Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №907/485/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/485/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання – Стронська Анастасія

за участю представників учасників справи:

прокурор – Козачюк О.О.

представник позивача 1 – Ткачук В.В.

представник позивача 2 – не з`явився

представник відповідача – Зінкевич Д. В.

представник третьої особи – Станкович В.І.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) та Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 (суддя П. Д. Пригуза, повний текст рішення складено 03.12.2024)

у справі № 907/485/24

за позовом Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі

позивача – 1 Міністерства оборони України

позивача – 2 Військової частини НОМЕР_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО Консул"

третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області

про визнання недійсними окремих умов угод про закупівлю та стягнення безпідставно набутих коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляді Господарського суду Закарпатської області перебувала справа за позовом Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1) і Військової частини НОМЕР_1 (позивач-2) до ТОВ "НЕО Консул" (відповідач) про визнання недійсними пунктів 3.1. договорів підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163, укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "НЕО КОНСУЛ", в частині включення до ціни договорів сум ПДВ, а також стягнення з ТОВ "НЕО КОНСУЛ" на користь Військової частини НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 2407001, 74 грн, які надмірно сплачені за вказаними вище договорами підряду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем-2, як замовником, та відповідачем, як підрядником, було укладено договори підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163 по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_1 ", 14 черга будівництва, Житловий будинок". На виконання умов вказаних договорів, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, Військова частина НОМЕР_1 оплатила відповідачу кошти, в т. ч. ПДВ на загальну суму 2407001,74 грн.

Оскільки згідно з п. 15 ст. 197 Податкового кодексу України операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, звільняються від оподаткування, на переконання прокурора, договори підряду в частині п. 3.1. щодо включення до договірної ціни ПДВ підлягають визнанню недійсними, а зайво сплачені кошти (суми ПДВ) мають бути повернуті Військовій частині НОМЕР_1 ,

Прокурор також зазначив, що позивачі не вжили належних заходів щодо захисту інтересів держави та стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених коштів, що, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним пункт 3.1. договору підряду від 31.08.2021 №84, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ “НЕО КОНСУЛ”, в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 2 475 119,88 грн; визнано недійсним пункт 3.1. договору підряду від 19.10.2021 №163, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ “НЕО КОНСУЛ”, в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 425 472, 40 грн; стягнуто з ТОВ “НЕО КОНСУЛ” на користь Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2407001,74 грн, як надмірно сплачену суму ПДВ за договорами підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 17 728,83 грн судового збору; стягнуто з ТОВ “НЕО КОНСУЛ” на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 16 000, 00 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що операції з постачання Військовій частині НОМЕР_1 , як замовнику по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_1 ", будівельно-монтажних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України, що виконувалися на підставі договорів підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163, не підлягали оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 15 ст. 197 Податкового кодексу України.

Відтак, п. 3.1. договорів підряду про включення до їх ціни сум ПДВ суперечить Податковому кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є підставою для визнання договорів недійсними у цій частині та стягнення з ТОВ “НЕО КОНСУЛ” на користь Військової частини надмірно сплачених коштів (суми ПДВ у розмірі 2 407 001,74 грн).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" подано апеляційну скаргу від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024), в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі № 907/485/24 скасувати з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що Міністерство оборони України не є належним позивачем у даній справі, оскільки цей спір жодним чином не пов`язаний з його владними повноваженнями чи функціями. Належним позивачем у даній справі є Військова частина НОМЕР_1 , однак така не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження. Відтак, подання прокурором позову в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 прямо заборонено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з тих підстав, що у прокурора відсутні повноваження щодо звернення з даним позовом до суду.

Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024), в якій просить рішення Господарського суду від 28.11.2024 в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 судових витрати зі сплати судового збору на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в сумі 17 728,83 грн скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про розподіл судових витрат зі сторін спору пропорційно задоволеним вимогам.

Зокрема зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправильність дій військової частини НОМЕР_1 в спірних правовідносинах є необгрунтованими, відтак застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України до військової частини НОМЕР_1 в частині стягнення з неї судового збору є помилковим.

Заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги просить, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО КОНСУЛ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі № 907/485/24 – без змін.

Зокрема, зазначає, що:

· органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є військова частина НОМЕР_1 . а в разі їх нездійснення – також Міністерство оборони України. Проте, Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 , володіючи інформацією про порушення інтересів держави в сфері бюджетних відносин, не здійснювали їх захист та самостійно не зверталися до суду з метою забезпечення повернення надмірно сплачених бюджетних коштів у загальному розмірі 2 407 001,74 грн, а також не вживали позасудових заходів врегулювання;

· ТОВ «НЕО КОНСУЛ», як підряднику, було достеменно відомо на момент укладення договорів про те, що оплата за виконані будівельно-монтажні роботи по Об`єкту здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, за рахунок коштів Держаного бюджету України.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області подано письмові пояснення на апеляційну скаргу ТОВ «НЕО КОНСУЛ», в яких, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО КОНСУЛ», а рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 року у справі № 907/485/24 залишити без змін

Зокрема, зазначає, що в порушення вимог пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України №2755-ХІ, військовою частиною НОМЕР_1 здійснено оплату вартості виконаних будівельних робіт із ПДВ, внаслідок чого завищено їх вартість на суму 2 407 001,74 грн., відтак, вважає, що судом першої інстанції правомірно винесено рішення про визнання недійсними пунктів 3.1. Договорів підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163, що укладені між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «НЕО КОНСУЛ», в частині включення до ціни договорів суми ПДВ у розмірі 2 475 119,88 грн. та 425472,40 грн.

Сторони не скористались наданим їм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024).

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) залишено без руху.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.12.2024, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 у даній справі розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24, розгляд справи призначено на 04.02.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24, розгляд справи призначено на 04.02.2025.

Ухвалами від 31.01.2025 та 03.02.2025 задоволено заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" - Зінкевича Дмитра Валерійовича від 30.01.2025 (вх. № 01-04/850/25 від 30.01.2025) та Західного офісу Держаудитслужби – Станкович Вікторії Іллівни від 31.01.2025 (вх. № 01-04/889/25 від 31.01.2025) та Військової частини НОМЕР_1 – Міндарьової Ксенії Юріївни від 29.01.2025 (вх. № 01-04/857/25 від 30.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) до спільного розгляду з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024), розгляд справи відкладено на 25.02.2025.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025, 18.03.2025, 29.04.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 зупинено апеляційне провадження у справі №907/485/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Касаційним господарським судом Верховного Суду справи №910/4017/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 поновлено провадження у справі № 907/485/24, розгляд справи призначено на 02.09.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 розгляд справи відкладено на 30.09.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025, зважаючи на те, що суддя- член колегії Желік М.Б. перебуватиме у відпустці 30.09.2025, суд змінив дату і час розгляду справи на 14.10.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 розгляд справи № 907/485/24 призначено на 25.11.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 зупинено апеляційне провадження у справі №907/485/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/6530/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 поновлено провадження у справі № 907/485/24, розгляд справи, з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 про виправлення описки, призначено на 08.09.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 розгляд справи № 907/485/24 відкладено на 29.09.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 задоволено заяву представника позивача Військової частини НОМЕР_1 – Процишена Олександра Васильовича від 15.09.2026 (вх. № 01-04/7768/26 від 15.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позивач 2 участі уповноваженого представника в судове засідання 29.09.2026 не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 29.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важкості предмета спору для заявника ( рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи вищевикладене, вказана справа розглянута судом апеляційної інстанції з застосуванням принципу розумного строку тривалості провадження поза межами строку, визначеного ст. 273 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до листа Міністерства Оборони України від 19.03.2020 Державна спеціальна служба транспорту Міністерства оборони України уповноважена на виконання функцій замовника з розроблення ПКД та будівництва об`єкту у АДРЕСА_1 (пункту постійної дислокації для розміщення частини НОМЕР_2 ).

Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №210 від 12.08.2020 "Про розподіл об`єктів будівництва, реконструкції військових містечок ЗСУ між підрозділами Держспецтрансслужби" розподілено об`єкти будівництва, реконструкції між підрозділами в якості замовника та генпідрядника, зокрема 80 ОДШБР АДРЕСА_1 "Будівництво пункту постійної дислокації для розміщення військової частини НОМЕР_2 " - військова частина НОМЕР_1 .

Наказом Міністерства оборони України №328 від 15.09.2020 "Про передачу об`єктів незавершеного будівництва та капітального ремонту" передано об`єкт "Будівництво пункту постійної дислокації для розміщення в/ч НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 (Інженерно-вишукувальні роботи. Передпроектні роботи) з балансу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління на баланс Військової частини НОМЕР_1 .

Між Військовою частиною НОМЕР_1 як замовником та ТОВ "Нео Консул" як підрядником було укладено договір підряду №84 від 31.08.2021 (том 1 а.с. 159-164), згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38-А", 14 черга будівництва. Житловий будинок", що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до п. 3.1. Договору договірна ціна становить 14 850 719,28 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 475 119,88 грн. Ліміт на 2021 становить 14000000,00 грн.

Розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3 протягом 90 календарних днів з дня прийняття замовником виконаних робіт (п. 4.1.1. Договору).

Місце виконання робіт - Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38А (п. 5.1.1. Договору).

Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Договір укладено на підставі звіту про результати проведення процедури закупівлі UA - 2021 - 07-31-000195-b від 01.09.2021 року. Сума, визначена в договорі про закупівлю - 14 850 719.28 грн. з ПДВ.

Додатком до договору долучено підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи №1 на загально-будівельні роботи, локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи №02-01-2 на загально-будівельні роботи 2 секція, локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи №06-01-1.

14.12.2021 між позивачем - 2 та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору №84 від 31.08.2021, згідно умов якої сторони виклали п. 3.1. договору в новій редакції, а саме "договірна ціна становить 14 850 719.28 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 475 119.88 грн. Ліміт на 2021 становить 12780000.00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 2 130 000.00 грн".

22.12.2021 між позивачем - 2 та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №84 від 31.08.2021, згідно умов якої сторони виклали п. 3.1. договору в новій редакції, а саме "договірна ціна становить 13 233 125.50 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 205 520.92 грн. Ліміт на 2021 становить 12743073.16 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 2 123 845.53 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 12743073,16 грн., в т.ч. ПДВ 2123,84553 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 11919440,96 грн., в т.ч. ПДВ 1986.57350 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 11033497,11 грн., в т.ч. ПДВ 1838.91619 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 10493796,14 грн., в т.ч. ПДВ 1748.96603 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 9941957,61 грн., в т.ч. ПДВ 1656.99294 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 9265320,23 грн., в т.ч. ПДВ 1544.22004 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 8739358,25 грн., в т.ч. ПДВ 1456.55971 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 8272239,01 грн., в т.ч. ПДВ 1378.70650 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 7546466,03 грн., в т.ч. ПДВ 1257.74434 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 6008779,78 грн., в т.ч. ПДВ 1001.46330 грн.

Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №73 від 23.03.2021 "Про закріплення об`єктів будівництва" призначено замовником та відповідальним виконавцем (генпідрядником) по будівництву наступних об`єктів: Військову частину НОМЕР_1 - 80 ОДШБР АДРЕСА_1 - будівництво військової бази для розміщення окремої бригади (казарменно-житлові об`єкти); будівництво військової бази для розміщення окремої бригади (інші об`єкти, крім казарменно-житлових).

Наказом Міністерства оборони України №301 від 01.10.2021 "Про затвердження проектної документації" затверджено проектну документацію на будівництво за проектом "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38А" 14 черга будівництва. Житловий будинок".

19.10.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 як замовником та ТОВ "Нео Консул" як підрядником був укладений договір підряду №163 (том 2 а.с. 14-19). Згідно п. 1.1. цього Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38-А", 14 черга будівництва. Житловий будинок", що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до п. 3.1. договору підряду передбачено, що договірна ціна становить 2 552 834.38 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 425 472.40 грн.

Розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3 протягом 90 календарних днів з дня прийняття замовником виконаних робіт (п. 4.1.1. Договору).

Місце виконання робіт - Закарпатська область, м. Берегове, вул. Фабрична, 38А (п. 5.1.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Договір укладено на підставі звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-09-18-000072-а від 19.10.2021 року. Сума, визначена в договорі про закупівлю - 2 552 834.38 грн. з ПДВ.

26.10.2021 між позивачем - 2 та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору №163 від 19.10.2021, в якій сторони дійшли згоди, що ліміт коштів на 2021 рік становить 773 360 грн. у т.ч. ПДВ - 128 893.33 грн.

14.12.2021 між позивачем - 2 та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №163 від 19.10.2021, в якій сторони дійшли згоди, що ліміту коштів на 2021 рік становить 1 993 360.00 грн. у т.ч. ПДВ - 332 226.67 грн.

22.12.2021 між позивачем - 2 та відповідачем була укладена додаткова угода №3 до договору №163 від 19.10.2021, в якій сторони визначили договірну ціну у розмірі 2 546 199.11 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 424 366.52 грн. Ліміт коштів на 2021 становить 1 894 386.23 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 315 731.04 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 1894386,23 грн., в т.ч. ПДВ 315731,04 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 підтверджується вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 223032,65 грн., в т.ч. ПДВ 3717211 грн.

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 №13-07-08/09 від 21.12.2023 встановлено завищення вартості будівельних робіт шляхом включення додатково ПДВ у загальну вартість спірних договорів підряду.

Факти включення до договірної ціни суми податку на додану вартість за виконані будівельні роботи відповідачем не оспорюється.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо здійснення Прокурором повноважень із представництва інтересів держави в суді в особі військової частини.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та ГПК України.

Крім того, Конституційний Суд України в пунктах 4.1, 4.2 свого рішення від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024 (59/24) зазначив, що представництвом інтересів держави в суді, що його здійснює прокурор відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, є правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначену цим пунктом функцію прокуратури, вчиняє в суді відповідні процесуальні дії у разі, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

Визначальним за пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є те, що ці інтереси мають узгоджуватись із принципами, закріпленими в Конституції України, включно з тими, які встановлюють спосіб та межі втручання держави у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це випливає із засад конституційного ладу України, зокрема зі статей 1, 8, 19 Конституції України в їх посутньому зв`язку з пунктом 3 частини першої її статті 131-1. Неодмінною умовою для реалізації прокуратурою цієї функції є потреба в захисті інтересів держави. Конституційний Суд України наголосив, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

У пункті 7.1 зазначеного рішення Конституційний Суд України також роз`яснив, що визначити законами України вичерпний перелік інтересів держави, які потребують захисту прокурорів у межах функції прокуратури, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, практично неможливо. Інакше виник би ризик того, що окремі інтереси держави, які об`єктивно потребують утручання прокурора, залишаться незахищеними через відсутність їх у такому переліку.

Водночас, Закон покладає на прокурора обов`язок під час звернення до суду в таких інтересах самостійно визначати та обґрунтовувати підстави для представництва (абзац другий частини третьої, абзац перший частини четвертої статті 23). Умовою такого представництва визначено порушення або загрозу порушення інтересів держави, що зумовлює обов`язок прокурора також указувати в позовній заяві, у чому саме вони полягають. Крім того, Закон передбачає, що прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді лише після підтвердження судом підстав для цього (абзац другий частини четвертої статті 23). Тобто контроль за тим, чи діє прокурор в інтересах держави, що порушені чи загрожені, звертаючись до суду з відповідним позовом, покладено на суд.

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України «Про прокуратуру», частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21).

Відповідно до частин першої, третьої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Із системного аналізу положень статей 1, 3 Закону України «Про Збройні Сили України», статті 1 Закону України «Про оборону України» та пункту 7 частини першої статті 4 КАСУ вбачається, що до суб`єктів владних повноважень належать, зокрема, органи військового управління та їх посадові особи під час здійснення публічно-владних управлінських функцій. Військові частини відповідно до законодавства входять до організаційної структури Збройних Сил України та є складовими військового формування, на яке покладено виконання завдань у сфері оборони держави.

За визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України «Про оборону України» органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Військові частини відповідно до законодавства входять до організаційної структури Збройних Сил України та є складовими військового формування, на яке покладено виконання завдань у сфері оборони держави.

Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, зокрема, виступає, відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб, вимог та пріоритетів, державним замовником при здійсненні оборонних закупівель, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил України (частина перша, абзац восьмий частини другої статті 10 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом.

У статті 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» зазначено:

- господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом;

- до господарської діяльності у Збройних Силах України належить діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України з оборонних закупівель, пов`язана із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю;

- господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності. Не допускається залучення військовослужбовців до виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, не передбачених цим Законом;

- Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, узгодженим з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, затверджує види військового майна, яке не підлягає приватизації.

У статті 414 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - ГК України) зазначено, що у Збройних Силах України може здійснюватися лише некомерційна (неприбуткова) господарська діяльність. Господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності, що передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) у межах і в порядку, визначених Законом.

Буквальне тлумачення положень Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» не дає підстав для безумовного застосування поняття «суб`єкт господарської діяльності», яке застосовується до військових частин у наведених вище випадках, до спірних правовідносин, заснованих на здійсненні оборонних закупівель, у яких військова частина виступила державним замовником та розпорядником бюджетних коштів у розумінні бюджетного законодавства.

Водночас, як зазначено вище, військова частина не належить до органів військового управління та не має статусу суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАСУ.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство оборони України, яке є головним розпорядником бюджетних коштів для військових частин, забезпечує відповідно до законодавства виконання функцій уповноваженого органу з державного гарантування якості, головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель та державного замовника у сфері оборони; з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, в тому числі тих, що передбачені для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних; здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за їх використанням та усунення недоліків і порушень, виявлених органами державного фінансового контролю та правоохоронними органами.

Аналогічні висновки викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.07.2026 у справі № 910/6530/24.

Щодо ВЧ НОМЕР_3 , то Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ВЧ НОМЕР_3 зазначив, що ВЧ НОМЕР_3 є стороною спірних договорів, і саме з цим пов`язаний її статус суб`єкта владних повноважень. Однак доводи прокурора спростовуються наведеним вище законодавством, яке не передбачає здійснення військовою частиною функцій органу владних повноважень як сторони зобов`язальних правовідносин, такі функції здійснюються Міністерством оборони України при організації своєї діяльності у сфері закупівель, у тому числі, й при укладенні договорів військовими частинами, як розпорядниками державного бюджету третього рівня.

Пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У випадку, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду позов, поданий Прокурором в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_3 .

Щодо позову прокурора в інтересах Міністерства оборони України як органу, уповноваженого державою на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів у військових частинах Збройних Сил України.

Склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

Частинами 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відтак належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20)

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 924/949/22, за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Колегія суддів зазначає, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як відповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 та від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 916/4412/23, у разі якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, то відмовляє у позові із цієї підстави (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 №909/207/20).

Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Аналогічні висновки викладено в постанові ВС від 13.05.2025 у справі №914/3764/23.

У справі, що розглядається, Прокурор заявив позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1) і Військової частини НОМЕР_1 (позивач-2), оскільки ВЧ НОМЕР_3 є стороною спірних договорів. Водночас згідно із встановленими у справі обставинами законодавство не передбачає здійснення військовою частиною функцій органу владних повноважень як сторони зобов`язальних правовідносин, відтак у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду з позовом в інтересах ВЧ НОМЕР_3 , що є підставою для залишення такого позову без розгляду. Однак, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, стосуються визнання недійсними пунктів 3.1. договорів підряду від 31.08.2021 №84 та від 19.10.2021 №163. Відтак, як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, проте Прокурор пред`явив позов лише до однієї сторони договору, тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову Прокурора, є помилковим, оскільки неналежний склад відповідачів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ", викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, що встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24.

Щодо апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024), то така не підлягає задоволенню, оскільки встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі та здійснення нового розподілу судових витрат.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024) слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24 скасуванню.

Судовий збір

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" у вигляді судового збору у розмірі 50 592,50 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО КОНСУЛ" від 13.12.2024 (вх. № 01-05/3609/24 від 13.12.2024) задоволити.

2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 (вх. № 01-05/3760/24 від 27.12.2024) залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/485/24 скасувати та прийняти нове судове рішення.

4. Позов Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача – 2 Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсними окремих умов угод про закупівлю та стягнення безпідставно набутих коштів залишити без розгляду.

5. В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача – 1 Міністерства оборони України про визнання недійсними окремих умов угод про закупівлю та стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

6. Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ідентифікаційний код 38326057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕО КОНСУЛ” (26300, Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, вул. Заводська, буд. 6-А, кв. 1, ідентифікаційний код 38164591) 50 592,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. На виконання постанови Господарському суду Закарпатської області видати наказ.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

9. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 06.10.2026.

Головуюча суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.