Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №904/5503/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Дніпро Справа № 904/5503/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Антимонопольного комітету України

та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р.

( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення складено 24.11.2025 р.)

у справі

за позовом

Антимонопольного комітету України,

м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь",

м. Синельникове Дніпропетровська область

про стягнення 7 200 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Антимонопольний комітет України через систему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь", в якому просив суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 7 200 000,00 грн і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України та судовий збір у розмірі 86 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Відповідачем у встановлений строк штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 р. № 402-р у справі № 127-26.4/20-21 про порушення ТОВ "Виналь" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Позивач нарахував пеню на підставі частини 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за 48 днів прострочення сплати штрафу із розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожний день прострочення.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" пеню у розмірі 7 050 000 грн. у дохід загального фонду Державного бюджету України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 84 600 грн. В решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Антимонопольного комітету України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Антимонопольний комітет України, через систему "Електронний суд", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 в частині, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, у розмірі 150 000,00 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути пеню, у розмірі 150 000,00 грн..

4. Узагальнені доводи апеляційної скарги Антимонопольного комітету України.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що перебіг двомісячного строку для сплати штрафу починається з наступного дня після отримання рішення, суперечить абзацу 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якого особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Апелянт наголошує, що зазначена норма визначає початок обчислення строку саме з дня одержання рішення, а не з наступного дня.

На підтвердження своєї позиції Комітет посилається на постанову Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справі № 922/3513/17, в якій зазначено, що копію рішення було вручено представнику підприємства 15.10.2016 р., а строк добровільного виконання рішення про сплату штрафу сплив 15.12.2016 р. ( включно ). Аналогічні висновки, на думку Апелянта, містяться у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 р. у справі № 915/1180/17, де рішення вважалось врученим 15.01.2017 р., а строк добровільного виконання сплив 15.03.2017 р. 910/14288/18, де копія рішення була отримана Відповідачем 28.12.2017 р., а пеня нараховувалась з 01.03.2018 р., при цьому Верховний Суд визнав розрахунок пені вірним.

Відтак, на думку Скаржника, з урахуванням висновків Верховного Суду строк, передбачений абзацом 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», обчислюється з настання події у вигляді отримання копії рішення органу Комітету, а не з наступного дня, як помилково вказав суд першої інстанції. Оскільки копія рішення № 402-р була отримана Відповідачем 26.01.2024 р., строк для добровільної сплати штрафу закінчився 26.03.2024 р., а Відповідач був зобов`язаний сплатити штраф до 26.03.2024 р. Відтак, 27.03.2024 р. є першим днем прострочення, і суд першої інстанції помилково виключив цей день з періоду нарахування пені.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виналь” подало відзив на апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, згідно якого вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення.

Відповідач зазначає, що не погоджується з тим, що рішення № 402-р було отримано ним 26.01.2024 р., про що зазначено у його апеляційній скарзі. Однак навіть якщо виходити з дати отримання рішення, зазначеної Позивачем, двомісячний строк закінчується не 26.03.2024 р., а 27.03.2024 р., оскільки Позивачем невірно застосовано положення ч. 2 ст. 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, де визначено, що перебіг строку починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Оскільки подією є “день отримання рішення”, перебіг двомісячного строку починається з наступного дня після отримання рішення, тобто з 27.01.2024 р., а строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку — 27.03.2024 р. При цьому 28.03.2024 р. було відкрито провадження у справі № 910/3667/24.

Щодо судової практики, на яку посилається Антимонопольний комітет України, Відповідач зазначає, що наведені постанови Верховного Суду не є релевантними. Відповідно до частини 1 ст. 300 ГПК України Верховний Суд переглядає справу лише в межах доводів касаційної скарги та на підставі фактів, встановлених судами попередніх інстанцій. У справах № 922/3513/17 та № 915/1180/17 Скаржником не заявлялось про неправильне визначення строку нарахування пені, а Позивачем цитуються частини постанов, які не стосуються висновків Верховного Суду, а є частиною описового розділу. У справі № 910/14288/18 Позивач також цитує не висновок Верховного Суду, а частину із розділу стислого викладу обставин. Більше того, у справі № 910/14288/18 двомісячний строк було визначено саме відповідно до положень ст. 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції”: рішення отримане 28.12.2017 р., відлік починається з 29.12.2017 р., а останнім днем двомісячного строку є 28.02.2018 р., що спростовує позицію Антимонопольного комітету України.

6. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь".

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виналь", також звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

7. Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь".

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ «Виналь» вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалене без належного з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права і, як наслідок, за невірного застосування норм матеріального права. При ухваленні рішення не було всебічно, повно та об`єктивно досліджено усі обставини, що мають значення для справи, а висновки рішення базуються на обставинах, які не було доведено належними, допустимими та достовірними доказами.

Щодо строку нарахування пені Скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції про отримання ТОВ «Виналь» копії рішення № 402-р саме 26.01.2024 р. зроблений за відсутності повного та всебічного дослідження обставин справи. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують отримання ( вручення ) копії рішення Антимонопольного комітету України № 402-р від 28.12.2023 р.. Відповідач стверджує, що 26.01.2024 р. дійсно отримував від Позивача поштове відправлення № 0303516069174, однак у даному відправленні містилось не рішення № 402-р, а лист Антимонопольного комітету України № 127-26.4/02-555е від 17.01.2024 р. Ані супровідний лист № 127-26.4/02-615е від 18.01.2024 р., ані рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не підтверджують, що у конверті містилось саме рішення № 402-р. Фактично ТОВ «Виналь» ознайомилось із змістом рішення № 402-р лише 21.02.2024 р. при ознайомленні з матеріалами справи в Антимонопольному комітеті України, що підтверджується протоколом ознайомлення з матеріалами справи № 127-26.4/20-21 від 21.02.2024 р. Отже, строк, за який нараховується пеня, розрахований невірно, що в силу приписів ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції щодо нарахування пені за період з 12.12.2024 р. по 26.01.2025 р. підійшов надто формально при виборі норм права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. За змістом положень ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Комітету, проте не врегульовано, чи зупиняється нарахування у період з винесення судом першої інстанції відповідного рішення і до відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження щодо перегляду вказаного рішення. Відповідач звертає увагу, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3667/24 було проголошено 11.12.2024 р., повний текст складено 18.12.2024 р., апеляційну скаргу подано 03.01.2025 р., проте Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження лише 27.01.2025 р., всупереч п`ятиденному строку, встановленому ч. 3 ст. 262 ГПК України. Таким чином, фактично має місце стягнення пені та покарання ТОВ «Виналь» за сам факт оскарження рішення № 402-р та за дії і бездіяльність суду, що не дотримався процесуальних строків.

При цьому, Скаржник посилається на статті 8, 41, 55, 61 Конституції України та стверджує, що положення першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п`ятого частини п`ятої ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” суперечать Конституції. Апелянт наводить рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004, від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011, від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012, від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015 та від 18.12.2024 р. № 12-р(ІІ)/2024 на підтвердження того, що юридична відповідальність має бути пропорційною та відповідати справедливому балансу між суспільним інтересом і мірою відповідальності. На думку Відповідача, пеня є надмірною нормою, направленою на обмеження права на оскарження рішень Позивача та фактично подвійне стягнення суми штрафу, чим порушується право на власність. Юридична відповідальність фактично втратила індивідуальний характер, оскільки пеня нараховується за період, який не залежав від дій ( бездіяльності ) ТОВ “Виналь”, а суцільно залежав від дотримання норм третьою особою ( судом ).

Щодо практики ЄСПЛ Відповідач посилається на рішення у справах “Брумареску проти Румунії”, “Стіл та інші проти Сполученого Королівства”, “Санді Таймз проти Сполученого Королівства”, “Кантоні проти Франції”, “Щокін проти України”, “Салов проти України”, “Волчлі проти Франції”, “ТОВ “Фріда” проти України”, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18, стверджуючи, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Враховуючи добросовісність поведінки Відповідача, відсутність чіткого законодавчого врегулювання спірного питання та те, що відповідно до ст. 241 ГПК України рішення суду набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції, відповідач вважає, що підстави для нарахування пені за 27.03.2025 р. та за період з 12.12.2024 р. по 26.01.2025 р. ( загалом 48 днів ) відсутні.

Також Відповідач просить апеляційний суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи копії: листа позивача № 127-26.4/02-555е від 17.01.2024 р., протоколу про ознайомлення з матеріалами справи № 127-26.4/20-21, листа № 127-26.4/02-1808е від 19.02.2024 р., листа № 02/24/3 від 12.02.2024 р., карток руху документів з підсистеми “Електронний суд” у справі № 910/3667/24 та платіжної інструкції № 7107, зазначаючи, що Відповідачу не було відомо про розгляд справи № 904/5503/25, у зв`язку з чим він не скористався правом на подання відзиву та не долучив до матеріалів справи докази, які стосуються предмету спору.

8. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Антимонопольний комітет України подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ “Виналь”, згідно якого вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Комітет зазначає, що рішення від 28.12.2023 р. № 402-р набрало чинності з дня його прийняття відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та є обов`язковим до виконання. Копія рішення була надіслана рекомендованим поштовим відправленням із супровідним листом від 18.01.2024 р. № 127-26.4/02-615е на адресу Відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі, та отримана відповідачем 26.01.2024 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516069174. На рекомендованому повідомленні про вручення міститься інформація про те, що відправляється лист № 127-26.4/02-615е, до якого було додано рішення Комітету.

При цьому, Комітет посилається на Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, зокрема пункти 11, 89, 90, 94, 96, зазначаючи, що реєстровані поштові відправлення вручаються за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення має офіційний статус.

Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2020 р. у справі № 922/1124/18, згідно якої добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2021 р. у справі № 804/1318/18, де вказано, що у разі невиконання цього обов`язку юридична особа не вправі посилатись на неотримання документів як на обставину, що звільняє її від настання негативних наслідків. Також Комітет посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, згідно яких направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Щодо періоду нарахування пені, Комітет зазначає, що відповідно до абзацу 3 частини 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи, і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли розгляд чи перегляд не здійснюються. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 р. у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 р. у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 р. у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 р. у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 р. у справі № 910/4081/18. Нарахування та стягнення пені має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування, що підтверджується постановою Верховного Суду від 28.02.2018 р. у справі № 914/607/17.

Комітет наводить розрахунок пені за 48 днів прострочення у розмірі 7 200 000 грн та просить залишити апеляційну скаргу ТОВ “Виналь” без задоволення.

9. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03.12.2025 р. для розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/5503/25.

Матеріали справи № 904/5503/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України до розгляду в судове засідання на 08.04.2026 р..

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.12.2025 р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь". Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" з апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України. Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 08.04.2026 р..

07.04.2026 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. у відпустці, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 р. розгляд апеляційних скарг Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 призначено в судове засідання на 24.06.2026 р.

В судовому засіданні 24.06.2026 р. оголошено перерву до 08.07.2026 р.

Від представника Антимонопольного комітету України надійшла заява про його участь в судовому засіданні 08.07.2026 р. та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2026 р. судове засідання у справі № 904/5503/25 призначене на 08.07.2026 р. та всі наступні судові засідання вирішено провести з представником Антимонопольного комітету України, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 р. зупинено провадження у справі № 904/5503/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 16/336, яка розглядається Конституційним Судом України, за конституційною скаргою ТОВ “Євро Смарт Пауер”, щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) першого речення абзацу першого, абзаців третього - п`ятого частини п`ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Постановою Верховного Суду від 02.09.2026 р. касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 р. у справі № 904/5503/25 скасовано, а справу передано до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Матеріали справи № 904/5503/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.09.2026 р., у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М. О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. №1 ( зі змінами внесеними рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025 р. № 7, рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. № 1) здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо поновлення апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Чередка А.Є..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2026 р. поновлено апеляційне провадження по розгляду апеляційних скарг Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25. Розгляд апеляційних скарг призначено на 05.10.2026 р.

Від представника Антимонопольного комітету України надійшла заява про його участь в судовому засіданні 05.10.206р. та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2026р. судове засідання у справі № 904/5503/25 призначене на 05.10.2026р. о 16:00 год та всі наступні судові засідання вирішено провести з представником Антимонопольного комітету України (прохоровим Є.І.), в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.10.2026 р., у зв`язку з вирішенням питання щодо поновлення провадження у справі, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/5503/25, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О.,Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2026р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційні скарги Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 до свого провадження.

05.10.2026р. секретарем судового засідання Скородумовою Л.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Антимонопольного комітету України - Прохоровим Є.І. за допомогою підсистеми ЄСІТС. В призначений час представник Прохоров Євгеній Іванович вийшов на зв`язок для участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою програми EasyCon, але за технічних причин зі сторони представника позивача (відсутній звук) він не зміг приймати участь. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.

У судовому засіданні 24.06.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

10. Встановлені судом обставини справи.

Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи № 127-26.4/20-21 про порушення ТОВ “Виналь” законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 28.12.2023 р. № 402-р, яким визнано, що дії ТОВ “Виналь”, які полягають у поширенні невизначеному колу осіб інформації, що вводить в оману, щодо походження коньяків України під позначенням “ADJARI”, зокрема внаслідок обраного способу викладення цієї інформації, що може вплинути на наміри цих осіб придбати цю виноробну продукцію, вважаючи її грузинською, порушенням, передбаченим ст. 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

За вчинене порушення на ТОВ "Виналь", відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф у сумі 10 000 000,00 грн.

Копія Рішення № 402-р була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 18.01.2024 р. № 127-26.4/02-615е та отримана Відповідачем 26.01.2024 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516069174.

Відповідач оскаржив Рішення № 402-р до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/3667/24 за позовом ТОВ “Виналь” до Комітету про визнання недійсним Рішення № 402-р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 р. у справі № 910/3667/24 ТОВ “Виналь” в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. у справі № 910/3667/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Виналь” на зазначене рішення Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. у справі № 910/3667/24 апеляційну скаргу ТОВ “Виналь” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної інстанції від 12.06.2025 р. у справі № 910/3667/24 касаційну скаргу ТОВ “Виналь” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. залишено без змін.

Антимонопольним комітетом України отримано від Відповідача копію платіжної інструкції від 27.03.2025 р. № 7107, що підтверджує сплату штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн, накладеного рішенням № 402-р.

За частиною 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Проте, як зазначає Позивач у позові, штраф, накладений рішенням № 402-р, сплачено Відповідачем до державного бюджету після закінчення двомісячного строку, а саме 27.03.2025 р.

Позивач на підставі абзацу 1 ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” нарахував пеню у розмірі 7 200 000,00 грн.

Доказів сплати пені Відповідач не надав, що й стало причинною звернення з позовом до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 р. № 402-р про накладення на ТОВ "Виналь" штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн є чинним та обов`язковим до виконання, оскільки було перевірено судами всіх інстанцій у справі № 910/3667/24 та залишено без змін. Штраф сплачено Відповідачем лише 27.03.2025 р., тобто після закінчення двомісячного строку для добровільної сплати. Суд першої інстанції встановив, що нарахування пені зупинялось на час розгляду справи № 910/3667/24 у відповідних судових інстанціях, проте не зупинялось у проміжки часу між прийняттям рішення однією інстанцією та відкриттям провадження наступною. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач неправильно визначив початок перебігу строку прострочення, оскільки відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події. Зокрема, після отримання рішення Антимонопольного комітету 26.01.2024 р. перебіг двомісячного строку для оплати починається з 27.01.2024 р. та закінчується 27.03.2024 р., а не 26.03.2024 р., як зазначав Позивач. Оскільки 28.03.2024 р. Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/3667/24, прострочка, яка мала б припасти на 28.03.2024 р., не виникла. З огляду на це суд зменшив кількість днів прострочення на один день та встановив суму пені у розмірі 7 050 000,00 грн.

11. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" слід відмовити а апеляційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог територіального відділення АМК щодо стягнення з Відповідача суми пені, внаслідок несплати останнім у встановлений строк штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 р. № 402-р у справі № 127-26.4/20-21 про порушення ТОВ "Виналь" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Пеня нарахована на підставі частини 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за 48 днів прострочення сплати штрафу із розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожний день прострочення.

Накладений на Товариство штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМК на підставі Закону № 2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин ( постанова Верховного Суду від 04.07.2019 р. у справі № 910/14288/18 ).

Відповідно до приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції": рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини друга і третя); за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п`ята); у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

Крім того, згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають, зокрема, позови до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Суд попередньої інстанції, з огляду на відповідні законодавчі приписи, з`ясувавши, що: рішення від 28.12.2023 р. № 402-р недійсним у встановленому законом порядку не визнане, не скасовувалося та є чинним, а, отже, обов`язковим до виконання; строк добровільного виконання Рішення № 402-р про сплату штрафу сплив; за несвоєчасне виконанням Рішення 402-р Відповідачу була нарахована пеня в межах її граничного розміру, - дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, але частково, що суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки стягненню з Відповідача підлягає заявлена Позивачем пеня у повному обсязі - у розмірі 7 200 000,00 грн, що є підставою для задоволення апеляційної скарги Позивача.

Задовольняючи апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Рішення № 402-р була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 18.01.2024 р. № 127-26.4/02-615е та отримана Відповідачем 26.01.2024 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516069174.

Відповідач оскаржив Рішення № 402-р до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/3667/24 за позовом ТОВ “Виналь” до Комітету про визнання недійсним Рішення № 402-р. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 р. у справі № 910/3667/24 ТОВ “Виналь” в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. у справі № 910/3667/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Виналь” на зазначене рішення Суду першої інстанції. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. у справі № 910/3667/24 апеляційну скаргу ТОВ “Виналь” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної інстанції від 12.06.2025 р. у справі № 910/3667/24 касаційну скаргу ТОВ “Виналь” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.

Антимонопольним комітетом України отримано від Відповідача копію платіжної інструкції від 27.03.2025 р. № 7107, що підтверджує сплату штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн, накладеного Рішенням № 402-р.

Таким чином, штраф, накладений Рішенням № 402-р, сплачено Відповідачем до державного бюджету після закінчення двомісячного строку.

Позивач на підставі абзацу 1 ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” нарахував пеню у розмірі 7 200 000,00 грн.

Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного рішенням № 402-р, обчислений Позивачам таким чином: з 27.03.2024 р. ( наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням № 402-р та день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/3667/24 ); з 12.12.2024 р. ( наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/3667/24 ) по 26.01.2025 р. включно ( день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/3667/24 ); з 26.03.2025 р. ( наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/3667/24 та день, який передував даті сплати штрафу, накладеного рішенням № 402-р, а також день коли припинено нарахування пені ). Кількість днів прострочення сплати штрафу визначено Позивачем - 48 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 10 000 000 х 1,5 % = 150 000 грн, де 10 000 000 - розмір штрафу, накладеного рішенням № 402-р; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. За 48 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 150 000 х 48 = 7 200 000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Отже, розмір пені визначений Позивачем на суму 7 200 000 грн.

Водночас, колегія суддів зауважує, що строк передбачений абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», обчислюється з настання події у вигляді отримання копії рішення органу Комітету ( схожа за змістом правова позиція викладену у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 р. у справі № 910/14288/18).

Як було заначено вище, копія рішення Комітету була надіслана Комітетом та отримана Відповідачем 26.01.2024 р., відповідно Відповідач був зобов`язаний сплатити штраф у двомісячний строк з моменту отримання рішення Комітету, тобто до 26.03.2024 р. Отже, початок нарахування пені - 27.03.2024 р., а не 28.03.2024 р., як помилково зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного Комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими для виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного Комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладання штрафу.

Згідно з частиною 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок: строк який обчислюється місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Двомісячний строк, протягом якого Товариство зобов`язано було сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 26.01.2024 р. і закінчився 26.03.2024 р. У зазначений строк Товариство штраф не сплатило.

Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду в оскаржуваній Позивачем частині прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Разом з тим, вищевикладене спростовує доводи Відповідача ( Скаржника ), що суд першої інстанції підійшов надто формально при виборі норм права, які підлягають застосуванню.

Посилання Відповідача ( Скаржника ) на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують отримання ( вручення ) 26.01.2024 р. копії рішення Антимонопольного комітету України № 402-р від 28.12.2023 р., не приймається судом, апеляційної інстанції, оскільки приписами ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” не встановлено вимоги щодо надсилання рішень органів Антимонопольного комітету України виключно з описом вкладення. Доказом такого направлення може бути будь-який документ, виданий поштовою установою, який підтверджує факт прийняття кореспонденції до відправлення та вручення її адресату. В даному випадку таким належним доказом є надане Позивачем рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516069174. Крім того, на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0303516069174, міститься інформація про те що відправляється, а саме - лист № 127-26.4/02-615е ( до якого, як стверджує Позивач було додано рішення Комітету) ( схожа за змістом правова позиція викладену у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справі № 922/3513/17).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

12. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові ( ТОВ "Виналь" ) було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги ( ТОВ "Виналь" ) про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга ТОВ "Виналь" задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість доводів викладених в апеляційній скарзі Позивача, що є підставою для задоволення апеляційної скарги Антимонопольного комітету України в оскаржуваній частині рішення суду.

13. Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги Позивача, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Антимонопольного комітету України покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виналь".

В той же час, колегія суддів наголошує, що апелянтом - Антимонопольним комітетом України здійснена переплата судового збору за подачу апеляційної скарги.

Так, порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив суму 3 028,00 грн.

Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до господарського суду заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями підп. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, з викладеного вбачається, що розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду здійснюється залежно від того, в якій частині апелянт не погоджується з прийнятим рішенням.

Так, Антимонопольним комітетом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2026р. у справі № 904/5503/25 оскаржено лише в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог, про стягнення пені, у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Відтак, виходячи із оспорюваної апелянтом суми, у розмірі 150 000 грн. 00 коп., при поданні позову в цій частині ставка судового збору складала 3028,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на момент подання позовної заяви).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 3 633,60 грн. та розраховується наступним чином: 150 000,00 грн. (оспорювана сума в частині рішення) х 1,5% (від оспорюваної суми, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) х 0,8 (коефіцієнт пониження ставки судового збору).

Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 3633,60 грн.

Натомість, апелянтом згідно з платіжною інструкцією № 1271 від 02.12.2025р. сплачено 129 600,00 грн. Тобто, переплата складає 125 966, 64 грн.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, за наявності відповідного клопотання Антимонопольному комітету України підлягає поверненню з бюджету 125 966,40 грн. надмірно сплаченого судового збору.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги Відповідача, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника ( Товариство з обмеженою відповідальністю "Виналь" ).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 – в частині відмови у задоволені позовних вимог Антимонопольного комітету України щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" пені, у розмірі 150 000,00 грн. - скасувати.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" пеню, у розмірі 150 000,00 грн, виклавши резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 в наступній редакції:

«Позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" (вул.Космічна, буд. 1-В, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, ідентифікаційний код 41146771) пеню у розмірі 7 200 000 (сім мільйонів двісті тисяч) грн. і зарахувати зазначені суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" (вул.Космічна, буд. 1-В, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, ідентифікаційний код 41146771) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м.Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 84 600 (вісімдесят чотири тисяч шістсот) грн., про що видати наказ».

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 р. у справі № 904/5503/25 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" (вул.Космічна, буд. 1-В, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, ідентифікаційний код 41146771) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м.Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у розмірі 129 600,00 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь"- залишити без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.10.2026р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін