Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №910/12798/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/12798/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця»

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Підченко Ю.О.

від 08.04.2026

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М., Ходаківської І.П.

від 23.06.2026

за позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця»

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участі представників:

від позивача: Коміса М. В.,

від відповідача: Матківський Т.О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Кооперативу, оформлених протоколом від 27.05.2023.

Позов обґрунтовано тим, що спірні рішення порушують його права, як члена Кооперативу та власника гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_4, які розташовані на території Кооперативу за адресою: АДРЕСА_1 . Спірні рішення не відповідають вимогам Закону України «Про кооперацію» та Статуту Кооперативу, затвердженого рішенням загальних зборів членів Кооперативу від 09.07.2022, тобто у редакції станом на дату проведення спірних загальних зборів. Загальні збори членів Кооперативу проведені з порушенням порядку скликання його членів та прийняті за відсутності кворуму.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

12.09.2002 здійснено державну реєстрацію Гаражно-будівельного кооперативу «Калінінець» Дарницького району м. Києва ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22921835.

11.04.2024 змінено назву Гаражно-будівельного кооперативу «Калінінець» Дарницького району м. Києва на Гаражно-будівельний кооператив «Прикордонник Дарниця».

Позивач у позові зазначає, що він є членом Кооперативу та є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та НОМЕР_4, які розташовані на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: АДРЕСА_1 .

27.05.2023 відбулися Загальні збори Кооперативу, на яких були прийняті рішення за таким порядком денним:

1. Обрання голови зборів та секретаря зборів, надати їм повноваження підписати протокол.

2. Звіт голови правління ГБК про стан фінансово-господарської діяльності ГБК.

3. Звіт голови ревізійної комісії ГБК.

4. Затвердження нової редакції Статуту ГБК.

5. Загальні питання діяльності ГБК.

На запит Господарського суду міста Києва Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація надіслала копію реєстраційної справи Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця».

Згідно з наявним у матеріалах реєстраційної справи рішенням Загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу «Калінінець», оформленого протоколом від 27.05.2023, загальна кількість членів кооперативу 514 осіб. На засіданні Загальних зборів ГБК були присутні 396 його членів. Відповідно до статті 79 Статуту відповідача загальні збори є повноважними.

На Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023 прийнято такі рішення:

По першому питанню прийнято рішення про обрання голови зборів ОСОБА_2 , секретаря зборів ОСОБА_3 та уповноваження їх підписати цей протокол.

По другому питанню прийнято рішення про прийняття до уваги звіту голови правління ОСОБА_2 про фінансово-господарську діяльність ГБК за 2022 рік та чотири місяці 2023 року.

По третьому питанню прийнято рішення про прийняття до уваги звіту ревізійної комісії голови ревізійної комісії ОСОБА_4 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

По четвертому питанню прийнято рішення про доповнення Статуту ГБК «Калінінець» Дарницького району м. Києва новими положеннями, запропонованими ініціативною групою членів ГБК, та затвердження Статуту ГБК у новій редакції. Надано повноваження голові правління ОСОБА_2 (інд. Код НОМЕР_2 ) на підписання Статуту ГБК у новій редакції.

По п`ятому питанню прийнято рішення про зобов`язання членів Кооперативу, які бажають надати в оренду свій гараж, подати голові правління заяву разом з копіями документів орендаря на розгляд правління ГБК щодо такої оренди; зберігання транспортних засобів орендарями в орендованих гаражах або за територією ГБК; встановлення лічильників на електричну енергію у всіх гаражах ГБК, інакше з 01.06.2023 гаражі, в яких не встановлені лічильники, будуть відключення від постачання електроенергії; сплати вартості електричної енергії на рахунок ГБК до четвертого числа місяця, що слідує за звітним, інакше здійснювати відключення від постачання електроенергії.

Крім того, 27.05.2023 на Загальних зборах членів Кооперативу прийнято рішення про збільшення членських внесків до 200,00 грн на місяць з 01.06.2023 за пропозицією члена ревізійної комісії ОСОБА_5 .

Також прийнято рішення про збільшення членських внесків з членів Кооперативу, в гаражах яких здійснюється комерційна діяльність, до 1 000,00 грн на місяць.

Як зазначає у позові позивач, у вересні 2025 року йому стало відомо про те, що на загальних зборах Кооперативу 27.05.2023 були затверджені зміни до Статуту. На підставі цього 03.09.2025 були повернуті місця гаражних боксів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 в Гаражно-будівельний кооператив «Прикордонник Дарниця».

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 16.01.2020 зареєстровано право власності позивача на гаражний бокс № НОМЕР_4 , загальною площею 139,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності у позивача виникло на підставі довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом пайового внеску у повному обсязі, серія та номер: б/н, виданий 10.01.2020, видавник: «Калінінець» гаражно-будівельний кооператив; технічний паспорт, серія та номер: інвентаризаційна справа №2754к, виданий 10.01.2020, видавник: ФОП Ананьєв Євген Олександрович.

Станом на день подачі позовної заяви керівник ГБК перегородив місце гаражу позивача № НОМЕР_4 автомобілями, перекрив ворота та здійснює перешкоди у користуванні гаражем, змінив схему розташування місць під гараж.

Позивач, звертаючись до суду, як власник гаражних боксів на території Кооперативу, вважає недійсним у повному обсязі рішення Загальних зборів ГБК від 27.05.2023, з огляду, зокрема, на таке:

- реєстрацію запрошених та порядок денний від імені ГБК формував ОСОБА_2 , який ні на дату проведення зборів, ні на дату їх скликання не був уповноваженою (довіреною) особою (представником) ГБК, тобто згідно з умовами статті 15 Закону України «Про кооперацію», статей 237, 242, 244 Цивільного кодексу України був неправоздатною (неуповноваженою) особою на скликання та проведення загальних зборів членів ГБК «Прикордонник Дарниця»;

- протокол не відповідає дійсним обставинам в частині загальної кількості членів кооперативу;

- 27.05.2023 не було підстав для винесення питання про зміну до статуту;

- наявні різні за змістом протоколи загальних зборів та витяг із протоколу, від однієї і тієї ж дати, які оформлені за результатами прийнятих рішень одних і тих же загальних зборів ГБК, які суперечать один-одному за змістом та кількістю голосів по одному й тому ж питанню, що вказує на їх фальсифікацію і недійсність, тобто відсутній дійсний протокол загальних зборів;

- на зборах 27.05.2023 був відсутній кворум, оскільки ні протокол лічильної комісії, який має містити реєстр членів Кооперативу, що зареєструвалися на зборах, ні сам реєстр не оформлялися. Згідно з поясненнями членів ГБК, кількість осіб, які прибули 27.05.2023, становила не більше 30 осіб, частина з яких взагалі не мали жодного відношення до кооперативу, зокрема, не були членами кооперативу;

- допущені порушення при проведенні чергових загальних зборів членів ГБК порушили корпоративні права позивача як члена кооперативу, оскільки позбавили його права на голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління.

Спір виник через те, що спірне рішення Кооперативу прийняте з порушенням порядку скликання його членів та за відсутності кворуму.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 08.04.2026 у справі № 910/12798/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, позов задовольнив. Визнав недійсними та скасував прийняті рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлені протоколом від 27.05.2023. Стягнув з Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на користь позивача судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Рішення судів обґрунтовані тим, що оскаржені рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлені протоколом зборів від 27.05.2023, прийняті за відсутності кворуму та з порушенням процедури повідомлення про скликання таких зборів, з позбавленням позивача права брати в них участь.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Гаражно-будівельний кооператив «Прикордонник Дарниця» звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, у якій просив їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме норм Закону України "Про кооперацію", норм процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки щодо застосування статті 74 ГПК України в частині покладення на сторони обов`язку (тягаря) доказування, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, постановах Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 910/16911/20; статті 79 ГПК України щодо застосування принципу вірогідності доказів, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування статті 15 Закону України "Про кооперацію", викладені у постанові від 03.02.2026 у справі № 925/1498/24, відповідно до яких повідомлення члена кооперативу про дату, час і місце проведення загальних зборів не обов`язково має здійснюватися виключно письмово, якщо статут кооперативу передбачає альтернативний спосіб інформування.

Тому вимога до відповідача надати суду будь яке додаткове підтвердження повідомлення позивача про проведення 27.05.2023 Загальних зборів не ґрунтується а ні на нормах законодавства, а ні на нормах Статуту кооперативу.

Також зазначив, що саме Протокол загальних зборів членів ГБК "Прикордонник Дарниця" від 27.05.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом як дотримання порядку скликання Загальних зборів (інакше б вони не відбулися), так і наявності кворуму.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

В силу положень статті 8 Закону України «Про кооперацію» основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут.

Висновки щодо розмежування порушень які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, у якій зазначено таке:

Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.

Згідно з частиною п`ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: - існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або - факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що згідно з пунктом 5.8 Статуту Кооперативу, у редакції затвердженій спірними рішеннями, членство в Кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з Кооперативу, смерті фізичної особи - члена Кооперативу, у випадку, коли протягом одного календарного року з моменту надання гаражного місця члену Кооперативу, останнім не розпочато будівництво індивідуального гаражу для зберігання автотранспортного засобу на такій вільній частині земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Кооперативу; втрати статусу юридичної особи, яка мала права члена Кооперативу, припинення Кооперативу.

Тобто після затвердження нової редакції Статуту Кооперативу на підставі рішень Загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом від 27.05.2023, на підставі протоколу Правління ГБК №15 від 03.09.2025 були повернуті Кооперативу гаражні бокси НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_6, тим самим позбавлено позивача членства в ГБК та права власності на гаражний бокс № НОМЕР_4 .

Встановлене, за висновками судів попередніх інстанцій, однозначно свідчить про порушення спірними рішеннями Загальних зборів членів Кооперативу, оформленими протоколом 27.05.2023, прав позивача як члена Кооперативу та власника гаражного боксу № НОМЕР_4 , що розташований на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час суди встановили, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення членів кооперативу про скликання загальних зборів 27.05.2023 у передбаченому законом та пунктом 8.12 Статуту, в редакції чинній на момент проведення зборів ГБК, порядку.

Так само у матеріалах справи відсутні докази щодо дійсної кількості членів Кооперативу, а також список присутніх членів Кооперативу або їх уповноважених представників на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023, що позбавляє суд можливості встановити наявність/відсутність кворуму на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023. Також відповідачем суду не надано спеціальних карток або бюлетенів для голосування, як це передбачено пунктом 8.19 Статуту Кооперативу, які б свідчили про результати голосування членів Кооперативу щодо рішень прийнятих на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023. Наведені обставини є безумовною підставою для визнання недійсним оскарженого рішення загальних зборів.

Такі висновки судів попередніх інстанцій повністю відповідають наведеним вище висновкам Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Щодо наведених скаржником у касаційній скарзі доводів, то вони свого підтвердження не знаходять.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, зазначено, що у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Як встановили суди попередніх інстанцій таких доказів, на підтвердження виконання вимог пункту 8.12 Статуту Кооперативу, який передбачає, що повідомлення про проведення чергових Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або на Інтернет-сайті кооперативу не пізніше 45 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення, відповідач не надав. Факт розміщення повідомлення про проведення загальних зборів кооперативу 27.05.2023 не пізніше строку встановленого пунктом 8.12 Статуту жодним чином відповідачем не підтверджено.

Крім того, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, саме кооператив веде облік своїх членів, за правильність, повноту та актуальність якого він відповідає. Тому саме відповідач, як орган, який веде облік своїх членів, враховуючи принципи змагальності, повинен був надати відповідні докази щодо дійсної кількості членів ГБК «Прикордонник Дарниця», станом на день проведення загальних зборів кооперативу 27.05.2023, а також дані щодо осіб, які взяли участь у цих зборах та голосували за прийняття оскаржених рішень, які б давали можливість встановити їх кількість та зв`язок з Кооперативом, у разі якщо відповідач заперечує доводи позивача про прийняття таких рішень за відсутності кворуму.

Натомість фактично відповідач будує свою позицію виключно на запереченнях доводів позивача про прийняття оскаржуваних рішень за відсутності кворуму, з огляду на наявність у матеріалах реєстраційної справи, зокрема, кількох списків, які містять різну кількість членів кооперативу, і не підтверджують кількості членів кооперативу, яка заявлена у спірному протоколі загальних зборів від 27.05.2023. Всупереч процесуальному обов`язку сторони у справі щодо доведення тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, відповідач доказів на підтвердження зазначеної у протоколі від 27.05.2023 загальної кількості членів кооперативу та тих хто взяв участь у цих зборах та голосував за оскаржені рішення, не надав.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми статей 74, 79 ГПК України, і не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, оскільки наведені скаржником доводи свідчать про порушення саме ним принципу змагальності сторін, що правильно було враховано судами при вирішенні спору.

Щодо доводів касаційної скарги відповідача про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 15 Закону України "Про кооперацію", викладених у постанові від 03.02.2026 у справі № 925/1498/24, то оскаржені рішення судів попередніх інстанцій у цій справі № 910/12798/25 їм не суперечать.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

У справі № 925/1498/24 Верховний Суд своє рішення обґрунтував тим, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що скаржник був обізнаний про час і місце проведення зборів, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а не виключно копію протоколу № 24-1 від 10.07.2024 зборів правління обслуговуючого кооперативу.

Натомість у цій справі № 910/12798/25 скаржник у касаційній скарзі наполягає, що виключно протокол загальних зборів членів ГБК "Прикордонник Дарниця" від 27.05.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом як дотримання порядку скликання Загальних зборів (інакше б вони не відбулися), так і наявності кворуму, тобто суперечить наведеним самим скаржником висновкам.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі відповідача доводи свого підтвердження не знайшли та не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

При цьому Верховний Суд не бере до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, які обґрунтовані посиланням на обставини, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2026 року у справі № 910/1392/26 та окремій ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, які не були відомі позивачу та відповідачу на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки це суперечить вимогам статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що не відповідає законодавству одночасне визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів юридичної особи. Такі вимоги за своєю суттю є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акта.

У разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про скасування рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлених протоколом від 27.05.2023, не підлягають задоволенню.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21 про скасування рішення загальних (виборних) зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, яке оформлене протоколом виборних зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 № 29, який в подальшому підтриманий у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21, однак помилково не був врахований судами попередніх інстанцій при постановленні рішення у цій справі № 910/12798/25.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції мають бути змінені в частині позовних вимог про скасування рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлених протоколом від 27.05.2023, в іншій частині оскаржувані рішення залишаються без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Верховний Суд дійшов висновку про необхідність змінити пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлених протоколом від 27.05.2023 та постанову суду апеляційної інстанції в цій частині, а в іншій частині оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що зміна судового рішення не впливає на розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам не здійснюється, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 910/12798/25 змінити в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлених протоколом від 27.05.2023.

Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 в такій редакції:

«Визнати недійсними рішення Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця», оформлені протоколом від 27 травня 2023 року».

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 910/12798/25 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй