Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №712/12528/26
Суддя: Троян Т. Є.
Справа № 712/12528/26
Провадження 2/712/6033/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :
головуючого судді – Троян Т.Є.
з участю секретаря – Степова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25 листопада 2023 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2251.
Спільних дітей сторони не мають.
Позивач зазначила, що після укладення шлюбу сімейні відносини між подружжям поступово погіршувалися через різні погляди на шлюб та сімейне життя, у зв`язку з чим між сторонами виникали непорозуміння, а шлюбні відносини фактично припинилися.
На час звернення до суду сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, кожен із них живе самостійним життям. На переконання позивача, сім`я розпалася остаточно, можливості її збереження немає, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
У зв`язку з наведеним позивач просила шлюб розірвати, строк для примирення подружжя не надавати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що спільних неповнолітніх дітей сторони не мають, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі, строк для примирення просила не надавати.
Відповідач ОСОБА_1 також подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Враховуючи подані сторонами заяви та положення статей 43, 206, 211, 247, 279 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25 листопада 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2251, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Спільних дітей сторони не мають.
Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частина перша статті 110 СК України надає право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу одному з подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом статті 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя здійснюється за умови, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що збереження шлюбу не може бути самоціллю та здійснюватися всупереч чітко і добровільно висловленій волі подружжя. Право на припинення шлюбних відносин є складовою особистої свободи кожного з подружжя, а тому судове втручання у такі відносини не може мати наслідком примушування особи до збереження сімейного союзу, який фактично припинив своє існування.
Матеріалами справи встановлено, що сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені. Позивач наполягає на розірванні шлюбу та прямо зазначає про неможливість його збереження. Відповідач, зі свого боку, позов визнав у повному обсязі та проти припинення шлюбу не заперечує.
Таким чином, позиції сторін щодо подальшої долі шлюбу є узгодженими та свідчать про відсутність взаємного наміру продовжувати подружні відносини.
За таких обставин суд не вбачає фактичних чи правових передумов для надання сторонам строку для примирення, оскільки такий захід за встановлених обставин мав би формальний характер та невиправдано відтермінував би реалізацію сторонами їхнього права на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Оцінюючи встановлені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, подружжя втратило взаємне бажання зберігати сім`ю, а подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам та принципу добровільності шлюбу.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо судових витрат суд виходить із такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1311, 20 грн.
Водночас відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 655, 60 грн 60 коп., а решта понесених витрат зі сплати судового збору у такому ж розмірі 655,60 грн. - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112 СК України, суд,
УХ В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 листопада 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2251, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 655, 60 гривень.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у розмірі 655, 60 гривень, сплачені відповідно до квитанції 6677-6960-4142-6426 від 03.09.2026.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06.10.2026 року.
Головуючий Т.Є.Троян
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Оригінал: reyestr.court.gov.ua