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

- 17 червня 2022 року о 12:30, повторно, під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28», тривалістю 19 хв. 57 сек., який розміщений 16 червня 2022 року на каналі користувача « ОСОБА_13 » Інтернет-ресурсу « YOUTUBE.COM » за посиланням у мережі Інтернет: « ІНФОРМАЦІЯ_17 », додавши особистий коментар такого змісту: « О ЧЁМ ГОВОРЯТ ЖИТЕЛИ МАРИУПОЛЯ, - ИДИ И СМОТРИ … ІНФОРМАЦІЯ_17 ». У цій публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також у формі глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.

- 15 серпня 2022 року о 14:48, повторно, під назвою: «« ІНФОРМАЦІЯ_18 », який розміщений 15 серпня 2022 року на каналі користувача « ІНФОРМАЦІЯ_20 » Інтернет-ресурсу « YOUTUBE.COM » за посиланням у мережі Інтернет: « ІНФОРМАЦІЯ_21 », додавши особистий коментар такого змісту: «неприглядная истина гражданской войны». У цій публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту. Заразом ОСОБА_7 , будучи досвідченим користувачем мережі інтернет, зокрема соціальної мережі «ВКонтакте», оскільки створив зазначену персональну сторінку (акаунт) приблизно ще у 2011 році, маючи на меті розповсюдити інформацію якомога більшому колу осіб, встановив параметри конфіденційності відповідно до яких, поширені ним матеріали стали доступними для ознайомлення, коментування, вподобання та подальшого розповсюдження всіма користувачами соціальної мережі «ВКонтакте», а також достовірно знав, що такі матеріали в автоматичному режимі з`явились в стрічці новин всіх його «друзів» та «підписників».

Крім того, маючи на меті донести свої особисті погляди до якомога більшого кола осіб, 17 червня 2022 року в період з 16:54 до 16:59 (точний час не встановлено), ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), діючи умисно, повторно, використовуючи власний мобільний телефон «HUAWEI P Smart FIG-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з двома сім-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , використовуючи месенджер «Viber», зареєстрований за номером НОМЕР_4 , надіслав користувачу цього месенджера, зареєстрованому за номером НОМЕР_5 з ім`ям « ОСОБА_15 », повідомлення такого змісту: «"ІНФОРМАЦІЯ_28": ІНФОРМАЦІЯ_17 » та ілюстроване посилання на відеоролик під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28» тривалістю 19 хв. 57 сек., який розміщений 16 червня 2022 року на каналі користувача « ОСОБА_13 » Інтернет-ресурсу « YOUTUBE.COM » за посиланням у мережі Інтернет: « ІНФОРМАЦІЯ_17 », тобто поширив зазначений матеріал. У цій публікації містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також у формі глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.

Сумський апеляційний суд ухвалою від 04 березня 2026 року, на підставі ч. 2

ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), вирок районного суду стосовно ОСОБА_7 змінив, виключив із резолютивної частини цього судового рішення вказівку про призначення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст.70 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна. В іншій частині вирок залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди обох інстанцій умисно проігнорували факт наявності різних електронних посилань на акаунт « ОСОБА_8 » у мережі «ВКонтакте», зазначених у матеріалах первісного огляду

та в ЄРДР. Крім того, незважаючи на розбіжності в цих посиланнях, місцевий суд відмовив засудженому у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи для встановлення належності посилань, а також у допиті слідчого та оперативних працівників з цього приводу.

Стверджує, що суди не встановили причин невідповідності змісту протоколу огляду від 06 вересня 2022 року персональної сторінки користувача соціальної мережі «ВКонтакте» з ім`ям « ОСОБА_8 » його додаткам (фотографіям), на які у протоколі зроблено посилання, а також відмовив у допиті осіб, які підписали цей протокол.

Крім того, місцевий суд описав у вироку відео, якого немає на оптичному диску, натомість дослідив інше відео іншого автора, а суд апеляційної інстанції, попри неодноразові клопотання засудженого, цю невідповідність не перевірив.

Зазначає, що суди не встановили, чи означала функція «Поділитися» саме «поширення» контенту з його акаунта, та безпідставно відмовили у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи з цього питання.

Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки невідповідностям між протоколом обшуку та відеозаписом його проведення, зокрема щодо зазначеної в протоколі перерви, розбіжностей у часі, а також тривалої паузи після надання кодів доступу, коли слідчий майже 30 секунд вводив до смартфона невідомі засудженому дані до моменту показу його екрана на камеру. Суд також не перевірив обставини появи на смартфоні електронного посилання «сом», про яке під час обшуку не згадувалося, та не з`ясував достовірність і походження відповідного доказу. Незважаючи на це, зазначені відомості були покладені в основу вироку. Водночас суд без належного обґрунтування відмовив у задоволенні клопотання про проведення експертизи відео- та звукозапису за дев`ятьма поставленими касатором питаннями, хоча встановлення цих обставин потребує спеціальних знань. Унаслідок цього сторона захисту була позбавлена можливості належним чином перевірити достовірність і походження доказів обвинувачення, встановити обставини появи зазначеного посилання та реалізувати право на захист.

Касатор зазначає, що у вироку є посилання на ніби-то наявну його переписку

у соціальній мережі «ВКонтакте», хоча така особиста переписка у матеріалах кримінального провадження відсутня та стороною обвинувачення суду не надавалася. Водночас суд відмовив у клопотанні про внесення додаткових питань до комп`ютерно-технічної експертизи щодо збережених у співрозмовників «подарунків»-стікерів із електронним ідентифікатором засудженого, які могли мати значення для підтвердження його позиції у справі. Зазначає, що про наявність відповідних доказів сторона обвинувачення була письмово повідомлена ще 11 жовтня 2023 року, однак вони не були розкриті відповідно до ст. 290 КПК.

Також стверджує, що під час огляду смартфона в судовому засіданні спеціаліст чітко назвав датою найранішого входу до «ВКонтакте» з його смартфона 16 серпня

2022 року. Водночас суд першої інстанції у вироку зазначив, що такий вхід відбувся 15 серпня 2022 року. Саме 15 серпня 2022 року суд використав як дату, що нібито підтверджує розміщення відеоролика, покладеного в основу обвинувачення. На підтвердження фактичної дати 16 серпня 2022 року було надано відеозапис огляду смартфона, однак апеляційний суд не дослідив цей доказ.

Також, засуджений зауважує, що суди не надали належної оцінки інформації, наданій ПрАТ « Київстар » на виконання ухвали про тимчасовий доступ, у якій зафіксовано третій, не встановлений у справі номер IMEI НОМЕР_6 . Щодо належного йому смартфона з двома SIM-картами у матеріалах справи встановлено лише два IMEI - НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відповідно до двох номерів SIM-карт. Походження та належність IMEI НОМЕР_6 суди не встановили, хоча саме цей номер зафіксований ПрАТ « Київстар » у той час і дату, коли нібито були поширені два відеоролики. Незважаючи на цю істотну розбіжність, суди першої та апеляційної інстанцій її не перевірили та не надали належної оцінки її значенню для встановлення причетності до інкримінованого поширення відеозаписів.

Крім того, вважає, що суди не надали належної оцінки суперечностям щодо аккаунта засудженого у соціальній мережі «ВКонтакте». Так, в акті огляду від 12 серпня

2022 року зазначено електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_23 у протоколі огляду від 06 вересня 2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_24 а протоколі огляду вилученого смартфона від 18 листопада 2022 року зазначено про автоматичне відкриття персональної сторінки (аккаунта) користувача « ОСОБА_8 » та наявність ідентифікатора, хоча на фото №9 ці дані, а також позначка увімкнення VPN, відсутні. Водночас залучений досудовим слідством спеціаліст у судовому засіданні пояснив, що аккаунта у соціальній мережі «ВКонтакте» він не бачив, а свої показання давав на підставі наданих йому скріншотів. Незважаючи на ці обставини, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні поданих засудженим і захисником клопотань про проведення комп`ютерно-технічних експертиз.

Також зазначає, що 02 вересня 2025 року ним було подано клопотання про залучення перекладача у зв`язку з недостатнім володінням державною мовою та непорозумінням із судом щодо тлумачення окремих слів і словосполучень, у задоволенні якого суд усно відмовив, а 31 жовтня 2025 року було подано клопотання про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи щодо цих слів і словосполучень, однак зазначені клопотання судами залишені без задоволення.

Касатор зазначає, що суд, пославшись на те, що сторона захисту не надала об`єктивних відомостей на спростування доказів обвинувачення, тричі відмовив у призначенні відповідних експертиз та не дослідив наданий висновок експерта від 10 листопада 2025 року, згідно з яким веб-сторінка за зазначеним посиланням не існує, а відповідних відеозаписів в архівах мережі Інтернет не виявлено.

Вважає, що розгляд справи судом першої інстанції був неповним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Зазначає, що порушення, допущені судом першої інстанції, не були усунені апеляційним судом, оскільки цей суд належним чином не мотивував своїх висновків, не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги, обмежившись перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих злочинів.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу засудженого.

Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені

в касаційній скарзі з доповненнями, Суд дійшов висновку, що її необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені

в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, відповідно до ст. 438 КПК, є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, вбачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим

є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд, виконуючи свої повноваження, із дотриманням визначеної гл. 31 КПК процедури повинен перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості (це передбачає оцінювання оскарженого судового рішення на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам), а також ухвалити рішення, яке повною мірою відповідатиме ст. 370 КПК

і статтям 419 або 420 цього Кодексу.

Така перевірка повинна бути зроблена з додержанням вимог чинного законодавства, об`єктивно, неупереджено, а її результатом має бути законне й справедливе вирішення поданих апеляційних скарг для реалізації прав кожного на справедливий суд і перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції.

За приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто, у своєму рішенні апеляційний суд повинен проаналізувати доводи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на них вичерпну відповідь, переконливо аргументувати свою позицію. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК завданнями та загальними засадами кримінального провадження.

Однак, апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду стосовно

ОСОБА_7 , не дотримався наведених законодавчих приписів.

Так, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винуватим у тому, що він, використовуючи власний мобільний телефон «HUAWEI P Smart FIG-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з двома SIM-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , на персональній сторінці (акаунт) « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «ВКонтакте» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », умисно поширив 02 квітня 2022 року матеріали,

у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої

у 2014 році, зокрема шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а 20, 28 травня, 17 червня та 15 серпня 2022 року він повторно поширив матеріали, у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.

Водночас ОСОБА_7 своєї винуватості не визнавав, зокрема, зазначав,

що вказане в обвинуваченні посилання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » йому не відоме. Стверджував, що ідентифікатор його сторінки в соціальній мережі «ВК» складався з інших цифр, а власника id - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » він не знає.

Суд першої інстанції, в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 послався, зокрема, на показання свідка ОСОБА_16 , який зазначав, що після повномасштабного вторгнення РФ на територію України він перестав спілкуватися

з ОСОБА_7 , оскільки той в соціальних мережах та в застосунках став поширювати публікації на підтримку країни-агресора. Через це він зрозумів,

що ОСОБА_7 підтримує РФ. Знає, що через це й інші спільні знайомі перестали спілкуватися з ОСОБА_7 . Також, суд, крім іншого, поклав в основу вироку протоколи: огляду від 06 вересня 2022 року персональної сторінки в соціальній мережі «Вконтакте», користувача « ОСОБА_17 », за посиланням в інтернет мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; обшуку від 15 листопада 2022 року, згідно

з яким вилучено, зокрема, належний ОСОБА_7 мобільний телефон (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) з двома SIM-картками ( НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ); огляду від 15 листопада 2022 року вилученого під час вказаного вище обшуку мобільного телефону. Крім того, суд на підтвердження часу і місця вчинення інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень послався на інформацію, яка була отримана від операторів мобільного зв`язку під час тимчасового доступу до документів.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду, засуджений і захисник подали апеляційні скарги, у яких, серед іншого, по суті зазначали про те, що сторінка в соціальній мережі «Вконтакте», за посиланням в інтернет мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не належить ОСОБА_7 .

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному

порядку, погодився з висновками місцевого суду, визнав їх обґрунтованими

та вмотивованими. Однак, поза належною увагою цього суду залишилися доводи засудженого й захисника, викладені на спростування висновків, покладених

в обґрунтування обвинувального вироку.

Верховний Суд вважає, що обґрунтування апеляційного суду, наведені в ухвалі,

не є достатніми для переконливості як підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Так, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, крім іншого, звертав увагу на розбіжності між відомостями, зазначеними у протоколі огляду від 06 вересня 2022 року, та даними, відображеними на фотознімках, що є додатками до цього протоколу. Зокрема, посилався на те, що на сторінці 2 протоколу огляду встановлено, що в ході відкриття та огляду розділу «Аудиозаписи» містяться збережені аудіозаписи користувача « ОСОБА_8 » за посиланням у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кількості 41 одиниці (фото № 7 додатку

№ 1). Водночас, як зазначав засуджений, на фотознімку № 7, що у додатку № 1

до протоколу, у верхньому лівому куті зазначено інше посилання

- « ІНФОРМАЦІЯ_25 », а не « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв`язку з цим ОСОБА_7 зауважував, що у протоколі та на відповідному фотознімку зазначені різні електронні посилання. Наголошував, що суд не встановив причини зазначеної розбіжності, та стверджував, що ця обставина свідчить про фальсифікацію.

Натомість указані вище твердження засудженого, наведені в апеляційній

скарзі з доповненнями, залишилися без належної і вмотивованої відповіді. На переконання Суду, цей довід підлягає перевірці, оскільки засуджений послідовно звертає увагу на те, що у верхньому лівому куті фотознімку № 7 зазначено електронний ідентифікатор « ІНФОРМАЦІЯ_25 », що не відповідає змісту протоколу огляду, однак, за твердженнями касатора, саме цей цифровий ідентифікатор належав його акаунту, який, на його думку, забули замінити на вигаданий « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Крім того, ОСОБА_7 зауважував в апеляційній скарзі з доповненнями, що під час дослідження протоколу огляду мобільного телефону від 15 листопада 2022 року за участю спеціаліста було встановлено невідповідність його змісту зображенню на фотознімку № 9, на який зроблено посилання у тексті протоколу. Зокрема, вказував, що у протоколі чітко зазначено, що ідентифікатор « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташований у верхній частині екрана телефону, однак на відповідному фотознімку ця адреса на екрані відсутня.

Суд апеляційної інстанції щодо цього доводу засудженого лише послався на те,

що під час апеляційного розгляду він не знайшов свого підтвердження.

Верховний Суд зауважує, що протоколи оглядів від 06 вересня та 15 листопада

2022 року у цьому кримінальному провадженні є одними з ключових доказів сторони обвинувачення, а тому наведені вище твердження засудженого щодо конкретних розбіжностей між змістом цих протоколів та доданими до них фотознімками не могли бути залишені без належної перевірки та мотивованої відповіді, зокрема, з огляду на те, що сторона захисту піддавала сумніву достовірність даних, що містяться у цих джерелах доказів.

Водночас ігнорування цих доводів чи посилання суду апеляційної інстанції, зокрема, на те, що зазначені твердження під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли, саме по собі не є достатнім для їх спростування, оскільки не

містить відповіді на поставлені засудженим конкретні питання, зокрема

щодо невідповідності цифрових ідентифікаторів « ІНФОРМАЦІЯ_2 »

та « ІНФОРМАЦІЯ_25 », а також щодо відсутності на фотознімку № 9

зазначеного у протоколі ідентифікатора « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

За таких обставин апеляційний суд мав перевірити наведені твердження, встановити причини виявлених розбіжностей, надавши їм належну оцінку, однак цей суд не надав належної та вмотивованої відповіді на істотні доводи сторони захисту щодо достовірності відомостей, зафіксованих у зазначених протоколах огляду, та не навів переконливих мотивів їх відхилення. Ураховуючи значення цих протоколів для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому діянь, така перевірка доводів апеляційної скарги

з доповненнями засудженого є недостатньою.

Також захисник в апеляційній скарзі стверджувала, що додаток № 1 до таблиці протоколу огляду від 25 вересня 2023 року інформації операторів мобільного зв`язку містить дані про вхід до мережі Інтернет пристрою з IMEI НОМЕР_7

у час та дати, коли було здійснено поширення інкримінованих засудженому відеоматеріалів. Водночас мобільний телефон засудженого, вилучений під

час обшуку 15 листопада 2022 року, має інші номери IMEI, а саме:

IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . На думку захисника, це свідчить про відсутність належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 436-2 КК.

Зазначені доводи суд апеляційної інстанції відхилив, пославшись на те, що у протоколі обшуку слідчим дійсно зазначено IMEI1: НОМЕР_1 та

IMEI2: НОМЕР_2 , вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону. Водночас у протоколі також указано, що цей мобільний телефон має дві SIM-картки: НОМЕР_3 (оператор ПрАТ « ВФ Україна ») та НОМЕР_4 (оператор ПрАТ « Київстар »). Суд зазначив, що двосімковий телефон може мати два окремі IMEI,

які відповідають кожній SIM-картці. Також, зауважив, що ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду підтвердив, що він дійсно користувався номером мобільного телефону НОМЕР_4 оператора ПрАТ « Київстар » у зазначені в протоколі дати.

Однак таке пояснення апеляційного суду належним чином не спростовує доводів захисника. Зокрема, суд не встановив, яка природа наявного у матеріалах кримінального провадження іншого IMEI: НОМЕР_7 , що відмінний від тих, які зазначені у вилученому у ОСОБА_7 телефоні (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ). Посилання суду на наявність у телефоні двох SIM-карток пояснює лише можливість існування двох IMEI у двосімковому пристрої, однак не пояснює походження IMEI: НОМЕР_7 , зазначеного у додатку № 1 до протоколу огляду від 25 вересня 2023 року. Водночас апеляційний суд не навів жодного технічного пояснення можливого зв`язку IMEI: НОМЕР_7 із мобільним телефоном, вилученим у ОСОБА_7 , зокрема не встановив, чи з`ясовувалося це питання у спеціалістів під час судового розгляду в місцевому суді.

Таким чином, апеляційний суд не надав змістовної відповіді на довід сторони захисту щодо невідповідності IMEI: НОМЕР_7 тим IMEI, які має вилучений

у ОСОБА_7 мобільний телефон, а також не навів інших переконливих обґрунтувань щодо значення цих розбіжностей у контексті доводів, викладених

в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками місцевого суду, не надав належної оцінки доводам апеляційних скарг сторони захисту та не навів переконливих мотивів їх відхилення, чим допустив порушення вимог статей 370, 419 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Беручи до уваги особливості касаційного розгляду, визначені в ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вказані порушення.

Водночас суд апеляційної інстанції є судом факту та права і в межах своїх повноважень має можливість безпосередньо досліджувати обставини, докази та надавати їм власну оцінку. За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону необхідно усунути під час нового апеляційного розгляду. А також з урахуванням того, що вирішення інших викладених у скарзі з доповненнями засудженого доводів пов`язано з оцінкою сукупності зібраних доказів та з огляду на недопустимість вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, переваги одних доказів над іншими, застосування того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність суд касаційної інстанції не має можливості перевірити інші доводи касаційної скарги з доповненнями засудженого та вважає, що з урахуванням обґрунтувань та вимог, заявлених в апеляційних скаргах сторони захисту, відповідно до засади інстанційності перевірки судових рішень, це має перевірити суд апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведене, необхідно задовольнити частково касаційну скаргу

з доповненнями засудженого, а ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати

і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене, усунути вказані порушення, перевірити доводи апеляційних скарг і, в залежності від з`ясованого, ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам матеріального і кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Сумського апеляційного суду від 04 березня 2026 року стосовно

ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення,

є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3