Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №903/1006/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 903/1006/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Павлюк І. Ю., судді Розізнана І. В., Тимошенко О. М.) від 03.03.2026

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про визнання банкрутом.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 04.11.2025 Господарський суд Волинської області ухвалив: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) за її заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича тощо.

1.2. 19.12.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Самчук А. М. подав клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів Боржника, повноважень керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Самчука А. М., звільнення Боржниці від боргу перед Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області у сумі 512 216 грн 05 коп., який виник на підставі винесених податкових повідомлень-рішень, та закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.

1.3. Клопотання обґрунтовано відсутністю заявлених у цій справі до Боржника грошових вимог, зокрема з боку Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, попри повідомлення цієї особи арбітражним керуючим Самчуком А. М. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 23.12.2025 Господарський суд Волинської області ухвалив: задовольнити клопотання арбітражного керуючого, припинити процедуру реструктуризації боргів Боржниці, скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.11.2025, та повноваження керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Самчука А. М., визнати погашеними грошові вимоги конкурсних кредиторів до Боржника, які не були заявлені в установлений законом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; та закрити провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю поданих у справі заяв кредиторів з грошовими вимогами до Боржника попри повідомлення керуючим реструктуризацією Боржника Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про наслідки неподання відповідної заяви у цій справі. При цьому суд зазначив про добросовісну поведінку Боржниці щодо подання заяви про неплатоспроможність та надання відомостей щодо власного майнового стану та майнового стану членів сім`ї.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 03.03.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.12.2025.

3.2. Судове рішення мотивоване відсутністю у Головного управління Державної податкової служби у Волинській області права оскаржувати ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці, оскільки таке рішення не було ухвалено про права, інтереси та/або обов`язки зазначеної особи у цій справі через відсутність статусу учасника у такій справі внаслідок неподання заяви про визнання грошових вимог до Боржника.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 04.11.2025 за № 77587 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.

4.2. 05.11.2025 Головне управління ДПС у Волинській області на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2025 надала інформацію про доходи Боржниці.

4.3. 08.12.2025 та 09.12.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника сформував у системі "Електронний суд" наступні документи:

1. Повідомлення кредитора про відкриття провадження про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці.

2. Повідомлення про неможливість виконання ухвали суду щодо подання відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, у зв`язку їх незаявленням.

4.4. Матеріали справи містять квитанцію № 5293740 від 08.12.2025, згідно з якою арбітражний керуючий Самчук А. М. надіслав ГУ ДПС у Волинській області у системі "Електронний суд" повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказаний документ доставлено до Електронного кабінету ГУ ДПС у Волинській області 08.12.2025 о 07 год. 55 хв.

4.5. Ухвалою суду першої інстанції від 16.12.2025 зобов`язано керуючого реструктуризацією Самчука А. М. письмово повідомити кредиторів (зазначених Боржником у заяві про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними заяв про визнання грошових вимог до Боржника (докази повідомлення надати суду).

4.6. 16.12.2025 на виконання вимог ухвали суду арбітражний керуючий Самчук А. М. надіслав ГУ ДПС у Волинській області у системі Електронний суд повідомлення щодо правових наслідків неподання заяви про визнання грошових вимог до Боржника у цій справі про неплатоспроможність. Вказаний документ доставлено до Електронного кабінету ГУ ДПС у Волинській області 16.12.2025 о 13 год 11 хв.

4.7. Після офіційного оприлюднення 04.11.2025 оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці від кредиторів жодних заяв про визнання грошових вимог до Боржника до господарського суду не надходило, зокрема, й від ГУ ДПС у Волинській області.

4.8. ГУ ДПС у Волинській області не наведено, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення першої інстанції від 23.12.2025 (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме, оскільки оскаржувана ухвала Господарського суду Волинської області від 23.12.2025 не містить будь-яких суджень і висновків стосовно ГУ ДПС у Волинській області.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 23.03.2026 Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ДПС, Інспекція) подало касаційну скаргу, у якій (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 07.04.2026 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПС в частині оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 23.12.2025 у цій справі) просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для оскарження судового рішення щодо закриття апеляційного провадження за скаргою ДПС на оскаржувану ним ухвалу суду першої інстанції у цій справі є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 та частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки апеляційний суд порушив норми частини першої статті 254, пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, не врахувавши, що резолютивна частина ухвали Господарського суду Волинської області від 23.12.2025 є рішенням щодо визнання погашеними, зокрема і грошових вимог за зобов`язаннями Боржниці перед бюджетом, а тому стосується прав та обов`язків податкового органу, у зв`язку з чим є судовим рішенням, при ухваленні якого не враховано висновки щодо застосування зазначених процесуальних норм, які викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 08.09.2021 у справі № 910/20604/20.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Самчук А. М. у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній аргументи з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду, наголошуючи на тому, що:

- ДПС достеменна обізнана про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці у цій справі, а негативні наслідки у вигляді незалучення ДПС до участі у цій справі настали внаслідок бездіяльності податкового органу, тоді як: на адресу Інспекції надходили повідомлення від арбітражного керуючого та суду про відкриття провадження у цій справі; Боржниця подала уточнені декларації про майновий стан з урахуванням сум, зазначених ДПС у відповіді щодо певної невідповідності відомостей, зазначених Боржницею у наданих нею суду раніше деклараціях про майновий стан;

- ДПС у касаційній скарзі послалась на нерелевантну судову практику.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо права податкового (іншого контролюючого) органу на оскарження ухвали про закриття провадження у справі по неплатоспроможність фізичної особи

8.1. Згідно з оскаржуваною ухвалою та аргументами касаційної скарги спір у цій справі виник щодо права податкового органу, який хоча і був зазначений Боржницею кредитором у заяві про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність через заборгованість Боржниці за платежами до бюджету, однак не заявив у цій справі грошові вимоги, на оскарження ухвали про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці (у зв`язку із відсутністю поданих у справі заяв кредиторів із грошовими вимогами до Боржника, пункт 8 частини першої статті 90 КУзПБ).

8.2. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

8.3. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 ГПК України).

8.4. За змістом приписів статей 17, 254 ГПК України процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: (1) учасники справи; (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує те, що на відміну від осіб які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень). Отже при поданні апеляційної скарги учасники справи не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на статус учасника справи у суб`єкта оскарження.

8.5. Щодо учасників у справі про банкрутство Суд зазначає про таке.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справі про банкрутство/неплатоспроможність коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Такий правовий висновок не має законодавчого утілення у ГПК України чи у КУзПБ, однак є усталеним під час перегляду справ про банкрутство/неплатоспроможність та викладений суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 02.03.2023 у справі № 922/2654/21, від 09.03.2023 у справі № 908/3077/21, від 16.09.2023 у справі № 913/567/19.

Ця позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Окремий виняток з цього правила стосовно можливості оскарження рішень у справі про банкрутство/неплатоспроможність учасником іншої справи про банкрутство того ж самого боржника, який сформулював Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22, лише підтверджує актуальність сталої правової позиції щодо кола суб`єктів оскарження у такій категорії справ.

8.6. Статус учасників у справі про банкрутство/неплатоспроможність регламентовано як нормами ГПК України, так і спеціальним законом -КУзПБ, зміст правосуб`єктності та особливості процесуального статусу конкретного учасника справи розкриваються шляхом системного тлумачення норм цих законодавчих актів з урахуванням особливостей певної стадії процедури банкрутства.

Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут) (абзац тридцятий статті 1 КУзПБ).

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

8.7. Порядок набуття конкурсним кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ, за змістом якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, за загальним правилом набуття статусу конкурсного кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

8.8. За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформульованого у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, конкурсний кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

Тобто, лише за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею ГПК України, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.

8.9. Натомість, стосовно осіб, які не брали участі у справі, право на апеляційне оскарження обумовлено необхідністю довести, що у оскарженому рішенні вирішені питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо (див. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/976/19, від 22.02.2021 року у справі № 907/6/13, від 31.01.2023 у справі № 5011-24/724-2012).

Отже, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 серпня 2023 року у справі № 908/73/22 з посиланням на висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

8.10. Поряд з цим, звертаючись до визначених КУзПБ особливостей виявлення / визначення кредиторів як учасників провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, який відмінний від порядку виявлення / визначення кредиторів як учасників провадження у справі про банкрутство (юридичної особи), Суд зазначає про таке.

За змістом статей 1, 6, 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ у випадку, коли фізична особа - боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначає перелік кредиторів та фактично визнає наявність грошових зобов`язань перед такими особами, у сукупності з фактом забезпечення таких зобов`язань, то такі особи, визначені у заяві скаржника кредиторами, фактично наділені правами учасника справи (в т.ч. передбачені статтею 42 ГПК України) про неплатоспроможність без статусу кредитора, набуття якого можливе у подальшому. Такий висновок, з огляду на специфічні правовідносин у такій категорії справ, є релевантним до проваджень у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23 про неплатоспроможність фізичної особи щодо залучення та права кредитора боржника - фізичної особи як процесуального учасника у справі у апеляційному провадженні з перегляду ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

8.11. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини щодо зазначення Боржницею у заяві про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність про власні невиконані зобов`язання перед бюджетом, що і зумовило направлення на адресу ГУ ДПС у Волинській області керуючим реструктуризацією боргів Боржниці арбітражним керуючим Самчуком А. М. повідомлення про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржниці (пункти 1.2, 4.2, 4.4, 4.5, 4.6), Суд доходить висновку про те, що ухвала про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржниці, в силу її правової природи, наслідків ухвалення, а також прямої вказівки в положеннях частини четвертої статті 90 КУзПБ, якими наслідки закриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність у зв`язку із незаявленням кредиторами вимог до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою (пункт 8 частини першої статті 90 цього Кодексу) встановлені також і для кредиторів, вимоги яких не були заявлені в установлений цим Кодексом строк, є судовим рішенням, що прийнято про права та обов`язки такого кредитора.

8.12. А тому Суд зазначає про помилковий висновок апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою ГУ ДПС у Волинській області на оскаржувану ним ухвалу місцевого суду про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржниці з тих наведених апеляційним судом підстав, що ця ухвала не є рішенням, ухваленим про права та обов`язки ГУ ДПС у Волинській області, із посиланням суду на те, що ця особа не є кредитором у цій справі або іншим учасником провадження у цій справі.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника у відповідній частині (пункт 6.1).

8.13. Поряд з цим, з огляду на предмет касаційного оскарження у цьому провадженні з урахуванням ухвали Верховного Суду від 07.04.2026 (про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПС в частині оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 23.12.2025 у цій справі), Суд не розглядає у цьому касаційному провадженні вимоги скаржника (пункт 5.1) про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки такі вимоги не відповідають предмету касаційного оскарження у цьому касаційному провадженні та наслідкам перегляду у касаційному провадженні відповідного судового рішення апеляційного суду.

8.14. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, частини шостої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи в скасованій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.12.2025 про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.

8.15. Дійшовши висновку про направлення справи для продовження розгляду до апеляційного суду, судові витрати у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області задовольнити частково.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 у справі № 903/1006/25 скасувати.

3. Справу № 903/1006/25 направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.12.2025.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк