Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №338/1392/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1392/26

Провадження №2/338/1233/26

05 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (на час укладення кредитного договору ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 236225 від 30 травня 2023 року в загальному розмірі 16 000,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 11 000,00 грн - заборгованість за процентами. Також позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 30 травня 2023 року між позичальником ОСОБА_1 та кредитодавцем ТОВ «ЗАЙМЕР» (правонаступник ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ») в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 236225. Кредитодавець надав відповідачу 5 000,00 грн, однак зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у встановлений договором строк виконано не було.

Позивач зазначив, що 19 квітня 2024 року на підставі договору факторингу № 568/ФК-24 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором відповідача. Згідно з витягом з реєстру прав вимог на дату відступлення обліковано 16 000,00 грн заборгованості, у тому числі 5 000,00 грн основного боргу та 11 000,00 грн процентів.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано у банківської установи інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить відповідачу.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 10 вересня 2026 року у органів РАЦСу витребувано докази щодо зміни прізвища відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та опублікування оголошення про виклик на сайті "Судова Влада".

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Щодо встановлення особи відповідача, суд зазначає наступне.

З офіційної відповіді Богородчанської селищної ради від 19 серпня 2026 року № 601/03.1-04, наданої на запит суду у справі № 338/1392/26, убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповіді також зазначено, що 08 серпня 2025 року в реєстрі територіальної громади її прізвище змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що також підтверджується повним витягом з Державної реєстрації актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про шлюб №00060996097 від 15.09.2026р.

Отже, ОСОБА_1 , на ім`я якої оформлено кредитний договір, та ОСОБА_1 є однією фізичною особою і у подальшому суд використовує її актуальне прізвище, зазначаючи попереднє для ідентифікації кредитних документів.

Щодо укладення договору та надання кредиту, суд зазначає наступне.

Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 236225 від 30 травня 2023 року встановлено, що кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 5 000,00 грн у безготівковій формі, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти.

Кредит надано строком на 7 днів, до 05 червня 2023 року. Процентна ставка визначена у розмірі 5 % на добу, фіксована. Додатком - графіком розрахунків - визначено належну на 05 червня 2023 року суму 6 750,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основна сума кредиту та 1 750,00 грн - проценти.

Договір містить реквізити позичальника, номер банківської картки НОМЕР_1 та відмітку про електронний підпис одноразовим ідентифікатором СL6328.

Довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» від 01 липня 2026 року підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі 30 травня 2023 року, із зазначенням договору № 236225, картки НОМЕР_1 , номера телефону НОМЕР_2 та часу відправки ідентифікатора 10:52:01.

Суд враховує, що у тексті договору електронний ідентифікатор відображено як «CL6328», тоді як у довідці про ідентифікацію - «KL6328». Однак ця розбіжність у двох літерах оцінюється разом з іншими доказами: обидва документи стосуються того самого договору № 236225 та тієї самої особи, збігаються за датою, картковими реквізитами й іншими ідентифікаційними відомостями, а факт фактичного перерахування кредиту підтверджено окремим платіжним документом. Тому сама по собі наведена розбіжність не спростовує встановленої сукупністю доказів обставини укладення та виконання кредитодавцем договору.

Підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу коштів встановлено, що 30 травня 2023 року о 10:52 за платіжною інструкцією A688908B312236CLY236225T1869505, транзакція 38543-31226-81413, на картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», перераховано 5 000,00 грн із призначенням платежу «Видача кредита # 236225 ». Цей документ узгоджується з умовами договору та довідкою ідентифікації.

За змістом статей 205, 207, 626, 627, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають акцепт електронної оферти та підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 сформульовано висновок, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за наявності належних і допустимих електронних доказів є укладеним у письмовій формі. Фактичні дані цієї справи - договір, ідентифікаційна довідка та підтвердження переказу коштів - у сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитного зобов`язання.

При цьому договір укладено юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 42146903, яка в договорі зазначена як ТОВ «ЗАЙМЕР». Витяг з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи з тим самим кодом містить поточне найменування ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та запис від 14 вересня 2023 року про зміну найменування юридичної особи. Отже, наведені найменування стосуються тієї самої юридичної особи, а не різних кредиторів.

Щодо переходу права вимоги, суд зазначає наступне.

19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» як клієнтом та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» як фактором укладено договір факторингу № 568/ФК-24. За його умовами клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі, а право вимоги переходить після підписання реєстру та виконання фактором обов`язку з фінансування.

Актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 19 квітня 2024 року підтверджено передачу реєстру. Витяг з додатку до договору факторингу індивідуалізує вимогу до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за договором № 236225 від 30 травня 2023 року. Платіжною інструкцією від 19 квітня 2024 року № 8041 підтверджено перерахування ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 1 278 383,10 грн із призначенням платежу за договором факторингу № 568/ФК-24.

Відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу.

За статтями 1077, 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги. Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» довело набуття права вимоги до відповідача, однак лише в тому обсязі, в якому така вимога правомірно існувала у первісного кредитора.

Щодо розміру заборгованості та процентів, суд зазначає наступне.

За статтями 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, а позичальник зобов`язаний повернути отриману суму та сплатити проценти у розмірі й порядку, визначених договором.

Виходячи з погоджених умов, 5 % від 5 000,00 грн становить 250,00 грн за один день користування кредитом. За сім календарних днів договірного строку сума процентів становить 1 750,00 грн, що повністю збігається з графіком розрахунків, підписаним у складі договору. Доказів погашення основної суми кредиту або процентів у матеріалах, наданих на підтвердження позову, не встановлено.

Тому вимога про стягнення 5 000,00 грн основного боргу та 1 750,00 грн процентів, нарахованих у межах строку кредитування, є обґрунтованою.

Разом з тим деталізований розрахунок первісного кредитора свідчить, що після 05 червня 2023 року продовжувалося нарахування по 250,00 грн процентів за кожний день прострочення, доки загальна сума процентів не досягла 11 000,00 грн. Отже, із заявлених 11 000,00 грн процентів лише 1 750,00 грн нараховано у межах погодженого семиденного строку, а 9 250,00 грн - після його спливу.

Пункт 4.3.7 договору передбачає право позичальника пролонгувати строк повернення кредиту на 10 днів за умови повної сплати нарахованих на дату пролонгації процентів. У наданому розрахунку платежі позичальника не відображені, а інших доказів здійснення нею передбаченої договором дії для пролонгації строку не встановлено, а сам факт неповернення кредиту у строк не є реалізацією права на пролонгацію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 уточнила підхід до процентів після закінчення строку кредитування: за період прострочення нараховуються не проценти за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а проценти як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України. Якщо договір містить умову про проценти після строку, суд має з`ясувати шляхом тлумачення, чи встановили сторони саме договірний розмір відповідальності, а у разі неясності умова тлумачиться проти того, хто її сформулював.

Пункт 3.3 договору № 236225 передбачає, що проценти за користування кредитом нараховуються також за період прострочення. Однак ця умова не визначає 5 % на день як проценти за порушення грошового зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України, не містить посилання на відповідальність за прострочення та структурно міститься у розділі про порядок нарахування процентів, тоді як відповідальність сторін урегульована окремо.

За такого змісту немає достатніх підстав нараховувати проценти за користування кредитом після 05 червня 2023 року у погоджену сторонами міру цивільно-правової відповідальності.

Позивач окремої вимоги про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат або іншого визначеного договором розміру відповідальності за статтею 625 ЦК України не заявляв.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не може самостійно змінювати предмет позову. Тому 9 250,00 грн процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, стягненню не підлягають.

Суд також враховує, що максимальний розмір денної процентної ставки у 1 %, запроваджений Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, набрав чинності після укладення договору № 236225. Відтак це пізніше обмеження не є самостійною підставою для зменшення погоджених сторонами процентів, нарахованих у межах строку договору 30 травня - 05 червня 2023 року.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у сумі 6 750,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг і 1 750,00 грн - проценти. У стягненні 9 250,00 грн процентів слід відмовити. Частка задоволених майнових вимог становить 42,1875 %.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Платіжною інструкцією № 236225 від 30 червня 2026 року підтверджено сплату ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судового збору у розмірі 2 662,40 грн за подання цього позову до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 123,20 грн судового збору (2 662,40 грн ? 42,1875 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги №46649746/02 від 01.06.2026, додаткову угоду № 236225 від 21 липня 2026 року, акт надання послуг № 236225 від 21 липня 2026 року та детальний опис робіт. Згідно з актом і детальним описом загальна вартість заявлених послуг становить 6 000,00 грн та включає усну і письмову консультації, правовий аналіз, підготовку позовної заяви та формування додатків.

За статтями 133, 137, 141 ЦПК України при вирішенні питання про компенсацію витрат на правничу допомогу враховуються їх зв`язок із розглядом справи, реальність, необхідність, розумність та співмірність зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголосила на критеріях реальності адвокатських витрат і розумності їх розміру.

У цій справі спір стосується одного короткострокового кредитного договору на 5 000,00 грн, доказова база переважно складається зі стандартних документів кредитодавця та договору факторингу, позов має типовий характер, а представник позивача заявив про розгляд справи без його участі. Зазначені в акті консультаційні та аналітичні послуги значною мірою функціонально пов`язані з підготовкою самого позову, тоді як формування додатків є переважно технічною дією. Ціна позову становить 16 000,00 грн, а позов задоволено лише частково. За сукупністю цих обставин співмірним і розумним базовим розміром витрат, який може братися до розподілу між сторонами, суд визначає 3 000,00 грн. Такий висновок стосується лише розподілу витрат між сторонами і не змінює обсяг договірних зобов`язань між позивачем та особою, яка надавала правничу допомогу.

Оскільки позов задоволено на 42,1875 %, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 265,63 грн витрат на професійну правничу допомогу (3 000,00 грн ? 42,1875 % із округленням до копійок).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 625, 626, 627, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (на час укладення кредитного договору ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 236225 від 30 травня 2023 року у розмірі 6 750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - основний борг; 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1 123 (одну тисячу сто двадцять три) гривні 20 копійок судового збору та 1 265 (одну тисячу двісті шістдесят п`ять) гривень 63 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк також може бути поновлено з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів у порядку та строки, встановлені ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов