Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №523/5830/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 523/5830/23

провадження № 61-7531св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамной Станіслава Сергійовича, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року в складі судді Бузовського В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Карташова О. Ю., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст подання

1. У січні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г. В. (далі - приватний виконавець Парфьонов Г. В.) звернувся до суду з поданням, в якому просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , що не зареєстроване за нею в установленому законом порядку а саме:

на земельну ділянку, площею: 0.056 га, в тому числі по угіддях: 0,056 га - багаторічні насадження, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який набуто ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Білобровою О. М., зареєстрованого у реєстрі

за № 1-1412, але право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

2. Подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 523/5830/23 від 05 вересня 2024 року, виданий Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором кредиту від 30 серпня 2007 року № 11206443000 у розмірі 27 154,75 дол. США. Стягнення в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» сплаченого судового збору у розмірі 14 895,17 грн, а саме по 7 447,59 грн з кожного, АСВП № НОМЕР_1.

3. 17 вересня 2024 року на адресу ОСОБА_3 , зазначену у виконавчому документі, приватним виконавцем було направлено рекомендованим поштовим відправленням постанову про відкриття виконавчого провадження та іншу кореспонденцію виконавчого провадження, отримане боржником 29 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

4. В порушення вимог частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_3 до приватного виконавця не з`явилася, декларацію чи інших документів не подала, рішення суду самостійно не виконала, декларацію про доходи та майно боржника приватному виконавцю не подала ні в установлений законом строк, ні до цього часу; місце знаходження свого майна, зокрема транспортних засобів, не повідомила, пояснення за фактами невиконання рішення боржник не надсилала.

5. Для забезпечення дійсного виконання рішення 16 вересня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю; винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та винесено постанову про арешт майна боржника.

6. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстроване нерухоме майно, а саме:

житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості: Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 88.1, житлова площа (кв. м): 37.1, Опис: житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами А,а - житловий будинок, загальною площею - 88,1 кв. м; житловою площею - 37,1 кв. м; а1 - ганок, загальною площею - 1,3 кв. м; Б - гараж, загальною площею - 31,0 кв. м; б - підвал, загальною площею - 18,7 кв. м; б1 - ганок, загальною площею - 1,1 кв. м; В - вбиральня-душ, загальною площею - 3,2 кв. м; Г - сарай, загальною площею - 11,1 кв. м; № 1-10,І,ІІ - споруди Адреса: АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, цільове призначення: для ведення садівництва, площа: 0.056 га, цільове призначення: для ведення садівництва, місця розташування: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року.

7. Іншого нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_3 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем не виявлено.

8. Приватний виконавець вважає, що оскільки на цей час виконати рішення суду немає можливості наявні підстави для задоволення подання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року, подання приватного виконавця Парфьонова Г. В. задоволено.

10. Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме земельну ділянку, площею: 0.056 га, в тому числі по угіддях: 0,056 га - багаторічні насадження, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який набуто ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Білобровою О. М., зареєстрованого у реєстрі за № 1-1412, але право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановивши, що судове рішення не виконане, при цьому, ОСОБА_1 на праві власності належить відповідне нерухоме майно (земельна ділянка), яке однак не зареєстроване за боржником у передбаченому законом поряду, і таке майно має статус нерухомого майна, тобто може виступати об`єктом цивільного обороту, дійшов висновку, що подання приватного виконавця підлягає задоволенню.

12. Суд апеляційної інстанції відхилив довід апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд першої інстанції розглянув подання приватного виконавця без виклику, оскільки відповідно до частини 11 статті 440 ЦПК України суд розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

13. Також Одеський апеляційний суд відхилив довід апеляційної скарги, що право власності виникає із моменту її державної реєстрації, а не з моменту, зокрема, укладення договору купівлі продажу, оскільки, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, ОСОБА_1 , яка до 01 січня 2013 року придбала відповідне нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

14. Аргумент апеляційної скарги ОСОБА_1 , що нерухоме майно, на яке приватний виконавець просить звернути стягнення, є власністю її та дитини, апеляційний суд відхилив, врахувавши, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Водночас, за обставинами цієї справи сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням з ОСОБА_1 становить 27 154,75 дол. США, яка перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

15. Серед іншого, Одеський апеляційний суд виснував, що жодних доказів, як б свідчили, що вказане нерухоме майно є місцем проживання будь-якої неповнолітньої особи матеріали справи не містять.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Крамной С. С., на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання приватного виконавця Парфьонова Г. В.

19. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вимоги статті 440 ЦПК України, здійснили юридичне встановлення права власності боржника на майно за відсутності відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на майно, при цьому вказана норма права не передбачає вирішення спору щодо належності права власності.

20. Розгляд подання приватного виконавця здійснено без належного повідомлення заявниці.

21. Суди не перевірили дотримання прав дитини та не оцінили наслідки такого втручання, у житловому будинку, щодо якого вирішено питання про звернення стягнення, проживає заявниця та її дитина.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

22. У липні 2026 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому товариство просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити в силі. Звертає увагу на безпідставність доводу касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема щодо порушення прав дитини, яка нібито зареєстрована в житловому будинку, оскільки житлове приміщення не є предметом розгляду подання приватного виконавця та не є об`єктом звернення стягнення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 16 вересня 2024 року приватним виконавцем Парфьоновим Г. В. розглянуто заяву стягувача АТ «Укрсиббанк» про примусове виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року у справі № 523/5830/23, а саме: виконавчого листа № 523/5830/23 від 05 вересня 2024 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором кредиту від 30 серпня 2007 року № 11206443000, у розмірі 27154,75 дол. США, сплаченого судового збору у розмірі 14 895,17 грн, а саме по 7 447,59 грн з кожного. Відкрито виконавче провадження.

24. Цього ж дня приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та постанову про арешт майна боржника.

25. Відомості про обтяження внесено до відповідних реєстрів.

26. Приватним виконавцем здійснено запити: до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованого за боржником нерухомого майна; до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; до Державної податкової служби про джерела та/або суми доходів, та розміри утриманого податку з доходів; до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; до Пенсійного фонду України про осіб-боржників.

27. Здійснено запит до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області щодо надання вичерпної інформації про наявність всіх зареєстрованих осіб із обов`язковим зазначенням їх дати народження та датою реєстрації, за адресою:

АДРЕСА_2 . 17 вересня 2024 року на адресу ОСОБА_3 , зазначену у виконавчому документі, приватним виконавцем направлено рекомендованим поштовим відправленням постанову про відкриття виконавчого провадження та іншу кореспонденцію виконавчого провадження, що підтверджується фіскальним чеком та списком згрупованих відправлень.

29. 29 листопада 2024 року ОСОБА_3 отримано поштове відправлення № 0600963138048 з постановами про відкриття виконавчого провадження та іншу кореспонденцію виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

30. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстроване нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 483481051237, тип об`єкта: житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості: опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 88.1, житлова площа (кв. м): 37.1, опис: житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами А,а - житловий будинок, загальною площею - 88,1 кв. м; житловою площею - 37,1 кв. м; а1 - ганок, загальною площею - 1,3 кв. м; Б - гараж, загальною площею - 31,0 кв. м; б - підвал, загальною площею - 18,7 кв. м; б1 - ганок, загальною площею - 1,1 кв. м; В - вбиральня-душ, загальною площею - 3,2 кв. м; Г - сарай, загальною площею - 11,1 кв. м; №1-10,І,ІІ - споруди, адреса:

АДРЕСА_3 . Земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, цільове призначення: для ведення садівництва, площа: 0.056 га. Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів № витягу: 11924534 від 04 жовтня 2012 року, номер правочину: 5235730, Земельна ділянка, площа: 0.056 га, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, адреса: АДРЕСА_1 , відчужена згідно договору

купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року, відчужувач: ОСОБА_4 , набувач: ОСОБА_3 .

32. Відповідно до довідки Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29 вересня 2014 року вих. №053-795, нерухоме майно - земельна ділянка та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є дійсною та відповідає адміністративно-територіальному устрою селища Великодалинське. Вищевказані об`єкти нерухомого майна належать ОСОБА_3 .

33. Іншого нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_3 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем не виявлено.

34. Під час вчинення виконавчих дій приватним виконавцем отримано, зокрема: договір купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року, посвідченим державним нотаріусом Овідіопольської районної державної нотаріальної контори Одеської області Білобровою О. М., зареєстрований у реєстрі за № 1-1412, щодо відчуження на користь ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0.056 га, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, адреса: АДРЕСА_1 ; копію державного акта на право власності на земельну ділянку серія № 952983; копію витягу з Державного реєстру правочинів № витягу: 11924534 від 04 жовтня 2012 року.

35. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що в реєстрі не зареєстрована земельна ділянка, площа: 0,056 га, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, яка належить ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

36. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

37. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

38. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

39. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

40. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

41. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

42. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

43. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

44. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції та за наслідками її перегляду постанова апеляційного суду про задоволення подання приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника (земельну ділянку), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

45. Відповідно до статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

46. Вищезазначене є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

47. За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

48. Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

49. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

50. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

51. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

52. Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

53. Застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження

№ 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

54. При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 242/4382/15-ц (провадження

№ 61-12743св24)).

55. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_3 , яка є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 із примусового виконання виконавчого листа № 523/5830/23, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 05 вересня 2024 року,

у добровільному порядку судового рішення не виконала.

56. Приватний виконавець під час примусового виконання судового рішення здійснив заходи щодо пошуку майна боржника, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача, та встановив відсутність банківських рахунків, на яких перебували б грошові кошти, та зареєстрованих транспортних засобів. Заборгованість за виконавчим провадженням станом на день звернення до суду із поданням становила 27 154,75 дол. США.

57. Водночас, приватним виконавцем здобуто докази, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року придбала у свою власність земельну ділянку, площею 0.056 га, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер: 5123755300:02:006:0342, адреса: АДРЕСА_1 .

58. Також приватним виконавцем встановлено, що боржник не вчинила дій щодо реєстрації за собою права власності на вищевказане майно, тобто в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію вказаної земельної ділянки.

59. Таким чином, ураховуючи, що рішення суду у справі № 523/5830/23 боржником - ОСОБА_3 не виконане, приватний виконавець звернувся до суду із метою вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме земельну ділянку, право власності на яку не зареєстровано в установленому законом порядку.

60. З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що приватний виконавець, вчинивши всі визначені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для примусового виконання рішення суду, обґрунтовано звернувся до суду з поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності боржника на спірне нерухоме майно (земельну ділянку) фактично унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судового рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

61. Серед іншого Верховний Суд зауважує, що ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлялася про відкриття виконавчого провадження, не надала приватному виконавцю інформації стосовно належного їй на праві власності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення для погошення заборгованості за виконавчим листом, та не скористалася своїм правом, передбаченим частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не запропонувала виконавцю види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

62. Відтак, з урахуванням установлених у цій справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що приватний виконавець вичерпав усі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для виконання судового рішення за рахунок іншого майна боржника ніж те, що є предметом розгляду цієї справи. Однак ці заходи не призвели до виконання судового рішення у повному обсязі, про що свідчить те, що виконавче провадження залишається відкритим.

63. Отже, ураховуючи встановлений під час розгляду судами справи факт невиконання ОСОБА_3 судового рішення, відсутність відкритих банківських рахунків боржника, встановивши, що відомості про земельну ділянку, на яку приватний виконавець просить звернути стягнення, відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

64. Верховний Суд відхиляє довід касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вимоги статті 440 ЦПК України, здійснили юридичне встановлення права власності боржника на майно за відсутності відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на майно, при цьому вказана норма права не передбачає вирішення спору щодо належності права власності, з огляду на таке.

65. У постанові Великої Палати Верховного Суду віл 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) сформульовано висновок про те, що до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності (пункти 49, 50 постанови).

66. Відповідно суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, встановивши фактичні обставини справи, а саме наявність належно зареєстрованого договору купівлі-продажу про набуття у власність боржником, зокрема, земельної ділянки, запис про яку відсутній у Державному реєстрі речових прав, обґрунтовано відхилив довід ОСОБА_3 щодо правового статусу майна, на яке приватний виконавець просить звернути стягнення.

67. Верховний Суд визнає безпідставним довід ОСОБА_3 , що розгляд подання приватного виконавця здійснено без належного повідомлення заявниці, оскільки за правилом частини одинадцятої статті 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

68. Також Верховний Суд відхиляє аргумент касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій не перевірили дотримання прав дитини та не оцінили наслідки такого втручання, оскільки у житловому будинку, щодо якого вирішено питання про звернення стягнення, проживає заявниця та її дитина.

69. Суд касаційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, звернув стягнення на земельну ділянку, а не житловий будинок, при цьому, як доречно зазначено у відзиві АТ «УкрСиббанк» на касаційну скаргу ОСОБА_3 та підтверджено матеріалами справи, у переліку осіб, зареєстрованих в житловому будинку, який не був предметом розгляду подання приватного виконавця, відсутні відомості про зареєстрованих малолітніх, неповнолітніх осіб, на час розгляду судом першої інстанції подання приватного виконавця.

70. За наведених обставин, Одеський апеляційний суд підставно відхилив вказаний довід ОСОБА_3 , вказавши, що заявницею не надано жодних доказів, що житловий будинок є місцем проживання малолітніх, неповнолітніх осіб.

71. Таким чином, посилання касаційної скарги на порушення судами норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, оскільки місцевий суд, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, установив належність боржникові нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а також факт невиконання судового рішення, що є достатніми підставами для звернення стягнення на таке майно.

72. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

73. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

74. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та за наслідками її перегляду постанову апеляційного суду - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

75. Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамной Станіслава Сергійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк