Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №909/858/22 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 909/858/22

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Прядко О. В.,

Манюк П. Т.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги:Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент",

на рішення:Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2026 (повний текст рішення складено 11.05.2026, суддя Скапровська І. М.),

та додаткове рішення:Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 (повний текст додаткового рішення складено 16.06.2026, суддя Скапровська І. М.),

у справі:№ 909/858/22,

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Промбуд" (надалі – ТОВ "Аверс Промбуд" або Позивач),

до відповідача:Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (надалі – ДП "Спецзалізобетон", Апелянт або Відповідач),

треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Ч. А. С." (надалі – ТОВ "Ч. А. С." або Третя особа-1) ,

Приватне підприємство "Промтехімпекс" (надалі – ПП "Промтехімпекс" або Третя особа-2),

про:стягнення 11'487'220,54 гривень.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Шевченко К. Т.,

відповідача:Петраш Ю. Л.,

третьої особи-1:не з`явився,

третьої особи-2:не з`явився.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ТОВ "Аверс Промбуд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП "Спецзалізобетон" про стягнення 8'890'332,52 грн збитків, з яких:

1.1. 1'190'095,00 грн вартості виконаних робіт з улаштування промислової підлоги за договором підряду № 08/12-2021 від 04.10.2021.

1.2. 3'140'854,20 грн вартості неякісного бетону.

1.3. 2'583'503,32 грн витрат на матеріали, які були використані при улаштуванні підлоги (арматуру, акрилову пропитку, плівку і т. д.).

1.4. 1'975'880,00 грн майбутніх витрат для демонтажу верхнього шару підлоги.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач усупереч вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовам Договору купівлі-продажу продукції і товару № 62 від 29.09.2021 з додатком № 1, у період з 26.10.2021 по 10.11.2021 поставив Позивачу бетонну суміш неналежної якості, що, на думку Позивача, призвело до утворення тріщин у бетонній підлозі. У зв`язку з цим Позивач просив стягнути збитки у вигляді вартості придбаного неякісного бетону, використаних матеріалів, виконаних робіт з улаштування підлоги, а також майбутніх витрат на демонтаж пошкодженої підлоги.

3. Після отримання висновку експерта про те, що єдиним способом відновлення якісних та експлуатаційних характеристик промислової підлоги є її демонтаж та влаштування нової підлоги, Позивач збільшив розмір позовних вимог.

4. Предметом збільшених позовних вимог є стягнення 11'487'220,54 грн збитків, з яких:

4.1. 1'888'716,00 грн витрат на демонтаж підлоги.

4.2. 9'598'504,54 грн витрат на улаштування нової підлоги.

5. Підставою позову є завдання Позивачу збитків унаслідок поставки Відповідачем бетонної суміші неналежної якості.

6. Рішенням від 16.04.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з Відповідача 8'803'168,52 грн збитків.

7. Рішення обґрунтовано тим, що доведеним є факт поставки Відповідачем бетонної суміші неналежної якості, наявність причинного зв`язку між її використанням та виникненням дефектів промислової підлоги, а також вину Відповідача. Суд дійшов висновку про доведеність збитків у розмірі 8'803'168,52 грн, до яких відніс вартість придбаного неякісного бетону (3'140'854,20 грн), виконаних робіт з улаштування промислової підлоги (1'190'095,00 грн), використаних при її влаштуванні будівельних матеріалів (2'583'503,32 грн) та майбутніх витрат на демонтаж пошкодженої підлоги (1'888'716,00 грн). У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

8. Після ухвалення рішення від 16.04.2026 сторони подали заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

9. Зокрема, Позивач заявив до відшкодування 643'770,52 грн судових витрат, з яких 480'158,43 грн становлять витрати на професійну правничу допомогу, а 163'612,09 грн – інші витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема на проведення лабораторних досліджень, експертних досліджень, відбір бетонних кернів, інженерно-геологічні вишукування та нотаріальні послуги.

10. Відповідач заявив до відшкодування 629'377,48 грн витрат на професійну правничу допомогу.

11. Додатковим рішенням від 16.06.2026 місцевий суд заяви задовольнив частково та стягнув:

11.1. На користь Позивача – 91'961,34 грн судових витрат.

11.2. На користь Відповідача – 4'439,45 грн судових витрат.

12. Щодо витрат Позивача місцевий суд визнав обґрунтованими лише витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, висновки яких були враховані при вирішенні спору по суті. При визначенні їх розміру суд виходив із того, що у справі використано висновки КНДІСЕ № 25478/23-34 від 20.10.2025 і № 306/23-28 від 20.11.2024 та висновок експерта Максимчина А. Д. № 02/01-2023 від 11.01.2023, а загальна тривалість судових засідань за участю представників сторін становила 8 год 46 хв. З урахуванням реальності, необхідності, розумності та документального підтвердження цих витрат суд визначив їх обґрунтований розмір у 120'000,00 гривень.

13. Визначаючи розмір витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, місцевий суд також врахував загальну тривалість судових засідань (8 год 46 хв), відсутність належних доказів витрат, зокрема на доїзди, а також реальність, необхідність, розумність і пропорційність заявлених витрат. З огляду на це суд визнав обґрунтованими витрати Відповідача у сумі 19'000,00 грн.

14. Оскільки позов було задоволено частково, визначені судом суми розподілено пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

15. Не погодившись із рішенням від 16.04.2026, ДП "Спецзалізобетон" та ТОВ "Ч.А.С." подали апеляційні скарги до Західного апеляційного господарського суду.

16. Ухвалою від 05.06.2026 апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Спецзалізобетон" та призначив її розгляд на 01.07.2026.

17. Сторони отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 05.06.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 7, а. с. 68-71).

18. Ухвалою від 18.06.2026 апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ТОВ "Ч.А.С." з огляду на неусунення її недоліків.

19. Ухвалою від 01.07.2026 апеляційний суд відкладав розгляд справи.

20. Відповідач 06.07.2026 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026.

21. Ухвалою від 13.07.2026 апеляційний суд відкрив провадження за цією апеляційною скаргою та постановив апеляційні скарги ДП "Спецзалізобетон" на основне та додаткове рішення розглядати в одному апеляційному провадженні.

22. Ухвалами від 14.07.2026 та 02.09.2026 апеляційний суд відкладав розгляд справи в межах розумних строків.

23. В апеляційній скарзі Відповідач просив призначити додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, та поставити на її вирішення такі питання:

23.1. Яка бетонна суміш (вид суміші, марка бетону) була використана при будівництві бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б?

23.2. Чи проводились будівельні роботи по будівництву бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б відповідно до робочого проєкту "Улаштування промислової підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б", розробленого Залевським Василем Ігнатовичем на замовлення ТОВ "Аверс Промбуд" в 2021р."?

23.3. Які причини виникнення пошкоджень бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б ?

24. Клопотання обґрунтоване тим, що призначена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 будівельно-технічна експертиза не надала відповідей на питання щодо виду і марки бетонної суміші, відповідності робіт проєкту та причин пошкоджень підлоги. У висновку Івано-Франківського відділення КНДІСЕ від 20.11.2024 № 306/23-28 зазначено, що вирішити ці питання неможливо через відсутність результатів лабораторного дослідження бетонних кернів та виконавчої документації.

25. Після цього КНДІСЕ провів дослідження відібраних кернів, результати якого оформлено висновком від 20.10.2025 № 25378/23-34.

26. Ухвалою місцевого суду від 15.01.2026 у призначенні додаткової експертизи відмовлено.

27. Відповідач вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки після первинної експертизи з`явилися результати лабораторного дослідження, яких експерт на той час не мав.

28. Позивач заперечив проти призначення у справі додаткової експертизи, зазначивши, що у справі достатньо доказів (висновків експертів, лабораторних досліджень, судових експертиз), на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування.

29. Розглянувши в судовому засіданні 02.09.2026 подане Відповідачем клопотання про призначення у справі додаткової експертизи, колегія суддів відмовила у його задоволенні з огляду на таке.

30. Відповідно до частини 1 статті 107 Господарського процесуального кодексу України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

31. Отже, для вирішення клопотання Відповідача необхідно встановити, чи залишилися у висновку експерта невирішені питання, які можуть бути з`ясовані шляхом проведення додаткового дослідження.

32. У зв`язку з відсутністю результатів лабораторного дослідження експерт під час проведення експертизи у 2024 році не зміг надати відповіді на питання щодо виду суміші та марки бетону, використаних для влаштування бетонної підлоги, а також причин виникнення її пошкоджень.

33. Після складення висновку № 306/23-28 КНДІСЕ від 20.11.2024 провів окреме дослідження 23 бетонних кернів, результати якого оформлено висновком № 25378/23-34 від 20.10.2025. За результатами випробувань визначено фактичну міцність кожного зразка та відповідні класи бетону. У цьому ж висновку зазначено, що вид бетонної суміші після її укладення та набрання бетоном необхідної міцності встановити неможливо.

34. Отже, питання щодо характеристик бетону вирішене в межах, у яких це допускає об`єкт дослідження: фактичні класи бетону встановлено, а неможливість визначення виду суміші зумовлена властивостями затверділого бетону, а не недостатністю проведених випробувань.

35. За таких обставин висновок № 25378/23-34 від 20.10.2025 не потребує додаткового опрацювання. Він містить завершені результати спеціального дослідження. Повторне поставлення питання про вид і марку бетону не створить можливості встановити відомості, які за висновком експерта об`єктивно не можуть бути визначені після твердіння бетонної суміші.

36. Щодо питання про відповідність будівельних робіт робочому проєкту у висновку Івано-Франківського відділення КНДІСЕ від 20.11.2024 № 306/23-28 зазначено про неможливість надати відповідь через відсутність необхідної виконавчої документації. Відповідач не зазначив про долучення після складення висновку № 306/23-28 виконавчої документації, відсутність якої унеможливила вирішення цього питання під час первинної експертизи. Отже, нових вихідних даних, які давали б експерту можливість установити відповідність фактично виконаних робіт робочому проєкту, у справі не з`явилося, а тому повторне поставлення цього питання в межах додаткової експертизи є безпідставним.

37. До того ж відповідь на це питання надано у висновку судового експерта Худака М. Я. № 11/04/22 від 11.04.2022.

38. Щодо причин виникнення пошкоджень бетонної підлоги у справі вже наявний значний обсяг спеціальних досліджень. Зокрема, відповідні причини аналізувалися у висновках експертів Максимчина А. Д. та Самулевича В. М. Фактичні фізико-механічні властивості бетону досліджені ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання “Львівміськбуд”", ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", а також КНДІСЕ у висновку від 20.10.2025 № 25378/23-34.

39. Отже, у матеріалах справи наявні як спеціальні висновки щодо причин виникнення пошкоджень, так і результати досліджень властивостей бетону, необхідні для перевірки обґрунтованості таких висновків. Відповідач не зазначив нових об`єктів чи вихідних даних, які не досліджувалися під час проведення цих досліджень та могли б зумовити інші експертні висновки.

40. За таких обставин повторне поставлення загального питання про причини виникнення пошкоджень спрямоване на отримання ще одного експертного висновку щодо обставин, стосовно яких у справі вже достатньо доказів.

41. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила передбачених статтею 107 Господарського процесуального кодексу України підстав для призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

42. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення та просить поновити строк для його подання. Клопотання мотивує тим, що його представник адвокат Шевченко К. Т. перебував на стаціонарному лікуванні з 17.07.2026 до 24.07.2026. Відзив було подано у перший робочий день після завершення лікування.

43. Протокольною ухвалою від 23.09.2026, врахувавши завдання господарського судочинства, обставини, наведені Позивачем, про хворобу повноваженого представника, та подання відзиву у перший робочий день після завершення встановленого для цього строку, колегія суддів на підставі частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України з власної ініціативи продовжила строк на подання відзиву та прийняла його до розгляду.

44. З огляду на складність цієї справи, значний обсяг її матеріалів та кількість поданих сторонами процесуальних документів, її розгляд потребував проведення кількох судових засідань, відповідно здійснювався в межах розумного строку.

45. Протокольною ухвалою від 23.09.2026 апеляційний суд відклав проголошення постанови на 05.10.2026.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

Щодо основного рішення

46. Рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

47. Суд помилково встановив протиправність дій Відповідача, дійшовши висновку про поставку бетонної суміші неналежної якості винятково на підставі висновку КНДІСЕ № 25378/23-34 від 20.10.2025, яким встановлено, що чотири із двадцяти трьох досліджених кернів не відповідають проєктній документації. Водночас суд не врахував, що цим же висновком встановлено відповідність решти 19 кернів проєктній документації або їх відповідність із запасом, а також зазначено про неможливість визначення виду бетонної суміші після її твердіння. Крім того, суд не надав належної оцінки протоколу випробувань контрольних зразків та робочому журналу випробувань ДП "Спецзалізобетон", висновку експерта Самулевича В.М. № 02/12/Г від 12.12.2022, звіту ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 08.12.2022, а також не врахував, що Позивач дотримався встановленого договором та Інструкцією П-7 порядку приймання продукції за якістю, що унеможливило встановлення якості бетонної суміші саме на момент її поставки. За таких обставин висновок суду про протиправність дій Відповідача є передчасним та не ґрунтується на повному і всебічному дослідженні доказів.

48. Суд помилково визнав доведеним причинний зв`язок між поставленою Відповідачем бетонною сумішшю та виникненням тріщин, посилаючись на висновок Максимчина А. Д., який, не містить відомостей джерела походження досліджених зразків бетону. Інших доказів того, що пошкодження спричинені саме неналежною якістю суміші, у справі немає. Водночас КНДІСЕ у висновку від 20.11.2024 № 306/23-28 зазначило, що визначити причини пошкоджень неможливо. Крім того, суд не врахував інші дослідження. У звіті ДП "НДІБК" від 08.12.2022 тріщини пов`язано із сукупністю чинників: властивостями основи, необґрунтованістю конструктивного рішення, неналежним доглядом за бетоном, недотриманням будівельних норм і заміною фібробетону на бетон В25; водночас зазначено, що тріщини не вплинули на міцність бетону на стиск. Експерт Самулевич В. М. також не підтвердив використання бетону міцністю нижче В25 та не пов`язав пошкодження з неналежною якістю поставленої суміші, назвавши можливими причинами відсутність фібри, властивості основи, порушення бетонування, догляду за бетоном і будівельних норм.

49. Суд помилково визнав доведеним факт завдання Позивачу збитків та їх розмір. Обґрунтовуючи їх стягнення, суд виходив із вартості робіт з улаштування промислової підлоги, вартості використаних матеріалів, а також вартості демонтажу підлоги, визначеної у висновку експерта Максимчина А. Д. № 02/01-2023. При цьому суд не навів мотивів, з яких дійшов висновку про необхідність демонтажу підлоги та неминучість понесення Позивачем відповідних витрат. До того ж у вересні 2025 року приміщення головного корпусу В1 було уражене внаслідок влучання ворожої ракети, а тому невідворотність здійснення демонтажу підлоги в майбутньому не доведена, оскільки залежить від технічного стану будівлі в цілому. Водночас суд не врахував, що висновки експерта Мельника О. П., експерта Максимчина А. Д. та звіт ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 08.12.2022 передбачають можливість усунення дефектів шляхом проведення ремонтних робіт. Крім того, суд не надав оцінки доводам Відповідача щодо недопустимості висновку експерта Максимчина А.Д. № 02/01-2023 як доказу, зокрема щодо необґрунтованості визначеної вартості демонтажу.

50. Суд неправильно застосував статтю 614 Цивільного кодексу України, фактично не врахувавши положення статті 679 цього Кодексу. На думку Відповідача, перш ніж покладати на нього обов`язок доводити відсутність вини, суд мав встановити доведеність Позивачем факту поставки товару неналежної якості та того, що його недоліки виникли до передання товару або з причин, які існували до цього моменту. Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20, Позивач мав довести протиправну поведінку Відповідача, збитки, причинний зв`язок та його вину.

51. Суд порушив норми процесуального права, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання Відповідача про призначення додаткової судової експертизи без належного мотивування.

Щодо додаткового рішення

52. Додаткове рішення ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для її вирішення, а також із порушенням норм процесуального права.

53. Мотивування додаткового рішення фактично зведене до одного абзацу, з якого неможливо встановити, яка частина визначених судом 120'000,00 грн припадає на витрати на професійну правничу допомогу, а яка на витрати, пов`язані з проведенням експертиз. Відсутність такого розмежування унеможливлює перевірку того, які докази суд прийняв, які відхилив і з яких підстав.

54. Заявлені Позивачем витрати були понесені у 2022-2025 роках, тобто задовго до закінчення судових дебатів. Документи на їх підтвердження перебували у його розпорядженні та могли бути подані своєчасно, однак були надані лише 21.04.2026, після ухвалення рішення у справі. При цьому заява про ухвалення додаткового рішення не містила поважних причин неподання таких доказів до закінчення дебатів. За цих обставин підстав для їх врахування відповідно до частини восьмої статті 129 та статті 221 Господарського процесуального кодексу України не було.

55. Витрати Позивача на професійну правничу допомогу також не були належно підтверджені, оскільки до заяви не додано детального опису наданих послуг, відомостей про витрачений час, доказів витрат на дорогу та звіту про виконану роботу, передбаченого договором. Це не давало можливості перевірити обсяг, реальність і співмірність заявлених витрат.

56. Витрати Відповідача у розмірі 629'377,48 грн були підтверджені договором про надання правової допомоги, додатковими угодами, детальними погодинними описами послуг, актами, рахунками та доказами фактичної сплати 519'504,00 гривень. Ці витрати не були майбутніми чи гіпотетичними, а їх склад, зміст, тривалість і вартість були документально підтверджені.

57. Зменшуючи витрати Відповідача до 19'000,00 грн, суд не зазначив, які саме послуги відхилено, з яких мотивів і за яким розрахунком визначено цю суму. Посилання лише на тривалість судових засідань у 8 годин 46 хвилин не враховує значного обсягу позасудової роботи, зокрема підготовки процесуальних документів, участі у відборах зразків бетону, ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції протягом тривалого розгляду спору. Посилання на відсутність доказів витрат на доїзди також є необґрунтованим, оскільки такі витрати Відповідачем не заявлялися.

58. Крім того, Позивач у клопотанні про зменшення витрат визнав обґрунтованими 120'039,61 грн витрат Відповідача та не заперечував проти основного обсягу наданих послуг. Відтак зменшення витрат до 19'000,00 грн, тобто нижче суми, визнаної іншою стороною, відбулося без належного обґрунтування та поза межами наведених заперечень.

59. Отже, до витрат сторін застосовано різні стандарти оцінки: витрати Позивача, частково не підтверджені детальним описом і звітом, визнано обґрунтованими у розмірі 120'000,00 грн, тоді як документально підтверджені та переважно фактично сплачені витрати Відповідача лише у розмірі 19'000,00 гривень. Така різниця у підходах у додатковому рішенні не пояснена.

Відзив

Щодо основного рішення

60. Апеляційна скарга містить повторювані доводи, спрямовані на переоцінку доказів та затягування розгляду справи.

61. Відповідач поставив товарний бетон, який не відповідав умовам договору, оскільки замість однорідного бетону В25 (М300) граніт Р-4 було поставлено неоднорідний бетон різних марок – від М100 до М600, що, підтверджується протоколом випробувань ДП "Тернопільстандартметрологія" № 0106-Б від 14.03.2022, звітами ДП "НДІБК" за лютий і грудень 2022 року, а також висновками експертів Худака М. М., Максимчина А. Д. та КНДІСЕ. Саме неоднорідність поставленої бетонної суміші спричинила утворення тріщин у підлозі. Причиною неоднорідності не могли бути умови укладання, температура чи проєкт, оскільки вони були однаковими для всієї підлоги.

62. Якість товарного бетону в рідкому стані неможливо визначити під час приймання, а її підтвердження здійснюється документами виробника. Крім того, паспорти якості Відповідача передбачали визначення класу бетону лише через 28 діб після укладання.

63. Безпідставними є посилання Відповідача на звіти ДП "НДІБК" від 10.02.2022 та 08.12.2022 і висновок експерта Самулевича В. М. від 12.12.2022, оскільки вони містять припущення, а не категоричні висновки, однак навіть у них підтверджується неоднорідність бетону.

64. Відповідач змінював свою процесуальну позицію: спочатку визнавав використання бетону різних марок, але не нижче М 300, а в апеляційній скарзі вже стверджує, що весь поставлений бетон відповідав М 300 згідно з журналом контролю міцності.

65. Відповідач перешкоджав встановленню обставин справи, заперечував проти долучення виробничої документації та не надав витребувані документи щодо виготовлення бетону (журнал випробувань, рецептури, технічні карти, інформацію про склад бетонної суміші).

66. Безпідставними є доводи про необхідність призначення додаткової експертизи, оскільки у справі вже наявна достатня кількість експертних висновків і лабораторних досліджень, а незгода Відповідача з їх результатами не є підставою для проведення нової експертизи.

67. У справі доведено всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка Відповідача полягає у поставці неоднорідного бетону, який не відповідав умовам договору та вимогам ДБН В.2.6-98:2009; збитки у розмірі 11'487'220,54 грн, що складаються з 1'888'716,00 грн витрат на демонтаж та 9'598'504,54 грн витрат на влаштування нової промислової підлоги, підтверджуються висновком експерта Максимчина А. Д.; причинний зв`язок підтверджується його висновком про те, що тріщини виникли внаслідок неоднорідності бетонної суміші та порушення виробником водоцементного співвідношення і дозування пластифікатора Sika VC 3000; вина Відповідача презюмується, оскільки останній не довів вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання.

Щодо додаткового рішення

68. ТОВ "Аверс Промбуд" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП "Спецзалізобетон" та залишити додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 без змін.

69. Суд першої інстанції мав усі необхідні докази для вирішення питання про розподіл судових витрат. На підтвердження своїх витрат ТОВ "Аверс Промбуд" подало документи щодо оплати правничої допомоги, проведення лабораторних випробувань бетонних кернів, відбору зразків, складення експертних висновків і технічного звіту, проведення досліджень у КНДІСЕ та вчинення нотаріальних дій. Загальний розмір заявлених Позивачем витрат становив 643'770,52 гривень. Оцінивши подані докази та врахувавши критерії реальності, необхідності й співмірності витрат, суд визнав обґрунтованими витрати Позивача у розмірі 120'000,00 гривень і розподілив їх пропорційно до задоволених позовних вимог. Позивач із таким визначенням розміру витрат погодився та додаткового рішення в цій частині не оскаржив.

70. Водночас Відповідач безпідставно включив до складу заявлених власних витрат у розмірі 629'377,48 грн суму ПДВ. Відповідач як платник ПДВ може включити цю суму до податкового кредиту, тому для оцінки співмірності витрат слід ураховувати їх розмір без ПДВ – 503'501,98 гривень.

71. Деякі із заявлених Відповідачем витрат є завищеними, зокрема:

71.1. Витрати на супровід юристом Красніковим Тарасом двох відборів бетонних кернів у сумі 76'193,92 гривень. Фактичний обсяг юридичної роботи зводився переважно до участі у відборі зразків та оформлення відповідних актів. Розумна вартість таких послуг не могла перевищувати 5'000,00 грн, а загальний розмір витрат на послуги цього юриста 30'334,47 гривень.

71.2. Витрати на послуги Савчука Андрія у сумі 150'124,39 грн є необґрунтованими повністю, оскільки матеріали справи не містять доказів його участі у розгляді справи чи надання ним правничої допомоги Відповідачу.

72. Фактично здійснив основний обсяг правничої допомоги Відповідачу у цій справі Петраш Юрій. Водночас при визначенні розміру витрат на його послуги враховувалося, що витрати Позивача на правничу допомогу становили 480'158,43 грн і саме Позивач ніс основний тягар доказування своїх вимог.

73. При оцінці співмірності витрат слід враховувати різницю в умовах оплати правничої допомоги сторін. Гонорар адвоката Шевченка К. Т. був поставлений у залежність виключно від позитивного результату розгляду справи та становив 5 % від суми коштів, стягнутих судом, тоді як АО "Моріс Груп" та залучені ним працівники мали отримати погоджену з Відповідачем оплату незалежно від результату спору.

74. З урахуванням цих обставин обґрунтований розмір витрат Відповідача визначено у сумі 120'039,61 грн, що становить 25 % витрат Позивача на правничу допомогу.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

75. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

76. Рішення від 16.04.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.

Договірні відносини учасників справи

77. Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

78. ТОВ "Ч. А. С." є власником виробничого приміщення площею 6'860 м2, що знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 44).

79. ТОВ "Ч. А. С." (замовник) та ТОВ "Аверс Промбуд" (підрядник) 01.02.2021 уклали Договір підряду на виконання ремонтних робіт (надалі – Договір підряду від 01.02.2021) (том 1, а. с. 27-27), предметом якого були ремонтні роботи на об`єктах нерухомості комплексу за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24, 24б, 24в, 24г, 24о… (надалі – Об`єкт будівництва).

80. Підрядник має право за власним вибором та за попередньою письмовою згодою замовника залучати до виконання визначених обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації (пункт 3.1.2 Договору підряду від 01.02.2021).

81. Сторони погодили план робіт згідно з цим договором (том 1, а. с. 31).

82. За замовленням ТОВ "Аверс Промбуд" у 2021 році розроблено робочий проєкт Об`єкта будівництва (том 1, а. с. 32-43).

83. Для виконання робіт з улаштування промислової підлоги площею 6'860 м2 у головному корпусі Об`єкта будівництва ТОВ "Аверс Промбуд" 04.10.2021 уклало Договір підряду № 08/12-2021 з ПП "Промтехімпекс" (надалі – Договір підряду від 04.10.2021) (том 1, а. с. 45-46). Додатками до цього договору є договірна ціна (1'190'095,00 грн) (том 1, а. с. 47) та акт про огляд та передачу об`єкта від 04.10.2021 (том 1, а. с. 48), згідно з яким на об`єкті на момент огляду (04.10.2021) наявне чорнове підлогове покриття з бетону.

84. ТОВ "Аверс Промбуд" на підставі Договору купівлі-продажу продукції і товару № 62 від 29.09.2021, укладеного з ДП "Спецзалізобетон" (надалі – Договір купівлі-продажу від 29.09.2021 (том 1, а. с. 51-52) з 26.10.2021 по 10.11.2021 закупило товарний бетон марки В 25 (М 300 граніт Р-4) та на суму 3'140'854,20 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (том 1, а. с. 58-167).

85. Бетон був переданий ТОВ ПП "Промтехімпекс" згідно з актами приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів) на суму 2'617'378,36 грн без ПДВ:

85.1. Від 26.10.2021 на суму 406'549,19 грн (том 1, зворот а. с. 213).

85.2. Від 28.10.2021 на суму 413'034,00 грн (том 1, а. с. 214).

85.3. Від 30.10.2021 на суму 47'888,00 грн (том 1, зворот а. с. 214).

85.4. Від 03.11.2021 на суму 434'733,25 грн (том 1, а. с. 215).

85.5. Від 05.11.2021 на суму 434'733,17 грн (том 1, а. с. 216).

85.6. Від 08.11.2021 на суму 432'987,31 грн (том 1, а. с. 217).

85.7. Від 10.11.2021 на суму 447'453,44 грн (том 1, зворот а. с. 217).

86. Вартість переданого бетону з ПДВ становить 3'140'854,20 грн, що відповідає вартості бетону, придбаного Позивачем у ДП "Спецзалізобетон".

87. Для улаштування промислової підлоги Позивач придбав матеріали на суму 2'647'890,05 грн з ПДВ, а саме:

87.1. На підставі Договору поставки № BU-012146 від 28.09.2021, укладеного з ТОВ "Баутєх-Україна" (том 1, а. с. 169-170), Позивач придбав акрилову пропитку для бетону Bauseal-Standart у кількості 700 л та металевий затверджувач натурально-сірий BAUTOR ВТ-400/Е у кількості 15'840 кг. Якість товару підтверджується паспортами якості (том 1, а. с. 180-183). Загальна вартість придбаних матеріалів становила 336'000,00грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними:

87.1.1. № 1990 від 11.10.2021 на суму 166'800,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 171).

87.1.2. № ВU-02115 від 28.10.2021 на суму 126'000,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 174).

87.1.3. № 2180 від 01.11.2021 на суму 43'200,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 177).

87.2. На підставі Договору поставки № 39922-ЛВС/21 від 12.10.2021, укладеного з ТОВ "Вартіс" (том 1, а. с. 185-186), Позивач придбав арматуру № 12 кл. А-400С/500СЧ 12 м (84 т), дріт в`язальний 1,2 мм (0,6 т) та кутики 75Ч75Ч5 мм ст. 3пс5 довжиною 12 м (0,45 т). Якість товару підтверджується сертифікатами якості (том 1, а. с. 197-200). Загальна вартість придбаних матеріалів становила 2'023'986,16 грн з ПДВ, що підтверджується такими видатковими накладними:

87.2.1. № 41144 від 13.10.2021 на суму 511'890,08 грн з ПДВ (том 1, а. с. 187).

87.2.2. № 40895 від 13.10.2021 на суму 492'450,08 грн з ПДВ (том 2, а. с. 189).

87.2.3. № 41987 від 20.10.2021 на суму 504'960,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 191).

87.2.4. № 42201 від 21.10.2021 на суму 503'040,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 193).

87.2.5. № 41986 від 20.10.2021 на суму 11'646,00 грн з ПДВ (том 1, а. с. 195).

87.3. На підставі Договору купівлі-продажу № 01/04/10 від 01.04.2021, укладеного з ПП "Мева" (том 1, а. с. 201), Позивач придбав гачки для в`язки арматури 210 (3 шт.) та плівку будівельну чорну 100 мкм, рукав 1500 мм (рулон 100 м) у кількості 100 пог. м. Загальна вартість придбаних матеріалів становила 3'960,73 грн з ПДВ, що підтверджується такими видатковими накладними:

87.3.1. № М.-29/10/2 від 29.10.2021 на суму 2'800,80 грн з ПДВ (том 1, а. с. 203).

87.3.2. № М.-18/10/1 від 18.10.2021 на суму 1'159,93 грн з ПДВ (том 1, а. с. 204).

87.4. На підставі Договору поставки № 5 від 28.09.2021, укладеного з ТОВ "Вторсервіс" (том 1, а. с. 205-206), Позивач придбав поліетиленову плівку у кількості 7'550 мІ. Вартість товару становила 30'260,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № 279 від 13.10.2021 (том 1, а. с. 207).

87.5. У ТОВ "Епіцентр К" Позивач придбав сигнальну самоклеючу стрічку 48 мм Ч 33 м, біло-червоного кольору, на суму 1'682,76 грн з ПДВ, що підтверджується фіскальним чеком (том 1, а. с. 208).

87.6. На підставі Договору поставки від 28.09.2021, укладеного з ТОВ "Нагода Трейд" (том 1, а. с. 209), Позивач придбав поліпропіленове армуюче фіброволокно KONTUR-A40 у кількості 2'100 кг. Вартість товару становила 252'000,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1445 від 19.10.2021 (том 1, а. с. 211).

88. Придбаний товар на суму 2'583'503,32 грн (з ПДВ) передано ПП "Промтехімпекс" згідно з актами приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів):

88.1. Від 13.10.2021 на суму 862'167,14 грн без ПДВ (том 1, а. с. 212).

88.2. Від 21.10.2021 на суму 1'060'018,29 грн без ПДВ (том 1, зворот а. с. 212).

88.3. Від 26.10.2021 на суму 139'000,00 грн без ПДВ (том 1, а. с. 213).

88.4. Від 30.10.2021 на суму 2'334,00 грн без ПДВ (том 1, зворот а. с. 214).

88.5. Від 05.11.2021 на суму 89'400,00 грн без ПДВ (том 1, зворот а. с. 216).

89. ТОВ "Аверс Промбуд" та ПП "Промтехімпекс" 06.12.2021 підписали акт використання давальницької сировини (матеріалів) (том 1, а. с. 218), відповідно до якого при улаштуванні промислової підлоги було використано матеріали на загальну суму 5'724'357,52 грн з ПДВ, у тому числі:

89.1. Товарний бетон на суму 3'140'854,20 грн з ПДВ.

89.2. Інші будівельні матеріали на суму 2'583'503,32 грн з ПДВ.

90. Позивач долучив до матеріалів справи:

90.1. Акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (том 5, а. с. 11), згідно з якими роботи виконані відповідно до проєктної документації, стандартів, будівельних норм і правил та технічних умов.

90.2. Акти вихідного контролю (том 5, а. с. 12-17), згідно з якими закуплений Позивачем товар (див. пункт 87 цієї постанови) відповідає вимогам та маркуванню технічної документації (проєкту).

90.3. Акти на закриття прихованих робіт (том 5, а. с. 18-57), згідно з якими роботи виконані відповідно до проєктної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх прийняття.

90.4. Журнал № 1 виконання арматурних робіт № 1 (том 5, а. с. 80-92).

90.5. Журнал вхідного контролю № 1 (том 5, а. с. 93-106).

90.6. Технологічну карту на улаштування промислових підлог (том 5, а. с. 127-145).

91. Після завершення робіт з улаштування промислової підлоги сторони та залучений підрядник почали фіксувати виникнення дефектів конструкції, у зв`язку з чим між учасниками правовідносин велося листування щодо їх причин, характеру та можливих способів усунення.

92. Матеріали справи містять листування між Позивачем, Відповідачем та ПП "Промтехімпекс" щодо виявлених після улаштування промислової підлоги відшарувань топінгу і тріщин, причин їх виникнення та можливості усунення недоліків, зокрема претензію Позивача від 09.11.2021 № 1, відповідь Відповідача від 17.11.2021 № 1035, листи Позивача від 19.11.2021 № 19/11 та 18.03.2022 № 1, а також відповіді ПП "Промтехімпекс" від 19.11.2021 № 19/11/21 та 19.03.2022 № 19/03 (том 1, а. с. 219-223; том 2, а. с. 29-32).

93. З метою з`ясування причин виникнення дефектів бетонної підлоги Позивач листом № 3 від 02.12.2021 звернувся до Відповідача з проханням надати документацію та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього дослідження (том 2, а. с. 1). Зокрема, Позивач просив надати сертифікати відповідності та документи про якість сировини, технічні карти і технічні описи матеріалів, що використовувалися для виготовлення бетонної суміші (цементу, піску, щебеню та хімічних добавок), журнали вхідного контролю якості сировини, журнали випробувань зразків бетону, зразки сировини, рецептуру виготовлення бетонної суміші, а також роздруківки із бетонозмішувального вузла, які підтверджують дотримання рецептури при виготовленні бетону, поставленого Позивачу. Відповідач відмовився від отримання зазначеного листа, про що на ньому зроблено відповідну відмітку.

94. Працівниками ТОВ "Аверс Промбуд" та ДП "Спецзалізобетон" 23.11.2021 складено дефектний акт (том 1, а. с. 224-225), у якому зафіксовано видимі недоліки бетонної підлоги, зокрема тріщини, відшарування зміцнюючого верхнього шару ("топінгу"), проявлення фіброволокна, раковини через топінг по всій площі об`єкта та видимі відхилення від горизонту. Представники Відповідача підтвердили наявність зазначених дефектів, однак не погодилися з тим, що їх причиною є неналежна якість поставленої бетонної суміші.

95. Згідно з актом огляду промислової підлоги, складеним ТОВ "Аверс Промбуд" та ТОВ "Ч.А.С" 28.09.2022 (том 2, а. с. 33), за результатами вимірювання сумарної протяжності тріщин із подальшим їх нанесенням на схему встановлено, що загальна довжина пошкоджень, які потребують ремонту, становить 2'680 м із можливою похибкою 5 %.

96. Суд першої інстанції правильно встановив обставини, що передували виникненню спірних правовідносин, зокрема щодо укладення та виконання договорів, придбання Позивачем товарного бетону й інших будівельних матеріалів, їх передачі для виконання робіт з улаштування промислової підлоги.

97. З огляду на доводи апеляційної скарги колегії суддів належить перевірити обґрунтованість висновків місцевого господарського суду щодо доведеності підстав для покладення на Відповідача обов`язку з відшкодування заявлених Позивачем збитків.

Загальні засади відшкодування збитків

98. Відповідно до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

99. Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

99.1. Втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

99.2. Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

100. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки – збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

101. У цій справі заявлені до відшкодування збитки пов`язуються з поставкою бетону неналежної якості.

Докази сторін щодо якості поставленого бетону

102. На підтвердження своїх доводів щодо наявності або відсутності підстав для відшкодування збитків учасники справи подали результати лабораторних досліджень, звіти спеціалізованих установ та висновки експертів, складені як на замовлення сторін, так і за результатами судових експертиз. Зазначені докази стосуються якості поставленої бетонної суміші, причин і характеру пошкоджень промислової підлоги, її технічного стану, відповідності проєктної документації та виконаних робіт установленим вимогам, а також способів і вартості усунення виявлених дефектів.

Лабораторні дослідження

Лабораторні дослідження, проведені за ініціативою Позивача

103. У присутності представника Позивача відповідно до карти відбору 26.11.2021 було відібрано чотири керни з бетонної підлоги, про що складено відповідний акт (том 1, а. с. 226).

104. На підставі Договору про проведення лабораторних випробувань № 0112/21 від 01.12.2021, укладеного із ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" (том 1, а. с. 228), проведено випробування відібраних кернів. За результатами дослідження приведена міцність зразків на стиск становила 15,9 МПа, 22,6 МПа, 26,0 МПа та 27,6 МПа (том 1, а. с. 229).

105. Усі отримані результати є нижчими за середню міцність на стиск 32,74 МПа, яка відповідно до ДСТУ Б В.2.7-43-96 передбачена для бетону класу В25 (марки М300) і яку сам Відповідач зазначав як технічну характеристику цієї бетонної суміші на своєму офіційному вебсайті (див. пункт 170 цієї постанови).

106. В подальшому ТОВ "Аверс Промбуд" прийняло рішення про проведення додаткового лабораторного дослідження та повідомило Відповідача листом № 5 від 14.02.2020 (том 2, а. с. 2) про здійснення 26.02.2022 відбору зразків.

107. За участю представників сторін, Третьої особи -2 та ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" 16.02.2022 проведено відбір 38 зразків для визначення міцності бетону на стиск, про що складено акт (том 2, а. с. 6).

108. ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на підставі договору № 51 від 14.02.2022 (том 2, а. с. 7) провело випробування відібраних зразків продукції (38 штук). Згідно з актом відбору зразків від 16.02.2022 та протоколом випробувань № 0106-Б від 14.03.2022 (том 2, а. с. 8-9), з конструкції промислової підлоги було відібрано керни, які промарковано 1.1– 1.6, 2.1– 2.8, 3.1– 3.6, 4.1– 4.6, 5.1– 5.6 та 6.1– 6.6, опломбовано та передано до лабораторії.

109. За результатами візуального огляду лабораторія встановила, що відібрані зразки не мали відколи ребер, великих раковин, сторонніх включень чи слідів недостатнього ущільнення бетонної суміші. За результатами випробувань фактична міцність бетону на окремих ділянках становила 43,3; 54,3; 51,9; 52,8; 41,1; 56,0; 55,0; 50,2; 44,4; 49,8; 39,2; 28,7; 34,4; 40,9; 30,9; 36,7; 41,7; 42,5; 61,3 та 44,7 МПа, що відповідає маркам (класам) бетону від М250 (В20) до М600 (В45).

110. У висновку протоколу випробувань зазначено, що фактична міцність зразків-циліндрів бетону важкого, відібраних із конструкції промислової підлоги, становить від 28,7 до 61,3 МПа, марка (клас) бетону – від М250 (В20) до М600 (В45), що характеризує неоднорідність бетону в даній конструкції.

Лабораторне дослідження, подане Відповідачем

111. На підтвердження належної якості поставленої бетонної суміші Відповідач подав протокол випробувань контрольних зразків бетону, складений випробувальною лабораторією ДП "Спецзалізобетон" (том 3, зворот а. с. 114-115).

112. У протоколі зазначено, що ДП "Спецзалізобетон" у період з 26.10.2021 по 10.11.2021 постачало бетонну суміш класу В25 для ТОВ "Аверс Промбуд". З кожної партії бетонної суміші були відібрані контрольні зразки-куби розміром 100х100х100 мм, які після розформування зберігалися в камері твердіння при температурі 20+/-5 °С та відносній вологості повітря 95+/-5 % відповідно до вимог ДСТУ.

113. Випробування контрольних зразків проводилися на 7-му та 28-му добу відповідно до ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Результати випробувань оформлені у робочому журналі та протоколі випробувань.

114. Згідно з протоколом, середні значення фактичної міцності бетону на стиск на 28-му добу за окремими партіями становили 343, 349, 350, 351, 353, 359 та 362 кгс/смІ, що перевищує нормативне значення 327,4 кгс/смІ для бетону класу В25.

Звіти спеціалізованих установ

115. Позивач долучив до матеріалів справи Звіт про науково-технічну роботу від 10.02.2022, виконаний ДП "Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (том 1, а. с. 232– 255), предметом якого було визначення міцності бетону конструкції промислової підлоги. Згідно зі звітом відбір бетонних кернів здійснювався на шести ділянках бетонування. Випробування відібраних кернів проведено 24.01.2022, а їх результати оформлено протоколом від 25.01.2022, який є додатком зазначеного звіту. При цьому у вступній частині звіту зазначено, що для дослідження було відібрано 56 бетонних кернів. Водночас у висновках звіту вказано, що загальна кількість досліджених кернів становила 52. Причин, з яких чотири відібрані керни не були включені до дослідження, звіт не містить.

116. Відповідно до протоколу випробувань ДП "НДІБК" досліджено 52 бетонні керни, які були згруповані у 19 партій. За результатами випробувань середня міцність бетону окремих партій становила: № 1 – 43,7 МПа, № 2 – 43,5 МПа, № 3 – 43,7 МПа, № 4 – 29,6 МПа, № 5 – 26,3 МПа, № 6 – 29,3 МПа, № 7 – 18,0 МПа, № 8 – 27,7 МПа, № 9 – 32,1 МПа, № 10 – 37,4 МПа, № 11 – 36,8 МПа, № 12 – 36,9 МПа, № 13 – 40,5 МПа, № 14 – 25,5 МПа, № 15 – 41,1 МПа, № 16 – 27,7 МПа, № 17 – 19,7 МПа, № 18 – 39,0 МПа. Для партії № 19 середнє значення міцності не визначалося, оскільки вона складалася з одного керна (том 1, а. с. 239).

117. Таким чином, із 18 партій, для яких визначено середню міцність бетону, у 9 партіях (№ 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 14, № 16 та № 17) середня міцність була нижчою за 32,74 МПа.

118. У висновках звіту ДП "НДІБК" зазначено, що середня міцність бетону за результатами випробувань усіх 52 кернів становила 31,97 МПа, а при визначенні міцності за двома найбільшими показниками у шести ділянках бетонування – 33,25 МПа. За результатами оцінки міцності бетону за ДБН В.2.6-98:2009 встановлено відповідність бетону класу С20/25 (том 1, а. с. 240).

119. При цьому у звіті зазначено, що суттєві розбіжності між показниками міцності та класу бетону свідчать про належність показників міцності на окремих ділянках бетонування до різних статистичних сукупностей. Крім того, ДП "НДІБК" дійшло висновку, що ділянки з бетоном, клас міцності якого на стиск є меншим за проєктний, потребують підсилення, а також рекомендувало забезпечувати постійний контроль якості бетонної суміші, контроль виконання робіт з бетонування та нагляд за умовами тверднення бетону під час виконання аналогічних робіт (том 1, а. с. 233, 240).

120. Відповідач також подав звіт за результатами обстеження підлоги промислової будівлі складського приміщення за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 246, виконаний ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" 08.12.2022 (том 2, а. с. 170-189). Метою роботи визначено оцінку технічного стану залізобетонної плити підлоги.

121. У звіті зазначено, що промислова підлога виконана з монолітного бетону проєктною товщиною 150 мм, бетонування здійснювалося шістьма ділянками у період з 26.10.2021 по 10.11.2021. За результатами вимірювань середня товщина плити на окремих ділянках становила 152 мм, 155 мм, 162 мм, 165 мм, 147 мм та 152 мм.

122. Автори звіту зазначили, що через відсутність інженерно-геологічних вишукувань та даних про фізико-механічні характеристики ґрунтів неможливо виконати перевірочні розрахунки плити й оцінити обґрунтованість прийнятих проєктних рішень. Також у звіті зазначено, що реалізоване рішення з улаштування підлоги не відповідає проєкту, оскільки проєктом передбачалося застосування фібробетону, тоді як фактично використано бетон важкий класу В25 (М300), а робочий проєкт не містить усіх розділів, передбачених будівельними нормами.

123. У звіті наведено, що найбільш імовірною причиною утворення тріщин є сукупність негативних факторів, а саме: невизначеність фізико-механічних характеристик ґрунтової основи, необґрунтованість конструктивного рішення без підтверджувальних розрахунків, неналежний догляд за бетоном під час його твердіння, недотримання вимог будівельних норм та заміна передбаченого проєктом фібробетону на бетон класу В25 (М300).

124. За висновками звіту технічний стан плити підлоги віднесено до категорії технічного стану "3" (непридатний до нормальної експлуатації). Для визначення несучої здатності конструкції рекомендовано виконати інженерно-геологічні вишукування, статичний розрахунок плити та перевірку її армування.

125. Для встановлення інженерно-геологічних умов земельної ділянки, на якій розташований Об`єкт будівництва, ФОП Петричко М. Я. проведено інженерно-геологічні вишукування, за результатами яких складено Технічний звіт від 2023 року (том 3, а. с. 79-90).

Експертні дослідження, проведені на замовлення учасників справи

126. За заявою ТОВ "Аверс Промбуд" судовим експертом Худаком Миколою Ярославовичем проведено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерту було поставлено такі питання:

126.1. Чи відповідають виконані будівельні роботи по влаштуванню промислової бетонної підлоги на Об`єкті будівництва проєктно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

126.2. Які пошкодження конструкцій підлоги наявні станом на час обстеження?

127. За результатом експертного дослідження складено висновок № 11/04/22 від 11.04.2022 (том 2, а. с. 10-20).

128. За результатами зіставлення результатів візуально-інструментального обстеження, дослідженої технічної документації, звіту ДП НДІБК, виконавчої схеми знімання промислової підлоги та протоколу випробувань № 0106-Б від 14.03.2022 експерт дійшов висновку, що виконані будівельні роботи по влаштуванню промислової бетонної підлоги за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, буд. 246 відповідають проєктно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНнП, стандартам, технічним умовам тощо).

129. При вирішенні другого питання експертом встановлено, що станом на час проведення обстеження у промисловій підлозі наявні вибоїни та тріщини вздовж прокладеної арматурної сітки. Глибина тріщин сягає до 140 мм, ширина – до 5 мм. В окремих місцях у межах кроку колон наявні діагональні тріщини довжиною від 1,57 м до 5,8 м, які проходять через нарізані деформаційні шви. За висновком експерта, виявлені пошкодження ускладнюють експлуатацію конструкції за цільовим призначенням, зменшують експлуатаційні характеристики та скорочують строк експлуатації конструкції підлоги.

130. За заявою ТОВ "Ч.А.С." експертом Мельником Олександром Петровичем проведено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

130.1. Який технічний стан бетонної плити підлоги станом на день її огляду?

130.2. Які можливі способи усунення пошкоджень бетонної плити підлоги з урахуванням необхідності збереження існуючих відміток підлоги, під`їзних шляхів, висоти складських приміщень та прорізів в`їзних воріт?

130.3. Чи може розшивка та заповнення тріщин спеціальними ремонтними матеріалами забезпечити довготривалу експлуатацію підлоги відповідно до вимог ДБН В.2.6-98:2009 "Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення"?

131. За результатами дослідження складено висновок № 29-22 від 04.11.2022 (том 2, а. с. 105-122).

132. За результатами обстеження експертом встановлено, що на поверхні підлоги наявні тріщини верхнього зміцнюючого шару (топінгу), а також понаднормативні деформаційно-усадочні тріщини, які розташовані практично по всій площі підлоги, за винятком окремих карт. Ширина розкриття тріщин становить до 3 мм.

133. Експерт зазначив, що наявність тріщин із шириною розкриття понад нормативне значення 0,4 мм не перешкоджає функціонуванню конструкції підлоги, однак призводить до неприйнятного зовнішнього вигляду та знижує її довговічність. Також у висновку зазначено, що з огляду на умови експлуатації підлоги, пов`язані з постійними динамічними навантаженнями від транспортних засобів, зменшення її довговічності з часом може призвести до погіршення технічного стану.

134. На перше питання експерт відповів, що технічний стан монолітної залізобетонної плити промислової підлоги головного корпусу В1 станом на день огляду є задовільним (категорія технічного стану 2).

135. На друге питання експерт зазначив, що можливими способами усунення пошкоджень є демонтаж верхнього бетонного шару існуючої залізобетонної підлоги з улаштуванням нового бетонного покриття до рівня існуючої відмітки підлоги, а також розшивка, розчищення та подальше заповнення тріщин, що перевищують нормативні значення, спеціальними ремонтними сумішами.

136. На третє питання експерт відповів, що розшивка та подальше заповнення тріщин спеціально призначеними для цього матеріалами не може гарантувати довготривалу експлуатацію підлоги відповідно до вимог ДБН В.2.6-98:2009.

137. За заявою Відповідача судовим експертом Самулевичем Віктором Миколайовичем також проведено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

137.1. Чи підтверджується сукупними результатами попередніх досліджень факт використання під час улаштування промислової бетонної підлоги бетонної суміші, середні значення фактичної міцності відібраних зразків якої на тиск, є нижчими за маркою (класом) за М300 (В25)?

137.2. Які можливі причини неоднорідності зразків бетону даної підлоги та чи могла поява тріщин на даній підлозі стати наслідком використання бетонної суміші, середні значення фактичної міцності відібраних зразків якої на стиск, можуть виявитись нижчими, за встановлені у проєктній документації на улаштування даної підлоги?

137.3. Чи відповідає вимогам нормативно-технічних актів робочий проєкт улаштування промислової підлоги на Об`єкті будівництва? Якщо ні, то чи могла наявність тріщин на даній підлозі, стати наслідком цього?

138. За результатами цієї експертизи складено Висновок № 02/12/г від 12.12.2022 (том 2, а. с. 190-205), яким надано такі відповіді на поставлені питання:

138.1. Проведеною будівельно-технічною експертизою встановлено, що результати досліджень ДП "Тернопільстандартметрологія" та ДП "Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", викладені у Протоколі випробувань № 0106-Б від 14.03.2022 та Звіті про науково-технічну роботу від 10.02.2022, не підтверджують використання під час улаштування промислової підлоги бетонної суміші, середнє значення фактичної міцності якої на стиск було нижчим за марку М300.

138.2. Найбільш ймовірними причинами неоднорідності зразків бетону промислової бетонної підлоги може являтися відсутність добавки у вигляді фібри полімерної, механічні показники основи, неналежне виконання робіт з бетонування та нагляду за умовами твердіння бетону, недотримання вимог діючих нормативно-правових актів у сфері будівництва, через що, експертом не виключається також і причинно-наслідковий зв`язок між цими складовими і можливою появою тріщин на підлозі.

138.3. Робочий проєкт улаштування промислової підлоги на Об`єкті будівництва не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-технічних актів, чинних в Україні в галузі будівництва, які висуваються до розроблення проєктної документації. При цьому, експертом не виключається причинно-наслідковий зв`язок між можливою появою тріщин у підлозі та недосконалістю проєктної документації на її улаштування, внаслідок неповноти складу і змісту такої документації, передусім у частині відсутності у її складі результатів розрахунків основних несучих елементів, через що, відсутньою є і можливість перевірки прийнятого у проєктній документації конструктивного рішення по влаштуванню підлоги на дію на неї допустимого навантаження.

139. Позивач надав ще один висновок будівельно-технічної експертизи № 02/01-2023 від 11.01.2023, складений експертом Максимчиним Андрієм Дмитровичем (том 3, а. с. 7-23). На вирішення цієї експертизи були поставлені такі питання:

139.1. Яка причина виникнення тріщин підлоги промислової?

139.2. Чи дозволяє теперішній стан підлоги використовувати її без ризику подальшого руйнування протягом термінів експлуатації, визначених ДБН та ДСТУ?

139.3. Які шляхи усунення дефектів підлоги та яка вартість виконання таких рішень?

140. За результатами проведеного дослідження експерт зробив такі висновки.

141. Відповідаючи на перше питання, експерт зазначив, що причиною виникнення тріщин промислової підлоги є неоднорідність бетонної суміші, яка, на його думку, виникла внаслідок порушення виробником бетону (ДП "Спецзалізобетон") водоцементного співвідношення та пропорцій додавання пластифікатора Sirka VC-3000. За висновком експерта, це не забезпечило взаємодію всього об`єму бетонної суміші із пластифікатором, що призвело до неоднорідного збільшення міцності (класу) бетону та різного перебігу процесів його твердіння, наслідком чого стало утворення тріщин у підлозі.

142. Відповідаючи на друге питання, експерт зазначив, що технічний стан конструкції промислової підлоги відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 класифікується як "непридатний до нормальної експлуатації" (III категорія технічного стану). З урахуванням того, що проєктний строк експлуатації підлоги становить 100 років, експерт не рекомендував її експлуатацію без ризику подальшого руйнування.

143. Відповідаючи на третє питання, експерт запропонував три варіанти усунення дефектів: ремонт тріщин вартістю 2'981'254,57 грн, демонтаж промислової підлоги вартістю 1'888'716,00 грн та улаштування нової промислової бетонної підлоги вартістю 9'598'504,54 гривень.

144. За результатами аналізу запропонованих варіантів експерт зазначив, що ремонт тріщин не гарантує припинення їх подальшого розвитку та не забезпечує необхідної міцності й надійності підлоги. На думку експерта, більш надійним способом усунення дефектів є демонтаж існуючої підлоги та улаштування нової, що забезпечить її міцність і надійність протягом усього строку експлуатації.

145. Третя особа також подала висновок експерта Худака Миколи Ярославовича № 20/01/23 від 20.01.2023 (том 3, а. с. 93-97), на вирішення якого було поставлено питання щодо відповідності проєктної документації з улаштування промислової підлоги на Об`єкті будівництва вимогам нормативно-правових актів (ДБН, СНиП тощо) у частині правильності вибору конструктивного рішення з урахуванням результатів інженерно-геологічних вишукувань. За результатами дослідження (з урахуванням технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування для об`єкту, виконаного ФОП Петричко № 004-013 ВГ від 2023 року) експерт дійшов висновку, що проєктна документація відповідає зазначеним вимогам.

Судова експертиза

146. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 за клопотанням Позивача призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

146.1. Яка бетонна суміш (вид суміші, марка бетону) була використана при будівництві бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б?

146.2. Чи відповідає робочий проєкт "Улаштування промислової підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б", що розроблений Залевським Василем Ігнатовичем на замовлення ТОВ "Аверс Промбуд" в 2021, вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, в частині повноти, обсягу та змісту такої документації?

146.3. Чи проводились будівельні роботи по будівництву бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б відповідно до робочого проєкту "Улаштування промислової підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б", розробленого Залевським Василем Ігнатовичем на замовлення ТОВ "Аверс Промбуд" в 2021"?

146.4. Які пошкодження містить бетонна підлога в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б?

146.5. Які причини виникнення цих пошкоджень?

146.6. Яка вартість робіт із усунення пошкоджень (тріщин) бетонної підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б?

147. Для проведення цієї експертизи ухвалою місцевого суду від 05.10.2023 надано експерту дозвіл на відбір зразків бетонної підлоги. Цією ж ухвалою Позивача зобов`язано забезпечити прибуття спеціалістів спеціалізованої лабораторії для відбору п`яти зразків бетонної підлоги розміром 10 х 10 х 10 см для проведення їх лабораторного дослідження та повідомити судового експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про його результати.

148. Ухвалою від 20.11.2023 зобов`язано Відповідача надати інформацію про назви показників відповідно до чинних нормативних документів, за якими виготовлено бетонну підлогу Об`єкта будівництва.

149. Згідно з висновком експерта КНДІСЕ № 306/23-28 від 20.11.2024 (том 4, а. с. 76-101), експерту не були надані результати лабораторного дослідження зразків, відібраних для проведення експертного дослідження.

150. Відповідаючи на перше питання, експерт зазначив, що визначити вид бетонної суміші та марку бетону, використаних при будівництві промислової підлоги, не видається можливим, оскільки результати лабораторних досліджень кернів, відібраних із конструкції підлоги, на момент проведення експертизи не були надані.

151. Відповідаючи на друге питання, експерт дійшов висновку, що робочий проєкт улаштування промислової підлоги на Об`єкті будівництва не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо повноти, обсягу та змісту проєктної документації. Зокрема, не дотримано вимоги та норми:

151.1. Закону України "Про будівельні норми" (стаття 72 "Основні вимоги до будівель та споруд" а.1, п.5 (п. п. 1).

151.2. Наказу № 45 від 16.05.2011 "Про затвердження Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів" (п. 5, п. 10, п. 11), який визначає процедуру розроблення проєктної документації об`єктів будівництва.

151.3. ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проєктної документації на будівництво" (п. 4.1, п.4.5, п. 4.8) та Додаток Е до ДБН А.2.2-3:2014 (розділи – Е5, Е7, Е8).

152. Відповідаючи на третє питання, експерт зазначив, що визначити, чи проводилися будівельні роботи з улаштування бетонної підлоги відповідно до робочого проєкту, не видається можливим, оскільки у складі робочого проєкту відсутні відомості про обсяги робіт з улаштування підлоги та локальний кошторис, а також не надано виконавчу документацію, зокрема загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми, складені відповідно до вимог ДБН В.1.3-2:2010, документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів і конструкцій, акти приймання виконаних робіт, а також результати і висновок лабораторного дослідження відібраних зразків.

153. Відповідаючи на четверте питання, експерт встановив, що бетонна підлога містить вибоїни, раковини, викришування бетону крайок деформаційних швів, нерівності поверхні підлоги, зміщення карт підлоги по висоті, хаотичні тріщини в межах карт, відшарування верхнього зміцнюючого шару (топінгу), а також тріщини, які проходять через нарізані деформаційні шви. При цьому експерт врахував результати візуально-інструментального обстеження, дефектний акт та акт огляду промислової підлоги, відповідно до якого загальна довжина тріщин, що потребують ремонту, становить 2'680 м із можливою похибкою 5 %. За наявністю дефектів та ушкоджень плити бетонної підлоги її технічний стан експертом оцінений "як непридатний до нормальної експлуатації"-категорія технічного стану "3". Експерт зазначив про необхідність виконати ремонт, підсилення або заміну конструкції, а до завершення цих заходів використовувати об`єкт за програмою обмеженого режиму експлуатації, розробленою з урахуванням поточного технічного стану, контролюючи стан конструкції, навантаження і впливи.

154. Відповідаючи на п`яте питання, експерт зазначив, що визначити причини виникнення пошкоджень бетонної підлоги не видається можливим, оскільки в наданій для дослідження проєктній документації відсутні:

154.1. Дані інженерних вишукувань та інструментальних обстежень об`єкта, які повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів – без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів на час виконання робіт.

154.2. Відомості за обсягами робіт.

154.3. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.

154.4. Розрахунки основних несучих елементів конструкцій.

154.5. Повністю відсутні розділи "Організація будівництва", склад, обсяг та зміст якого визначаються ДБН А.3.1-5, та "Кошторисна документація", що має розроблятися відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.

154.6. Наявний у матеріалах "Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування для Об`єкта будівництва, виконаний ФОП Петричко в 2023, відповідно його результати не могли використовуватись при виготовлені проєктної документації у 2021 році.

154.7. Виконавча документація (загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, актів закриття прихованих робіт, виконавчих схем відповідно до ДБН В.1.3-2:2010 "Системи забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві. Зміна № 1", документів щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій).

154.8. Протоколи вхідного контролю матеріалів на відповідність їх фізико-механічних показників даним, що надані у паспортах та сертифікатах якості.

154.9. Акти приймання виконаних робіт (форма Кб-2в) з відомостями використання ресурсів та матеріалів.

155. Відповідаючи на шосте питання, експерт зазначив, що визначення вартості робіт з усунення пошкоджень (тріщин) бетонної підлоги не належить до питань, які вирішуються під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з чим надати відповідь на це питання не видається можливим.

156. За заявою ТОВ "Аверс Промбуд" про необхідність проведення лабораторного дослідження для виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2023 КНДІС проведено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів. На вирішення експерта було поставлене питання: Яка бетонна суміш (вид суміші, марка бетону) була використана при будівництві бетонної підлоги на Об`єкті будівництва?

157. На дослідження експерту було надано 23 зразки (керни) бетонної підлоги. Зокрема, після розкриття пакета №1 експертом виявлено п`ять опечатаних пакувань, у яких містилися п`ять кернів (зразки №1-5). Крім того, після розкриття мішка №1 виявлено ще вісімнадцять опломбованих мішків, кожен з яких містив по одному керну (зразки №6-23).

158. За результатами експертизи КНДІСЕ склав висновок № 25378/23-34 від 20.10.2025 (том 6, а. с. 3-21).

159. Відповідаючи на поставлене питання щодо визначення виду бетонної суміші та марки бетону, експерт зазначив, що визначити вид бетонної суміші неможливо, оскільки такий показник визначається лише під час виготовлення та укладання бетонної суміші за її рухливістю (осадкою конуса, часом Вебе, ступенем ущільнюваності та розпливанням конуса). Натомість за наданими кернами можливо визначити лише клас міцності та марку бетону за результатами випробування на стиск.

160. З цією метою експерт провів випробування усіх 23 зразків на міцність на стиск відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-214:2009 та ДСТУ Б В.2.7-223:2009, визначив для кожного зразка фактичну міцність, клас міцності бетону та відповідну марку бетону.

161. За результатами проведених випробувань експерт встановив, що зразок № 2 має клас міцності В15 та марку бетону М200, а зразки № 10, № 11 та № 12 мають клас міцності В20 та марку бетону М250, що не відповідає проєктній документації, якою передбачено застосування бетону класу В25 (М300).

162. Експерт установив, що зразки № 3, № 4, № 5, № 9, № 18 та № 22 мають клас міцності В25 та марку бетону М300, що відповідає проєктній документації.

163. Крім того, експерт установив, що решта досліджених зразків мають показники міцності, вищі, ніж передбачено проєктною документацією, а саме:

163.1. Зразки № 1, № 15 та № 16 – клас міцності В35, марка М450.

163.2. Зразки № 6, № 7, № 8, № 14, № 19, № 20 та № 21 – клас міцності В40, марка М500.

163.3. Зразки № 13, № 17 та № 23 – клас міцності В45, марка М600.

164. У зв`язку з цим експерт дійшов висновку, що зазначені зразки відповідають проєктній документації із запасом міцності.

165. Отже, за результатами проведеного дослідження експерт встановив, що із 23 досліджених зразків лише чотири зразки (№ 2, № 10, № 11 та № 12) не відповідають проєктній документації за класом міцності бетону, тоді як 19 зразків відповідають проєктним вимогам або мають вищі показники міцності, ніж передбачено проєктом.

Протиправна поведінка

166. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

167. Одним із проявів протиправної поведінки у договірних правовідносинах є неналежне виконання боржником взятого на себе зобов`язання.

168. У цій справі Позивач вважає, що протиправна поведінка Відповідача полягала у поставці бетонної суміші, яка не відповідала вимогам пункту 3.1 Договору купівлі-продажу від 29.09.2021, відповідно до якого якість товару повинна відповідати діючим технічним умовам та державним стандартам. Це, на думку Позивача, стало причиною виникнення дефектів промислової підлоги.

169. Відповідач заперечує наявність протиправної поведінки, посилаючись на недоведеність факту поставки бетонної суміші неналежної якості. На його думку якість товару на момент поставки не була перевірена у порядку, визначеному договором, а наявні у справі експертні висновки стосуються властивостей бетону у готовій конструкції.

170. На офіційному вебсайті ДП "Спецзалізобетон" (том 2, а. с.22) розміщено інформацію про технічні характеристики товарного бетону марки М300 (клас В25), відповідно до якої такий бетон за ДСТУ Б В.2.7-176:2008 (EN 206-1:2000, NEQ) відповідає класу міцності С20/25, має осадку конуса Р4 (16-20 см), а його нормативна міцність становить 32,74 МПа.

171. Відповідно до ДСТУ Б В.2.7-43-96 "Будівельні матеріали. Бетони важкі" співвідношення між класом та маркою бетону визначається за показником середньої міцності на стиск, розрахованої при нормативному коефіцієнті варіації 13,5 %. Згідно з таблицею А.1 цього стандарту середня міцність бетону класу В25 (марки М300) повинна становити 327,4 кгс/смІ (32,74 МПа) (том 2, а. с. 23) .

172. Оцінюючи наявні у справі докази, колегія суддів враховує, що вони містять різні дані щодо класу міцності бетону, використаного для улаштування промислової підлоги. За одними дослідженнями бетон відповідав передбаченому проєктом класу В25 або перевищував його (див. пункти 114, 162-165 цієї постанови), тоді як за іншими – на окремих ділянках мав як нижчий клас (див. пункти 109-110, 116-119 цієї постанови).

173. Водночас різні показники міцності, встановлені під час дослідження кернів, відібраних у різних місцях підлоги, не свідчать про суперечливість таких досліджень. Навпаки, істотна відмінність цих показників підтверджує неоднорідність бетону в межах однієї конструкції промислової підлоги.

174. Так, дослідження ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" встановило, що всі чотири досліджені керни мають міцність, нижчу від нормативної для бетону класу В25 (див. пункт 105 цієї постанови). У свою чергу ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", дослідивши 38 кернів, встановило, що фактична міцність бетону коливається від класу В20 до класу В45, а в самому висновку зазначило, що такі результати характеризують неоднорідність бетону у конструкції (див. пункт 110 цієї постанови). Аналогічних висновків дійшов і КНДІСЕ під час лабораторного дослідження 23 кернів. Із них лише шість відповідали класу В25, чотири зразки відповідали нижчим класам В15 та В20, тоді як тринадцять інших відповідали вищим класам В35, В40 та В45 (див. пункти 162 та 163 цієї постанови).

175. Сам по собі той факт, що частина досліджених зразків має міцність, вищу від проєктної, не свідчить про належну якість поставленої бетонної суміші. Предметом договору була поставка бетонної суміші визначеного класу В25 (М300), а не суміші, окремі ділянки якої після твердіння відповідатимуть класу В15, інші – В20, В25, В35, В40 чи В45.

176. Виявлені істотні відмінності у фізичних і механічних властивостях бетону підтверджують його неоднорідність, що виключає можливість визнання такого бетону таким, що відповідає погодженим сторонами вимогам щодо якості.

177. Колегія суддів не бере до уваги доводи Відповідача про те, що належну якість поставленої продукції (бетону класу В25) підтверджують результати випробувань контрольних кубів, відібраних під час виготовлення бетонної суміші (див. пункт 111 цієї постанови).

178. На відміну від бетонних кернів, відібраних безпосередньо з готової конструкції промислової підлоги, контрольні куби виготовлялися виробником окремо та тверднули у спеціально створених лабораторних умовах. Тому результати їх випробування не відображають фактичних властивостей бетону після його транспортування, укладання, ущільнення та твердіння безпосередньо на об`єкті будівництва. З цих підстав зазначений протокол не спростовує результатів лабораторних та експертних досліджень кернів.

179. Колегія суддів відхиляє посилання Відповідача на висновок експерта Самулевича В. М. Цей висновок свідчить лише про те, що середня міцність дослідженого бетону відповідає показнику, установленому для класу В25. Водночас середнє значення не відображає фактичних властивостей бетону на всій площі підлоги, оскільки в окремих місцях його міцність була нижчою за клас В25, а в інших – значно вищою. Отже, висновок експерта не спростовує встановленої іншими дослідженнями неоднорідності бетону в межах однієї конструкції.

180. Таким чином, незалежно від того, як експерти пояснюють причини виникнення неоднорідності бетону, усі дослідження його фактичних фізико-механічних властивостей підтверджують, що бетон у конструкції є неоднорідним, а отже не відповідає погодженим сторонами умовам щодо якості товару, що свідчить про порушення Відповідачем пункту 3.1 Договору купівлі-продажу від 29.09.2021.

181. Посилання Відповідача на те, що якість бетонної суміші не була перевірена в момент її поставки у порядку, визначеному договором, саме по собі не спростовує встановлених у справі обставин. Бетонна суміш є матеріалом, остаточні показники міцності якого формуються після твердіння, тому відповідність поставленого товару погодженому класу бетону об`єктивно може бути встановлена лише шляхом дослідження бетону у готовій конструкції.

182. Відповідно до пункту 5.5.1.3 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 якщо не зазначено інакше, міцність на розтяг при розколюванні визначають на зразках у віці 28 діб.

183. Із сертифікатів якості бетону (том 1, а. с. 53-57) також вбачається, що клас бетону за міцністю на стиск визначається у віці 28 діб.

184. До того ж сам Відповідач на підтвердження належної якості поставленої бетонної суміші подав протокол випробувань контрольних зразків, міцність яких визначалася саме на 7-му та 28-му добу після виготовлення.

185. Таким чином, Відповідач фактично визнає, що відповідність бетону проєктному класу встановлюється після його твердіння, а не в момент поставки бетонної суміші. З огляду на це доводи про недопустимість дослідження кернів, відібраних із готової конструкції, є взаємовиключними та не можуть бути прийняті судом.

186. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Відповідача, наведені у пункті 47 цієї постанови, та правильним висновок місцевого суду про наявність у його діях протиправної поведінки, яка полягає в тому, що Відповідач поставив товар (бетон) неоднорідним, який не відповідає погодженим сторонами умовам щодо якості товару, що свідчить про порушення Відповідачем пункту 3.1 Договору купівлі-продажу від 29.09.2021.

Причинний зв`язок

187. Як установлено вище, бетон, використаний для улаштування промислової підлоги, був неоднорідним. Тож, суду належить дати відповідь на питання про те, чи перебуває така неоднорідність у причинному зв`язку з утворенням тріщин.

188. Такий причинний зв`язок установлений у висновку експерта Максимчина А. Д. № 02/01-2023 від 11.01.2023. У висновку на це питання надано однозначну відповідь: тріщини виникли внаслідок неоднорідності бетонної суміші, спричиненої порушенням її виробником водоцементного співвідношення та пропорцій додавання пластифікатора Sika VC-3000 (див. пункт 141 цієї постанови).

189. За результатами проведеного дослідження експерт установив, що причиною виникнення тріщин є неоднорідність бетонної суміші, яка виникла внаслідок порушення виробником водоцементного співвідношення та пропорцій введення пластифікатора Sika VC-3000. За висновком експерта, це не забезпечило рівномірної взаємодії пластифікатора з усім об`ємом суміші, призвело до різного набору міцності та неоднакового перебігу процесів твердіння окремих її частин, наслідком чого стало утворення тріщин.

190. Доводи Апелянта про невизначеність походження зразків (див. пункт 48 цієї постанови), на яких ґрунтується висновок Максимчина А. Д., не відповідають його змісту. У дослідницькій частині висновку серед наданих експерту матеріалів зазначено копію акта відбору зразків від 26.11.2021, а також копії протоколів випробувань ДП "Тернопільстандартметрологія" № 01063-Б від 14.03.2022 та № 0962-Б від 16.12.2022.

191. Отже, Максимчин А. Д. не досліджував керни безпосередньо, а використав оформлені результати їх відбору та лабораторних випробувань бетону з підлоги. На підставі цих даних експерт установлював причину утворення тріщин.

192. Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

193. З огляду на це та обставина, що Максимчин А. Д. безпосередньо не досліджував керни, не впливає на можливість урахування його висновку, оскільки експерт опирався на належно оформлені результати їх відбору та лабораторних випробувань.

194. Колегія суддів бере до уваги цей висновок, оскільки він містить послідовне технічне пояснення механізму утворення тріщин та узгоджується з іншими дослідженнями, якими встановлено істотну різницю міцності бетону на окремих ділянках підлоги.

195. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що саме неоднорідність поставленої Відповідачем бетонної суміші спричинила неоднакове набрання бетоном міцності та різний перебіг його твердіння, що зрештою призвело до утворення тріщин у промисловій підлозі.

196. Суд враховує, що матеріали справи містять інші дослідження, у яких названо й інші можливі причини пошкодження підлоги.

197. Так, у звіті ДП "НДІБК" від 08.12.2022 найбільш імовірною причиною утворення тріщин визначено сукупність негативних чинників: невизначеність фізико-механічних характеристик основи, необґрунтованість конструктивного рішення підлоги, неналежний догляд за бетоном під час його твердіння, недотримання вимог будівельних норм та заміну передбаченого проєктом фібробетону на бетон класу В25 (М300) (див. пункт 123 цієї постанови).

198. Експерт Самулевич В. М. у висновку від 12.12.2022 № 02/12/Г можливими причинами неоднорідності бетону та виникнення тріщин назвав відсутність полімерної фібри, механічні властивості основи, неналежне виконання робіт із бетонування та догляду за бетоном, недотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також неповноту проєктної документації (див. пункти 138.2 та 138.3 цієї постанови).

199. Отже, можливі альтернативні причини пошкоджень, на які посилаються у цій справі, можна об`єднати в такі основні групи чинників:

199.1. Недоліки ґрунтової основи, проєктних рішень та проєктної документації.

199.2. Порушення технології виконання робіт і догляду за бетоном.

199.3. Невідповідність складу бетону проєкту (відсутність полімерної фібри).

200. Висновок ОСОБА_1 та звіт ДП НДІБК від 08.12.2022 не встановлюють іншої конкретної причини утворення тріщин, яка б спростовувала їх виникнення внаслідок неоднорідності бетону. Названі у цих дослідженнях недоліки визначені лише як можливі (ймовірні) причини.

201. Для встановлення причинного зв`язку недостатньо лише припустити, що певний чинник міг спричинити пошкодження підлоги. Необхідно довести, що саме цей чинник спровокував утворення тріщин у промисловій підлозі.

202. Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що запропоновані альтернативні причини виникнення тріщин не підтвердилися.

Щодо недоліків ґрунтової основи, проєктних рішень та документації

203. Як убачається зі звіту ДП "НДІБК" від 08.12.2022, висновок про невизначеність фізико-механічних характеристик ґрунтової основи був зумовлений відсутністю в авторів звіту необхідних вихідних даних. Саме тому для визначення несучої здатності конструкції вони рекомендували провести інженерно-геологічні вишукування, виконати статичний розрахунок плити та перевірити її армування (див. пункт 124 цієї постанови). Отже, у цьому звіті не було встановлено неналежних властивостей ґрунтової основи чи помилковості конструктивного рішення, а лише зазначено про неможливість перевірити їх без додаткових досліджень.

204. Подібний характер мають і висновки експерта Самулевича В. М. Зазначаючи механічні показники основи, на якій улаштовано промислову підлогу, серед найбільш імовірних причин неоднорідності бетону, експерт не встановив фактичної невідповідності таких показників нормативним чи проєктним вимогам та не визначив їх безпосередньою причиною виникнення тріщин, а лише не виключив можливості такого причинного зв`язку.

205. Надалі для встановлення інженерно-геологічних умов земельної ділянки ФОП Петричко М. Я. провів відповідні вишукування, за результатами яких складено Технічний звіт від 2023 року (див. пункт 125 цієї постанови). Урахувавши дані цього звіту, експерт Худак М. Я. підтвердив відповідність обраного конструктивного рішення вимогам будівельних норм (див. пункт 145-144 цієї постанови).

206. Таким чином, матеріали справи не дають підстав вважати, що пошкодження бетонної підлоги було спричинене станом ґрунтової основи або конструктивним рішенням, яке не відповідало нормативним або проєктним вимогам.

207. Припущення про недотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва також не узгоджується з іншими доказами у справі. Експерт Худак М. Я., дослідивши технічну документацію, виконавчу схему, результати лабораторних випробувань та фактичний стан підлоги, дійшов висновку, що будівельні роботи виконані відповідно до проєктно-технічної документації та вимог будівельних норм (див. пункт 118 цієї постанови). Це підтверджується також актами проміжного прийняття відповідальних конструкцій та актами на закриття прихованих робіт (див. пункт 76 цієї постанови).

208. Щодо неповноти проєктної документації, то висновок КНДІСЕ № 306/23-28 від 20.11.2024 свідчить про відсутність у проєкті частини документів та відомостей, які мали входити до його складу. Зокрема, не було наведено даних про обсяги робіт, локального кошторису, окремих розрахунків та передбачених будівельними нормами розділів. Водночас експерт не встановив, що така неповнота проєкту вплинула на фактичне виконання робіт або стала причиною виникнення тріщин у бетонній підлозі (див. пункт 151 цієї постанови).

209. Проте відсутність окремих розділів або кошторисних відомостей сама по собі не означає, що передбачене проєктом технічне рішення було неправильним. Висновок КНДІСЕ також не містить твердження про те, що саме неповнота проєкту спричинила пошкодження підлоги.

210. Отже, матеріали справи не підтверджують, що пошкодження підлоги були спричинені недоліками ґрунтової основи, конструктивного рішення або неповнотою проєктної документації.

Щодо можливого порушення технології виконання робіт і догляду за бетоном

211. Під порушеннями технології виконання робіт і догляду за бетоном у звіті ДП "НДІБК" та висновку експерта Самулевича В. М. розуміються можливі недоліки під час укладання, ущільнення та подальшого твердіння бетонної суміші.

212. ПП "Промтехімпекс", яке безпосередньо виконувало роботи з улаштування підлоги, зазначило, що роботи проводилися кваліфікованими працівниками відповідно до технологічної карти (див. пункт 337 цієї постанови). Матеріали справи містять також акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акти на закриття прихованих робіт, журнал виконання арматурних робіт і технологічну карту, які підтверджують дотримання проєктної документації, стандартів, будівельних норм і технічних умов під час виконання робіт (див. пункт 90 цієї постанови).

213. Позивач надав кваліфікаційні сертифікати відповідальних виконавців окремих робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури про те, що інженер-проєктувальник ОСОБА_2 та інженер технічного нагляду Форкуца А. Й. пройшли професійну атестацію, що підтверджує їх відповідність кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов`язаної із створення об`єктів архітектури, професійну спеціалізацію, необхідний рівень кваліфікації і знань (том 4, а. с. 143, 144) .

214. Крім того, експерт Худак М. Я., дослідивши технічну документацію, виконавчу схему, результати лабораторних випробувань та фактичний стан конструкції, дійшов висновку про відповідність виконаних робіт проєктно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (див. пункт 128 цієї постанови).

215. Під час візуального огляду кернів, відібраних безпосередньо з бетонної підлоги, ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" не виявлено великих раковин, сторонніх включень чи слідів недостатнього ущільнення бетонної суміші (див. пункт 109 цієї постанови). Тобто дослідження готової конструкції також не виявило характерних ознак неналежного укладання або ущільнення бетону.

216. Отже, матеріалами справи не підтверджено конкретних порушень технології виконання робіт або догляду за бетоном, які могли спричинити утворення тріщин. Натомість результати досліджень та інші наявні докази свідчать про дотримання вимог проєкту та будівельних норм під час улаштування промислової підлоги.

Щодо можливої невідповідності складу бетону проєкту (відсутність полімерної фібри)

217. Щодо передбаченої проєктом поліпропіленової фібри, то матеріали справи підтверджують її фактичне використання під час улаштування підлоги.

218. Позивач придбав 2'100 кг поліпропіленового армувального фіброволокна KONTUR-A40 та передав його підряднику для виконання робіт (див. пункти 87.6 та 88 цієї постанови). Наявність фіброволокна безпосередньо у конструкції підтверджується також дефектним актом від 23.11.2021, у якому зафіксовано його проявлення на поверхні підлоги (див. пункт 94 цієї постанови) та листом судового експерта Худака М. Я. № 002/23 від 09.01.2023 (том 3, а. с. 33).

219. У матеріалах справи наявні заяви свідків, які підтвердили, що бачили фібру у готовій бетонній суміші, що розливалась на Об`єкті будівництва, зокрема:

219.1. ОСОБА_3 – працівника ПП "Промтехімпекс" (том 3, а. с. 34)

219.2. ОСОБА_4 – працівника ПП "Промтехімпекс" (том 3, а. с. 35).

219.3. ОСОБА_5 – працівника ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 36).

219.4. ОСОБА_6 – директора ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 37).

220. Крім того, у матеріалах справи наявні заяви свідків, які підтверджують передачу поліпропіленової фібри ТОВ "Спецзалізобетон" для її додавання до бетонної суміші:

220.1. ОСОБА_5 – працівника ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 36).

220.2. ОСОБА_6 – директора ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 37).

220.3. ОСОБА_7 – працівника ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 38).

220.4. ОСОБА_8 – працівника ТОВ "Аверс Промбуд" (том 3, а. с. 39).

221. Ці заяви нотаріально посвідчені, а свідків попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України. З огляду на це колегія суддів приймає зазначені заяви як належні та допустимі докази й оцінює їх у сукупності з іншими матеріалами справи.

222. Отже, наявні у справі докази у сукупності підтверджують фактичне використання передбаченої проєктом поліпропіленової фібри під час улаштування промислової підлоги.

223. Підсумовуючи аналіз альтернативних версій причин виникнення тріщин у підлозі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

224. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

225. Верховний Суд у постанові від 07.07.2026 у справі № 916/3741/25 зазначив, що стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію стандарту доказування, як вірогідність доказів, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

226. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

227. Оцінивши докази відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає більш вірогідним, що утворення тріщин зумовлене неоднорідністю бетонної суміші, а не іншими обставинами, на які посилається Відповідач.

228. Тому правильним є висновок місцевого суду про наявність причинного зв`язку між протиправністю поведінки Відповідача та збитками.

Збитки

229. Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України до реальних збитків належать втрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

230. До складу стягнутих місцевим судом збитків увійшли 3'140'854,20 грн вартості придбаного у Відповідача бетону, 2'583'503,32 грн вартості інших матеріалів, використаних під час улаштування підлоги, 1'190'095,00 грн вартості робіт з її улаштування та 1'888'716,00 грн майбутніх витрат на демонтаж пошкодженої конструкції. Загальний розмір цих витрат становить 8'803'168,52 гривень.

231. Колегія суддів не погоджується з таким підходом місцевого суду. Під час розгляду справи Позивач збільшив розмір позовних вимог, унаслідок чого фактично змінився і склад заявлених до відшкодування збитків, а саме: 1'888'716,00 грн витрат на демонтаж пошкодженої промислової підлоги та 9'598'504,54 грн витрат на улаштування нової промислової підлоги, що загалом становить 11'487'220,54 гривень. Суд прийняв відповідну заяву до розгляду ухвалою від 16.01.2023. Тому предметом розгляду стали збільшені позовні вимоги, а не первісно заявлені складові збитків. Обґрунтованість і розмір цих вимог мали бути предметом дослідження та оцінки суду першої інстанції.

232. Заперечуючи заявлений розмір збитків, Відповідач наголошує на тому, що Позивач не довів необхідності демонтажу пошкодженої підлоги та неминучості понесення відповідних витрат. На обґрунтування цього він посилається на можливість усунення дефектів шляхом ремонту, а також на ураження будівлі ракетним ударом у вересні 2025 року, після якого необхідність демонтажу залежить від технічного стану будівлі в цілому.

233. Колегія суддів не погоджується з цими доводами. За змістом частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України до реальних збитків належать, зокрема, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Отже, для вирішення питання про розмір збитків визначальним є не сама технічна можливість усунення окремих тріщин, а те, чи забезпечить такий ремонт відновлення підлоги до стану, придатного для її нормальної та довготривалої експлуатації, чи для цього необхідні демонтаж пошкодженої конструкції та улаштування нової підлоги.

234. На переконання колегії суддів наявні у справі дослідження свідчать, що пошкодження підлоги мають значний і комплексний характер, впливають на її експлуатаційні характеристики та потребують відновлювальних робіт.

235. У висновку експерта Худака М. Я. № 11/04/22 від 11.04.2022 встановлено наявність вибоїн і тріщин глибиною до 140 мм та шириною до 5 мм, а також діагональних тріщин, які проходять через деформаційні шви. Експерт зазначив, що такі пошкодження ускладнюють експлуатацію підлоги за цільовим призначенням, зменшують її експлуатаційні характеристики та скорочують строк експлуатації конструкції (див. пункт 129 цієї постанови).

236. Згідно з актом огляду промислової підлоги від 28.09.2022 (том 2, а. с. 33-35) в результаті проведення вимірювання сумарної протяжності тріщин загальна довжина пошкоджень, що потребують ремонту становить 2'680 м з можливою похибкою 5 %.

237. У висновку експерта Мельника О. П. № 29-22 від 04.11.2022 встановлено, що понаднормативні деформаційно-усадочні тріщини поширені практично по всій площі підлоги (за винятком декількох карт 6,0 х 6,0 м). Експерт також зазначив, що з огляду на постійні динамічні навантаження зменшення довговічності конструкції з часом може призвести до погіршення її технічного стану (див. пункти 132, 133 цієї постанови).

238. При цьому висновок ОСОБА_9 не підтверджує достатності ремонту тріщин для належного відновлення підлоги. Експерт розглянув два можливі способи усунення пошкоджень: демонтаж верхнього бетонного шару з улаштуванням нового бетонного покриття та розшивку і заповнення тріщин спеціальними матеріалами. Водночас щодо останнього способу він зазначив, що такий ремонт не може гарантувати довготривалу експлуатацію підлоги відповідно до вимог будівельних норм (див. пункти 135, 136 цієї постанови). Отже, сама технічна можливість ремонту тріщин не свідчить про те, що внаслідок такого ремонту буде відновлено належний експлуатаційний стан підлоги.

239. Звіт ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" від 08.12.2022 також не дає підстав вважати наявні пошкодження незначними. У ньому технічний стан плити підлоги віднесено до категорії "3" – непридатний до нормальної експлуатації (див. пункт 124 цієї постанови).

240. Аналогічну оцінку містить висновок КНДІСЕ № 306/23-28 від 20.11.2024. За результатами візуально-інструментального обстеження експерт виявив вибоїни, раковини, викришування бетону крайок швів, нерівність поверхні, зміщення карт по висоті, хаотичні тріщини, відшарування верхнього зміцнюючого шару та тріщини, які проходять через деформаційні шви. За сукупністю цих дефектів технічний стан підлоги також визначено як непридатний до нормальної експлуатації. У цьому ж висновку вказано на необхідність ремонту, підсилення або заміни конструкції, а до проведення відповідних заходів – про можливість її використання лише в обмеженому режимі (див. пункт 153 цієї постанови). Водночас зазначення експертом кількох можливих заходів не означає, що кожен із них однаковою мірою забезпечує відновлення конструкції. Цей висновок не містить твердження про те, що ремонт тріщин є достатнім для повернення підлозі належних експлуатаційних характеристик.

241. Експерт Максимчин А. Д. порівняв можливі способи відновлення конструкції підлоги у висновку № 02/01-2023 від 11.01.2023. Він відніс технічний стан підлоги до III категорії – "непридатний до нормальної експлуатації" – та, з огляду на передбачений проєктом строк експлуатації, не рекомендував її використання без ризику подальшого руйнування (див. пункт 142 цієї постанови).

242. Експерт розглянув такі варіанти усунення дефектів: (1) ремонт тріщин, (2) демонтаж існуючої підлоги та улаштування нової промислової підлоги (див. пункт 143 цієї постанови). За результатами їх порівняння він зазначив, що ремонт тріщин не гарантує припинення їх подальшого розвитку та не забезпечує необхідної міцності й надійності підлоги. Натомість демонтаж пошкодженої конструкції та улаштування нової експерт визначив більш надійним способом, який забезпечить необхідні характеристики протягом усього строку експлуатації (див. пункт 144 цієї постанови).

243. Такий висновок узгоджується з установленою вище причиною виникнення тріщин. Вони з`явилися через неоднорідність бетону, з якого виконана підлога. Тому ремонт уже утворених тріщин усуває лише самі пошкодження (результат, наслідок), але не змінює властивостей бетону, які спричинили їх появу (тобто не усуває причин). Саме тому такий ремонт не гарантує, що тріщини не виникатимуть надалі та що підлога буде придатною для належної довготривалої експлуатації.

244. Тому можливість виконання ремонтних робіт не є доказом того, що саме ремонт забезпечить належне відновлення порушеного права Позивача. Результатом такого відновлення має бути промислова підлога з передбаченими для неї експлуатаційними характеристиками, а не підлога, подальша довговічність і надійність якої після ремонту залишаються невизначеними.

245. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що належне відновлення підлоги потребує демонтажу пошкодженої конструкції та улаштування нової промислової підлоги. Відповідно витрати на виконання цих робіт є витратами, які Позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а тому належать до реальних збитків у розумінні частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України.

246. Вартість такого відновлення визначена у висновку ОСОБА_10 № 02/01-2023: 1'888'716,00 грн – вартість демонтажу пошкодженої підлоги та 9'598'504,54 грн – вартість улаштування нової промислової підлоги, разом 11'487'220,54 гривень (див. пункт 143 цієї постанови).

247. Заперечуючи цей розмір, Апелянт не наводить іншого розрахунку вартості демонтажу та улаштування нової підлоги, не вказує, які саме обсяги робіт, розцінки чи складові кошторисного розрахунку визначені неправильно.

248. Посилання Апелянта на те, що у висновку ОСОБА_10 не зазначено джерела визначення загальної довжини тріщин 2'680 м, не спростовує визначеної ним вартості демонтажу пошкодженої підлоги та улаштування нової. Цей показник використано лише для розрахунку вартості альтернативного способу усунення дефектів, а саме ремонту тріщин, тоді як вартість демонтажу та улаштування нової підлоги визначалась виходячи з обсягу самої конструкції. Крім того, загальна довжина тріщин 2'680 м була окремо встановлена в акті огляду промислової підлоги від 28.09.2022 та надалі врахована експертом КНДІСЕ, що підтверджує відповідність цього показника фактичному обсягу пошкоджень (див. пункти 236,240 цієї постанови).

249. Не спростовує цього висновку і посилання Апелянта на те, що ОСОБА_10 не досліджував бетонну основу та нижній шар підлоги. Предметом оцінки експерта у цій частині була саме пошкоджена промислова підлога, технічний стан якої він визначив як непридатний до нормальної експлуатації. Недослідження нижніх шарів конструкції не спростовує встановлених дефектів верхньої бетонної плити та висновку про те, що ремонт тріщин не забезпечить її належної міцності й надійності. Крім того, матеріали справи не містять доказів неналежного стану бетонної основи чи її впливу на виникнення пошкоджень.

250. Колегія суддів вважає безпідставним посилання Апелянта на ураження головного корпусу В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б, внаслідок ракетних ударів у вересні 2025 року та повторно 30.07.2026 як на обставину, що виключає неминучість витрат на відновлення промислової підлоги. Адже розмір збитків визначається станом на момент їх заподіяння. Подальше пошкодження або знищення майна не усуває факту раніше завданих збитків та не припиняє обов`язку особи, відповідальної за їх завдання, їх відшкодувати.

251. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що реальними збитками у цій справі є витрати на демонтаж пошкодженої підлоги та улаштування нової промислової підлоги у загальному розмірі 11'487'220,54 грн, визначеному у висновку експерта Максимчина А. Д. № 02/01-2023.

252. Водночас Верховний Суд звертав увагу на необхідність застосування принципу заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius), відомий ще з часів римського права. Цей принцип існував у зв`язку із іншим правилом – tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2023 у справі № 179/363/21 (провадження № 61-4060св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.06.2023 у справі № 757/42885/19-ц (провадження № 61-9060св22).

253. З огляду на межі апеляційного перегляду та відсутність апеляційної скарги Позивача визначена місцевим судом до стягнення сума 8'803'168,52 грн підлягає залишенню без змін. Водночас рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини щодо складу та розміру збитків у редакції цієї постанови.

Вина

254. Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

255. Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував статтю 614 Цивільного кодексу України та безпідставно поклав на нього обов`язок доводити відсутність вини. Крім того, суд застосував положення статті 614 Цивільного кодексу України без урахування приписів статті 679 цього Кодексу, яка передбачає, що продавець відповідає за недоліки товару лише у разі, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару або з причин, які існували до цього моменту (див. пункт 50 цієї постанови).

256. Колегія суддів не погоджується з такими доводами.

257. Як установив апеляційний суд, недоліки поставленого бетону полягають у неоднорідності суміші, яку поставив Відповідач (див. пункт 186 цієї постанови). Інакше кажучи, наявними у справі доказами підтверджується, що Позивач виконав передбачені статтею 679 Цивільного кодексу України умови для підтвердження вини продавця у поставці товару з недоліками. У той же час застосуванню підлягають приписи статті 614 Цивільного кодексу України, які не заперечують можливості боржнику доказувати власну невинуватість. З урахуванням процесуального принципу змагальності (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України) кожна сторона має можливість доказувати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

258. Посилання Відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 також не підтверджує його доводів про покладення саме на Позивача обов`язку доводити вину Відповідача. У зазначеній справі Велика Палата вирішувала питання відшкодування шкоди, завданої позивачу неправомірними діями, та застосовувала положення статті 1166 Цивільного кодексу України, тобто виходила з правил деліктної відповідальності. Натомість спір у цій справі виник із договірних правовідносин.

259. За таких обставин колегія суддів погоджується з місцевим судом про наявність останнього елементу складу правопорушення – вини.

Додаткове рішення

Загальні засади відшкодування судових витрат

260. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

261. Згідно з частинами 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать такі:

261.1. Витрати на професійну правничу допомогу.

261.2. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

261.3. Витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

261.4. Витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

262. Приписи частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей їх розподілу розмір витрат на професійну правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу допомогу, пов`язану зі справою, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною. Розмір компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, також встановлюється відповідно до умов договору та на підставі доказів їх здійснення.

263. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

264. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

265. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодуванню підлягають не лише вже понесені витрати, а й ті, що мають бути сплачені стороною в майбутньому на підставі договору про надання правничої допомоги.

266. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

267. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

268. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

269. Відповідно до частин 4-7 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи… встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта… має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

270. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 зазначила, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Витрати Позивача

271. Позивач заявив до відшкодування 643'770,52 грн витрат, з яких:

271.1. 40'000,00 грн – витрати на правничу допомогу АО "ВІП Юрконсалтинг" за підготовку та подання позову, а також участь представника у судових засіданнях до 14.12.2022.

271.2. 440'158,43 грн – майбутні витрати на правничу допомогу адвоката Шевченка К. Т. за супровід справи в суді після 14.12.2022.

271.3. 26'703,00 грн – витрати на проведення ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" лабораторних випробувань бетонних кернів з промислової підлоги, результати яких оформлено протоколом № 0106-Б від 14.03.2022.

271.4. 7'500,00 грн – витрати на проведення ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" лабораторних випробувань бетонних кернів з промислової підлоги, результати яких оформлено як результати випробування зразків циліндрів, відібраних із конструкції.

271.5. 15'250,00 грн (8'800,00 грн + 6'450,00 грн) – витрати на послуги ФОП Гошовського В. М. з алмазної різки для видобування бетонних кернів для проведення лабораторних досліджень.

271.6. 8'679,00 грн – витрати на послуги ФОП Нечаєва С. А. з алмазної різки бетонної підлоги для відбору кернів з метою проведення лабораторних досліджень.

271.7. 6'000,00 грн – витрати на послуги ФОП Худака М. Я. зі складання висновку експерта № 11/04/22 від 11.04.2022.

271.8. 14'651,00 грн – витрати на послуги ФОП Петричка М. Я. зі складання технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування для об`єкта улаштування промислової підлоги в головному корпусі В1 за адресою: м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 24б.

271.9. 18'629,09 грн – витрати на проведення Київським НДІСЕ лабораторних досліджень, за результатами яких складено висновок № 25478/23-34 від 20.10.2025.

271.10. 65'000,00 грн – витрати на послуги експерта Максимчина А. Д. зі складання висновку № 02/01-2023 від 11.01.2023.

271.11. 1'200,00 грн – витрати на послуги нотаріуса Черепій Т. М. з посвідчення підписів свідків на заявах, поданих до матеріалів справи.

272. Отже, до складу судових витрат Позивач включив (1) витрати на професійну правничу допомогу, (2) проведення експертиз, а також (3) витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

273. Місцевий суд визнав обґрунтованими витрати Позивача на професійну правничу допомогу та проведення експертиз у загальній сумі 120'000,00 грн, з яких пропорційно до задоволених позовних вимог стягнув з Відповідача 91'961,34 гривень. У задоволенні решти витрат (пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду) суд відмовив.

274. Відповідач заперечує наявність підстав для стягнення покладених на нього витрат та їх розмір.

Підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивача

275. Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, відшкодування яких просив Позивач, становив 480'158,43 грн, з яких 40'000,00 грн витрат на правничу допомогу АО "ВІП Юрконсалтинг" та 440'158,43 грн витрат на правничу допомогу адвоката Шевченка К. Т.

276. На підтвердження витрат на надання професійної правничої допомоги Позивач надав такі документи:

276.1. Договір про надання правової допомоги від 01.08.2022 (том 2, а. с. 37), відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання "ВІП Юрконсалтинг" в особі керуючого партнера Хемича В. М. бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу згідно з умов договору на підставі протоколів доручення до цього договору, що підписуються обома сторонами та/або на підставі звернень клієнта про правову допомогу, які здійснюються у письмові або усній формі. Згідно з пунктом 4.1 цього договору правову допомогу та захист клієнт оплачує в строки, у розмірі та на підставі підписаних сторонами протоколів доручення (або окремих додатках до протоколів доручення). За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість (пункт 4.2 договору).

276.2. Протокол доручення № 1 від 01.09.2022 до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2022 (том 6, а. с. 38), згідно з пунктом 2 якого вартість правової допомоги з підготовки матеріалів справи та збору доказів, з підготовки та подачі позову складає фіксовану суму в розмірі 30'000,00 гривень. Вартість представництва в суді визначається з рахунку 2'000,00 грн за одне судове засідання. Попередня вартість правової допомоги складає 40'000,00 грн без ПДВ. Остаточна вартість правової допомоги визначається за підсумками фактично наданих послуг, на підставі акту надання правової допомоги.

276.3. Акт приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2022 (том 6, а. с. 129) на суму 40'000,00 гривень.

276.4. Платіжне доручення № 892 від 03.11.2022 (том 6, зворот а. с. 129) про оплату правової допомоги на суму 40'000,00 гривень.

276.5. Договір про надання правничих послуг від 14.12.2022 (том 6, а. с. 135), укладений між адвокатом Шевченком К. Т. та ТОВ "Аверс Пром Буд", згідно з пунктом 3.1 якого за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі, погодженому сторонами в додатковій угоді до договору.

276.6. Додаткову угоду від 26.12.2022 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022 (том 6, а. с. 136), відповідно до пункту 2 якої сторони домовилися, що вартість послуг адвоката (гонорар перемоги) становитиме 5 % від суми коштів, стягнутих судом, визначених до сплати у мировій угоді або сплачених добровільно.

276.7. Додаткову угоду від 20.04.2026 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022 (том 6, зворот а. с. 136), відповідно до пункті 2 якої враховуючи додаткову угоду від 26.12.2022 … та суму коштів, що була стягнута судом з відповідача, остаточна вартість послуг адвоката в суді першої інстанції становить 440'158,43 гривень.

276.8. Акт приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2026 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022 (том 6, а. с. 137) відповідно до якого адвокат в межах судової справи № 909/858/22, що розглядалася Господарським судом Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М. надав клієнту наступні послуги: вивчення письмових матеріалів по справі, аналіз судової практики, розроблення стратегії судового захисту, представництво клієнта в судових засіданнях, юридичний супровід усіх процесів та питань, пов`язаних з розглядом справи в суді, написання всіх необхідних процесуальних документів та документів по суті. враховуючи додаткову угоду від 26.12.2022 … та суму коштів, що була стягнута судом з відповідача, остаточна вартість послуг адвоката в суді першої інстанції становить 440'158,43 гривень.

276.9. Ордери на надання правничої допомоги адвокатом Хемичом В. М. від 14.11.2022 (том 2, а. с. 79) та адвокатом Шевченком К. Т. від 27.11.2024 (том 6, а. с. 127).

277. Вартість правничої допомоги АО "ВІП Юрконсалтинг" визначалася залежно від виду наданих послуг. Попередню вартість такої допомоги сторони визначили у сумі 40'000,00 грн, а за результатами фактично наданих послуг її остаточний розмір згідно з актом від 28.12.2022 також становив 40'000,00 гривень.

278. Колегія суддів відхиляє доводи Відповідача про непідтвердженість витрат АО "ВІП Юрконсалтинг" через відсутність окремого детального розрахунку (див. пункт 55 цієї постанови). Обсяг правничої допомоги та порядок визначення її вартості вбачаються з договору від 01.08.2022 і протоколу доручення № 1, а факт надання та оплати послуг на загальну суму 40'000,00 грн підтверджується актом від 28.12.2022 та платіжним дорученням № 892 від 03.11.2022. Тому відсутність окремого документа з повторним розрахунком вартості кожної наданої послуги не спростовує факту понесення Позивачем цих витрат та їх розміру.

279. Гонорар адвоката Шевченка К. Т. визначено в інший спосіб: у розмірі 5 % від суми коштів, стягнутих судом. Після ухвалення рішення конкретний розмір такого гонорару становив 440'158,43 гривень.

280. Визначення гонорару у відсотковому відношенні до досягнутого у справі майнового результату є способом встановлення його фіксованого розміру.

281. Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 зазначив:

"…визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру суми, на яку судом у справі № 903/13/21 буде зменшена заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогам) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір...

Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов`язане з настанням певної події, про яку зазначили суди попередніх інстанцій, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги".

282. У випадку встановлення фіксованого розміру адвокатських фактична кількість часу, витраченого адвокатами при наданні послуг клієнту, а також порядок встановлення вартості таких послуг не визначається.

283. Колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, в якій зазначено, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

284. З огляду на це, колегія суддів відхиляє доводи Відповідача про неналежне підтвердження витрат Позивача на оплату послу адвоката Шевченка К. Т. через відсутність детального опису послуг, відомостей про витрачений час, доказів витрат на дорогу та окремого звіту про виконану роботу (див. пункт 55 цієї постанови).

Підтвердження витрат Позивача на проведення експертиз

285. На підтвердження понесених витрат на проведення експертиз на загальну суму 89'629,09 грн Позивач надав:

285.1. Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 до договору № 17/03/22 від 17.03.2022 (том 6, а. с. 132), яким підтверджено надання послуг зі складання висновку експерта Худака М. Я. № 11/04/22 від 11.04.2022 за результатами будівельно-технічної експертизи на суму 6'000,00 грн та банківську виписку за період 15.04.2022, що підтверджує сплату цих коштів (том 6, зворот а. с. 132).

285.2. Акт здачі-приймання висновку експерта Київського НДІСЕ № 25378/23-34 від 20.10.2025 на суму 18'629,09 грн (том 6, а. с. 133) та платіжну інструкцію № 1383 від 10.05.2024, якою підтверджено сплату цієї суми (том 6, зворот а. с. 133).

285.3. Договір про проведення експертного дослідження експертом Максимчиним А. Д. від 22.12.2022 (том 6, а. с. 142-143), акт прийому-передачі від 11.01.2023 (том 6, а. с. 144) експертного дослідження згідно з цим договором на суму 65'000,00 грн та платіжну інструкцію № 930 від 28.12.2022 (том 6, зворот а. с. 144) про сплату цієї суми.

Витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

286. Позивач заявив витрати, пов`язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, на загальну суму 73'983,00 грн (див. підпункти 271.3-271.6, 271.8 та 271.11 цієї постанови).

287. На підтвердження понесення зазначених витрат Позивач подав:

287.1. Договір про надання послуг № 05/10-2023 від 05.10.2023 (том 6, а. с. 130-131).

287.2. Акт приймання-передачі наданих послуг № 06/10 від 06.10.2023 до договору про надання послуг №05/10-2023 від 05.10.2023 (том 6, зворот а. с. 131).

287.3. Акт прийому-передачі наданих послуг від 11.04.2022 до договору про надання послуг №17/03/22 від 17.03.2022 (том 6, а. с. 132).

287.4. Заключні виписки банку за період з 15.04.2022 по 15.04.2022, з 19.05.2022 по 19.05.2022, з 17.02.2022 по 17.02.2022, з 17.02.2022 по 17.02.2022 (том 6, зворот а. с. 132зворот а. с. 138зворот а. с. 141).

287.5. Акт здачі-приймання висновку експерта № 25378/23-34 від 20.10.2025 (том 6, 133).

287.6. Платіжну інструкцію № 1383 від 10.05.2024 (том 6, зворот а. с. 133).

287.7. Акт № 1 від 19.05.2022 здачі-приймання виконаних робіт по договору № 0112/21 на проведення лабораторних випробувань матеріалів, виробів, конструкцій від 01.12.2021, договору про надання правничих послуг від 14.12.2022 (том 6, а. с. 134).

287.8. Акт наданих послуг № 16/02 від 16.02.2022 (алмазної різки, свердління отворів) (том 6, а. с. 138).

287.9. Акт № 1/1 від 16.01.2023 здачі-приймання інженерно-вишукувальних робіт за договором №004-0123-ГВ від 06.01.2023 (том 6, а. с. 139).

287.10. Платіжну інструкцію № 945 від 20.01.2023 про сплату послуг інженерно-геологічних вишукувань на суму 14'651,00 грн (том 6, зворот а. с. 139).

287.11. Договір № 51 на надання послуг від 14.02.2022 з випробовування зразків відібраної продукції ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (том 6. А. с .140-141).

287.12. Акту № 002904 приймання-здачі наданих послуг від лютого 2022, договору на проведення експертного дослідження від 22.12.2022 на суму 26'703,00 грн (том 6, а. с. 141)

287.13. Рахунок №1 від 11.01.2023 на суму 1'200,00 грн на оплату послуг засвідчення справжності підпису (том 6, зворот а. с. 145).

287.14. Бухгалтерську довідку № 1 від 13.01.2023, в якій відображено витрати на суму 1'200,00 грн на оплату нотаріальних послуг з засвідчення справжності підпису (том 6, а. с. 146).

287.15. Внутрішній акт ТОВ "Аверс Промбуд" №1 від 13.01.2023 (том 6, зворот а. с. 146).

287.16. Платіжну інструкцію № 940 від 13.01.2023 на суму 1'200,00 грн (том 6, а. с. 145).

288. Місцевий суд відмовив у розподілі заявлених Позивачем 73'983,00 грн витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Позивач додаткового рішення в цій частині не оскаржив, тому питання щодо правомірності такої відмови не є предметом апеляційного перегляду.

Обґрунтованість стягнутих сум

289. Насамперед колегія суддів погоджується з Відповідачем у тому, що місцевий суд не конкретизував склад визначених ним 120'000,00 грн судових витрат. Із мотивувальної частини додаткового рішення вбачається лише, що суд врахував витрати на професійну правничу допомогу, підготовку висновку Київського НДІСЕ № 25378/23-34 від 20.10.2025 у розмірі 18'629,09 грн та висновку експерта Максимчина А. Д. № 02/01-2023 від 11.01.2023 у розмірі 65'000,00 гривень. Однак суд не зазначив, яка саме сума із визначених 120'000,00 грн припадає на кожен із цих видів витрат (див. пункт 53 цієї постанови).

290. Колегія суддів погоджується з Відповідачем і в тому, що відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України сторона, яка не може до закінчення судових дебатів подати докази на підтвердження розміру судових витрат, повинна зазначити поважні причини їх неподання (див. пункт 54 цієї постанови).

291. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, зіславшись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, наголосила:

291.1. Якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

291.2. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

292. У постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду врахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (03.01.2023). Докази були датовані за період з 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту постановлення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

293. Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд господарських справ, також неодноразово посилався на зазначені висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22, від 26.11.2024 у справі № 916/2168/22, від 12.12.2024 у справі № 911/826/23, від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 12.03.2025 у справі № 910/87/24, від 25.03.2025 у справі № 910/11352/24, від 15.04.2025 у справі № 910/6138/24, від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24).

294. У заяві від 21.04.2026 Позивач подав низку доказів на підтвердження понесених судових витрат (на професійну правничу допомогу та проведення експертиз), частина з яких перебувала у його розпорядженні ще до закінчення судових дебатів. Водночас причин, з яких ці докази не були подані раніше, Позивач не навів.

295. Водночас це не означає, що всі стягнуті місцевим судом судові витрати підлягали залишенню без розгляду. Частина доказів на підтвердження їх розміру вже перебувала у матеріалах справи до ухвалення рішення судом першої інстанції.

296. Зокрема, платіжна інструкція № 1383 від 10.05.2024 про сплату Київському НДІСЕ 18'629,09 грн за проведення експертизи була подана Позивачем до місцевого суду 18.12.2024, тобто до закінчення розгляду справи по суті. Тому зазначені витрати могли бути враховані під час їх розподілу. Водночас 65'000,00 грн витрат на експертне дослідження Максимчина А. Д. підлягали залишенню без розгляду, оскільки докази їх розміру існували задовго до закінчення судових дебатів, проте своєчасно подані не були.

297. Отже, із витрат Позивача на проведення експертиз розподілу підлягали 18'629,09 грн, з яких пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на Відповідача припадає 14'276,30 гривень.

298. Щодо витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України допускає подання доказів їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву. Отже, передбачений цією нормою порядок не пов`язує можливість подання таких доказів після ухвалення рішення з наведенням поважних причин їх неподання раніше.