Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №346/3545/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3545/26

Провадження № 2/342/892/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент- Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ: 14360080) – Шкапенко Олександр Віталійович звернувся в Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним догором № АВН0СТ155101744133931481 від 08.04.2024 у розмірі 27944,67 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2662,4 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.04.2025 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101744133931481, щодо надання останній кредиту в розмірі 30000.00 грн. строком на 24 місяців (тобто до 07.04.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 30000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 07.04.2027 року, терміном на 24 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.

Станом на 07.07.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 27944.67 грн., яка складається з: 21375.98 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6150.00 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 418.69 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача – ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101744133931481 від 08.04.2025 року у розмірі 27944.67 UAH грн., та сплачений судовий збір у сумі 2662.4 грн.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Васильковського В.В. від 08 липня 2026 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент- Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю для розгляду до Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено суддю Федів Л.М.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі за позовною Акціонерного товариства "Акцент- Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання в справі.

Судове засідання 03.09.2026 відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданій позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника АТ «А-БАНК». Зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «А-БАНК» не запречує проти винесення судом заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому ЦПК України порядку. Правом на подання відзиву не скористалася. Заяви про розгляд справи за її відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 18.07.2023 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій зазначено, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ОСОБА_1 та АТ "А-БАНК" становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Погоджується із тим, що про зміну вартості послуги Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

08.04.2025 між сторонами АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101744133931481 від 08.04.2025 року, про надання строкового кредиту в сумі 30000 грн. (п. 4.), строком на 24 місяці з 08.04.2025 по 07.04.2027 включно (п. 5.), процентна ставка (фіксована) - 75% на рік (п. 6.), підписану ОСОБА_1 , накладанням електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа: 03ece872d459425bf45bcb9c137e35ee52b70da4 f8f2a9cf1da2e2d9549ea26184.

Також підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заяву про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Згідно з меморіальним ордером № TR.44142407.61748.65455 від 08.04.2025 АТ «АКЦЕНТ-БАНК» видано кредит у сумі 30000 грн згідно договору № № ABH0CT155101744133931481 від 08/04/2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101744133931481 від 08/04/2025, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 07.07.2026 заборгованість становить 27944,67 грн, з яких: 21375,98 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 17856,13 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту; 3519,85 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений), 6150,00 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 1044,17 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 5105,83 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість, 418,69 грн – заборгованість за пенею.

Згідно з випискою по кредиту No N20.00.0002266018 від 07.07.2026, заборгованість (станом на 07.07.2026) становить 27987.91 грн.

Випискою по картці ОСОБА_1 за період 08.04.2025 по 07.07.2026 підтверджується використання відповідачем кредитних коштів.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що після укладення договору з відповідачем, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Окрім цього, в матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості, а доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження N0 61-40036св18.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно із ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, а розрахунок заборгованості свідчить про користування відповідачем кредитними коштами та враховуючи, що відповідачем у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надано жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101744133931481 від 08.04.2024 у розмірі 27525,98, з яких: 21375,98 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6150,00 грн – загальний залишок заборгованості за процентами.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 418,69 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 418,69 грн слід відмовити.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач, будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяла на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №6005315597611 від 07.07.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 27944,67 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 27525,98 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 98,50 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2622,46 грн (2662,40 х 98,50 % : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 76-79, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 280-285, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101744133931481 від 08.04.2024 у розмірі 27525,98 грн (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 98 коп.) та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2622,46 грн (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 46 коп.).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49074, Україна;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 06.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.