Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/7293/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/7293/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026

у справі № 910/7293/26 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 400 065,65 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Керівник Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (надалі - відповідач) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 03.05.2024, № 2 від 10.06.2024, № 3 від 09.07.2024 та № 4 від 13.08.2024 до договору про закупівлю електричної енергії № 60 від 26.02.2024 та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 400 065,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначила, що 26.02.2024 між відділом освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» укладено договір № 60 про закупівлю електричної енергії. У подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 03.05.2024, № 2 від 10.06.2024, № 3 від 09.07.2024 та № 4 від 13.08.2024, якими внесено зміни до умов договору, зокрема, неодноразово збільшено ціну за одиницю товару. Прокурор зазначає, що зазначені додаткові угоди укладено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ними перевищено встановлений законом граничний 10% ліміт збільшення ціни за одиницю товару. У зв`язку з цим, на думку прокуратури, оплата за поставлену у період березень-грудень 2024 року електричну енергію в обсязі 201 461 кВт*год мала розраховуватись за ціною, визначеною договором - 4,87 грн за 1 кВт*год. Позивачем фактично сплачено 1 381 180,72 грн, тоді як, за розрахунками відповідно до договору, підлягало сплаті 981 115,07 грн. А тому грошові кошти у сумі 400 065,65 грн є безпідставно одержаними відповідачем та підлягають поверненню. Враховуючи викладене, прокуратура звернулась до суду.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 зупинено провадження у справі № 910/7293/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 992-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення. Учасників справи зобов`язано повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 910/7293/26.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області 31.08.2026 (через Електронний суд) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 про зупинення провадження у справі № 910/7293/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Про дату та час розгляду апеляційної скарги прошу повідомити Решетилівську окружну прокуратуру та Київську міську прокуратуру.

03.09.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/7293/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (2 662,40 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.

11.09.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (була зареєстрована 14.09.2026), до якої скаржник долучив докази сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 2386 від 11.09.2026. Також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заяву подано в строк, встановлений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 було, зокрема, задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження; поновлено Решетилівській окружній прокуратурі Полтавської області строк на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/7293/26; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/7293/26; призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України.

25.09.2026 від адвоката відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Натомість, відзиву в порядку ст. 263 ГПК України від сторони не надійшло.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі № 910/7293/26 до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі». На думку прокурора, відсутня передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України об`єктивна неможливість розгляду справи, оскільки наявні у справі докази є достатніми для встановлення та оцінки всіх обставин спору, а суд першої інстанції не навів конкретних обставин, які перешкоджають розгляду спору.

Прокурор зазначає, що саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню у справі, не є достатньою підставою для її зупинення. Суд повинен встановити безпосередній зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, обґрунтувати об`єктивну неможливість розгляду справи та пояснити, чому наявні докази не дозволяють встановити відповідні обставини. Такі обставини, на думку апелянта, судом першої інстанції не встановлені.

Окремо прокурор посилається на практику Верховного Суду у справах №924/560/24 та №910/4865/24, у яких за аналогічних обставин у зупиненні провадження було відмовлено, оскільки заявниками не доведено об`єктивної неможливості розгляду справи до завершення конституційного провадження.

Також апелянт наголошує, що спірні правовідносини виникли та були завершені до відкриття конституційного провадження, а тому майбутнє рішення Конституційного Суду України не впливатиме на їх правове регулювання. Крім того, відповідачем є юридична особа, а предметом спору є стягнення безпідставно одержаних коштів, а не застосування заходів юридичної відповідальності, що, на думку прокурора, виключає можливість ретроспективного впливу рішення Конституційного Суду України на спірні правовідносини.

Прокурор також вказує, що необґрунтоване зупинення провадження призводить до затягування розгляду справи та порушення вимоги щодо розумного строку судового розгляду, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд першої інстанції, всупереч ст. 86 ГПК України, не надав оцінки відповідним доводам прокурора.

Отже, апелянт вважає, що ухвалу про зупинення провадження постановлено з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та інших норм процесуального законодавства, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги щодо об`єктивної необхідності зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи в розумінні ч. 5 ст. 227 ГПК України є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 ст.75 ГПК).

Тоді як під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Разом з тим, заявлене в суді першої інстанції клопотання про зупинення провадження не містить доказів неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи, та всупереч вимогам пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у справі, що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В даному аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує, правові висновки, викладені в постанові від 07.09.2026 у справі № 910/3367/25, що практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив: «Продовження розгляду справи до остаточного вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» може призвести до ухвалення судового рішення, правова оцінка якого залежатиме від майбутнього рішення органу конституційної юрисдикції, що, у свою чергу, створює ризик подальшого перегляду судового рішення та необхідності повторного здійснення судом процесуальних дій».

Водночас, при розгляді аналогічного процесуального питання, суд касаційної інстанції зазначив: «апеляційний господарський суд із посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України виходив з того, що в даному випадку об`єктивно неможливо продовжувати розгляд даної справи до вирішення конституційної скарги ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, суд апеляційної інстанції всупереч наведеним вище вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду, зупиняючи апеляційне провадження у даній справі, не мотивував зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та не зазначив, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Таким чином, суд апеляційної інстанції з урахуванням вказаних обставин у даній справі, мотивів зупинення провадження у даній справі, викладених судом першої інстанції та враховуючи усталену практику Верховного Суду, дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі.

Більше того, суд апеляційної інстанції, приймаючи доводи апелянта в цій частині зазначає, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до частини 3 статті 320 ГПК України може бути підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у cправі № 910/4865/24 (на яку обґрунтовано посилається скаржник).

Окрім цього, щодо доводів скаржника з посиланням на недопущення порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Вказаний правовий інструмент процесуального законодавства (зупинення) зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського провадження - зупинення провадження у цьому випадку не забезпечить дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності (в розумінні ст. 2, 7, 13, 15 ГПК України), а також встановленого ст. 6 Конвенції «розумного строку» розгляду справи. А призведе до затягування строку розгляду справи, виходячи з викладеного вище та з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано необхідність зупинення провадження у справі до закінчення розгляду іншої наведеної справи, а судом апеляційної інстанції такого не встановлено. Відтак апеляційна скарга прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду на підставі ст. 280 ГПК України.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі № 910/7293/26 про зупинення провадження - скасуванню з підстав порушення норм процесуального права (про зупинення провадження, а саме: п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України).

8. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги - покладається на відповідача, у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про зупинення провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 227-229, 255, 269, 270, 271, ст. 275-277, ст. 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі №910/7293/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 у справі №910/7293/26 про зупинення провадження у справі - скасувати, відмовивши в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про зупинення провадження у справі.

3. Судовий збір, у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102, корп/прим 3, ЄДРПОУ 42834213) на користь Полтавської окружної прокуратури (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави, будинок 7, ЄДРПОУ 02910060) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження.

4. Справу №910/7293/26 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім