Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №390/994/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №390/994/26

Суддя: Український В. В.

16.09.2026

ЄУН 390/994/26

провадження 2/389/1308/26

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування службовим жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває у власності Міністерства оборони України та на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, відноситься до категорії житла, що надається для службового користування. Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою та мешкали у квартирі як колишні військовослужбовці, які свого часу звільнили квартиру та виїхали для проживання в Російську Федерацію. Вказаний факт виявлений житловою комісією військової частини НОМЕР_1 при проведенні щорічної перевірки службового житлового фонду 09.04.2025. На даний час квартира надана для проживання іншим особам. Зважаючи на те, що відповідачі не проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та довгий час не проживають за вказаною адресою, позивач вважає, що вони втратили право на користування житловим приміщенням, яке призначене для забезпечення житловою площею військовослужбовців та членів їх сімей.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник надав заяву, відповідно до якої підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити, розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки невідомі, відзив та заяви про відкладення розгляду справи не подавали. Розгляд справи проводиться заочно.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд встановив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.10.2027, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 належить Міністерству оборони України на підставі витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія, номер:10-15-16161, видавник: директор департаменту В.Мудра.

Житловою комісією військової частини НОМЕР_1 та сусідами 09 квітня 2025 року складено акт про те, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2016 року та протягом багатьох років за адресою АДРЕСА_1 не проживають

Відповідно до довідки Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №03-22/2316 від 25.06.2025 за адресою АДРЕСА_1 згідно даних реєстру територіальної громади та даних книг погосподарського обліку, зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Виконавчим комітетом Суботцівської сільської ради 26 березня 2025 року виданий ордер на службове приміщення №27 ОСОБА_3 на службове житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 для проживання разом із родиною всього 4 особи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст.16, 386, 391 ЦК України. Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379, 382 ЦК України). Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.1 ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються безоплатно службовим житлом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданими суду доказами, відповідачі не проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 2016 року, з цього часу звільнили квартиру та виїхали на інше місце проживання.

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЖК України (дія якого поширювалася на спірні правовідносини на час звільнення квартири та не зняття з реєстраційного обліку) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 121 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Відповідно до статті 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до положень статті 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зі статтею 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.

Особливість права користування службовим житлом на підставі ордеру полягає у тому, що воно надається зв`язку з характером трудових відносин особи з володільцем такого, а тому особа, яка користується службовим житлом усвідомлює, що після припинення її правовідносин з роботодавцем вона зобов`язана звільнити надане ним житлове приміщення.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про основні засади житлової політики» службове житло, що належить до державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади, надається особам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Припинення трудових відносин з особою (крім осіб з інвалідністю, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними службових обов`язків під час здійснення трудових відносин чи проходженням служби у суб`єкта надання службового житла, та деяких інших категорій осіб, передбачених законом) є підставою для припинення права користування службовим житлом та виселення з такого житла відповідно до законодавства у порядку, передбаченому договором оренди.

Відповідачі не проживають у квартирі з 2016 року, відомості про трудові відносини із військовою частиною відсутні, тому вони втратили право користування службовим житловим приміщенням. У квартирі проживають інші особи, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 263, 265, 280-283, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування службовим житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький судовий збір у розмірі по 1664 (одній тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні з кожної.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький місце знаходження м. Кропивницький пров. Училищний, 8, код ЄДРПОУ 08541051.

Відповідач ОСОБА_1 останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий.

Відповідач ОСОБА_2 останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий

Суддя В.В.Український

Оригінал: reyestr.court.gov.ua