Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №398/4895/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4895/26

провадження №: 2/398/4359/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», представник позивача Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі — АТ «А-Банк») звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36 827,50 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № AN38CT155101178770 про надання кредиту за послугою «Швидка готівка» в розмірі 20 000,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % річних строком на 28 місяців, тобто до 12.01.2024. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем Заяви простим електронним підписом. Банк свої зобов`язання виконав та надав позичальнику кредитні кошти. Відповідач належним чином не виконував умови договору щодо своєчасного повернення коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим станом на 23.07.2026 утворилася заборгованість у розмірі 36 827,50 грн, яка складається з: 18 345,77 грн — заборгованість за тілом кредиту, 18 481,73 грн — заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею не нараховувалась і до стягнення не заявляється. Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Під час подання позовної заяви ним було заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Згідно з відповіддю Управління надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 5459/31 від 31.07.2026 та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3179555 від 16.08.2026 він з 11.08.2022 знятий із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи відсутність відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, він був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 30 вересня 2026 року, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складення повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

10 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до АТ «Акцент-Банк» Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписану ним власноручно, якою, зокрема, засвідчив генерацію ключової пари для накладення електронного підпису у мобільному додатку ABank24.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» від 13 вересня 2021 року АТ «Акцент-Банк» виконало переддоговірний обов`язок надати споживачеві інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

13 вересня 2021 року відповідач подав до АТ «Акцент-Банк» Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № AN38CT155101178770. Заява підписана ОСОБА_1 простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 о 11 год 57 хв. Цим же підписом відповідач підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів).

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту — 20 000,00 гривень;

строк кредиту — 24 місяці, з 13.09.2021 по 13.09.2023 включно (п. 5 Заяви), кількість щомісячних платежів — 24, останній платіж за графіком — 12.09.2023;

процентна ставка — фіксована, 75,00 % річних (п. 6 Заяви);

комісія за надання фінансового інструмента — 0,00 гривень;

розмір щомісячного ануїтетного платежу — 1 642,13 гривні;

сума процентів за весь строк кредитування за графіком — 19 411,19 гривні; загальна вартість кредиту — 39 411,19 гривні (п. 10 Заяви); реальна річна процентна ставка — 109,03 %.

На підставі вказаної Заяви АТ «Акцент-Банк» надало відповідачу кредит у розмірі 20 000,00 грн. Це підтверджується меморіальними ордерами № TR.19139185.20656.65459 та № TR.19139185.20657.65459 від 13.09.2021 про видачу кредиту згідно з договором № AN38CT155101178770, а також випискою по картці, згідно з якою 13.09.2021 о 11 год 59 хв на рахунок відповідача № НОМЕР_2 зараховано 20 000,00 грн, а о 15 год 32 хв ці кошти отримано відповідачем готівкою через касу банку.

Виконання зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданими позивачем випискою по кредиту та розрахунком заборгованості відповідач у період з 12.10.2021 по 21.01.2022 здійснив чотири платежі на загальну суму 6 593,00 грн, з яких на погашення тіла кредиту спрямовано 1 654,23 грн, а 4 938,77 грн — на погашення процентів. Останній платіж здійснено 21 січня 2022 року, після чого відповідач припинив виконання зобов`язань за договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за ставкою 75,00 % річних нараховувалися банком щодня лише на залишок поточної (непростроченої) заборгованості за тілом кредиту; частина тіла кредиту, строк сплати якої настав, щомісяця переносилася до простроченої заборгованості, на яку проценти не нараховувалися. Водночас у березні, квітні, травні та червні 2022 року чергові частини тіла кредиту до простроченої заборгованості не переносилися, і залишок поточної заборгованості, на який нараховувалися проценти, залишався незмінним — 17 889,62 грн. Надалі частини тіла кредиту переносилися до простроченої заборгованості у розмірах, що не відповідають графіку платежів, а весь залишок тіла кредиту було перенесено до простроченої заборгованості лише 24.10.2023. Нарахування процентів тривало до 23.10.2023 включно; після цієї дати розмір заборгованості залишається незмінним.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 23 липня 2026 року заборгованість становить 36 827,50 грн, з яких 18 345,77 грн — заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) та 18 481,73 грн — заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею не нараховувалась. Контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформульовано висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Цей висновок підтверджено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

У постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 зазначено, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку з надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання такого переддоговірного обов`язку є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між кредитодавцем АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № AN38CT155101178770 від 13 вересня 2021 року, укладеного в електронній формі. Факт укладення договору у формі Заяви про надання послуги «Швидка готівка» підтверджується використанням відповідачем простого електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки. Волевиявлення відповідача на укладення договору підтверджується також власноручно підписаною ним Анкетою-заявою від 10 вересня 2021 року, фактичним отриманням кредитних коштів та частковим виконанням договору.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 20 000,00 грн підтверджується меморіальними ордерами від 13.09.2021 та випискою по картці, які містять усі необхідні реквізити, ідентифікують отримувача і є належними та достатніми доказами фактичного перерахування коштів на рахунок відповідача та їх отримання останнім.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, сплату щомісячних платежів припинив 21 січня 2022 року, суму кредиту та процентів у встановлені строки не сплатив. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав. За таких обставин вимога позивача про стягнення залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 345,77 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18 481,73 грн, суд виходить з такого.

Умова про застосування фіксованої процентної ставки у розмірі 75,00 % річних міститься безпосередньо у п. 6 Заяви та у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графіку платежів), підписаних відповідачем електронним підписом. Отже, сторони у належній письмовій (електронній) формі досягли згоди щодо цієї істотної умови договору, а тому позивач має право на одержання процентів за користування кредитом. Нарахування процентів здійснювалося до набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, тому встановлені ним граничні розміри денної процентної ставки до спірних правовідносин не застосовуються; до того ж ставка 75,00 % річних цих меж не перевищує.

Водночас суд не може погодитися із заявленим позивачем розміром процентів.

У позовній заяві позивач зазначає, що кредит надано строком на 28 місяців, тобто до 12 січня 2024 року. Це твердження спростовується наявними у справі доказами: згідно з п. 5 Заяви строк кредиту становить 24 місяці — з 13.09.2021 по 13.09.2023 включно; графік платежів містить саме 24 щомісячні платежі, останній з яких припадає на 12.09.2023. Жоден із підписаних сторонами документів не встановлює строку кредитування тривалістю 28 місяців. Доказів зміни строку кредитування чи графіка платежів за згодою сторін у письмовій формі (ч. 1 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування») позивач суду не надав. Отже, погоджений сторонами строк кредитування становить 24 місяці — з 13 вересня 2021 року по 13 вересня 2023 року включно.

Розбіжність між умовами договору та зазначеним у позовній заяві строком пояснюється тим, що у березні–червні 2022 року позивач не переносив чергові частини тіла кредиту до простроченої заборгованості, внаслідок чого графік погашення в його обліку подовжився, а нарахування процентів тривало до 23 жовтня 2023 року. Однак такий порядок обліку не змінює погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Відтак нарахування процентів за період з 14 вересня по 23 жовтня 2023 року є безпідставним.

Водночас проценти, нараховані в межах строку кредитування, мають договірну підставу. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а позичальник, який не повернув кредит, продовжує користуватися всією неповерненою сумою. У межах строку кредитування позивач нараховував проценти за погодженою ставкою 75,00 % річних лише на частину неповерненого тіла кредиту — на непрострочену заборгованість. Отже, незалежно від того, яку частину тіла кредиту позивач у своєму обліку відносив до простроченої заборгованості, нараховані ним у межах строку кредитування проценти не перевищують розміру, визначеного погодженою сторонами процентною ставкою, і прав відповідача не порушують.

Згідно з розрахунком позивача залишок заборгованості за процентами станом на 31 серпня 2023 року становив 17 863,93 грн. За період з 01 по 13 вересня 2023 року включно (13 днів) на непрострочену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 745,34 грн позивачем нараховано проценти у розмірі 182,69 грн (6 745,34 грн ? 75 % / 360 ? 13). Отже, станом на останній день строку кредитування — 13 вересня 2023 року — заборгованість за процентами становила 18 046,62 грн, а проценти у розмірі 435,11 грн (18 481,73 – 18 046,62) нараховано за межами строку кредитування, і у їх стягненні слід відмовити.

Те, що загальна сума нарахованих у межах строку кредитування процентів перевищує суму процентів за графіком платежів, цього висновку не змінює. У самій Таблиці обчислення зазначено, що наведені в ній обчислення є репрезентативними та базуються на припущенні, що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Оскільки відповідач платежі за графіком не вносив і продовжував користуватися неповерненими коштами, фактична сума процентів за строк кредитування є більшою за орієнтовну.

Суд враховує також, що вимог, які ґрунтуються на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач у цій справі не заявляв, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, вирішує спір у межах заявлених вимог.

За таких обставин позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню на загальну суму 36 392,39 грн, з яких 18 345,77 грн — заборгованість за тілом кредиту та 18 046,62 грн — заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог на суму 435,11 грн належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Загальна сума заявлених майнових вимог становить 36 827,50 грн, задоволено вимоги на суму 36 392,39 грн, що становить 98,82 % від заявленої суми позову. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2 630,94 грн.

Доказів наявності інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263–265, 268, 280–282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № AN38CT155101178770 від 13 вересня 2021 року у розмірі 36 392 (тридцять шість тисяч триста дев`яносто дві) гривні 39 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 94 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (знятий з реєстрації 11.08.2022).

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський