Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/11104/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/11104/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Спаських Н.М.

секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 (повний текст складено 06.08.2026)

у справі № 910/11104/25 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування»

про стягнення 6 383 608,83 грн, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» про стягнення 6 383 608,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором транспортування природного газу № 1512000857 від 17.12.2015.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що позивач не довів наявності заборгованості, оскільки відсутні відповідні акти наданих послуг та рахунки на оплату.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у квітні 2017 року позивач на виконання умов Договору прийняв від відповідача 139 423,430 тис. куб. м видобутого природного газу, однак у подальшому позивачем виявлено, що відповідачем було перевищено подачу природного газу до системи позивача на 17 923,430 тис. куб. м. Водночас місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про недоведеність позивачем наявності заборгованості, оскільки фактичні обсяги переданого природного газу та перевищення замовленої потужності підтверджуються додатком № 1/1 до Договору, звітом відповідача про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу за квітень 2017 року, актами приймання-передачі природного газу та звітом Центрального диспетчерського управління про транспортування газу газотранспортною системою. При цьому суд зазначив, що вчинення відповідачем дій, спрямованих на користування потужністю газотранспортної системи, та оформлення вказаних документів за умови оплатності послуг розподілу потужності свідчать про виникнення відповідних майнових наслідків господарської операції та обов`язку з оплати таких послуг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 25.08.2026 Приватне акціонерне товариство «Нафтогазвидобування» через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (судом зареєстровано 26.08.2026) звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку з оплати наданих послуг, оскільки оператором на виконання умов договору не надано розрахунок перевищення договірних потужностей та рахунок на оплату. Крім того, відсутні первинні документи, які підтверджували б факт надання послуг у квітні 2017 року понад обсяг, передбачений додатком № 1 до договору на транспортування природного газу № 1512000857 від 17.12.2015, а відтак вимоги позивача щодо сплати послуг понад замовлену потужність ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.

Також апелянт просив апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2026 справа № 910/11104/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Спаських Н.М., Горбасенко П.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 114 904,96 грн.

09.08.2026 через систему «Електронний суд» на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 06.10.2026. Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду.

10.09.2026 (судом зареєстровано 11.09.2026) від відповідач подав заяву про участь у судовому засіданні у справі № 910/11104/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 задоволено заяву представника відповідача та вирішено здійснити розгляд справи № 910/11104/25 в режимі відеоконференції.

17.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11104/25.

25.09.2026 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для нарахування додаткової плати за перевищення договірних потужностей, оскільки врахував факт надання відповідної послуги та обов`язковість її оплати. За твердженням позивача, надані ним докази в сукупності підтверджують фактичне надання такої послуги. А відсутність направлення рахунку-фактури не ставить обов`язок щодо оплати наданих послуг у залежність від його направлення та не може бути підставою для звільнення від обов`язку своєчасної сплати грошових коштів за договором. При цьому позивач зазначив, що, незважаючи на перевищення відповідачем обсягу замовленої потужності, визначеного Додатком № 1/1 до Договору, позивач прийняв поданий відповідачем природний газ у точці входу та розподілив відповідачу потужність у точці виходу в обсязі прийнятого природного газу, чим забезпечив можливість здійснення відповідачем діяльності з газовидобутку.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 № 09.1-08/2708/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11104/25 у зв`язку з перебуванням судді Горбасенка П.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні у період з 01.10.2026 по 19.10.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 справа № 910/11104/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 справу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі суддів та призначено її до розгляду на раніше визначені дату та час, а саме 06.10.2026.

Станом на 06.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду інших клопотань/заяв чи пояснень від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні 06.10.2026 були присутні представники учасників справи. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, в той час як подану позивача апеляційну скаргу просив залишити без задоволення.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2015 року акціонерне товариство «Укртрансгаз» (оператор) та приватне акціонерне товариство «Нафтогазвидобування» (замовник) уклали договір транспортування природного газу № 1512000857 (далі - Договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 Договору).

У пункті 2.3 Договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємними частинами договору (пункт 2.8. Договору).

Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор, зокрема, має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.

Згідно з пунктом 4.1. Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному договором.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що вартість послуг розраховується:

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

За умовами пункту 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Відповідності до пункту 8.1 Договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до даного договору.

Відповідно до пункту 8.3. Договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем (п. 8.4 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2016).

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1 Договору).

Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з пунктом 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до пункту 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктом 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору).

У додатку 1/1 від 29.03.2017 до Договору сторони визначили величину замовленої потужності на рівні 4050,00 тис. куб. м. на добу на період з 01.04.2017 по 30.06.2017.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість з оплати послуг з розподілу замовленої потужності (4 050 тис. куб. м) за квітень 2017 року сплачена відповідачем у повному обсязі, що не заперечується позивачем.

При цьому, в квітні 2017 року позивач, на виконання умов Договору, прийняв від відповідача 139 423,430 тис. куб. м. видобутого природного газу, що підтверджується Звітом про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №4 від 08.05.2017 за квітень 2017 року, Актом приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 05.05.2017, Актом приймання-передачі природного газу №4 за квітень 2017 року від 03.05.2017 та звітом про по транспортуванню газу по газотранспортній системі в січні-квітні 2017 року.

Враховуючи погоджену сторонами гарантовану договірну потужність (4 050,000 тис. куб. м/доба, відповідно до Додатку 1/1 від 29.03.2017 до Договору) та наданий позивачем розрахунок перевищення розміру гарантованої (договірної) потужності, відповідачем було перевищено подачу природного газу у систему позивача на 17923,430 тис. куб. м на суму 6 383 608,83 грн (17923,430 тис. куб.м х 296,80 грн (без ПДВ) = 5 319 674,02 грн (без ПДВ) + 1 063 934,81 (ПДВ 20%).

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості послуг з розподілу потужності в обсязі перевищення гарантованої (договірної) потужності за договором позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6 383 608,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.04.2023 у справі № 908/2504/21.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є пункт 8.4 Договору, а також положення розділу VII «Тарифи» Договору, пунктами 7.1, 7.3 якого передбачено, що вартість послуг розраховується, зокрема, за послуги з розподілу потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг з перерозподілу потужностей застосовується сторонами при розрахунках за умовами цього Договору.

28.03.2017 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийняла постанову №348, якою встановила Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (п. 1). Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017.

Згідно з пунктом (рядком) 3 додатку до постанови для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи, встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м на добу без ПДВ.

Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017. Правомірність застосування зазначеної постанови, зокрема, підтверджена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2026 у справі № 910/11110/25.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

При цьому позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності застосував тариф, встановлений регулятором у відповідній точці виходу.

Водночас, ненадання позивачем розрахунку на плату за перевищення договірної потужності, як це передбачено пунктом 8.4 Договору, не є підставою для невиконання відповідачем обов`язку, оскільки укладений між сторонами договір містить порядок визначення вартості таких послуг, а отже, відповідач мав можливість самостійно здійснити відповідний розрахунок додаткової плати за перевищення договірних потужностей за квітень 2017 року з урахуванням тарифів згідно Постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017. Тим більше, що постанова має публічний характер, а встановлені регулятором тарифи є загальнодоступними та підлягають офіційному оприлюдненню.

Щодо доводів апелянта про недоведення позивачем обсягу перевищення потужності у квітні 2017 року колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принципу змагальності в господарському судочинстві найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18), і саме цей стандарт, як правило, має застосовуватись при розгляді господарських спорів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17).

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Акціонерне товариство відобразило послугу розподілу потужності за квітень 2017 року з контрагентом «невизначений власник» зі складанням податкової накладної № 719 від 30.04.2017 на перевищення договірних потужностей у загальному обсязі 98 086,977 тис.куб.м, до складу якого включено обсяг ПрАТ «Нафтогазвидобування».

Контрагент «невизначений власник» - це технічний контрагент, який був створений для відображення в бухгалтерському та/або податковому обліку послуг по закачуванню, зберіганню та відбору неоформлених обсягів природного газу в ПСГ та неоформлених обсягів послуг транспортування природного газу (та її складових), які повинні своєчасно включатись до фінансової та податкової звітності з метою забезпечення контролю за активами Товариства та сплати податків до Державного бюджету України у відповідному звітному періоді в повному обсязі. З метою повного відображення дохідної частини та оплати податкових зобов`язань в повному обсязі, неоформлені послуги відображуються в обліку по контрагенту «невизначений власник».

Складаючи таку податкову накладну, передбачається, що надані послуги мають бути сплачені замовниками, в тому числі відповідачем, проте з ними відсутні оформлені первинні документи у вигляді комерційних актів надання послуг, тоді як у квітні 2017 за даними вузлів обліку природного газу та інших звітних некомерційних документів фіксується факт надання послуг, відповідно у звітному періоді має бути своєчасно відображений в обліку АТ «Укртрансгаз» дохід за фактом господарської операції незалежно від наявності оформленого комерційного акту, передусім, з метою виконання податкових зобов`язань перед державою. Тому така господарська операція тимчасово оформлена на контрагента «невизначений власник» з наступним коригуванням на підставі оформлених комерційних актів або на підставі рішення суду.

До звітних некомерційних документів, що підтверджують надання послуги перевищення замовленої (договірної) потужності, відносяться додаток 1/1 (розподіл потужності), а також акти приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 03.05.2017 та від 05.05.2017, складені між ПрАТ «Нафтогазвидобування» та УМГ «Київтрансгаз» і УМГ «Черкаситрансгаз», звіт про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ПрАТ «Нафтогазвидобування» №4 від 08.05.2017 за квітень 2017 року, звіт по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 року.

Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України (в редакції на дату спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні мати відповідні обов`язкові реквізити.

За квітень 2017 року позивач оформив «Реєстр надання послуг потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу з групи газовидобувних підприємств) у квітні 2017 року» (далі - Реєстр).

Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 18 «Дохід», якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов`язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Вищезазначені документи дають можливість достовірно оцінити суму доходу та ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду.

Таким чином, відповідно до МСБО 18 у АТ «Укртрансгаз» був зобов`язаний відобразити в обліку дохід у вигляді дебіторської заборгованості за надану послугу перевищення замовленої (договірної) потужності у квітні 2017 року, незважаючи на відсутність первинних документів, складених безпосередньо з контрагентами.

Відповідно до складеного реєстру надання послуг потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу з групи газовидобувних підприємств) у квітні 2017 року (службова записка №13936/12 від 13.05.2017) позивач провів в обліку операції на загальну суму 544238173,01 грн з складанням та реєстрацію чотирьох податкових накладних. Однією з них є податкова накладна № 719 від 30.04.2017 на суму 29112214,77 грн, якою відображені податкові зобов`язання за надані послуги перевищення замовленої (договірної) потужність в загальному обсязі 98086,977 тис.куб.м, до складу якої включено обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності ПрАТ «Нафтогазвидобування», що складає 17923,430 тис.куб.м. природного газу.

Згідно з преамбулою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Фактичні обставини надання послуг підтверджуються:

- підписанням додатку №1/1 від 29.03.2017 - сторони визначили обсяг замовленої потужності, тобто відповідач замовив місячну потужність в обсязі 4050,000 тис.куб.м на добу за період квітня 2017 року, що становить 121500,000 тис.куб.м на цей місяць;

- звітом про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №4 від 08.05.2017 за квітень 2017 року, в якому відповідач підтвердив подачу на точку входу 139423,430 тис.куб.м природного газу, що є перевищенням замовленої (договірної) потужності, зазначеної у додатку 1/1 до договору на 17923,43 тис.куб.м;

- актами приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 03.05.2017 та від 05.05.2017 про передачу природного газу в загальному обсязі 139423,430 тис.куб.м;

Крім того, Центрально-диспетчерське управління у звіті по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 року підтвердило надходження від ПрАТ «Нафтогазвидобування» 139423,430 тис.куб.м природного газу.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з оцінкою доказів судом першої інстанції щодо доведеності позивачем обсягу перевищення відповідачем замовленої (договірної) потужності у квітні 2017 року на 17 923,430 тис. куб. м. Надані позивачем докази у своїй сукупності є більш вірогідними щодо підтвердження зазначеного обсягу, тоді як відповідач, посилаючись на недоведеність позивачем обсягу перевищення потужності, не спростував наданих позивачем доказів та не подав доказів на підтвердження іншого обсягу перевищення.

Відтак, встановлення фактичного обсягу перевищення замовленої (договірної) потужності та фактичного надання позивачем відповідних послуг свідчить про реальність господарської операції, а відсутність окремих первинних документів, на які посилається апелянт, сама по собі не спростовує факту її здійснення та не звільняє відповідача від обов`язку оплатити фактично отримані послуги.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, отже, апеляційний суд погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25, а підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування», остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати у справі за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/11104/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 06.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

Н.М. Спаських