Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №343/1969/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1969/26

Провадження №: 2/343/1359/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1969/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 3443310 від 14.11.2021 у розмірі 22436,25 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.11.2021 ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 уклали договір № 3443310, за умовами якого перше взяло на себе зобов`язання надати другому кредит у розмірі 5000,00 грн за погодженими розмірами відсоткових ставок. ТОВ "МІЛОАН" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника. Відповідач же не виконав свої зобов`язання. 26 липня 2024 року ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" уклали договір № 26-07/2024, за умовами якого перше відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за договором № 3443310 від 14.11.2021. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за спірним договором становить 22436,25 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4750,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16886,25 грн, заборгованості за комісією - 800,00 грн, що стало причиною звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказавши, що, дійсно, уклав із ТОВ "МІЛОАН" у електронному вигляді кредитний договір, який підписав електронним підписом, увівши одноразовий ідентифікатор, на підставі якого отримав кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. Він погашав заборгованість, однак не в повній мірі. З 27.02.2022 до 07.08.2026 проходив військову службу у Збройних Силах України, з якої був звільнений, оскільки визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи. Він звертався до кредитора з пропозицією мирного врегулювання спору, однак отримав відмову. Вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є звищеною та неспівмірною, тому просив її зменшити.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 03.09.2026, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням судового засідання.

В судовому засіданні 01.10.2026 суд заслухав вступне слово відповідача, дослідив докази та перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначив на 06.10.2026 о 13:00 год.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як слідує з Анкети-заяви на кредит № 3443310, 14 листопада 2021 року ОСОБА_1 замовив у ТОВ "МІЛОАН" кредит на суму 20000,00 грн, з яких кредитодавець погодив 5000,00 грн (а.с. 16).

Після погодження суми кредиту ОСОБА_1 14.11.2021 уклав із Товариством договір про споживчий кредит № 3443310 (а.с. 9-13). За умовами вказаного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, та на строк, установлений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, зазначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1). Сума кредиту становить 5000,00 грн (п. 1.2). Кредит надається строком на 30 днів із 14.11.2021 (п. 1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 14.12.2021 (п. 1.4). Комісія за надання кредиту - 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови що кредитодавцем надана така можливість. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити певні дії, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту (за 3 дні продовження 3 % від залишку кредиту, за 7 днів - 5 %, за 15 днів - 10 %) та певну частину заборгованості по кредит. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на пільгових умовах, то проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору (п. 2.3.1.1). Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ...., строк якого загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює строк кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору (п. 2.3.1.2). Кредитний договір відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора F20031, відмітка чого є на самому договорі, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 22).

Додатками договору про споживчий кредит № 3443310 від 14.11.2021 є: Графік платежів, де серед іншого визначено чисту суму кредиту та розраховані проценти за користування кредитом (а.с. 14), а також Паспорт споживчого кредиту № 3443310 (а.с. 15).

На підставі укладеного кредитного договору ТОВ "МІЛОАН" 14.11.2021 перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн на картку 535516ХХХХХХ7435, про що свідчить відповідна квитанція (а.с. 23). Факт отримання кредитних коштів відповідач під час розгляду справи підтвердив.

У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3443310 визначені найменування фінансових послуг, а саме надання кредиту в сумі 5000,00 грн, з яких сплачено 250,00 грн, нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту - 250,00 грн, яка сплачена повністю, нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1000,00 грн, з якої сплачено 200,00 грн, а також нарахування процентів за користування кредитними коштами та період їх нарахування (з 15.11.2021 до 19.02.2022) (а.с. 24-25).

26 липня 2024 року ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" уклали договір факторингу № 26-07/2024, на підставі якого від першого до другого перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 3443310 від 14.11.2021 на загальну суму 22436,25 грн, із яких сума заборгованості за основним зобов`язанням - 4750,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 16886,25 грн, сума заборгованості за комісією - 800,00 грн, що підтверджується договором факторингу, актами приймання-передачі Реєстру боржників, Реєстром боржників із витягом з нього та платіжною інструкцією (а.с. 26-36).

Як слідує із розрахунку заборгованості, який проведений ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", станом на 19.08.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3443310 від 14.11.2021 становить 22436,25 грн, із яких сума заборгованості за основним зобов`язанням - 4750,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 16886,25 грн, сума заборгованості за комісією - 800,00 грн (а.с. 38). Будь-яких нарахувань позивач не проводить.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

З урахуванням описаних вимог законодавства, суд дійшов переконання, що ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 14.11.2021 уклали договір про споживчий кредит № 3443310 в електронному вигляді, факт підписання якого відповідач підтвердив під час розгляду справи, та що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 3443310 від 14.11.2021 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодився, засвідчивши це своїм електронним підписом. Факт отримання кредитних коштів відповідач підтвердив.

Як указав суд вище та підтверджується розрахунками заборгованостей, ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, не повернув їх, хоча, згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором, банк нараховував позичальнику відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився.

ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Заперечень останній з даного приводу до суду не подавав, навпаки підтвердив факт неналежного виконання зобов`язань як по поверненні кредиту, так і по сплаті процентів.

Шляхом проведених арифметичних розрахунків суд установив, що первісний кредитор нараховував проценти за період із 15.11.2021 до 19.02.2022, що в межах строку кредитуванн з урахуванням пролонгаціїї, та із застосуванням погожених сторонами спірного договору відсоткових ставок, які відповідають як умовам договору, так і вимогам Закону України "Про споживче кредитування", а відтак заборгованість за нарахованими на несплаченими процентами підставно склала 16886,25 грн (4750,00 грн (5000,00 грн -250 грн) тіла кредиту * 1,5 % * 30 днів первісного строку кредитування + 4750,00 грн * 1,5 * 7 днів пролонгації на пільгових умовах у зв`язку з частковим погашенням тіла кредиту та сплатою комісії за управління та обслугвоування кредиту (п. 2.3.1.1 договору)+4750,00 грн *5,00%*60 днів пролонгації на стандартних умовах (п. 2.3.1.2 договору)).

Нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 1000,00 грн (5000,00 грн * 20 %) за надання кредиту обумовлено в кредитному договорі, з чим відповідач також погодився. Тому заборгованість за комісією в сумі 800,00 грн, із урахуванням внесеної сплати на її погашення (1000,00 грн - 200,00 грн), підставно заявлена до стягнення, оскільки, згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включається серед іншого і комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Факт реального переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" підтверджується описаними вище договором факторингу, актами прийому-передачі Реєстру боржників, Реєстром боржників із витягом з нього та платіжною інструкцією, що відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Договір про споживчий кредит № 3443310 від 14.11.2021, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, укладений між первісним кредитором та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Таким чином, позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

З урахуванням викладеного вище, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору про споживчий кредит № 3443310 від 14.11.2021, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним та комісію за надання кредиту, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаного вище договору факторингу, суд виснує, що позовна заява ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є обґрунтованою та її слід задоволити, а тому з відповідача на користь позивача стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 22436,25 грн, із яких сума заборгованості за основним зобов`язанням - 4750,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 16886,25 грн, сума заборгованості за комісією - 800,00 грн

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України. Водночас ураховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів (а.с. 8).

Ураховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 13000,00 гривень надав:

- договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (а.с. 46-49);

- прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", де визначена вартість усіх видів послуг (а.с. 50-51);

- заявку на надання юридичної допомоги № 1387 від 04.07.2026 та витяг з акта № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації (2 год) - 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год) - 9000 грн (а.с. 52, 53).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач заявив клопотання про зменшення розміру судових витрат через їх неспівмірність з позовними вимогами, зазначивши, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини витрати можуть бути компенсовані лише за умови, що вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за обсягом (див., зокрема, пункт 79 справи «Ніколова проти Болгарії» від 25 березня 1999 року (заява № 31195/96)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

З огляду на категорію спору та складність справи, об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, оскільки судова практика по даній категорії справ є сталою, будь-яких самостійних розрахунків чи їх аналізу, витребування доказів адвокат при підготовці позову та під час розгляду справи не здійснював, виходячи з необхідності та значимості виконаних дій у справі (надання усної консультації з вивчення документів, яка поглинається складанням позовної заяви для подачі до суду), їх обгрунтованості, та, враховуючи наявність заперечень зі сторони відповідача щодо стягнення витрат в заявленому розмірі, фінансовий стан учасників справи, де позивачем є юридична особа, а відповідачем фізична особа, учасник бойових дій, який на даний час звільнений з військовї служби за станом здоров`я, та вживав заходи для добровільного врегулювання спору, суд уважає, що слід зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 2000,00 гривень, що буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, ст. 509, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за договором про споживчий кредит № 3443310 від 14 листопада 2021 року в розмірі 22436 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 25 копійок, із яких сума заборгованості за основним зобов`язанням - 4750,00 гривень, сума заборгованості за нарахованими процентами - 16886,25 гривень, сума заборгованості за комісією за надання кредиту - 800,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С.М. Монташевич