Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №712/11784/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11784/26

Провадження 2/712/5722/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 22263, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн строком на 730 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Процентна ставка за користування кредитом відповідно до п. 1.2 договору становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, що відповідає 365 % річних, є фіксованою та застосовується протягом установленого договором строку кредитування.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, кредит підлягає поверненню в кінці строку користування, а періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 30 днів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 6 000 грн. на електронний платіжний засіб, реквізити якого зазначені у кредитному договорі.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо періодичної сплати процентів не виконував, у зв`язку з чим станом на 22 липня 2026 року за ним обліковується прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 37 800 грн.

При цьому, строк повернення основної суми кредиту відповідно до умов договору на момент здійснення розрахунку заборгованості не настав, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 000 грн. відображена у розрахунку як строкова та до стягнення в межах цього позову позивачем не заявлена.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 37 800 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 10.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За положеннями статей 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення учасників справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достатніми, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 639, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, при цьому якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису у визначених законом випадках.

Як установлено судом, кредитний договір № 22263 від 30.10.2024 укладено сторонами в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Матеріали справи містять відомості щодо направлення та використання відповідного одноразового ідентифікатора.

У пункті 1.6 договору сторонами визначено конкретний електронний платіжний засіб, на який кредитодавець мав перерахувати кредитні кошти.

Надані позивачем докази здійснення платіжної операції у сукупності з умовами електронного кредитного договору підтверджують виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання відповідачу кредитних коштів у сумі 6 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору відповідачу надано 6 000 грн. строком на 730 днів. Повернення основної суми кредиту передбачено в кінці строку кредитування, натомість проценти за користування кредитом підлягають сплаті з періодичністю кожні 30 днів.

У зв`язку з цим та обставина, що кінцевий строк повернення основної суми кредиту на час здійснення позивачем розрахунку ще не настав, не усуває обов`язку позичальника сплачувати проценти у строки, прямо встановлені договором.

Таким чином, зобов`язання відповідача з повернення основної суми кредиту та зобов`язання з періодичної сплати нарахованих процентів мають різні строки виконання.

Пунктом 1.2 кредитного договору сторони погодили фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Отже, за незмінного залишку основної суми кредиту 6 000 грн. розмір процентів за один день становить: 6 000 грн ? 1 % = 60 грн.

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що платежі в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачем не здійснювалися, залишок основної суми кредиту протягом розрахункового періоду становив 6 000 грн, а проценти нараховувалися щоденно у сумі 60 грн.

За 630 днів користування кредитними коштами позивачем нараховано: 60 грн ? 630 днів = 37 800 грн.

При цьому розрахунок не містить нарахування штрафу, пені, комісій або інших платежів, а також не містить процентів за неправомірне користування грошовими коштами, передбачених пунктом 3.3 договору та частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується як співвідношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту та строку кредитування у днях, виражене у процентах.

Частиною п`ятою статті 8 цього Закону встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

У кредитному договорі сторони визначили загальні витрати за споживчим кредитом у розмірі 43 800 грн, загальний розмір кредиту — 6 000 грн, строк кредитування — 730 днів, у зв`язку з чим денна процентна ставка становить: (43 800 грн / 6 000 грн) / 730 ? 100 % = 1 %.

Таким чином, погоджений сторонами розмір денної процентної ставки відповідає граничному розміру, встановленому частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та його не перевищує.

Суд також враховує, що істотні економічні показники кредитування безпосередньо та однозначно визначені договором: розмір кредиту - 6 000 грн, строк кредитування - 730 днів, процентна ставка - 1 % за день, річна процентна ставка - 365 %, загальні витрати за кредитом - 43 800 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2334,04 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 49 800 грн.

Отже, заявлені до стягнення 37 800 грн. не є штрафною санкцією чи платою, яка виникла виключно внаслідок прострочення виконання зобов`язання. Вказана сума є передбаченою договором платою за фактичне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Сам по собі розмір нарахованих процентів у співвідношенні до розміру отриманого кредиту не є достатньою підставою для довільної зміни судом погодженої сторонами процентної ставки, якщо така ставка прямо визначена договором, врахована при розрахунку загальної вартості кредиту та не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

При цьому суд розмежовує договірні проценти за правомірне користування кредитом та передбачені пунктом 3.3 договору проценти за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Останні можуть виникнути у разі порушення строку повернення кредиту та мають іншу правову природу. У цій справі такі проценти позивачем не нараховані та до стягнення не заявлені, що безпосередньо підтверджується розрахунком заборгованості, у якому відповідна заборгованість визначена у розмірі 0 грн.

Згідно з розрахунком позивача станом на 22.07.2026 загальний стан зобов`язань за договором становить 43 800 грн, з яких 6 000 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту та 37 800 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Разом із тим позивач не заявляє вимоги про дострокове повернення основної суми кредиту.

Встановлення договором кінцевого строку повернення основної суми кредиту до 30 жовтня 2026 року не свідчить про ненастання строку виконання зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом. Сторони визначили різні строки виконання зазначених грошових зобов`язань: основна сума кредиту підлягає поверненню в кінці строку кредитування, тоді як проценти за користування кредитом відповідно до пункту 1.3 договору підлягають сплаті з періодичністю кожні 30 днів. Отже, після спливу кожного відповідного тридцятиденного періоду у позичальника виникав обов`язок сплатити нараховані за цей період проценти, а в разі їх несплати така заборгованість набувала статусу простроченої незалежно від того, що кінцевий строк повернення основної суми кредиту ще не настав.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачений статтею 13 ЦПК України, суд вирішує спір виключно в межах заявлених позовних вимог, а тому питання про стягнення з відповідача 6 000 грн. основної суми кредиту в межах цієї справи не вирішується.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд вважає його арифметично правильним, послідовним та таким, що відповідає умовам кредитного договору. Доказів здійснення відповідачем платежів, які не були враховані кредитодавцем, або іншого розміру заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 37 800 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Позивачем заявлено до відшкодування 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та надано на підтвердження їх понесення відповідні документи.

Вирішуючи питання про розмір таких витрат, суд виходить не лише з факту погодження певного гонорару між адвокатом та клієнтом. Зобов`язання клієнта перед адвокатом та обсяг витрат, який може бути покладений судовим рішенням на іншу сторону спору, не є тотожними правовими категоріями.

Суд має оцінити необхідність, реальність та розумність відповідних витрат з урахуванням конкретних обставин справи.

Дана справа не характеризується значною юридичною або фактичною складністю, стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, не потребувала опрацювання значного обсягу суперечливих доказів чи вирішення виключної правової проблеми. Позовна заява та розрахунок заборгованості ґрунтуються переважно на типових документах кредитодавця, а визначення розміру заборгованості здійснюється шляхом застосування погодженої договором фіксованої ставки до незмінного залишку кредиту.

При цьому, суд не втручається у договірні відносини між позивачем та його адвокатом щодо погодженого ними розміру гонорару, однак визначає ту частину таких витрат, покладення якої на відповідача є виправданим з огляду на критерії співмірності, розумності та пропорційності.

З огляду на предмет спору, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи, характер наданих доказів та складність справи суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 22263 від 30 жовтня 2024 року за процентами за користування кредитом у розмірі 37 800 гривень, судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень, а всього стягнути 42 962, 40 гривень (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 06.10.2026.

Головуючий Т.Є.Троян