Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №904/1197/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м.Дніпро справа №904/1197/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.

з секретарем судового засідання Ігнатенко Г.В.

за участю представника апелянта Тищенко А.І.

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 (суддя Манько Г.В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (4911, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд 22, ідентифікаційний код 31018149)

про стягнення 30795603 грн 07 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» заборгованості за фактично надані послуги у розмірі 30579723 грн 20 коп., 3% річних у сумі 215879 грн 87 коп. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0535-03041-ПД від 01.01.2024 у частині своєчасної оплати наданих послуг за грудень 2025 року та січень 2026 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі» на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3% річних у сумі 135625 грн 29 коп., судовий збір 1627 грн 50 коп, закрито провадження у справі у частині стягнення основної заборгованості у сумі 30579723 грн 20 коп. У решті позовних вимог відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» судовий збір у сумі 366956 грн 68 коп.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у частині стягнення основного боргу у зв`язку з його повною сплатою під час розгляду справи, на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних у частині 135625 грн 29 коп., погодившись із запереченнями відповідача щодо необґрунтованого збільшення розміру 3% річних. У решті позовних вимог про стягнення 80254 грн 58 коп. 3% річних суд відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

18.06.2026 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропектровської області від 26.05.2026, у якій просить скасувати рішення у частині відмови у стягненні 80254 грн 58 коп. трьох відсотків річних, у скасованій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі» на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 80254 грн 58 коп. три відсотки річних. Змінити розподіл судових витрат за результатами апеляційного перегляду, у іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не навів самостійного мотивованого розрахунку 3% річних, не встановив конкретної арифметичної або методологічної помилки у розрахунку позивача, а фактично без належного мотивування погодився із запереченнями відповідача. На думку скаржника, рішення у оскаржуваній частині не відповідає вимогам статей 13, 74, 76, 77, 79, 86, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не здійснив повної та належної оцінки розрахунку позивача та не встановив, які саме періоди прострочення суд визнав такими, що не підлягають врахуванню.

Позивач також зазначає, що поетапна оплата планової вартості послуги є чинним грошовим зобов`язанням, прострочення якого утворює самостійний період для нарахування 3% річних. Суд першої інстанції, погодившись із запереченнями відповідача, фактично виходив із того, що нарахування відповідальності за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги є неправомірним. Такий підхід не відповідає умовам договору №0535-03041-ПД, змісту грошового зобов`язання сторін та правовій природі 3% річних, який передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржник вказує, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 не є підставою для відмови у стягненні 80254 грн 58 коп. 3% річних, оскільки правовідносини у цій справі не є тотожними за змістом договірного регулювання, періодом виникнення зобов`язань та умовами здійснення розрахунків. У справі №914/3621/23 Верховний Суд оцінював правовідносини сторін за договором, який укладений у 2019 році, тоді як у цій справі спір виник за договором №0535-03041-ПД від 01.01.2024, тобто за іншим договором, який укладеним у іншому регуляторному та договірному періоді.

Позивач також зазначає, що подальша сплата основного боргу не усуває відповідальності за період прострочення, а обставини воєнного стану та статус відповідача, як підприємства критичної інфраструктури, не спростовують обов`язку сплатити 3% річних.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026, витребувано матеріали справи №904/1197/26 з Господарського суду Дніпропетровської області.

29.06.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 надійшли матеріали справи №904/1197/26.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 призначено у судовому засіданні 09.09.2026 о 16 год 00 хв.

09.09.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, які встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління шляхом приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», на підтвердження чого відповідачем подано заяву про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Цієї заявою приєднання та підтвердив згоду на автоматизовану обробку його персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством, а також підтвердив ознайомлення з текстом договору.

У повідомленні за вих. №01/70379 від 20.12.2023 НЕК «Укренерго» повідомило відповідача про приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - Договір), визначено ідентифікатор договору №0535-03041-ПД з датою акцептування 01.01.2024.

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0535-03041-ПД від 01.01.2024 є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за посиланням: https://ua.enerav/uchasnikam_rinku/revestratsiva-uchasnykiv -rynku/do govo ry/.

Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін у умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України (пункт 2.1 Договору).

Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін у умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи я(ОЕС) України. За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12.

Ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором становить один календарний місяць (пункт 3.1 Договору).

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (пункт 3.2 Договору).

Планова та /або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги у розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 3.4 Договору).

Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж: - до 18 числа розрахункового періоду у розмірі планової вартості послуги, наданої у першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж: - до 28 числа розрахункового періоду у розмірі планової вартості послуги, наданої у другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж: - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у розмірі планової вартості послуги, наданої у третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг Послуги що використовується для визначення планової вартості Послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.5 Договору).

Пунктом 3.7 передбачено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів у електронній формі. Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання у «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та у терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань у минулих періодах (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу у електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акту надання Послуги та/або акту коригування до актів надання Послуги у паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідно розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманими від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені у акті надання Послуги вартість та /або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акту надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється у терміни та відповідно до вимог Додатку 10 до Правил ринку та відображаються у акті коригування (пункт 3.8 Договору).

За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово у оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується у оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача (пункт 3.9 Договору).

Згідно з постановою НКРЕКП №1763 від 29.09.2023 листи про планові обсяги надання Послуги до НЕК «Укренерго» не направляються/надсилаються, що передбачено умовами Договору.

Пункт 11.3 Договору передбачає, що Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною у цьому Договорі.

Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акту наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і у електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/ . Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (залежно від форми документу)(пункт 11.5 Договору).

За умовами пункту 11.6 Договору рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію у Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені. Документи, які підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою) (пункти 11.7, 11.9 Договору.)

Позивач надав відповідачу підписані Акти надання послуг за грудень 2025 року, січень 2026 року:

За грудень 2025 року Акт №ДУА-0022142 від 31.12.2025 ОСП у якому зазначено, що тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 №2201 на рівні 98,97 грн/МВт.год., за цей період надано Послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у обсязі 221273,421000 МВт.год. на загальну суму 26279316 грн 58 коп. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу «Аскод-онлайн» 11.10.2025. Статус документа «Підписаний». Підписувач з боку відповідача: Олійник Олексій Володимирович № документа 4258107/2026. Дата реєстрації 11.01.2025 o 15:18:32. Позначка часу 12.01.2026 oб 11:14:52.

27.02.2026 відповідачем сплачено 25910351 грн 00 коп., залишок заборгованості за грудень 2025 року становить 368965 грн 58 коп.

За січень 2026 року Акт надання Послуги №ДУА-0022971 від 31.01.2026 ОСП, у якому зазначено, що тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 05.12.2025 №2010 на рівні 110,03 грн/МВт.год., за цей період надано Послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у обсязі 228806,974000 МВт.год. на загальну суму 30210757 грн 62 коп. Акт направлений відповідачу за допомогою Сервісу «Аскод-онлайн» 11.11.2025. Статус документа «Підписаний». Підписувач з боку відповідача Олійник Олексій Володимирович, № документа 4325530/2026. Дата реєстрації 11.02.2026 о 16:52:22. Позначка часу 12.02.2026 о 09:07:21.

За Актом за січень 2026 року відповідач не розрахувався, тому НЕК «Укренерго» 23.12.2025 звернулось до суду з вимогою з вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» за грудень 2025 року та за січень 2026 року, а також нарахованих на цю заборгованість трьох відсотків річних у розмірі 215879 грн 87 коп.

Під час розгляду справи відповідно до платіжних інструкцій №4500118 від 31.03.2026, №4520181 від 17.04.2026, №4510782 від 08.04.2026 та №4520180 від 17.04.2026 відповідачем сплачено заборгованість у сумі 30579723 грн 20 коп.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відносини, які пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажу, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що користувачі системи це фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (пункт 18 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП №309 від 14.03.2018 затверджено Кодекс системи передачі.

Згідно із приписами пункту 6.1 розділу ХІ Кодексу системи передачі договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські правовідносини щодо надання послуг диспетчерського (оперативно-технічного) управління на підставі Договору№0535-03041-ПД від 01.01.2024.

На виконання вказаного Договору позивач надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у грудні 2025 року та січні 2026 року, обсягом на вартістю, яка визнається учасниками справи, за які відповідач на час звернення з цим позовом до суду не розрахувався. Розмір заборгованості за цей період становив 30579723 грн 20 коп. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач сплатив заборгованість повністю, що підтверджується належними доказами.

Позивачем заявлені також позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у зв`язку із простроченням оплати отриманих послуг за спірний період у розмірі 215879 грн 87 коп. за період прострочення з 19.12.2025 до 05.03.2026.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково, cуд першої інстанції закрив провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 30579723 грн 20 коп., у зв`язку з його сплатою відповідачем та стягнув з відповідача 135625 грн 29 коп. 3% річних та судовий збір, у стягненні 80254 грн 58 коп. річних відмовив.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, які викладені у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність самостійного мотивованого розрахунку 3% річних у рішенні суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні 80254 грн 58 коп. 3% річних, дійсно обмежився лише зазначенням про погодження із запереченнями відповідача щодо необґрунтованого збільшення розміру 3% річних. Суд першої інстанції не навів власного мотивованого розрахунку 3% річних, не встановив конкретної арифметичної або методологічної помилки у розрахунку позивача та не визначив, які саме періоди прострочення суд визнав такими, що не підлягають врахуванню.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи правильність розрахунку позивача, виходить із того, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату річних процентів є додатковою до основної вимоги, тому нарахування 3% річних можливе лише за наявності прострочення виконання саме грошового зобов`язання, яке полягає у обов`язку сплатити кошти за фактично надані послуги.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду: за першу декаду - до 18 числа розрахункового періоду; за другу декаду - до 28 числа розрахункового періоду; за третю декаду - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Отже, умовами договору сторони визначили, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 робочих днів із моменту отримання користувачем акту приймання-передачі послуги.

При розрахунку за послугу користувач та оператор системи передачі зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць.

Оскільки договором визначений такий порядок розрахунків за надану послугу, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, яка отримана за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач здійснив нарахування 3% річних на суми планових платежів, які підлягали сплаті відповідачем протягом розрахункових періодів - грудня 2025 року та січня 2026 року. При цьому позивач виходив з того, що планові платежі є самостійними грошовими зобов`язаннями, прострочення виконання яких тягне за собою відповідальність, яка передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснює нарахування 3% річних за кожним плановим платежем до 15 числа наступного місяця за розрахунковим, а з 16 числа нараховує прострочення на фактичний обсяг електроенергії, який є простроченим.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким підходом позивача, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між сторонами були підписані акти приймання-передачі послуги за грудень 2025 року та січень 2026 року. Відповідно до акту надання послуги №ДУА-0022142 від 31.12.2025 за грудень 2025 року надано послугу на суму 26279316 грн 58 коп. Відповідно до акту надання послуги №ДУА-0022971 від 31.01.2026 за січень 2026 року надано послугу на суму 30210757 грн 62 коп.

Відповідно до пункту 3.7 Договору вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач здійснює розрахунок за плановий обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак, за умовами договору, 10 числа, наступного місяця за розрахунковим, визначається вартість фактично наданої послуги.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прострочення виконання зобов`язання з оплати за плановий обсяг має припинятися 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оскільки 10 числа вже визначається фактичний обсяг, строк оплати за яким настає 15 числа місяця, наступного за розрахунком.

Верховний Суд у своїх рішеннях звертав увагу на необхідність тлумачити умови договору contra proferentem, що полягає у тому, що особа, яка включила ту або іншу умову у договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проєкт договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведено інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач у сфері спірних правовідносин має відповідну ліцензію НКРЕКП, розробляє типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, який розміщений на його вебсайті, саме він визначив такі умови договору.

Як зазначено вище, за умовами договору вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отже аналіз зазначеної норми договору свідчить про те, що 15 число є граничним строком для здійснення розрахунку вже за фактичний обсяг переданої електроенергії, оскільки розмір зобов`язання (вартість наданої послуги) визначається до 10 числа, відповідно цей же строк є граничним для визначення прострочення сплати за плановими обсягами щомісячних платежів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок 3 % річних має здійснюватися: за планову вартість послуги, яка надана у першій декаді розрахункового періоду здійснюється з 19 числа розрахункового періоду до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим; за планову вартість послуги, яка надана у другій декаді розрахункового періоду здійснюється з 29 числа розрахункового періоду до 10 числа місяця наступного за розрахунковим; за планову вартість послуги, яка надана у третій декаді розрахункового періоду здійснюється з 09 числа місяця наступного за розрахунком до 10 числа місяця наступного за розрахунковим; а з 16 числа, місяця, наступного за розрахунковим, настає прострочення оплати фактичної вартості послуг за певний період.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для нарахування 3% річних на вартість планових обсягів після 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, та здійснивши власний перерахунок 3% річних, колегія суддів встановила, що розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за заявлений період, становить 200529 грн 20 коп.

Розрахунок 3% річних за грудень 2025 року:

За період з 19.12.2025 до 10.01.2026 (період прострочення першого планового платежу) сума боргу 8323136 грн 46 коп., кількість днів прострочення 23, розмір 3% річних становить 15734 грн 15 коп. (8323136 грн 46 коп. * 3% * 23 / 365).

За період з 29.12.2025 до 10.01.2026 (період прострочення другого планового платежу) сума боргу 8678189 грн 04 коп., кількість днів прострочення 13, розмір 3% річних становить 9272 грн 59 коп. (8678189 грн 04 коп. * 3% * 13 / 365).

За період з 09.01.2026 до 10.01.2026 (період прострочення третього планового платежу) сума боргу 9425694 грн 05 коп., кількість днів прострочення 2, розмір 3% річних становить 1549 грн 43 коп. (9425694 грн 05 коп. * 3% * 2 / 365).

За період з 16.01.2026 до 26.02.2026 (період прострочення фактичної вартості послуги за грудень 2025 року) сума боргу 26279316 грн 58 коп., кількість днів прострочення 42, розмір 3% річних становить 90717 грн 64 коп. (26279316 грн 58 коп. * 3% * 42 / 365).

За період з 27.02.2026 до 05.03.2026 (період прострочення залишку фактичної вартості послуги за грудень 2025 року) сума боргу 368965 грн 58 коп., кількість днів прострочення 7, розмір 3% річних становить 212 грн 28 коп. (368965 грн 58 коп. * 3% * 7 / 365).

За період з 19.01.2026 до 10.02.2026 (період прострочення першого планового платежу) сума боргу 9612595 грн 26 коп., кількість днів прострочення 23, розмір 3% річних становить 26072 грн 52 коп. (9612595 грн 26 коп. * 3% * 23 / 365).

За період з 29.01.2026 до 10.02.2026 (період прострочення другого планового платежу) сума боргу 9842783 грн 12 коп., кількість днів прострочення 13, розмір 3% річних становить 10517 грн 00 коп. (9842783 грн 12 коп. * 3% * 13 / 365).

За період з 09.02.2026 до 10.02.2026 (період прострочення третього планового платежу) сума боргу 10696120 грн 30 коп., кількість днів прострочення 2, розмір 3% річних становить 1758 грн 00 коп. (10696120 грн 30 коп. * 3% * 2 / 365).

За період з 16.02.2026 до 05.03.2026 (період прострочення фактичної вартості послуги за січень 2026 року) сума боргу 30210757 грн 62 коп., кількість днів прострочення 18 , розмір 3% річних становить 44695 грн 37 коп. (30210757 грн 62 коп. * 3% * 18 / 365).

Загальна сума 3% річних: 15734 грн 15 коп. + 9272 грн 59 коп. + 1549 грн 43 коп. + 90717 грн 64 коп. + 212 грн 28 коп. + 26072 грн 52 коп. + 10517 грн 00 коп. + 1758 грн 00 коп. + 44695 грн 37 коп. = 200529 грн 20 коп.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне виключення прострочення планових платежів із розрахунку 3% річних, суд апеляційної інстанції зазначає, що поетапна оплата планової вартості послуги є чинним грошовим зобов`язанням, прострочення якого утворює самостійний період для нарахування 3% річних. Однак, виходячи з умов договору, прострочення за плановими платежами триває до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оскільки 10 числа вже визначається фактичний обсяг, а з 16 числа настає прострочення оплати фактичної вартості послуг.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що посилання на постанову Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 не спростовує вимоги позивача у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини у справах не є тотожними за змістом договірного регулювання, періодом виникнення зобов`язань та умовами здійснення розрахунків. У справі №914/3621/23 Верховний Суд оцінював правовідносини сторін за договором, який укладений у 2019 році. У справі №904/1197/26 спір виник за договором №0535-03041-ПД від 01.01.2024, тобто за іншим договором, укладеним у іншому регуляторному та договірному періоді, з окремо визначеним порядком поетапної оплати планової вартості послуги та остаточного розрахунку за фактичний обсяг послуги.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що подальша сплата основного боргу не усуває відповідальності за період прострочення, суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 625 Цивільного кодексу України не ставить право кредитора на 3% річних у залежність від того, чи погасив боржник основний борг після звернення до суду. Факт погашення боргу підтверджує існування грошового зобов`язання, а прострочення його виконання породжує обов`язок боржника сплатити законні наслідки такого прострочення за весь відповідний період.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що обставини воєнного стану та статус відповідача як підприємства критичної інфраструктури не спростовують обов`язку сплатити 3% річних, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі обставини самі по собі не є правовою підставою для звільнення від наслідків прострочення грошового зобов`язання, які встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України. Три проценти річних за статтею 625 Цивільного кодексу України мають компенсаційну природу і спрямовані на захист майнового права кредитора у зв`язку з несвоєчасним отриманням належних коштів. Відповідач не довів наявності обставин, які унеможливили саме своєчасне виконання грошового зобов`язання за договором у відповідний період, не надав належного сертифіката або іншого доказу причинно-наслідкового зв`язку між конкретною обставиною непереборної сили та несплатою конкретного платежу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині не відповідає вимогам статей 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України щодо законності та обґрунтованості, оскільки суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у відповідній частині, не навів власного мотивованого розрахунку, не встановив конкретної арифметичної або методологічної помилки у розрахунку позивача та не визначив, які саме періоди прострочення суд визнав такими, що не підлягають врахуванню, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни судового рішення.

Суд першої інстанції дійшовши правильного по суті висновку про правомірність нарахування 3% річних на суми планових платежів, проте не обґрунтував власного перерахунку 3% річних, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні у частині розміру 3% річних та судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції правильно застосував пункт 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 30579723 грн 20 коп. у зв`язку з його сплатою відповідачем під час розгляду справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 підлягає зміні у частині визначення розміру 3% річних та судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, з викладенням абзацу 2 резолютивної частини рішення у редакції, яка наведена у резолютивній частині цієї постанови.

Судові витрати.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у частині стягнення 3% річних у розмірі 200529 грн 20 коп., судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають перерозподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, зокрема, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2406 грн 35 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, зокрема, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3229 грн 73 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:

Стягнути з Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі» (4911, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд 22, ідентифікаційний код 31018149) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) 3% річних у сумі 200529 грн 20 коп., судовий збір 2406 грн 35 коп.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні Мережі» (4911, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд 22, ідентифікаційний код 31018149) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3229 грн 73 коп.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 05.10.2026.

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.В. Стефанів

Т.Ю. Демчина