Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №619/20/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 619/20/25

провадження № 61-6180св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Габор Вікторія Володимирівна,

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року у складі судді Жорняк О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Маміної О. В., Яцини В. Б.

у справі

за заявою ОСОБА_2 (далі - заявниця),

заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Дергачівський ВДРАЦС),

про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У січні 2025 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

2. Суд першої інстанції заяву задовольнив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.

3. ОСОБА_1 оскаржила судові рішення у касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких наведений у касаційній скарзі.

4. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст вимог заяви

5. Заява обґрунтована так:

- з 2009 року заявниця проживала разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу;

- згідно з рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2011 року у справі № 2025/2-2-740/11 ОСОБА_4 розірвав шлюб із ОСОБА_5 , з якою він мав спільну доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявниці та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_7 ;

- відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК) та вказано, що батьком є ОСОБА_8 (ім`я та по батькові ОСОБА_4 , а прізвище заявниці);

- ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув при захисті Батьківщини;

- ще за життя (у 2019 році) ОСОБА_4 та заявниця написали заяву про визнання батьківства, якою підтверджується визнання ОСОБА_4 батьком ОСОБА_7 . Проте така заява не була подана до органу реєстрації актів цивільного стану;

- ОСОБА_4 брав активну участь у навчанні та вихованні сина, відвідував шкільні заходи;

- факт того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_7 , окрім іншого, підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 25 грудня 2024 року № 45978, яке було проведене на підставі біологічного матеріалу доньки ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ;

- встановлення такого факту необхідно для захисту прав та інтересів дитини, яка має право на соціальний захист та відповідні пільги у зв`язку із втратою годувальника.

6. Тому заявниця просила суд:

- встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- внести зміни до актового запису від 15 листопада 2011 року № 177, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області (далі - ВДРАЦС Дергачівського РУЮ) про народження ОСОБА_7 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , та у графі «прізвище» вказати « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_7 ».

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року заяву задоволено.

Встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внесено зміни до актового запису від 15 листопада 2011 року № 177, складеного ВДРАЦС Дергачівського РУЮ про народження ОСОБА_7 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , та в графі «прізвище» вказано « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_7 ».

8. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази у сукупності підтверджують факт батьківства ОСОБА_4 стосовно сина - ОСОБА_7 .

ІV. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. ОСОБА_12 як особа, яка не брала участі у справі, проте вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси, а також ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.

10. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_12 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року залишено без змін.

11. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви, а також зазначив наступне:

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду заяви про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження, оскільки законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження такого факту, що має юридичне значення;

- встановленням факту батьківства ОСОБА_4 відносно дитини не порушуються інтереси Міністерства оборони України, а тому необхідності залучення його до участі у справі немає;

- заперечення ОСОБА_13 щодо неналежності у якості доказу висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження є необґрунтованими, оскільки доказів на спростування наведених у висновку обставин учасниками справи не надано. Обґрунтувань, які саме положення чинного законодавства порушено експертом при проведенні експертизи, не наведено;

- встановлення факту батьківства ОСОБА_4 не потребує в подальшому звернення до суду для вирішення спору про право;

- доводи про необхідність залучення до розгляду цієї заяви інших осіб є безпідставними, оскільки у такому випадку спадкування відбувається у позасудовому порядку. Відомостей про наявність спору щодо кола спадкоємців або спадкового майна, який не було вирішено у позасудовому порядку, матеріали справи не містять;

- той факт, що ОСОБА_12 є батьком ОСОБА_4 , не вирішує питання щодо його прав чи обов`язків, внаслідок чого у суду немає підстав для висновку про те, що між ним та заявницею виник спір по суті заяви про встановлення юридичного факту родинних відносин.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Габор В. В. просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною шостою статті 294 ЦПК, частиною четвертою статті 315 ЦПК.

13. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- встановлення факту батьківства має важливе юридичне значення, оскільки в подальшому надасть дитині можливість отримати передбачені законом пільги, у тому числі частку одноразової грошової допомоги;

- враховуючи факт наявності інших членів сім`ї загиблого, а саме: батька - ОСОБА_12 , матері - ОСОБА_1 , доньки - ОСОБА_3 , які також є отримувачами відповідних пільг та гарантій, вбачається спір про право;

- встановлення судом юридичного факту, на який посилається заявниця, безпосередньо впливає на коло отримувачів одноразової грошової допомоги та на розмір виплати, що припадає кожному з них;

- між заявницею та іншими членами сім`ї загиблого є реальний спір щодо належності та розміру одноразової грошової допомоги, що виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження;

- суди не врахували висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 759/1894/23, від 13 червня 2024 року у справі № 357/10078/22, від 09 квітня 2025 року у справі № 712/162/23, від 14 листопада 2025 року у справі № 299/4993/22, від 11 вересня 2024 року у справі № 335/4669/23, від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21, від 11 жовтня 2024 року у справі № 207/3261/21, від 02 жовтня 2024 року у справі № 553/1936/21, від 27 вересня 2024 року у справі № 570/6628/23, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, від 26 березня 2026 року у справі № 212/6502/23, від 15 січня 2025 року у справі № 739/717/24, від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц;

- питання про належність тієї чи іншої особи до кола отримувачів одноразової грошової допомоги є предметом спірних матеріально-правових відносин і не може бути вирішене в порядку окремого провадження за відсутності змагального процесу;

- за таких обставин спір виходить за межі безспірного окремого провадження та має вирішуватися в порядку позовного провадження;

- суд першої інстанції взагалі не визначив остаточне коло осіб, на чиї права та інтереси буде впливати рішення у цій справі;

- суди обмежили ОСОБА_12 як батька загиблого ОСОБА_4 у можливості висловити свою позицію у справі;

- суди не звернули уваги на те, що встановлення факту батьківства може негативно вплинути на права ОСОБА_12 , оскільки останній має право на частку одноразової грошової допомоги при загибелі сина, розмір якої може бути зменшений.

VІ. Рух справи

14. 06 травня 2026 року представник ОСОБА_1 подала касаційну скаргу.

15. Ухвалою від 20 травня 2026 року відкрито касаційне провадження, а також відмовлено у задоволенні клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії постанови апеляційного суду.

16. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 01 червня 2026 року.

17. Ухвалою від 28 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

VIІ. Встановлені судами обставини

18. Заявниця з 2009 року проживала разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу.

19. Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2011 року у справі № 2025/2-2-740/11 розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 21).

20. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується її свідоцтвом про народження (т. 1 а. с. 13).

21. ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що ВДРАЦС Дергачівського РУЮ 15 листопада 2011 року складено актовий запис № 177. У графі «батько» зазначено « ОСОБА_8 » в графі «мати» -« ОСОБА_2 » (т. 1 а. с 23).

22. Відомості про батька ОСОБА_7 записані відповідно до частини першої статті 135 СК, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (т. 1 а. с. 24).

23. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув при захисті Батьківщини (т. 1 а. с. 22).

24. Заява заявниці та ОСОБА_4 про визнання батьківства, в якій останній визнавав себе батьком ОСОБА_7 , а заявниця підтвердила, що ОСОБА_4 є його батьком, посвідчена згідно з пунктом 3 частини третьої статті 245 Цивільного кодексу України та пунктом 3 частини другої статті 40 Закону України «Про нотаріат» начальником державної установи «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_14 17 липня 2019 року, підтверджує факт визнання за життя ОСОБА_4 того, що він є батьком ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 25).

25. У характеристиці ОСОБА_7 , виданій Комунальним закладом «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради 17 грудня 2024 року за № 1-20/136, зазначено, що батько брав активну участь у навчанні та вихованні сина (т. 1 а. с. 32).

26. Довідка Комунального закладу «Дергачівський ліцей №3» Дергачівської міської ради від 17 грудня 2024 року № 01-20/137 також підтверджує факт того, що ОСОБА_4 брав активну участь у шкільному житті дитини. Під час очного навчання до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну батько приводив та забирав ОСОБА_7 зі школи, відвідував святкові класні та шкільні заходи. Протягом усього періоду навчання дитини у школі цікавився його навчальним поступом (т. 1 а. с. 33).

27. Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 25 грудня 2024 року № 45978 ймовірність того, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народжений матір?ю ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжена іншою матір?ю, мають спільного біологічного батька, складає 99% (т. 1 а. с. 34-36).

VIІІ. Позиція Верховного Суду

28. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 4), Верховний Суд зазначає таке.

29. Звертаючись до суду із цією заявою в порядку окремого провадження, заявниця просила встановити факт батьківства ОСОБА_4 щодо сина - ОСОБА_7 та внести зміни до актового запису про його народження з метою отримання соціального захисту та відповідних пільг у зв`язку із втратою годувальника, який загинув при виконанні військового обов`язку (див. пункти 5-6).

30. Суд першої інстанції заяву задовольнив, посилаючись на її обґрунтованість (див. пункти 7-8).

31. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , який не брав участі у справі, проте суд, на його думку, вирішив питання про його права та інтереси, оскаржили це рішення в апеляційному порядку (див. пункт 9).

32. Заперечуючи проти задоволення заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_12 вказували, що мають сумніви щодо обґрунтованості вимог заявниці, а також звертали увагу на те, що під час розгляду цієї справи виник спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження.

33. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про можливість розгляду заяви про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження, оскільки законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження такого факту, що має юридичне значення (див. пункти 10-11).

34. Касаційну скаргу у цій справі подала лише ОСОБА_1 (див. пункти 12-13), тому Верховний Суд переглядає судові рішення в межах її доводів.

35. Верховний Суд звертає увагу, що порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК.

36. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК).

37. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

38. Частиною сьомою статті 19 ЦПК передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

39. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК, однак не є вичерпним.

40. Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

41. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

42. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина четверта статті 315 ЦПК, частина шоста статті 294 ЦПК).

43. Окреме провадження характеризується безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт.

44. Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

45. Верховний Суд звертав увагу на те, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право (див. постанову Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 139/122/14-ц).

46. Виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права, за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (див. постанову Верховного Суду від 04 січня 2023 року у справі № 198/99/15-ц).

47. Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту батьківства необхідно заявниці для вирішення питання щодо реалізації права на отримання її сином передбачених чинним законодавством виплат у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув, обороняючи свою державу.

48. Звертаючись із апеляційною скаргою, зокрема, ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви про встановлення факту батьківства та зазначала, що це може вплинути на її права та інтереси, оскільки вона як матір загиблого ОСОБА_4 також має право на отримання одноразової грошової допомоги, розмір частки якої буде зменшений.

49. Так, за змістом статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

50. За такого правового регулювання Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в цих справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Саме для таких цілей чинним процесуальним законодавством (частина шоста статті 294, частина четверта статті 315 ЦПК) передбачено, що факт перебування особи на утриманні може розглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23).

51. За вказаних обставин вбачається, що у цій справі між заявницею, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_7 і стверджує, що батьком її сина є загиблий військовослужбовець ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_4 і заперечує проти задоволення заяви про встановлення батьківства, існує спір про право на отримання одноразової грошової допомоги. Такий спір може бути вирішений в порядку позовного провадження.

52. Ці обставини свідчать про наявність правових підстав, передбачених частиною шостою статті 294, частиною четвертою статі 315 ЦПК, для залишення заяви про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження без розгляду.

53. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 05 серпня 2026 року у справі № 619/866/24, від 26 березня 2026 року у справі № 212/6502/23 про встановлення фактів батьківства загиблих військовослужбовців, в яких батьки загиблих не визнавали заявлених фактів.

54. Суди такі обставини залишили поза увагою і помилково розглянули справу в порядку окремого провадження.

ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням норм процесуального права.

56. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити. Судові рішення необхідно скасувати, а заяву залишити без розгляду, що відповідатиме статті 414 ЦПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 414, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Габор Вікторія Володимирівна, задовольнити.

2. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року скасувати.

3. Заяву ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження залишити без розгляду.

4. Роз`яснити ОСОБА_2 , що вона має право подати позов на загальних підставах.

5. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 червня 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді:В. І. Крат

Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко