Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №707/3338/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №707/3338/26

Суддя: Суходольський О. М.

707/3338/26

2/707/2386/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

представника позивача адвоката Гаврилова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології» про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та визнання права власності на транспортний засіб, -

в с т а н о в и в:

03.08.2026 року через систему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології», в якому просить: розірвати Договір купівлі-продажу транспортного засобу під номером 7141/2026/6120227 від 30.04.2026 щодо автомобіля марки Volkswagen, укладений між сторонами, у зв`язку з істотним порушенням договору покупцем; визнати право власності на вказаний транспортний засіб марки за позивачем, припинивши право власності відповідача на даний транспортний засіб.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 квітня 2026 року в Територіальному сервісному центрі ТСЦ 7141 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях між громадянином ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ" в особі уповноваженого представника було укладено Договір купівлі продажу транспортного засобу під номером 7141/2026/6120227.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору, позивач зобов`язався передати у власність відповідачу, а відповідач — прийняти та належним чином оплатити транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.02.2013 року, видане ВРЕР міста Черкаси.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, за взаємною домовленістю сторін ціна вказаного транспортного засобу складає 800 000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок. Пунктом 5.1 Договору встановлено безумовний обов`язок покупця в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити продавцеві повну ціну транспортного засобу, зазначену в пункті 3.1.

У пункті 2.1 Договору сторони чітко погодили порядок та умову передачі рухомого майна, а саме: «Передача Транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна». Таким чином, укладенням цього пункту сторони встановили, що безготівковий розрахунок та оплата вартості автомобіля є першочерговою передумовою (зустрічним зобов`язанням) для виникнення у продавця обов`язку з фізичного вручення об`єкта купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач не здійснив безготівковий розрахунок та не сплатив жодної частини від обумовленої суми у розмірі 800 000 гривень. З огляду на повну відсутність оплати з боку покупця та керуючись пунктом 2.1 Договору, вказаний автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 не був переданий відповідачу, не вибував із фактичного володіння позивача і наразі зберігається за місцем проживання останнього. Бажаючи вирішити питання в досудовому порядку, позивач 15 травня 2026 року звернувся до відповідача з офіційним письмовим Листом-вимогою (проханням) про виплату коштів. У відповідь на це відповідач надіслав лист-відповідь, у якому офіційно заявив про відмову у здійсненні оплати. Свою відмову покупець мотивував тим, що під час огляду ним нібито було виявлено технічні несправності автомобіля. З посиланням на вказані обставини відповідач в односторонньому порядку відмовився оплатити вартість автомобіля та висунув вимогу щодо проведення ремонту за рахунок позивача. Позивач вважає такі дії відповідача безпідставними, недобросовісними та такими, що порушують базові засади договірного права, та є істотними обставинами.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу під номером 7141/2026/6120227 від 30 квітня 2026 року щодо автомобіля марки Volkswagen, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 , укладений між громадянином ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ", у зв`язку з істотним порушенням договору Покупцем, а також визнати право власності на транспортний засіб марки Volkswagen, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), припинивши право власності ПП "ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ" на даний транспортний засіб.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13.08.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

24.08.2026 року від представника відповідача Драч М.В. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Згідно даного відзиву зазначає, що транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 ПП «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» не приймало та за актом приймання-передачі майно не передавалось. Передбачену пунктом 3.1 Договору вартість Транспортного засобу в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок відповідачем позивачу не сплачувалось у зв`язку із тим, що майно знаходиться в неналежному для експлуатації стані, про що було повідомлено позивачу. Враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо технічного стану транспортного засобу, відмови відповідача у прийнятті ТЗ в такому стані та відповідно оплати його вартості, вважаємо, що договір може бути розірваний. Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Отже, враховуючи обставини справи, ПП «Інститут з питань іхтіології» визнає позов в повному обсязі. Вказано, що визнання позову не суперечить інтересам ПП «Інститут з питань іхтіології». Таким чином, просили прийняти визнання відповідачем позову та задовольнити позовну заяву. Розгляд справи здійснювати без участі відповідача.

У судовому засіданні представник позивача Гаврилов Д.О. позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що спірний автомобіль не було передано відповідачеві, оплата здійснена не була, транспортний засіб знаходиться у позивача. Щодо розгляду справи без участі представника відповідача не заперечував.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, наданий відповідачем відзив, заслухавши думку представника позивача в судовому засіданні, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 30 квітня 2026 року в Територіальному сервісному центрі ТСЦ 7141 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях між громадянином ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ" в особі уповноваженого представника було укладено Договір купівлі продажу транспортного засобу під номером 7141/2026/6120227.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору, позивач зобов`язався передати у власність відповідачу, а відповідач — прийняти та належним чином оплатити транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.02.2013 року, видане ВРЕР міста Черкаси.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, за взаємною домовленістю сторін ціна вказаного транспортного засобу складає 800 000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок. Пунктом 5.1 Договору встановлено безумовний обов`язок покупця в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити продавцеві повну ціну транспортного засобу, зазначену в пункті 3.1.

У пункті 2.1 Договору сторони чітко погодили порядок та умову передачі рухомого майна, а саме: «Передача Транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна». Таким чином, укладенням цього пункту сторони встановили, що безготівковий розрахунок та оплата вартості автомобіля є першочерговою передумовою (зустрічним зобов`язанням) для виникнення у продавця обов`язку з фізичного вручення об`єкта купівлі-продажу.

Крім того, встановлено, що позивач 15 травня 2026 року звернувся до відповідача з офіційним письмовим Листом-вимогою (проханням) про виплату коштів. У відповідь на це відповідач надіслав лист-відповідь, у якому офіційно заявив про відмову у здійсненні оплати. Свою відмову покупець мотивував тим, що під час огляду ним нібито було виявлено технічні несправності автомобіля. З посиланням на вказані обставини відповідач в односторонньому порядку відмовився оплатити вартість автомобіля та висунув вимогу щодо проведення ремонту за рахунок позивача.

За правилами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд констатує, що визнання позову відповідачем не є безумовною підставою для задоволення позову, оскільки позовні вимоги повинні відповідати вимогам закону та не порушувати права та інтереси інших осіб.

Суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтовані та доведені в частині необхідності розірвання Договіру купівлі-продажу транспортного засобу під номером 7141/2026/6120227 від 30.04.2026у зв`язку з істотним порушенням його умов покупцем, який повністю не виконав зобов`язання з оплати товару. Дана вимога грунтується на положеннях ЦК України та визнана відповідачем.

Однак, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги про визнання права власності на автомобіль, оскільки суд вважає, що позивачем у цій частині обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права.

Згідно ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, спосіб захисту у вигляді визнання права власності є речово-правовим і застосовується судом виключно у випадку, якщо це право дійсно оспорюється або не визнається іншою особою, або в разі втрати позивачем документа, який засвідчує його право власності, а не тоді, коли вирішуються правові наслідки невиконання договірних зобов`язань.

Оскільки спірний транспортний засіб фізично не передавався відповідачу, не вибував із фактичного володіння продавця та утримувався ним на підставі статті 538 Цивільного кодексу України як зустрічне виконання, позивач остаточно не втрачав свого речового права на автомобіль.

Стала судова практика Верховного Суду, зокрема висловлена у постановах Великої Палати від 02.02.2021 у справі №925/642/19 та від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, чітко вказує, що належним способом захисту прав продавця у разі невиконання покупцем обов`язку з оплати є вимога про повернення майна (зобов`язання повернути річ) або витребування його з чужого незаконного володіння, тоді як заявлення неналежних чи зайвих позовних вимог, як-от визнання права власності замість або разом із вимогою про повернення майна, є самостійною правовою підставою для відмови в позові у цій конкретній частині, у зв`язку з чим визнання позову відповідачем у частині визнання права власності судом не приймається, оскільки воно суперечить закону та вимогам статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи, що право позивача на автомобіль VOLKSWAGEN, модель LT 35 на даний час ніким не оспорюється, автомобіль фактично залишився у володінні позивача, тому, після розірвання договору купівлі-продажу позивач повинен провести реєстрацію права власності на вказаний автомобіль у встановленому законодавством порядку.

Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду не заявляв вимог про стягнення з відповідача понесених судових витрат, тому суд не вирішує питання про стягнення з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу №7141/2026/6120227 від 30 квітня 2026 року щодо автомобіля марки Volkswagen, модель LT 35, 2006 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , VIN номер кузова НОМЕР_2 , укладений між громадянином ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 жовтня 2026 року.

Суддя: О. М. Суходольський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua