Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №910/779/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. Справа№ 910/779/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026

у справі № 910/779/26 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Ткаченко Дар`я Володимирівна (третя особа - 1)

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович (третя особа - 2)

Приватне підприємство «Промекоінвест» (третя особа - 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Калитянська селищна рада Броварського району Київської області

про скасування наказу від 30.10.2025 №3642/5,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про скасування наказу Мін`юсту від 30.10.2025 №3642/5, прийнятого за результатами розгляду скарги Калитянської селищної ради (далі - Рада) від 15.08.2025 №1743, зареєстрованої в Мін`юсті 21.08.2025 за №СК-3243-25 (далі - Наказ).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Наказом відповідно до пункту 1 частини першої статті 3, пункту 4 частини першої статті 24, підпунктів «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), зокрема: скаргу Ради від 15.08.2025 №1743 (далі - Скарга) було задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону №1952-IV та анульовано рішення від 03.04.2024 №72395322 (далі - Рішення 1) державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Ткаченко Дар`ї Володимирівни (далі - Держаний реєстратор); визнано прийнятим з порушенням Закону №1952-IV та анульовано рішення від 18.02.2025 №77320734 (далі - Рішення 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича (далі - Приватний нотаріус);

- підставою прийняття Наказу був висновок Центральної колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 30.10.2025 за результатами розгляду скарги Ради від 15.08.2025 №1743, зареєстрованої в Мін`юсті 21.08.2025 за №СК-3243-25 (далі - Висновок);

- Колегією відповідно до Висновку встановлено, що Державним реєстратором під час прийняття Рішення 1 не перевірено належним чином подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, оскільки Державному реєстратору для проведення державної реєстрації прав на будівлю не було подано документ, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси; Колегією встановлено, що на дату прийняття Рішення 1 строк дії договору оренди сплинув, що підтверджується відомостями з ДЗК, отриманими Державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав; Рішення 1 прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, що призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав, та підлягає анулюванню; Рішенням 2 Приватним нотаріусом зареєстровано іпотеку на будівлю на підставі договору іпотеки від 18.02.2025, посвідченого Приватним нотаріусом, та зареєстрованого в реєстрі за №99, договору поворотної фінансової допомоги від 17.02.2025 №1702/2025, укладеного Приватним підприємством «Промекоінвест» (далі - Підприємством) і Товариством; оскільки Рішення 1 прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягає анулюванню, то Рішення 2 підлягає анулюванню як таке, що випливає з факту анулювання, прийнятого з порушенням Рішення 1;

- на думку позивача, відповідачем було порушено порядок розгляду Скарги, а тому Висновок Колегії ґрунтується на невірному тлумаченні норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, внаслідок чого було анульовано законні рішення державних реєстраторів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/779/26 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування пунктів 4 і 6 наказу Міністерства юстиції від 30.10.2025 №3642/5. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування пунктів 1, 2, 3 і 5 наказу від 30.10.2025 № 3642/5. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД».

Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей 3, 10, 18, 22-24, 27, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положеннями пунктів 77, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553 (далі також - Порядок №1127) та встановленими судом обставинами прийняття оскаржуваного Рішення 1 з порушенням частини першої статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за наявності підстави для відмови у державній реєстрації прав, визначеної пунктом 8 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та оскаржуваного Рішення 2 з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, то допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою, оскільки впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Суд першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі щодо вимог про скасування пунктів 4 і 6 Наказу, оскільки прийняття Мін`юстом Наказу в частині пунктів 4 і 6 резолютивної частини Наказу щодо тимчасового блокування доступу Державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці (пункт 4) і покладення на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» виконання пункту 4 Наказу (пункт 6) є такими, що прийняті відповідачем внаслідок реалізації Мін`юстом своїх владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів, які делеговані Мін`юсту державою, а тому в цій частині мають бути оскаржені Державним реєстратором за правилами адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в зазначеній частині в повному обсязі.

За доводами Товариства, судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права, викладену в абзаці першому частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки Рада могла дізнатись значно раніше про порушення її прав на землю.

Також, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема, викладених в статті 331 ЦК України статтях 24, 25, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абзацах 1 та 2 пункту 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, оскільки реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт не потребує саме документа про присвоєння адреси нерухомому майну, а потребує лише наявності у відповідному реєстрі відомостей про це.

Крім цього, матеріали скарги Калитянської селищної ради від 15.08.2025 № 1743 не містять доказів направлення будь-яких повідомлень з приводу розгляду у Міністерстві юстиції України скарги Калитянської селищної ради від 15.08.2025 № 1743 на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, а саме, особи, яка прийняла рішення щодо державної реєстрації іпотеки на будівлю на підставі договору іпотеки від 18.02.2025, посвідченого приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н., та зареєстрованого в реєстрі за № 99, договору поворотної фінансової допомоги від 17.02.2025 № 1702/2025, укладеного між Приватним підприємством «ПРОМЕКОІНВЕСТ» та ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД».

31.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому Міністерство юстиції України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду, - без змін. Зауважує, що Міністерство здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Іншими словами, Міністерство юстиції України під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових і корпоративних прав. Саме тому, встановивши, що державний реєстратор не дотримався вимог статей 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерство скасувало спірні реєстрації в межах повноважень наданих йому Законом.

04.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому Калитянська селищна рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду, - без змін. Вважає, що Рада в межах строків, визначених статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернулась до Міністерства зі скаргою на дії державного реєстратора, а Міністерство, встановивши ряд порушень, вчинених реєстраторами під час державної реєстрації, скасувала спірні рішення про реєстрацію прав. Суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовила у задоволенні позовних вимог, оскільки Міністерство діяло в межах повноважень, наданих йому законом, і обставини порушення державними реєстраторами вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підтвердились під час судового розгляду спору.

У судовому засіданні 17.09.2026 взяли участь представники відповідача та третьої особи - Калитянської селищної ради Броварського району Київської області.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» (позивач) та третіх особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме, державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Ткаченко Дар`ї Володимирівни, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича та Приватного підприємства «Промекоінвест» у судове засідання не з`явились, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про день, місце та час розгляду справи.

Судова колегія, вислухавши думку присутніх представників сторін щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності скаржника та інших учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі вказаних учасників справи.

Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У цьому ж судовому засіданні колегією суддів проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД», відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2018 Радою (орендодавець) і Товариством (орендар) було укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005, яка розташована в с. Мокрець Броварського району Київської області (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9500 га (пункт 2);

- на земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна, не проходять комунікації та відсутні багаторічні зелені насадження (пункт 3);

- земельна ділянка передається в оренду без нерухомого майна, без комунікацій та багаторічних зелених насаджень (пункт 4);

- Договір укладено на 5 (п`ять) років; після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8);

- земельна ділянка передається в оренду для - для іншого сільськогосподарського призначення (пункт 15);

- цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення (пункт 16);

- умови збереження стану об`єкта оренди - використання ділянки у відповідності до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі [на місцевості] (пункт 17);

- на орендовану земельну ділянку встановлено такі обмеження (обтяження) - без зміни цільового призначення, не порушувати прав суміжних землекористувачів (пункт 23);

- передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункт 24);

- орендар має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку будівлі та споруди, закладати багаторічні насадження (пункт 27);

- дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки (земельних ділянок) у власність; викупу земельної ділянки (земельних ділянок) для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки (земельних ділянок) з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 34);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (пункт 40).

Також 02.03.2018 Товариством і Радою підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець на підставі рішення Ради від 31.01.2018 №611 48 поз. сесія VII скл. передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га; термін оренди 5 (п`ять) років; земельна ділянка розташована за адресою: с. Мокрець Броварського району Київської області; на момент приймання-передачі та підписання даного акта сторони претензій одна до одної не мають.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Реєстрі 02.03.2018.

Рішенням Виконавчого комітету Ради від 26.09.2018 №350 вирішено зарезервувати земельну ділянку комунальної власності Ради за кад. № 3221285601:01:011:0005, яка знаходиться в оренді Товариства згідно з Договором, поштова адреса: вул. Бервицька, № 41А, с. Мокрець, Броварський район, Київська область.

24.12.2018 Виконавчим комітетом Ради було видано Товариству Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №МО-5-05-2018 (зі змінами):

- назва об`єкта будівництва - «Будівництво господарських будівель сільськогосподарського призначення по вулиці Бервицька,41 А, село Мокрець, Броварського району, Київської області»;

- інформація про замовника -Товариство;

- наміри забудови - «розміщення нових будівель та споруд сільськогосподарського призначення по вулиці Бервицька , 41А село Мокрець Броварського району Київської області»;

- адреса будівництва або місце розташування об`єкта - « 07425, вулиця Бервицька,41А село Мокрець Броварського району Київської області»;

- документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою - «Витяг з Державного реєстру речових прав № 1489570332212 від 12.02.2018 року»;

- площа земельної ділянки - 0,95 гектарів;

- цільове призначення, земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (іншого сільськогосподарського призначення);

- посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності) - викопіювання з генерального плану с. Мокрець М 1:1000;

- функціональне призначення земельної ділянки - код 01.01 - землі іншого сільськогосподарського призначення;

- основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва: ангар для сховища зерна - 1440,0 кв.м; господарська будівля - 142,3 кв.м; зерноочищуючий комплекс ЗАВ-50 - 19,5 кв.м; зерносушарка - 19,5 кв.м.

Розпорядженням Виконавчого комітету Ради від 30.08.2021 №253 затверджено внесення змін до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 24.12.2018, реєстраційний номер №МО-5-05-2018 (зі змінами) на об`єкт будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1751-0688-5727-1920 «Нове будівництво господарської будівлі сільськогосподарського призначення, ангару для тимчасового сховища зерна» Товариство, за адресою: вул. Бервицька, 41А, с. Мокрець, Броварський район, Київська область, кад. № 3221285601:01:011:0005, замовник Товариство в частині назви, а саме змінити на «Будівництво господарських будівель сільськогосподарського призначення по вулиці Бервицька, 41 А, село Мокрець Броварського району Київської області», та в частині техніко-економічних показників об`єкта будівництва: «Основний ангар 1000 м2; Господарська будівля - 136,5 м2; Навіс - 603,4 м2; Зерноочисний комплекс - 19,5 м2; Зерносушилка - 30,8 м2» змінити на: «Аміністративна будівля - 117 м2; Склад для тимчасового зберігання зерна - 2 444 м2; Навіс для техніки - 416,4 м2; Зерносушилка - 30,8 м2.».

Товариству Виконавчим комітетом Ради були видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 30.08.2021 №12 (реєстраційний номер ЄДЕССБ Mu01:1751-0688-5727-1920).

Товариство листом від 23.01.2023 №23/01/2023 просило Раду поновити Договір на термін 7 (сім) років, на земельну ділянку площею 0,9500 го, кадастровий номер 3221285601:01:011:0005, яка була надана в оренду терміном на 5 (п?ять) років, згідно з розпорядженням Ради від 31.01.2018 №611, цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення, земельна ділянка розташована за адресою: с. Мокрець Броварського району Київської області; просив надати нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2023 рік для визначення розміру орендної плати.

Листом від 20.02.2023 №284 Рада повідомила Товариство про те, що проект рішення «Про внесення змін до Договору оренди землі № 02/03/2018 від 02.03.2018 р., укладений з Калитянською селищною радою та ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» виносився на розгляд 56 чергової сесії Ради, яка відбулась 16.02.2023; відповідно, питання щодо продовження договору оренди землі розглянуто на 56 черговій сесії Ради, рішення з даного питання прийнято не було у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів депутатів Ради; отже, Договір не продовжено.

Товариство листом від 23.02.2023 №24/02/2023 просило Раду поновити Договір на термін 7 (сім) років, на земельну ділянку площею 0,9500 га. кадастровий номер 3221285601:01:011:0005, яка була надана в оренду терміном на 5 (п?ять) років, відповідно до розпорядження Ради від 31.01.2018 №611, цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення, земельна ділянка розташована за адресою: с. Мокрець Броварського району Київської області; просило надати нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2023 рік для визначення розміру орендної плати; на даній земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди; копія проекту додається.

Листом від 21.03.2023 №543 Рада повідомила Товариству, що:

- проект рішення стосовно продовження Договору та внесення інших змін у Договір було запропоновано з голосу включити до порядку денного 58 позачергової сесії, яка проводилася 24.02.2023, але депутати проголовували проти включення даного питання до порядку денного;

- у подальшому повторно проект рішення «Про продовження Договору оренди землі № 02/03/2018 від 02.03.2018, укладеного з Калитянською селищною радою та ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД», та внесення інших змін у договір» було винесено на розгляд 59 чергової сесії Ради, яка проводилася 16.03.2023; відповідно питання щодо продовження дії Договору розглянуто на 59 черговій сесії Ради, рішення з даного питання не прийнято;

- у зв`язку з неприйняттям рішення Радою Договір не є поновленим; отже, керуючись пунктом 18, 28 Договору Рада просила терміново звільнити та повернути земельну ділянку орендодавцю у належному стані згідно з умовами Договору.

Рішенням Виконавчого комітету Ради від 13.03.2024 № 37 було відмовлено Товариству у присвоєнні адреси нерухомому майну в с. Мокрець, вул. Бервицька, 41-А Броварського району, Київської області у зв`язку з поданням неповного пакету документів на видачу адреси, а саме: неподанням документів, що підтверджують право на земельну ділянку з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 та поданням недостовірної інформації до Реєстру ЄДССБ, а саме: в заяві на видачу адреси та дозвільному документі КС061191571945 на нове будівництво господарської будівлі сільськогосподарського призначення, ангару для тимчасового сховища зерна за адресою: Київська область, Броварський район, Калитянська територіальна громада, с. Мокрець, вул. Бервицька, буд. 41А, вказано, що земельна ділянка комунальної власності Калитянської селищної територіальної громади з цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення площею 0,95 га з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 перебуває в оренді Товариства; на даний час договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 втратив свою чинність та дозвіл на забудову цієї ділянки, ніколи не надавався власником землі - Радою.

Товариство 14.03.2024 отримало технічний паспорт стосовно будівлі сільськогосподарського призначення, адреса об`єкта: вулиця Бервицька, 41-А, с. Мокрець (станом на 01.01.2021), Калитянська територіальна громада, Броварський район, Київська обл.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 20.03.2024 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта №ІУ101240320615.

21.08.2025 до Мін`юсту надійшла скарга Ради від 15.08.2025 №1743 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийняте Державним реєстратором 03.04.2024, індексний номер 72395322 об 11:35:29 год, в якій Рада просить:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийняте Державним реєстратором 03.04.2024 об 11:35:29 год індексний номер 72395322;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (іпотека), яке прийняте Приватним нотаріусом 18.02.2025 о 14:21:38 год індексний номер 77320734.

Скаргу мотивовано тим, що:

- 17.06.2025 до Ради надійшла заява №3365/18-56 від Товариства про надання в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005, на якій знаходиться нерухоме майно, власником якої є Товариство; на підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно Товариства, до заяви було додано витяг з Державного реєстру речових прав (витягу від 03.04.2024 індексний номер 372587326), в якому зазначено, що на земельній ділянці, яка є власністю Ради, знаходиться об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2909863532060), який належить Товариству; право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за Товариством на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийняте Державним реєстратором 03.04.2024 об 11:35:29 год. індексний номер 72395322;

- на підставі зазначеної заяви Рада 17.06.2025 дізналася про порушення її прав, а саме, що на земельній ділянці за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005, яка є її власністю, було зареєстровано нерухоме майно, яке належить Товариству, без наявних на те дозволів Ради; отже, строк для подання скарги на вказане рішення Державного реєстратора обчислюється з 17.06.2025 по 18.08.2023 (включно, з урахуванням вихідних днів);

- з рішенням Державного реєстратора від 03.04.2024 індексний номер 72395322 Рада не погоджується, оскільки згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.03.2018 (індексний номер витягу 115815959) земельна ділянка за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 знаходиться у власності Ради;

- дана земельна ділянка перебувала в оренді у Товариства в період з 02.03.2018 по 02.03.2023 відповідно до Договору; підпунктом 8 абзацу другого пункту 27 Договору передбачено, що Товариство за письмової згоди Ради мало право зводити в установленому порядку будівлі та споруди, закладати багаторічні насадження; втім, Рада не надавала будь-яких дозволів Товариству, які зазначені в підпункті 8 абзацу другого пункту 27 Договору; аналогічна вимога зазначена у статті 25 Закону України «Про оренду землі»;

- згідно з пунктом 3 Договору на земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна, не проходять комунікації та відсутні багаторічні зелені насадження; 17.06.2025 на підставі поданої Товариством заяви про надання в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005, на якій знаходиться нерухоме майно, власником якої є Товариство, Рада дізнається, що на вказаній земельній ділянці Державним реєстратором 03.04.2024 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Бервицька, буд. 41А, с. Мокрець, Броварського р-н, Київської обл., за Товариством, про що Державний реєстратор прийняла рішення від 03.04.2024, індексний номер 72395322, про реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об`єкт;

- пунктом 77 Постанови №1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо - інше не встановлено договором або законом;

- державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 03.04.2024 (індексний номер 372587326), сформованим Ткаченко Д.В., документами, які подані для державної реєстрації, є витяг з реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: IY101240320615;

- відповідно до інформації з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 20.03.2024 Державною інспекцією архітектури та містобудування України (44245840) зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта IY101240320615, де вказано, що відсутні відомості про містобудівні умови та обмеження, які мають бути обов`язково, але Державний реєстратор не поставив під сумнів цей єдиний документ, поданий для реєстрації, та не прийняв рішення про відмову; також, відсутнє рішення виконавчого комітету Ради «Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна», оскільки на засіданні виконавчого комітету, що відбулося 13.03.2024, розглядалася заява Товариства щодо присвоєння адреси, але було прийнято рішення виконкому від 13.03.2024 №37 «Про відмову у присвоєнні адреси нерухомому майну ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» в с. Мокрець»; отже, адреса зазначеному об`єкту нерухомого майна, що підлягав реєстрації, ніколи не приймалася і не могла бути подана Товариством;

- тобто, вказаний перелік документів (поданий Товариством для реєстрації прав) не відповідає переліку, який зазначений у пункті 77 Постанови №1127, для реєстрації закінченого будівництвом об`єкта;

- до того ж, у порушення частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в якій вказано, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, Державний реєстратор не перевірила інформацію про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 не перебуває в оренді у Товариства;

- згідно з пунктом 8 Договору останній укладено на 5 років, тобто строк оренди зазначеної земельної ділянки закінчився 02.03.2023; про не продовження Договору Рада повідомила Товариство листами від 20.02.2023 №284 і від 21.03.2023 №543;

- Товариство, звертаючись до Ради з заявою від 17.06.2025 №3365/18-56 про надання в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005, самостійно ще раз підтвердило про відсутність будь-якого договору оренди землі, чинного на дату прийняття рішення Державним реєстратором;

- Київським окружним адміністративним судом розглядається судова справа №320/8990/24, предметом якої є визнання протиправним та скасування містобудівних умов, виданих Товариству;

- оскільки дозволу на забудову земельної ділянки за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 Рада Товариству не надавала, на дату прийняття рішення Державним реєстратором строк дії Договору закінчився, зважаючи на положення частини першої статті 5, пунктів 1 і 2 частини третьої статті 10, статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 77 Постанови №1127, Державний реєстратор повинна була прийняти рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав за Товариством на закінчений будівництвом об`єкт, бо Товариством порушені права Ради щодо володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 3221285601:01:011:0005.

Колегія, розглянувши Скаргу, Висновком рекомендувала:

- Скаргу Ради задовольнити;

- визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 03.04.2024 №72395322 Державного реєстратора;

- визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 18.02.2025 №77320734 Приватного нотаріуса;

- тимчасово блокувати доступ Державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком па 3 (три) місяці.

Так, Колегією встановлено, що Державним реєстратором під час прийняття оскаржуваного Рішення 1 не перевірено належним чином подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, оскільки Державному реєстратору для проведення державної реєстрації прав на будівлю не було подано документ, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси.

Окрім того, Колегією встановлено, що на дату прийняття оскаржуваного Рішення 1 строк дії Договору оренди сплинув, що підтверджується відомостями з ДЗК, отриманими Державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Таким чином, оскаржуване Рішення 1 прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, що призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав, та підлягає анулюванню.

Оскаржуваним Рішенням 2 Приватним нотаріусом зареєстровано іпотеку на будівлю на підставі договору іпотеки від 18.02.2025, посвідченого Приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за №99, договору поворотної фінансової допомоги від 17.02.2025 №1702/2025, укладеного Підприємством і Товариством.

Оскільки оскаржуване Рішення 1 прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягає анулюванню, то оскаржуване Рішення 2 підлягає анулюванню як таке, що випливає з факту анулювання прийнятого з порушенням оскаржуваного Рішення 1.

З огляду на зазначені порушення вимог законодавства, допущені Державним реєстратором, Колегією вбачаються достатні підстави для тимчасового блокування їй доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає задоволенню.

Мін`юст 30.12.2025 Наказом:

- Скаргу Ради задовольнив (пункт 1);

- визнав прийнятим з порушенням Закону №1952-IV та анулював Рішення 1 Державного реєстратора (пункт 2);

- визнав прийнятим з порушенням Закону №1952-IV та анулював Рішення 2 Приватного нотаріуса (пункт 3);

- тимчасово блокував доступ Державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці (пункт 4);

- виконання пунктів 2, 3 Наказу поклав на Офіс протидії рейдерству (пункт 5);

- виконання пункту 4 Наказу поклав на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (пункт 6).

Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога про скасування наказу Міністерства від 30.12.2025.

Суд першої інстанції, щодо вимог про скасування пунктів 4, 6 Наказу закрив провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а в задоволенні вимог про скасування пунктів 1, 2, 3, 5 - відмовив.

Позивач у апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні вимог про скасування пунктів 1, 2, 3, 5 Наказу.

Керуючись нормами ч. 1 ст. 269 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного рішення виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги Товариства.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку колегія суддів виходить з того, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацами першим та другим пункту 77 Порядку №1127 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного Рішення 1) передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ.

Згідно з абзацом першим пункту 78 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог пунктів 1 і 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного Рішення 1) державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав i поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вжe зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їx обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та ix обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Вимогами пункту 4 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що порядок державної реєстрації прав, передбачає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором зокрема у разi подання документів для державної ресторації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови у державній реєстрації прав є, зокрема, коли після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржуване рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 3 цього Закону.

У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час розгляду скарги Міністерством на підставі відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржуваним Рішенням 1, прийнятим Державним реєстратором, відкрито розділ №2909863532060 на будівлю на підставі технічного паспорту, відомостей з ДЗК, витягу з Реєстру будівельної діяльності.

Окрім того, Колегією встановлено, що на дату прийняття оскаржуваного Рішення 1 строк дії Договору оренди сплинув, що підтверджується відомостями з ДЗК, отриманими Державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Так, в порушення зазначених норм законодавства Державному реєстратору не було надано документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

За доводами позивача, в Містобудівних умовах та технічному паспорті на будівлю було вказано адресу: вул. Бервицька, 41А, с. Мокрець Броварського району Київської області, що є підтвердженням наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про присвоєння адреси нерухомому майну.

Втім, як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано Товариством, Радою було відмовлено Товариству у присвоєнні наведеної адреси, а вказані Товариством документи не є підтвердженням присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно виснував, що оскаржуване Рішення 1 прийнято Державним реєстратором з порушенням абзаців першого та другого пункту 77 Порядку №1127, статей 3, 10, 18, 22, 23, 24 Закону №1952-IV, у зв`язку з чим підлягає анулюванню.

Оскаржуваним Рішенням 2 Приватним нотаріусом зареєстровано іпотеку (запис від 18.02.2025 №58606041) на будівлю на підставі договору іпотеки, договір поворотної фінансової допомоги.

Оскільки оскаржуване Рішення 1 прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягає анулюванню, то оскаржуване Рішення 2 підлягає анулюванню як таке, що випливає з факту анулювання прийнятого з порушенням оскаржуваного Рішення 1.

З огляду на те, що оскаржуване Рішення 1 прийнято з порушенням частини першої статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за наявності підстави для відмови у державній реєстрації прав, визначеної пунктом 8 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а Рішення 2 прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, то суд першої інстанції правильно виснував, що допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою, оскільки впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідно, оскільки за таких умов, відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то, Рішення 1 і 2 підлягали анулюванню. Що і було зроблено Міністерством в межах наданих йому повноважень.

Відхиляючи доводи Товариства про пропуск Радою строку для звернення до Міністерства зі Скаргою на реєстраційні дії, суд першої інстанції обґрунтовано керувався таким.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Товариство вказує, що Рада станом на 13.03.2024 знала про існування на земельній ділянці з кадастровим номером 3221285601:01:011:005 будівлі сільськогосподарського призначення, ангару для тимчасового сховища зерна; більш того, відповідач під час прийняття Наказу також був обізнаний в тому, що Раді було відомо про існування об`єкту нерухомого майна, реєстрацію якого просила скасувати, ще щонайменше з 2023 року, так як у жовтні 2023 року вже приймав рішення про скасування державної реєстрації нерухомого майна на даній земельній ділянці; Рада у скарзі вказувала, що про оскаржувані рішення вона дізналась із заяви Товариства від 17.06.2025, зареєстрованої в Раді 17.06.2025 за №3365/18-56 і це попри ті обставини, що у жовтні 2023 року Рада вже оскаржувала рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на те саме нерухоме майно, яке знаходиться на тій саме земельній ділянці, яка належить Раді на праві власності; таким чином Рада не тільки не була позбавлена можливості дізнатися про факт реєстрації нерухомого майна на земельній ділянці, яка перебуває у її власності, а й повинна була це зробити (статті 13, 41 Конституції України та стаття 319 Цивільного кодексу України) й не в останній день оскарження від дати отримання заяви Товариства від 17.06.2025, а протягом розумного строку, починаючи з 03.04.2024.

Надаючи оцінку обставинам, на які посилається Товариство, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2023 року державним реєстратором Харченко М.І. прийнято оскаржуване рішення на підставі технічного паспорту №Т101:4863-2710-8652-3684, виданого Фізичною особою - підприємцем Шульгою Владиславом Вадимовичем від 09.03.2023, який отримано в результаті взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, та довідки про показники об`єкта нерухомого майна, виданої ФОП Шульгою В.В., згідно з якою виробничий будинок побудовано до 05.08.1992. Також, на підставі рішення державного реєстратора Харченко М.І. внесено зміни до Державного реєстру прав щодо виробничого будинку, а саме додано інформацію про земельну ділянку на підставі відомостей з Державного земельного кадастру від 13.03.2023 №61893805.

Натомість, Скарга, що є предметом спору у справі, що переглядається, стосується новостворених об`єктів сільськогосподарського призначення, якого у 2023 році ще не існувало. Відповідно, у 2023 році Рада не могла дізнатись про існування такого майна.

Стосовно обізнаності Ради станом на 13.03.2024 про існування на земельній ділянці з кадастровим номером 3221285601:01:011:005 будівлі сільськогосподарського призначення, ангару для тимчасового сховища зерна, то наявність у Ради такої інформації не є безумовним підтвердженням, що Рада могла дізнатися про порушення її прав в день вчинення оскаржуваних реєстраційний дій або протягом двох місяців з дня їх вчинення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рада дізналася про порушення її прав з листа Товариства 17.06.2025, зареєстрованого у Раді 17.06.2025 за №3365/18-56, і у встановлений строк звернулася до Мін`юсту зі Скаргою.

За таких обставин, звернення Ради зі Скаргою відбулось у строки, встановлені ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів звертає увагу Товариства на норму ст. 13 ЦК України, якою визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Під час розгляду спору встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності та надавалась Товариству в оренду для потреб, які, з огляду на умови договору, не включають будівництво на ній. На сьогодні, як підтверджується встановленими під час розгляду Скарги обставинами, на цій земельній ділянці збудовано нерухоме майно, яке, як стверджує Товариство належить йому. При цьому, оскільки матеріали справи не містять доказів відведення спірної земельної ділянки під будівництво, зведення на ній нерухомості, навіть за умови отримання містобудівних вимог на обмежень виглядає сумнівно.

Вказуючи на те, що Рада мала б відслідковувати стан усіх своїх земельних ділянок, у тому числі і спірної в частині законності проведених щодо таких земель державних реєстрацій з метою вчасного виявлення та запобіганню можливих порушень її права суперечить не тільки ст. 13 ЦК України, а й основним засадам цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Під час апеляційного перегляду спору не підтвердились доводи позивача про неправильне застосування судом першої інстанції норм в статті 331 ЦК України статтях 24, 25, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Колегія суддів зауважує, що під час ухвалення Рішення 1 державний реєстратор не мав документу (рішення ради) про присвоєння спірній нерухомості поштової адреси. Такий документ не було надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції. При цьому, помилковим є твердження Товариства про те, що для здійснення державної реєстрації достатнім є факт наявності у відповідній системі інформації щодо присвоєння поштової адреси, оскільки така інформація не могла потрапити у систему за відсутності прийняття Радою відповідного рішення про присвоєння поштової адреси.

Колегія суддів також враховує доводи відзивів на апеляційну скаргу, у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, зробленими за результатами апеляційного провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-Інвест ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/779/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі № 910/779/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/779/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.10.2026.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська