Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №705/4282/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4282/26

2/705/3418/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської о бласті в складі судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду позовною заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14 вересня 2013 року вони з відповідачем уклали шлюб, від якого в них народилась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб між нею та відповідачем не розірвано, однак 05.05.2026 відповідачем подано позов про розірвання шлюбу. З цього часу відповідач жодних коштів на утримання дитини не надав.

Після припинення між ними відносин дитина залишилась проживати з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач постійно проживає та працює за кордоном. Він перестав піклуватися про дочку та відмовився надавати в добровільному порядку матеріальну допомогу на її утримання, переклавши ці обов`язки на неї.

Враховуючи викладене, просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату витрат на професійну правову допомогу в розмірі 20000 гривень 00 копійок.

Ухвалою судді відкрито провадження в справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 оскільки вважає, що до стягнення з нього аліментів на утримання дитини підлягають аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вказаний розмір, обґрунтовує тим, що він дійсно перебуває на даний момент за кордоном, постійного місця роботи не має, має на утриманні батьків, які є інвалідами третьої групи, тому розмір аліментів, який просить стягнути позивачка є непосильним для його фінансового становища.

Крім того, вважає що розмір витрат на правничу допомогу 20000 гривень 00 копійок є завищеним та таким, що не відповідає складності справи про стягнення аліментів, а тому визнає лише суму в розмірі 1000 гривень.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно якого свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Вважає заперечення відповідача не підтвердженими жодними доказами оскільки ним не надано документів, що свідчать про відсутність роботи та постійного доходу відповідача, який перебуває за кордоном. Крім того, відсутнє підтвердження того, що відповідач, як єдиний член родини утримує непрацездатних батьків, як інвалідів 3 групи, та що вони не отримують пенсії та соціальних виплат.

Категорично не погоджується, що сума витрат на правову допомогу завищена, оскільки адвокатом під час підготовки позову до суду було здійснено написання клопотання про міжнародну правову допомогу, аналіз норм міжнародного та національного законодавства, підготовка процесуальних документів та відповіді на відзив, що виходить за межі простої нескладної справи.

Суд, врахувавши позицію сторін, викладену в заявах по суті справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.12.2025, виданого повторно Виконавчим комітетом Вікнинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батьком – ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 . Актовий запис № 2.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2025/018076078 від 03.12.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_4 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За приписами ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо, їхня дитина проживає з позивачем, яка фактично несе витрати на її утримання. Враховуючи те, що позивач несе витрати як на своє утримання, так і на утримання дитини, суд вважає, що відповідач також повинен нести періодичні витрати на утримання дитини для забезпечення її належного розвитку та умов проживання.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом не враховується позиція відповідача ОСОБА_2 щодо визначення розміру стягуваних з нього аліментів на утримання доньки як 1/6 частка його доходів, оскільки на обґрунтування такої позиції ним не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили окрема про його неможливість сплачувати аліменти в заявленому позивачем розмірі зокрема щодо його матеріального стану, фактичного перебування непрацездатних батьків саме на його утриманні.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які обов`язково враховуються судом при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та встановлення розміру стягуваних аліментів – 1/4 частка з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що матеріали справи містять попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат підготовлений М.М. Гупало та рахунок-фактура №1 від 10.01.2024 АО «РГМ груп» за надання правничих послуг (доплата за відповідь на відзив).

На підтвердження представництва інтересів позивача ОСОБА_1 адвокатом АО «РГМ груп» не надано суду відповідних доказів, зокрема договору про надання юридичних послуг та документів, що підтверджують повноваження адвоката.

За вказаних обставин заявлений позивачем до стягнення розмір витрат правничої допомоги не підтверджений належним та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних витрат з відповідача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, то відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 180-183, 191 СК України, ст .ст. 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (рнокпп НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (рнокпп НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збі р в сумі 1331 гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський