Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №404/7588/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/7588/26

Номер провадження 2-о/404/218/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Заяву обґрунтовував тим, що він є двоюрідним онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лисоє Дмитрівського району Орловської області РФ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме в с. Антонівка, Херсонська область, Україна. Причина смерті: хронічна серцева недостатність, атеросклеротична хвороба серця.

Вказано, що ОСОБА_2 не має інших рідних крім нього та його матері. За життя вона склала заповіт, яким заповіла все своє майно заявнику. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори №1 04 листопада 2014 року та зареєстровано в Спадковому реєстрі за №880.

Похованням ОСОБА_2 займалась мати заявника ОСОБА_3 . Мати здійснила поховання своєї тітки біля місця поховання чоловіка останньої на кладовищі в м. Скадовськ. Мати переслала фотокопії свідоцтв про смерть, видане окупаційною владою та копію медичного свідоцтва про смерть, яке вона віддала при оформленні свідоцтва про смерть.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті необхідно для реєстрації смерті.

Ухвалою судді від 28 липня 2026 року відкрито провадження у справі, справа призначена до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Заявник у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без представника на розсуд суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Скадовськ Херсонської області, є громадянином України, що встановлено відповідно до паспорта.

Відповідно до картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Згідно довідки від 14 березня 2024 року №3525-5003162158 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Відповідно до паспорту громадянина України, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Лисоє Дмитрівського району Орловської області. Зареєстрованим місцем її проживання є адреса: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, ОСОБА_2 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 23 червня 2026 року серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Херсонська область, Скадовський район, селище Антонівка

У медичному свідоцтві про смерть причиною смерті вказано: хронічна серцева недостатність, атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до заповіту складеного 04 листопада 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області Сисак Д.П. Зареєстровано в реєстрі за № 880.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Водночас Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації смерті на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту смерті та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документу встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

За таких обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про смерть, лікарському свідоцтву про смерть, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт смерті особи.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на отримання допомоги, призначення соціальних виплат, тощо.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Антонівка, Скадовського району, Херсонської області, Україна.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У відповідності з частинами 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявником свідоцтво про смерть, видане державним органом України.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лисоє Дмитрівського району Орловської області РФ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Антонівка, Скадовського району Херсонської області, Україна, у віці 90 років. Причина смерті: хронічна серцева недостатність, атеросклеротична хвороба серця.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження за адресою: 25010, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Незалежності, буд. 26.

Повний текст судового рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова