Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №755/16373/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 755/16373/25

провадження № 61-6857св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Штундера Ярослава Григоровича, на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Верланова С. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 від імені та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби в бойових діях (виконання бойового завдання) із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації у районі села Андріївка Бахмутського району Донецької області.

2. На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що батько малолітнього ОСОБА_3 був військовослужбовцем Збройних Сил України та під час виконання бойового завдання у липні 2023 року підірвався на міні, внаслідок чого отримав поранення, несумісні з життям, що підтверджується матеріалами службового розслідування та показаннями свідків. Водночас через бойову обстановку його тіло залишилося на позиції та не було евакуйоване, у зв`язку з чим факт смерті документально не оформлено.

3. За результатами службового розслідування командування військової частини дійшло висновку про можливу загибель військовослужбовця, однак до отримання належних підтверджувальних документів його було визнано таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання. Відомості про цю подію також внесено до ЄРДР за фактом зникнення особи.

4. На переконання заявниці, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про загибель ОСОБА_3 , однак відсутність офіційно оформленого факту смерті унеможливлює отримання свідоцтва про смерть у встановленому порядку та реалізацію малолітнім ОСОБА_2 своїх прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня

2025 року заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього

ОСОБА_2 , задоволено.

Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання ним обов`язків військової служби в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області.

6. Задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , районний суд мотивував своє рішення тим, що наявні у справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дають змогу зробити висновок про його смерть унаслідок обстрілу під час виконання обов`язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області.

7. Відтак суд вважав, що заявниця надала суду належні та достатні докази, які узгоджуються між собою та на підставі яких можливо встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не лише припустити ймовірність його смерті.

8. Звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту смерті батька її малолітнього сина під час виконання ним обов`язків військової служби є належним способом захисту прав, оскільки від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих і майнових прав малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якого подано заяву до суду.

9. З урахуванням наведеного районний суд вважав установленим факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання ним обов`язків військової служби в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , залишено без задоволення.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву про встановлення факту смерті фізичної особи без задоволення, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 19 липня 2023 року, а лише дають підстави для обґрунтованого припущення про його смерть за обставин, підтверджених зібраними у справі доказами.

12. Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, апеляційний суд вважав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, за відсутності достовірних доказів, які підтверджують цей факт, належним способом звернення до суду є подання заяви про оголошення фізичної особи померлою в порядку, передбаченому частиною другою статті 46 ЦК України, а не заяви про встановлення факту смерті фізичної особи в порядку пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України.

13. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , яка діє

в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Штундера Я. Г., на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року у вказаній справі.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі заявниця просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

17. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Також підставою касаційного оскарження вказує недослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої

статті 389 ЦПК України).

19. На переконання заявниці, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення факту смерті військовослужбовця під час виконання бойового завдання в порядку, визначеному пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України, оскільки зібрані у справі докази підтверджують обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, а також про неможливість реєстрації відповідним органом державної влади факту її смерті.

20. Відтак, зібрані у справі докази та встановлені на їх підставі обставини свідчать про можливість встановлення факту смерті фізичної особи в порядку, визначеному пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України, що помилково не було враховано судом апеляційної інстанції під час перегляду справи.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Суд апеляційної інстанції у змісті оскаржуваної у касаційному порядку постанови зі змісту повторного свідоцтва про народження від 17 березня

2016 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві 12 вересня 2012 року складено відповідний актовий запис № 2600. Батьками ОСОБА_2 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

22. Зі змісту копії військового квитка від 21 травня 2007 року серії

НОМЕР_2 , належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що до останнього 12 травня 2023 року внесено запис про прийняття військової присяги, військова частина НОМЕР_3 .

23. Із витяга з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині)

від 21 лютого 2023 року № 57 встановлено, що відповідно до змісту останнього військовозобов`язані, які прибули з метою комплектування військової частини НОМЕР_3 з 21 лютого 2023 року, зараховані до списків особового складу на всі види забезпечення і вважаються такими, що справи та присягу прийняли і приступили до виконання службових обов`язків, зокрема, солдат ОСОБА_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначено номером обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти з 4 тарифним розрядом «солдат», на підставі поіменного списку від 21 лютого 2023 року

№ 2645/1, військового квитка НОМЕР_2 , особистий номер НОМЕР_4 .

24. Відповідно до витяга із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15 травня 2023 року № 82 встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК вважаються такими, що прибули на постійне місце дислокації у АДРЕСА_1

і приступили до виконання службових обов`язків, зокрема, солдат

ОСОБА_3 , номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти, на підставі бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК.

25. Із долученого до матеріалів справи витяга із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 № 61/291 ОКП 08 червня 2023 року

встановлено, що з метою подальшого виконання завдань щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації, реагування на зміни в оперативній обстановці та посилення угрупувань військ наказано командиру військової частини НОМЕР_3 до 24:00 год 28 червня 2023 перейти в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 для виконання бойових (спеціальних) завдань (пункт 3.1).

26. Із витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 за номенклатурою ДСК 2023 року № 8 (том 1) на 19 липня 2023 року встановлено, що 19 липня 2023 року о 22:17 год під час наступальних дій в квадраті Х солдат ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер обслуги 3 стрілецької роти 2 кулеметного взводу НОМЕР_7 кулеметного відділення (військова частина НОМЕР_3 ) підірвався на міні і отримав поранення, несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. На посаді старший солдат ОСОБА_3 перебував з 21 лютого 2023 року. Свідки: солдат

ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 .

27. Зі змісту рапорту від 27 липня 2023 року командира кулеметного взводу ЗСР військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_6 вбачається, що

19 липня 2023 року в 15:50 год. в районі лісосмуги Х-18, Х-15 він бачив, як загинув

ОСОБА_3 від осколкових поранень. У зв`язку з інтенсивністю обстрілів тіло ОСОБА_3 залишилося на позиції.

28. З пояснень заступника командира 3 стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_7 встановлено, що 19 липня 2023 року останній перебував у складі групи військовослужбовців 3 стрілецької роти, виконував бойове завдання зі штурмових дій на вогневій позиції «Басейн» в районі села Андріївка Донецької області. Засвідчив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у другій половині під час зачистки ворожих позицій на вогневій позиції «Басейн» загинув, зокрема, номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти солдат ОСОБА_3 внаслідок ворожих мінометних та танкових обстрілів. Через інтенсивні та прицільні ворожі обстріли евакуювати тіло, зокрема, вищевказаного військовослужбовця не було можливості та воно залишилося за координатами.

29. 22 липня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) винесено наказ № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 ». З метою встановлення факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події, наказано провести службове розслідування з метою встановлення причин та умов можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події.

30. Відповідно до наявного в матеріалах справи витяга із Довідки-доповіді

від 19 липня 2023 року № 1038 по факту загибелі (БЗВ) військовослужбовця військової служби по мобілізації номера обслуги кулеметного взводу 2 кулеметного відділення 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 19 липня 2023 року від чергового по КСП 3 стрілецької роти в зоні бойових дій надійшла доповідь по факту загибелі солдата 3 роти кулеметного взводу НОМЕР_7 кулеметного відділення військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , а саме про те, що близько 22:17 год 19 липня 2023 року під час наступальних дій солдат 3 роти кулеметного взводу 2 кулеметного відділення ОСОБА_3 номер обслуги військової частини НОМЕР_3 підірвався на міні та в результаті спричинених дій противника отримав бойові (осколкові) поранення, несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. У зв`язку із викладеним подано доповідь по підпорядкуванню.

31. Зі змісту витягу із позатермінового бойового донесення

ОКП-Костянтинівка від 19 липня 2023 року встановлено, що 1 МБ 3 ошбр 9 АК СВ ЗС України під час оборонних дій вздовж каналу ОСОБА_8 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 :17 год 19 липня 2023 року під час наступальних дій в квадраті ..[…] 1МР, 401 ОСБ, ДПСУ […] солдат

ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер обслуги 3 стрілецька рота кулеметний взвод 2 кулеметне відділення 401 ОСБ орезсбр ОК «Північ» ЗС України підірвався на міні і отримав поранення, несумісні з життям. Тіло загиблого знаходиться в квадраті […] і буде евакуйоване за першої безпечної можливості. Особиста зброя бійця АК-74 № НОМЕР_8 знаходиться

у лейтенанта ОСОБА_9 , командира 1 стрілецької роти 401 ОСБ 143 орезсбр ОК «Північ» ЗС України. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. На посаді номер обслуги 3 стрілецька рота кулеметний взвод 2 кулеметне відділення 401 ОСБ орезсбр ОК «Північ» ЗС України старший солдат ОСОБА_3 перебуває з 21 лютого 2023 року. Свідками події зазначені солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та молодший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

32. Тимчасово виконуючим обов`язки військового капелана військової частини НОМЕР_3 старшим лейтенантом ОСОБА_10 проведено службове розслідування щодо факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також установлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною цієї події. За результатами проведення службового розслідування складено акт службового розслідування від 30 липня 2023 року № 29, затверджений командиром військової частини НОМЕР_3 полковником ОСОБА_11 30 липня 2023 року та складений відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22 липня 2023 року № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 ».

33. У змісті акта зазначено, що згідно рапорту командира 3 стрілецької роти капітана ОСОБА_12 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання на позиціях південно-західніше села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок прямого влучання з міномету загинув/зник безвісті.

34. Враховуючи матеріали службового розслідування, встановлено, що в діях солдата ОСОБА_3 відсутні ознаки адміністративного та кримінального правопорушення, а також дисциплінарного правопорушення, які б стали причинами чи створили умови умисного заподіяння збитків. Відсутність вчинення правопорушень підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені у ході проведення службового розслідування. Також встановлені розслідуванням факти свідчать про відсутність вини у діях солдата

ОСОБА_3 .

35. З огляду на встановлені факти та обставини службове розслідування вирішено вважати завершеним.

36. До отримання відповідних документів, що засвідчують факт смерті військовослужбовця, вирішено, зокрема, вважати, що номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 липня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, а також підготувати заяву за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 та направити її до відповідного територіального органу Національної поліції України з метою отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

37. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3

(з основної діяльності) від 31 липня 2023 року № 193/6 «Про результати службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 », на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22 липня 2023 року № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 » та відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України і Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України тимчасово виконуючим обов`язки військового капелана військової частини НОМЕР_3 старшим лейтенантом ОСОБА_10 проведено службове розслідування щодо факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також установлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною цієї події. У ході проведення службового розслідування встановлено наступне.

38. Номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 21 лютого 2023 року № 57 з 21 лютого 2023 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та приступив до виконання службових обов`язків.

39. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15 травня 2023 року № 82, відповідно до бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК солдат ОСОБА_3 прибув на постійне місце дислокації у АДРЕСА_1 .

40. Відповідно до бойового розпорядження командира (військова частина НОМЕР_5 ) від 28 червня 2023 року № 61/291/окп номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань.

41. З рапорту командира кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_13 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15:50 год у районі лісосмуги [в районі села Андріївка] солдат ОСОБА_3 загинув від осколкових поранень. У зв`язку з інтенсивністю обстрілів можливості евакуювати тіло військовослужбовця не було, тому воно залишилося на позиції.

42. З пояснень заступника командира 3-ї стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 з`ясовано, що тіло солдата ОСОБА_3 знаходиться біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області.

43. У журналі бойових дій військової частини НОМЕР_3 за номенклатурою ДСК 2023 року № 8 (том 1) за 19 липня 2023 року міститься інформація про те, що о 22:17 год під час наступальних дій у квадраті Х номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні та отримав поранення, несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений у засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено.

44. У позатерміновому бойовому донесенні ОКП-Костянтинівка міститься інформація про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час наступальних дій у квадраті Х номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні та отримав поранення, несумісні з життям.

45. З довідки-доповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 19 липня

2023 року № 1038 стало відомо таке: «близько 22:17 год під час наступальних дій номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні та в результаті спричинених дій противника отримав бойові (осколкові) поранення, несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено».

46. Ураховуючи наведене, командиром військової частини НОМЕР_3 наказано, зокрема: 1) службове розслідування вважати завершеним; 2) до отримання відповідних документів, що засвідчують факт смерті військовослужбовця, вважати, що номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 липня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання; 3) підготувати заяву за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 та направити її до відповідного територіального органу Національної поліції України з метою отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

47. Зі змісту копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12023200490000941 встановлено, що 12 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_14 від 11 серпня 2023 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 115 КК України у зв`язку з тим, що з 19 липня 2023 року військовослужбовець 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області та на даний час його місцезнаходження не відоме.

48. Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять, заявником не надано.

49. Також встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

50. Листом від 11 лютого 2025 року № 29/33.4-87 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з урахуванням наданих заявником документів відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації смерті та рекомендовано звернутися до суду. Одночасно також проінформовано, що за результатами проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Позиція Верховного Суду

51. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

52. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

53. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

54. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

55. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

56. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

57. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

58. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

59. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

60. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

61. Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

62. Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

63. Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України

від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

64. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

65. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.

66. Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

67. Чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає чотири категорії справ окремого провадження, за результатами розгляду яких ухвалюється судове рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

68. Вищеперелічені категорії справ є відмінними між собою та передбачають певні особливості щодо їх розгляду, пов`язані в першу чергу з предметом доказування й, відповідно, доказами, що можуть надаватися до суду на підтвердження фактів, що до нього входять.

69. Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

70. Вимоги до змісту заяви визначені законодавцем у частині першій-другій статті 318 ЦПК України, відповідно до якої у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини,

і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

71. Порушуючи перед судом питання про встановлення факту смерті фізичної особи, заявник має обґрунтувати свою заяву посиланнями на відповідні докази, які достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

72. При цьому, як зауважено Верховним Судом у змісті постанови

від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19, слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

73. Відтак, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише у тому випадку, якщо суд на підставі незаперечних доказів установить обставини, які достовірно свідчать про смерть особи у точно визначений час та за певних обставин, а також про неможливість реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

74. Водночас, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

75. Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або

у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

76. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

77. Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (стаття 305 ЦПК України).

78. Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

79. Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

80. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

81. З огляду на наведене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 дійшов висновку, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, за відсутності достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним є звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

82. Наведений висновок неодноразово підтримувався Верховним Судом також у постановах від 16 грудня 2024 року у справі № 204/10297/23 та

від 29 жовтня 2025 року у справі № 334/9435/24, що свідчить про сталість практики Верховного Суду щодо того, що належним способом захисту прав заявника у випадку, коли наявні лише припущення про факт смерті фізичної особи, зокрема у зв`язку з воєнними діями, за відсутності достовірних доказів, які свідчать про цей факт, є звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України).

83. У справі, яка є предметом касаційного перегляду, заявниця, порушуючи в інтересах неповнолітнього сина перед судом питання про встановлення факту смерті військовослужбовця, фактично посилалася на результати службового розслідування, за наслідками проведення якого вирішено до отримання відповідних документів, що засвідчують факт смерті військовослужбовця, вважати, що номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 липня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, а також підготувати заяву за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 та направити її до відповідного територіального органу Національної поліції України з метою отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

84. Таким чином, докази, надані заявницею до суду хоча і містять інформацію про вірогідну загибель ОСОБА_3 , разом із тим передбачають визнання його безвісно відсутнім, що не давало суду можливості достовірно встановити факт його смерті.

85. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

86. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

87. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

88. Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

89. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

90. Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки вона, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті військовослужбовця, не надала належних та допустимих доказів, на підставі яких суд міг би достовірно встановити факт його смерті.

91. Доводи касаційної скарги щодо належності обраного способу захисту, своєю чергою, зводяться до суб`єктивного тлумачення заявницею норм права та не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, зробленого за результатами розгляду справи.

92. При цьому колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо того, що заявниця не позбавлена права звернутися до суду із заявою про оголошення особи померлою на загальних підставах і в строки, визначені частиною першою статті 46 ЦК України.

93. Зважаючи на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог не суперечить висновкам, викладеним

у постановах Верховного Суду, на які посилається заявниця в касаційній скарзі.

94. Також не заслуговують на увагу посилання касаційної скарги на недослідження зібраних у справі доказів, оскільки заявниця не зазначила, які саме докази не були досліджені судами, та не вказала, якого висновку могли б дійти суди за умови належного дослідження та оцінки цих доказів.

95. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

96. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

97. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

98. Ураховуючи, що заявниця не надала суду доказів, які достовірно свідчать про смерть ОСОБА_3 19 липня 2023 року, а лише дають підстави для обґрунтованого припущення про його смерть за обставин, підтверджених цими доказами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті військовослужбовця, роз`яснивши заявниці можливість звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим.

99. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , - адвоката Штундера Ярослава Григоровича, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк