Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №914/500/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа № 914/500/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Прядко О.В. та Рима Т.Я. за участю секретаря судового засідання Левус О.М.., розглянувши матеріали

за апеляційною скаргою:Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс»,

на рішення:Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 (суддя Король М.Р., повний текст рішення складено 02.07.2026),

у справі:№ 914/500/26,

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс», с. Лапаївка Львівська область,

до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про:визнання недійсним та скасування рішення

Представники учасників справи:

від позивача: Лосин Олег Богданович - представник;

від відповідача: Мудрик Іван Владиславович – представник.

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс», (надалі позивач, апелянт) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі відповідач, Західне МТВ АМКУ) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Західного МТВ АМКУ від 11.12.2025 № 63/246-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 63/2-01-38-2024 (надалі рішення № 63/246-р/к).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням № 63/246-р/к визнано дії позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Пром» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів електронного аукціону за предметом «Продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0, 8314 га, з кадастровм номером 4622710100:01:010:0296, що розташована за адресою: м. Жовква, вул. Я. Мудрого Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (в межах населеного пункту), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення – для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (КВЦПЗ 12.11)», ідентифікатор аукціону LSE001-UA-20221214-85497, організатор - Жовківська міська рада, у зв`язку з чим на кожного з них накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Водночас позивач вважає, що рішення № 63/246-р/к містить лише припущення, без жодних переконливих доказів узгодженості дій учасників аукціону, а доводи мають переважно ймовірний характер. На переконання позивача, викладені в оскаржуваному рішенні відповідача висновки, вказують лише на можливість вчинення антиконкуретних узгоджених дій, а не свідчать про те, що вони фактично мали місце. Відтак на думку позивача, вказане свідчить про наявність підстав для скасування вказаного рішення № 63/246-р/к відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарський суд Львівської області рішенням від 22.06.2026 у справі № 914/500/26 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, його незаконним та необґрунтованим, а також таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що суд фактично не надав належної оцінки доводам, викладеним позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях, обмежившись відтворенням висновків, наведених в оскаржуваному рішенні № 63/246-р/к, не здійснив самостійного дослідження вірогідності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, без оцінки їх достатності, вірогідності та взаємного зв`язку.

Висновок відповідача про узгодженість поведінки учасників аукціону зроблено з урахуванням родинних зв`язків між керівниками та засновниками товариств, спільного місця реєстрації їх посадових осіб, використання однакової IP-адреси під час участі в аукціоні, наявності між товариствами господарських відносин, подання ними заявок в один день, здійснення оплати гарантійного та реєстраційного внесків із незначною різницею в часі, а також відсутності змін у цінових пропозиціях під час проведення аукціону.

Водночас, за твердженням позивача, зазначені обставини самі по собі не свідчать про наявність антиконкурентних узгоджених дій та не підтверджують факту координації поведінки учасників аукціону з метою спотворення його результатів. Апелянт звертає увагу на відсутність будь-яких прямих доказів узгодження поведінки між ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром», а також на те, що кожна із наведених відповідачем обставин має самостійне пояснення та не була заборонена законодавством на момент проведення аукціону.

Також апелянт посилається на те, що ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» є різними юридичними особами, які здійснюють різну господарську діяльність, а під час участі в аукціоні виконували вимоги Земельного кодексу України та електронної торгової системи. При цьому за результатами аукціону переможцем було визначено ТзОВ «Міт Пром», а не позивача. У зв`язку з цим апелянт вважає, що аукціон фактично відбувся за участю двох учасників, які подали свої цінові пропозиції, а його результат не був спотворений.

Окремо позивач звертає увагу на наслідки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 63/246-р/к, зазначаючи, що відомості про ТзОВ «КВМ Люкс» внесено до Державного реєстру суб`єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення відповідного порушення, а також до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. На думку апелянта, таке внесення безпосередньо впливає на можливість здійснення товариством господарської діяльності та участі у процедурах публічних закупівель, оскільки може мати наслідком відмову замовників у допуску товариства до відповідних процедур.

Суд не надав оцінки доводам позивача про відсутність прямих доказів антиконкурентної координації, непрямий характер обставин, покладених в основу рішення відповідача, недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами та стверджуваною координацією поведінки, фактичне проведення аукціону у конкурентний спосіб, а також відсутність законодавчих обмежень щодо участі у торгах пов`язаних між собою суб`єктів господарювання.

Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно звузив межі судового контролю за рішенням органу Антимонопольного комітету України, фактично відмовившись від перевірки доведеності обставин, покладених в основу такого рішення. Апелянт вважає, що положення статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачають самостійними підставами для визнання недійсним рішення АМКУ недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а тому суд мав перевірити обґрунтованість відповідних висновків відповідача.

З огляду на вказані обставини, апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта та зазначає, що оскаржуване рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення АМКУ від 11.12.2025 № 63/246-р/к прийняте за результатами встановлення сукупності обставин, які свідчать про вчинення ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону.

Зокрема, відповідач посилається на пов`язаність учасників аукціону через родинні зв`язки їх керівників та засновників, спільне місце їх реєстрації, використання однієї ІР-адреси під час реєстрації, підготовки та подання пропозицій, наявність між товариствами господарських відносин, послідовність і синхронність їхніх дій під час підготовки до аукціону та відсутність цінової боротьби протягом усіх трьох його раундів. На думку відповідача, зазначені обставини в сукупності виключають можливість самостійної та незалежної поведінки учасників і свідчать про заміну конкурентної поведінки її координацією.

Для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковим встановлення прямих доказів домовленості між суб`єктами господарювання, оскільки узгодженість їх поведінки може бути доведена сукупністю непрямих доказів. Тобто, для встановлення порушення за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не вимагається доведення фактичного настання негативних наслідків для конкуренції, оскільки достатнім є встановлення факту узгодження конкурентної поведінки, яка стосується спотворення результатів аукціону.

Окремо відповідач зазначає, що кожна з встановлених обставин не оцінювалася ізольовано, а була досліджена в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами. При цьому посилається на практику Верховного Суду щодо можливості доведення антиконкурентних узгоджених дій сукупністю доказів, а також на необхідність оцінки таких доказів відповідно до статті 86 ГПК України.

Крім того, відповідач вказує на виключну компетенцію органів Антимонопольного комітету України щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зазначає, що формальне дотримання учасником вимог земельного законодавства і технічних правил електронної торгової системи не виключає можливості вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

З огляду на викладене відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Процесуальні дії апеляційного господарського суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026, справу № 914/500/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я. та Прядко О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМ Люкс" від 23.07.2026 залишено без руху з підстав викладених у цій ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМ Люкс" від 23.07.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у справі № 914/500/26, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.09.2026, витребувано в Господарського суду Львівської області матеріали справи № 914/500/26.

01.09.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи № 914/500/26.

09.09.2026 від представника відповідача через підсистему Електронний суд на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання 28.09.2026 представник апелянта з`явився, вимоги апеляційної скарги підтримав.

В судове засідання 28.09.2026 представник відповідача з`явився, вимоги апеляційної скарги заперечив.

В судовому засіданні 28.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Для визнання органом Антимонопольного комітету України (АМКУ) порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, серед іншого, антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини 1 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із частиною 1, 2 статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

За змістом статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Отже, законодавством встановлено повноваження Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування за заявами та справами, перевіряти суб`єкти господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а також приймати рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні дії.

Специфіка судових спорів щодо оскарження рішень органів АМКУ полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМКУ, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.12.2025 № 63/246-р/к у справі № 63/2-01-38-2024 визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Пром» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону за предметом: «Продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,8314га, кадастровий номер: 4622710100:01:010:0296, що розташована за адресою: м. Жовква, вул. Я. Мудрого Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (в межах населеного пункту), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (КВЦПЗ 12.11)», ідентифікатор аукціону LSE001-UA-20221214-85497, організатор - Жовківська міська рада. За вчинені правопорушення на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Міт Пром» накладено штрафи у розмірі 68 00, 00 грн кожному.

Вказаним рішенням зокрема встановлено наступні ознаки антиконкурентних узгоджених дій:

-пов`язаність учасників аукціону через наявність родинних зав`язків;

-спільне місце реєстрації керівників та засновників;

-використання однієї ІР- адреси під час участі в аукціоні;

-наявність господарських відносин між учасниками;

-послідовність дій у часі під час участі в аукціоні.

Зазначені обставини встановлюються органами Антимонопольного комітету України самостійно та не потребують спеціальних знань.

На підставі встановлених фактів відповідач дійшов висновку, що сукупність виявлених особливостей у діяльності двох суб`єктів господарювання свідчить про узгодження поведінки учасників

Вказане призвело до усунення конкуренції між ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» під час проведення торгів, що є порушенням, яке передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Позивач не погодився з вказаним рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.12.2025 № 63/246-р/к у справі № 63/2-01-38-2024. Зокрема, вважає, що таке рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, та без належного підтвердження висновків про вчинення ТОВ «КВМ ЛЮКС» порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас, перевіряючи доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходить із необхідності встановити, чи підтверджується належними та допустимими доказами узгодженість поведінки ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» під час підготовки та участі в аукціоні, спрямованість такої поведінки на спотворення результатів торгів, а також достатність встановлених органом Антимонопольного комітету України обставин у їх сукупності для висновку про вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції» кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМКУ. Суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.

У розгляді справ про оскарження рішень АМКУ щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМКУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.

З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Щодо пов`язаності учасників аукціону через наявність родинних зав`язків рішенням № 63/246-р/к встановлено, що ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» пов`язані між собою, зокрема, наявністю родинних зв`язків між їх керівниками та засновниками. Так, засновником та керівником ТзОВ «КВМ Люкс» є ОСОБА_1 , який є рідним братом керівника та одного із засновників ТзОВ «Міт Пром» – ОСОБА_2 . Іншими засновниками ТзОВ «Міт Пром» є дружина ОСОБА_2 та її батько.

Колегія суддів звертає увагу, що сама по собі наявність родинних зв`язків між учасниками торгів не є доказом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не свідчить автоматично про наявність між ними відносин контролю. Водночас такі зв`язки мають доказове значення у разі, якщо вони створюють умови для обміну інформацією та координації поведінки суб`єктів господарювання під час підготовки та участі у процедурі закупівлі.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 17.12.2024 у справі № 910/17150/23, відповідно до яких наявність родинних взаємозв`язків між учасниками торгів не свідчить про відносини контролю між ними у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», але при цьому свідчить про їх обізнаність щодо господарської та фінансової діяльності один одного та створює сприятливі умови для обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що за умов справжньої конкуренції є неможливим.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 22.01.2026 у справі № 910/2314/23, у якій зазначено, що пов`язаність суб`єктів господарювання через засновників, посадових осіб та родинні зв`язки передбачає наявність умов для обміну інформацією щодо господарської та фінансової діяльності та в сукупності з іншими обставинами встановленими відповідачем, свідчить про те, що під час підготовки та участі вказаних суб`єктів господарювання у процедурі закупівлі конкуренцію між позивачами було змінено на координацію.

Отже, юридичне значення у цій справі має не сам по собі факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а те, що такий безпосередній родинний зв`язок існував між особами, які одночасно здійснювали керівництво та/або брали участь у формуванні волі відповідних суб`єктів господарювання. З огляду на це зазначені особи мали об`єктивну можливість бути обізнаними щодо господарської діяльності один одного, а також обмінюватися інформацією, яка могла впливати на формування їхньої поведінки під час участі в аукціоні.

Також відповідачем встановлено спільне місце реєстрації керівників та засновників учасників аукціону. Зокрема, ОСОБА_2 , який є керівником та одним із засновників ТзОВ «Міт Пром», зареєстрований за тією ж адресою, що й ТзОВ «КВМ Люкс». При цьому квартира, яка є місцем реєстрації ОСОБА_2 та в якій також зареєстроване ТзОВ «КВМ Люкс», належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та його брату – ОСОБА_1 , який є керівником та засновником ТзОВ «КВМ Люкс».

Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у справі № 910/18461/21 виснував, що спільна адреса місцезнаходження двох учасників торгів вказує на наявність умов для обміну інформацією між ними та узгодження їх дій під час підготовки та участі у торгах.

Отже, встановлений факт спільного місця реєстрації свідчить про тісний взаємозв`язок між особами, які визначали поведінку учасників аукціону, а відтак створював умови для безпосереднього обміну інформацією між ними.

Разом з тим, у вказаному рішенні встановлено наявність систематичних господарських відносин між позивачем та ТзОВ «Міт Пром», що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» листом від 31.01.2024 № 20.1.0.0.0/7-240131/20764 та ГУ ДПС у Львівській області листом від 14.03.2023 № 2891/5/13-01-12-03-09, за результатами аналізу якої встановлено проведення між вказаними суб`єктами господарських операцій.

Зокрема, платіж ТзОВ «Міт Пром» на користь ТзОВ «КВМ Люкс» у сумі 658 650, 00 грн здійснено 12.01.2023, тобто безпосередньо напередодні проведення аукціону 13.01.2023, на підставі рахунку від 11.01.2023 № 1. Отже, господарські відносини між учасниками мали місце саме у період їх підготовки до участі в одній конкурентній процедурі, що створювало можливість для обміну інформацією та координації їхньої поведінки.

Щодо вказаного Верховний Суд постанові від 27.02.2025 у справі № 914/400/24 зазначив, що наявність між відповідачами в антимонопольній справі господарських відносин свідчить про спільність інтересів та наявність умов для обміну інформації між ними.

Також відповідачем встановлено використання товариствами однакових ІР-адрес під час участі в аукціоні, реєстрації особистого кабінету на електронному майданчику, а також під час створення та завантаження пропозицій.

У постанові від 08.07.2021 у справі № 914/938/20 Верховний Суд вказав, що спільні IP-адреси, наявність господарських відносин, схожість в оформленні тендерних пропозицій, наявність спільних властивостей у файлах, не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників, а свідчить про узгодженість (координацію) учасників торгів своєї поведінки під час підготовки та участі в торгах, зокрема про обмін інформацією між ними.

Крім того, відповідачем враховано послідовність дій товариств у часі під час їх спільної участі в аукціоні, а також відсутність між ними змагальності, що проявлялося, зокрема, у незмінності цінових пропозицій ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром» протягом усього аукціону. Про узгодженість поведінки учасників свідчить також послідовність їхніх дій під час завантаження пропозицій для участі в аукціоні, оскільки відповідні пропозиції були завантажені в один день із незначною різницею у часі.

Колегія суддів зазначає, що синхронність дій при поданні тендерних пропозицій та оплаті послуг електронних майданчиків є непрямими доказами, які у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами можуть підтверджувати наявність антиконкурентних узгоджених дій. Доведення порушення на основі сукупності таких обставин є достатнім для кваліфікації дій за п. 4 частини другої ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 910/102/25 та від 31.03.2026 у справі № 924/669/25.

Наведене, на переконання апеляційного господарського суду, виключає випадковість та свідчить про координацію дій між ТзОВ «КВМ Люкс» та ТзОВ «Міт Пром», що не спростовується доводами апелянта.

Проаналізувавши висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні та матеріали вказаної справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що наведені в рішенні органу АМКУ факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об`єктивних чинників, а відтак колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вказані обставини свідчать про узгодження (координацію) обома учасниками торгів своєї поведінки при підготовці та участі в торгах.

Враховуючи вказані норми права, правові позиції Верховного Суду та встановлені у цій справі обставини та оцінивши доводи учасників справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс».

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що апелянт в апеляційній скарзі не навів інших доводів, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Судові витрати.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ Люкс» від 23.07.2026 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у справі № 914/500/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Прядко О.В.