Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №707/3606/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3606/26

3/707/933/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

До Черкаського районного суду Черкаської області одночасно надійшли матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо якого складено адміністративні протоколи а саме: протокол серії ЕПР1 № 741079 від 09.08.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справа № 707/3606/26; та протокол серії ЕПР1 № 741099 від 09.08.2026 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, справа № 707/3607/26.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 16.09.2026 вказані справи про адміністративні правопорушення було об`єднано в одне провадження за унікальним номером № 707/3606/26 (провадження № 3/707/933/26).

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 08.08.2026 о 23 годині 11 хвилин в с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, автомобільна дорога Н-16, Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, керував автомобілем марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Лоджук О.Т. від 10.05.2018 (ВП № НОМЕР_2) тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху України.

Він же, 08.08.2026 о 23 годині 11 хвилин в с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, автомобільна дорога Н-16, Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, керував автомобілем марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції.

Дана справа надійшла до Черкаського районного суду Черкаської області 17.08.2026.

Перше судове засідання у справі було призначено на 16.09.2026.

16.09.2026 розгляд справи відкладено за заявою адвоката Александрова Д.О. до 05.10.2026, для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

До початку судового засідання 04.10.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Александров Д.О. через підсистему «Електронний суд» подав письмові клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та клопотання про відкладення розгляду справ, надання матеріалів для ознайомлення та забезпечення права на захист.

Дослідивши подані захисником Александровим Д.О. клопотання, суд констатує, що останній мав достатньо часу для того, щоб ознайомитися з матеріалами справ та подати до суду докази на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Разом з тим, суд констатує, що розгляд даної справи уже відкладався за заявою захисника для надання йому можливості надати ознайомитися з матеріалами справ.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні клопотання захисника про відкладення розгляду справи, слід відмовити.

Письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовано тим, що провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, оскільки на момент події ОСОБА_1 був військовослужбовцем і виконував обов`язки військової служби. За таких обставин правова оцінка події не може зводитися до формального посилання на протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без перевірки спеціального статусу особи, характеру виконуваних нею обов`язків та співвідношення ч. 1 ст. 130 КУпАП зі спеціальною нормою ст. 172-20 КУпАП. ОСОБА_1 на дату події був військовослужбовцем.

Відповідно до довідки військової частини, яка буде подана до суду, ОСОБА_1 в час складання протоколу виконував обов`язки військової служби, пов`язані зі здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.

Відтак, захисник вважає, що у цій справі йдеться не про особу, яка лише формально має статус військовослужбовця, а йдеться про військовослужбовця, який на момент події виконував обов`язки військової служби. Саме ця обставина є юридично визначальною для правильної кваліфікації.

Зокрема, захисник у своєму клопотанні посилається на постанову Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/6304/26, у якій вказано, що «дії військовослужбовця, який безпосередньо виконував обов`язки військової служби, у разі встановлення стану сп`яніння не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така поведінка охоплюється спеціальною нормою ст. 172-20 КУпАП».

З урахуванням зазначеного, захисник стверджує, що з цих підстав у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, та провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

У п.п. 66 - 69 рішення у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02) від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини повторює, що розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Нездатність державних органів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням статті 6 параграфа 1 даної Конвенції, оскільки обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи.

За таких обставин, враховуючи, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 та ст. 130 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справ, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741079 від 09.08.2026 ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, дії ОСОБА_1 за даним протоколом про адміністративне правопорушення суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741099 від 09.08.2026 ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 126 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху).

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відтак, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741079 від 09.08.2026;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741099 від 09.08.2026;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на та швидкість реакції, від 09.08.2026;

- даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7690926 від 08.08.2026;

- даними постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 10.05.2018;

- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами із нагрудних камер поліцейських від 08.08.2026, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Матеріали справ про адміністративні правопорушення оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Водночас, суд зауважує, що за змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що працівниками поліції дотримано вимоги статті 266 КУпАП.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамери працівників поліції від 08.08.2026, установлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 08.08.2026 о 23 годині 11 хвилин в с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, автомобільна дорога Н-16, Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, причиною зупинки ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, оскільки останній керуючи автомобілем «Hyundai Sonata» вдарив своїм дзеркалом автомобіль працівників поліції, після зупинки поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія, після чого водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, на що він відмовився та в подальшому останньому запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я на, що він також відмовився.

При цьому, стороною захисту не наведено жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписах.

Щодо посилань захисника на постанову Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/6304/26, суд до уваги не бере, оскільки обов`язкове значення для суду мають лише правові позиції Верховного Суду.

Доводи захисника про те, що «на момент події ОСОБА_1 був військовослужбовцем і виконував обов`язки військової служби. За таких обставин правова оцінка події не може зводитися до формального посилання на протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без перевірки спеціального статусу особи, характеру виконуваних нею обов`язків та співвідношення ч. 1 ст. 130 КУпАП зі спеціальною нормою ст. 172-20 КУпАП», є неприйнятними.

Оскільки з досліджених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамери працівників поліції від 08.08.2026, установлено ОСОБА_1 особисто повідомляв працівникам поліції, що він «їде до судді, то їде до дружини, то їде по батька щоб забрати його до м. Києва».

При цьому, суд зауважує, що відповідальність за ст. 172-20 КУпАП наступає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а ОСОБА_1 не знаходився на території військової частини чи військового об`єкту, ( с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області , автомобільна дорога Н-16, Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань), не являється такою.

Відтак, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції суд не вбачає.

Таким чином, доводи захисника ОСОБА_2 оцінюються судом як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, адже санкція статті передбачає безальтернативне суворе покарання.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому адміністративних правопорушень та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією дотриманий порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказування стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами.

Відтак, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП, доведена.

При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених ним правопорушень, особу правопорушника та ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як воно є необхідним і достатнім для його виправлення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. В. Морозов