Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №757/9878/26-ц — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 757/9878/26-ц

провадження № 61-7860ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича

відповідачі - Верховний Суд, держава Україна в особі Державної казначейської служби,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2026 року, ухвалену колегією у складі суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2026 року Фермерське господарство Бурки В. В. (далі - ФГ), в інтересах якого діє представник - Бурка В. В. звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до Верховного Суду та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення

2. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 23 лютого 2026 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до Верховного Суду, держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди виходячи з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

3. Не погодившись з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , як представник ФГ Бурки Віталія Володимировича подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

4. Київський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2026 року апеляційну скаргу ФГ Бурки Віталія Володимировича, подану представником Буркою Валерієм Володимировичем повернув особі, яка її подала.

5. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що до апеляційної скарги не було додано документів, які б підтверджували повноваження Бурки Валерія Володимировича представляти інтереси ФГ Бурки Віталія Володимировича в порядку самопредставництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

6. 11 червня 2026 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича, в інтересах якого діє представник Бурка Валерій Володимирович через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2026 року.

7. Мотивує скаргу тим, що в Єдиному державному реєстрі за кодом ЄДРПОУ

ФГ Бурки Віталія Володимировича - 25235046 міститься інформація щодо дій, які уповноважений вчиняти Бурка Валерій Володимирович в рамках представництва інтересів ФГ Бурки Віталія Володимировича, без довіреності, зокрема: «…вчиняти дії від імені юридичної особи, і тому числі підписувати договори тощо.». Вказує, що наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достовірним підтвердженням того, що Бурка Валерій Володимирович уповноважений на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ФГ Бурки Віталія Володимировича в розумінні частини третьої статті 58 ЦПК України.

8. Вказує, що на підставі частини четвертої статті 4 Закону України «Про фермерське господарство», голова ФГ Бурка Віталій Володимирович видав Бурці Валерію Володимировичу як члену фермерського господарства довіреність від

11 червня 2025 року, згідно якої він здійснює самопредставництво юридичної особи. Звертає увагу, що ЦПК України не містить норми, яка зобов?язує долучати до позовної заяви виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб

-підприємців та громадських формувань.

Доводи інших учасників справи

9. Інші учасники не скористались своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

Провадження у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою від 29 липня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.

11. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Ухвалою від 04 вересня 2026 року Верховний Суд призначив справу до розгляду.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при ухваленні постанови

13. Статтею 175 ЦПК України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, зокрема, позовна заява подається до суду в письмовій формі

і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

14. Згідно з частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

15. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа,

а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

16. Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

17. У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

18. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

19. У пунктах 18, 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня

2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

20. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду

в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

21. Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

22. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року

у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) уточнено вказаний висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним і достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

23. Як відомо з матеріалів справи, позовна заява ФГ Бурки Віталія Володимировича підписана представником - Буркою Валерієм Володимировичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності від 18 серпня 2021 року № 300, зі змісту якої Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підписав та подав позовну заяву від імені ФГ Бурки Віталія Володимировича саме в порядку самопредставництва.

24. До позовної заяви ОСОБА_1 додав виписку

з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якої відомо, що йому надано повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи. Обмежень щодо вчинення дій не зазначено /а.с.25-26/.

25. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені вище норми, практика Великої Палати Верховного Суду та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Бурки Валерія Володимировича підписувати позовну заяву від імені ФГ Бурки Віталія Володимировича в порядку самопредставництва.

26. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, достовірно не перевірив матеріали справи на наявність інших документів на підтвердження повноважень, не надав їм належної оцінки та безпідставно повернув апеляційну скаргу, вказавши на наявність обставин, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, не перевірив Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на предмет наявності у Бурки Валерія Володимировича повноважень підписувати від імені ФГ Бурки Віталія Володимировича апеляційну скаргу в порядку самопредставництва та помилково повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятьої статті 357 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від

05 червня 2026 року не може вважатись законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню у зв`язку з обґрунтованістю доводів касаційної скарги.

28. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі з врахуванням мотивів цієї постанови.

Щодо заявленого клопотання

29. У касаційній скарзі заявник просить вирішити питання про звернення до Конституційного Суду України з поданням:

- щодо тлумачення статей 8, 55, Конституції України, у зв`язку із необхідністю тлумачення норм Конституції України щодо обов`язку судів розглянути апеляційну скаргу по суті, подану на підставі Конституції України для захисту конституційних прав.

30. Відповідно до частини шостої статті 10 ЦПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого

правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

31. За наслідками розгляду даного клопотання, колегія суддів не встановила підстав для звернення до Конституційного Суду України з відповідним поданням.

Щодо судових витрат

32. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

33. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 червня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк