Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №535/911/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/911/26

Провадження № 3/535/335/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Суддя Котелевського районного суд Полтавської області Гуляєва Г.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області відносно неповнолітнього:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Котельва Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, студента 2 курсу фахового коледжу управління економіки та права, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП: НОМЕР_1

у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 ч.6 ст.121 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України, а саме: 14.08.2026 року о 17-58 год. у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області по вул. Калантаївська, 38 керував ТЗ «SUZUKI- LETS», СА1РА252255, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним видом ТЗ, під час якого здійснювалась безперервна відеофіксація події на на боді камери №469272 та №469153, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.

Крім того неповнолітній ОСОБА_2 порушив вимоги п.30.1 ПДР України, а саме: 14.08.2026 року о 17-58 год. у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області по вул. Калантаївська, 38 керував ТЗ «SUZUKI- LETS», СА1РА252255, не зареєстрованим у встановленому законом порядку протягом 10 діб з моменту придбання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП.

Неповнолітній ОСОБА_2 у присутності його законного представника, батька ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126 , ч.6 ст. 121 КУпАП не визнав, відмовився від пояснень в силу ст. 63 Конституції України.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 у судовому засіданні просив закрити провадження по справах за відсутністю у діях сина ОСОБА_2 складу вказаних адміністративних правопорушень. При цьому він пояснив, що очевидцем подій не був. Зі слів сина йому відомо, що транспортним засобом за обставин, викладених у протоколах, син не керував, а котив мопед по проїжджій частині на вул. Чкалова у с-щі Котельва для продажу гр. ОСОБА_4 , на запчастини. На перехресті вул. Калантаївська і пров. Миру зупинився і сів на мопед, щоб пропустити проїжджаючий транспорт. Також звернув увагу суду, що працівники поліції незаконно здійснили зупинку сина, без достатніх підстав, а саме під`їхали до нерухомого мопеда. Крім того вказав, що син власником мопеда не являється. Мопед, придбаний ОСОБА_3 у 2006 році та не потребував реєстрації. Відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського не відображає самого процесу вчинення правопорушення, факту керування, а містить лише процесуальну послідовність винесення постанови.

Судом встановлено, що згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745689 від 13.08.2026, серії ЕПР1 № 745689 від 14.08.2026 неповнолітній ОСОБА_2 порушив п. 2.1 (а), 30.1 ПДР України, а саме: 14.08.2026 року о 17-58 год. у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області по вул. Калантаївська, 38 керував ТЗ «SUZUKI- LETS», СА1РА252255, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним видом ТЗ, та не зареєстрованим у встановленому законом порядку протягом 10 діб з моменту придбання.

Обставини вчинення адміністративних правопорушень також підтверджуються відеоматеріалом до протоколу серії ЕПР1 № 745689 від 14.08.2026, оглянутих у судовому засіданні, де на двох відеофайлах зафіксовані обставини, які мали місце 14.08.2026 року о 17-58 год. у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області по вул. Калантаївська, 38. На відеозаписі ОСОБА_2 не заперечував факт керування ТЗ «SUZUKI- LETS», СА1РА252255, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним видом ТЗ, та не зареєстрованим у встановленому законом порядку. Крім того пояснював, що раніше також притягувався до відповідальності за керування автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним видом ТЗ, однак провадження по справі було закрите. Будь-яких зауважень, щодо переміщення ТЗ «SUZUKI- LETS», СА1РА252255 шляхом його котіння з метою продажу, не висловлював.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.5, 126 ч.2 КУпАП, уповноваженою особою складено протоколи про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовано виявлені факти.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протоколи не містять жодних зауважень з боку правопорушника. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 745689 від 13.08.2026 року, серії ЕПР1 № 745689 від 14.08.2026 року як належні і допустимі докази.

В дотримання вимог ст. 254 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення складалися і були складені в присутності правопорушника.

Під час складення протоколів про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст..63 Конституції України, ст.ст.256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов`язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколах відображають об`єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, оскільки об`єктивна сторона таких правопорушеннь полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об`єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.

Місце й факти, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи.

Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколів про адміністративні правопорушення порушник не оскаржував в передбаченому законом поряду. Заперечень до адміністративних матеріалів по складених протоколах про адміністративні правопорушення така особа не подавала. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_2 чи його законним представником доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ОСОБА_2 зі складеними відносно нього протоколомами про правопорушення.

Порядок використання фото- та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції іззастосування органамита підрозділамиполіції технічнихприладів ітехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,затвердженої наказомМВС від18.12.2018№1026, зареєстровано в МЮУ 11.01.2019 №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Проте, вказане положення підзаконного акту вказує на необхідність безперервності ведення відезапису під час виконання поліцейським своїх обов`язків (перебування на чергуванні тощо), а не зобов`язує надати безперервний відеозапис для огляду суду.

Крім того, жодною нормою чинного законодавства не врегульовано, що факт керування має бути підтверджений лише за допомогою відеозапису.

Згідно з п.2.1(а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 30.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, Власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах адміністративної справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 вказаних адміністративних правопорушень, а тому кваліфікує його дії за ч.2 ст.126 КУпАП- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; за ч.6 ст.121 КУпАП- керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколів про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.1(а) та 30.1 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306.

Суд критично відноситься до заперечень законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 щодо не керування мопедом, з огляду на досліджений відеозапис, на якому хоча і не зафіксовано рух мопеда, а лише його зупинка та перебування ОСОБА_2 безпосередньо за кермом мопеда на перехресті доріг, з ввімкнутим лівим поворотом, а також відсутність заперечення факту керування мопедом самим ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками поліції.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.121-127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно санкції ч.2 ст. 126 КУпАП вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно санкції ч.6 ст. 121 КУпАП вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою судді Котелевського районного суд Полтавської області від 02.10.2026 об`єднано в одне провадження справу № 535/911/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП зі справою № 535/908/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП з присвоєнням об`єднаній справі обіково- статистичного номера № 535/911/26.

До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП помякшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_2 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суд відносить вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_2 за вчинені ним адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 13 ч. 2 КУпАП, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_2 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер правопорушень, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи характер вчинених неповнолітнім ОСОБА_2 правопорушень, його особу та ступень його провини, суд, враховуючи положення ст. 13 КУпАП, вважає за можливе та достатнє для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, застосувати до неповнолітнього міри покарання у вигляді штрафу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених- передбаченого статтею 126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст.307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,на підставі ч.6 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 с.126, ч.6 ст. 121 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста грн 00 коп.)

На підставі ч.2 ст.307 КУпАП стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 , не працюючого, призначене неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста грн 00 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати гр. ОСОБА_3 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з законного представника правопорушника подвійний розмір штрафу у сумі 6 800,00 грн.

Платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення дорожнього руху (штрафів ДАІ): отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/рахунок - UA048999980313050149000016001.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/о UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя : Г.М. Гуляєва