Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №712/12398/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12398/26

Провадження 2/712/5985/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 30.12.2025-100003390, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит зі строком кредитування до 15 червня 2026 року.

У подальшому між сторонами укладалися додаткові договори, якими за ініціативою позичальника збільшувався розмір кредиту шляхом надання додаткових траншів. Унаслідок надання первісного та наступних траншів загальна сума наданого відповідачу кредиту становила 17 000,00 грн.

Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів та за ставкою «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Також договором та додатковими договорами передбачалося нарахування комісій, пов`язаних із наданням окремих траншів, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості. За умовами договору остання встановлювалася за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів, відновлення пароля, інформування про строки внесення платежів, надання консультацій та інші дії, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Крім того, умовами кредитного договору передбачено, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України у визначеному договором розмірі.

Позивач посилався на те, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, кредитні кошти та всі наступні транші були перераховані на платіжний засіб, зазначений відповідачем під час укладення договору та додаткових договорів.

Водночас відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав. Протягом строку кредитування ним здійснювалися часткові платежі, зокрема 12.01.2026 у сумі 1 940,00 грн, 26.01.2026 - 3 150,00 грн, 11.02.2026 - 1 000,00 грн, 12.02.2026 - 1 500,00 грн, 13.02.2026 - 1 870,00 грн та 23.02.2026 - 30,00 грн, однак у повному обсязі заборгованість погашена не була.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 20.08.2026 загальна заборгованість відповідача становить 40 563,20 грн, з яких: 16 890,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 15 343,20 грн. - заборгованість за процентами; 850,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 7 480,00 грн. - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з нього 40 563,20 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 199,38 грн витрат, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви з доданими документами.

Також позивач зазначив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.10.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь іншої певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 30.12.2025 між сторонами укладено кредитний договір № 30.12.2025-100003390 в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення відповідного електронного формуляра або вчинення дій, які відповідно до змісту інформаційної системи вважаються прийняттям пропозиції.

Відповідно до статті 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач пройшов електронну ідентифікацію, у тому числі із застосуванням системи BankID НБУ, а документи, що складають кредитний договір, були акцептовані ним із застосуванням одноразового ідентифікатора, направленого на зазначений ним номер телефону.

Отже, підстав вважати, що письмової форми кредитного договору сторонами не дотримано, суд не встановив.

Первісно за договором відповідачу було надано транш у розмірі 8 000,00 грн.

У подальшому на підставі укладених сторонами додаткових договорів розмір фактично наданого кредиту послідовно збільшувався шляхом надання наступних траншів, унаслідок чого загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів становила 17 000,00 грн.

Факт надання кредитних коштів підтверджується не лише змістом кредитного та додаткових договорів, а й окремими платіжними документами щодо фактичного перерахування кожного відповідного траншу на платіжний засіб відповідача.

Зокрема, відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 30.12.2025 о 22:14:02 на платіжну картку № 4790-72ХХ-ХХХХ-9199 здійснено переказ 8 000,00 грн із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №30.12.2025-100003390». Аналогічними платіжними документами підтверджується перерахування наступних траншів, передбачених додатковими договорами, на той самий платіжний засіб відповідача.

Таким чином, надані платіжні документи узгоджуються між собою та кореспондуються з умовами основного і додаткових договорів щодо сум, дат та способу надання кредитних коштів і в сукупності підтверджують фактичне надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 17 000,00 грн.

Крім того, після отримання кредитних коштів відповідач здійснював платежі саме на виконання спірного кредитного договору, що також узгоджується з розрахунком руху заборгованості.

Оцінивши наведені докази відповідно до статті 89 ЦПК України у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд вважає доведеним як факт укладення сторонами кредитного договору, так і факт реального отримання відповідачем кредитних коштів.

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що при визначенні її розміру кредитодавцем враховано збільшення суми кредиту внаслідок надання наступних траншів, здійснені відповідачем платежі, зміни залишку основної суми боргу та передбачені договором процентні ставки.

Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом визначених договором перших чергових періодів та ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом у наступних чергових періодах.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач здійснював нарахування процентів виходячи з фактичного розміру непогашеної заборгованості та відповідної ставки, а здійснені відповідачем платежі були враховані при визначенні залишку заборгованості.

Станом на 20.08.2026 непогашений залишок основного боргу становить 16 890,00 грн, а заборгованість за договірними процентами за користування кредитом - 15 343,20 грн.

Наданий розрахунок у цій частині є деталізованим, відповідає умовам кредитного договору та додаткових договорів і узгоджується з іншими доказами у справі.

Відтак, вимоги про стягнення 16 890,00 грн. основного боргу та 15 343,20 грн. процентів, а всього 32 233,20 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд не знаходить правових підстав для стягнення заявлених позивачем 850,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Зі змісту договору вбачається, що зазначена комісія встановлена за організацію інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів онлайн, відновлення пароля, інформування про дати внесення чергових платежів, консультаційні та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

При цьому саме по собі віднесення договором певного платежу до комісії та його включення до загальних витрат за споживчим кредитом не свідчить про безумовну наявність у кредитодавця права на його стягнення.

Законодавство про споживче кредитування передбачає право споживача на отримання визначеної законом інформації щодо стану кредитної заборгованості без додаткової оплати, а тому встановлення плати за дії кредитодавця, які фактично охоплюються виконанням його власних обов`язків щодо супроводження кредитних правовідносин та інформаційного забезпечення споживача, не може саме по собі створювати додаткове грошове зобов`язання позичальника.

Позивачем не надано доказів того, що заявлена до стягнення комісія у сумі 850,00 грн є платою за фактично надану відповідачу окрему додаткову чи супутню послугу, яка має самостійну споживчу цінність та не охоплюється звичайним виконанням кредитодавцем своїх обов`язків за договором і законом.

За таких обставин вимога про стягнення 850,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості задоволенню не підлягає.

Не підлягають задоволенню й вимоги про стягнення 7 480,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

З умов кредитного договору та розрахунку заборгованості встановлено, що зазначені проценти нараховуються не як плата за правомірне користування наданими кредитними коштами, а саме у зв`язку з простроченням позичальником виконання грошового зобов`язання.

Отже, незалежно від установленого сторонами розміру таких процентів, за своєю правовою природою вони є передбаченою частиною другою статті 625 ЦК України мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення.

Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» зазначеного висновку не спростовує, оскільки пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є окремою чинною нормою, яка безпосередньо регулює відповідальність позичальника за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором у відповідний період.

Установлення сторонами в договорі іншого, ніж три проценти річних, розміру процентів за частиною другою статті 625 ЦК України також не змінює їх правової природи та не усуває встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності.

Тому в задоволенні вимоги про стягнення 7 480,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Таким чином, із заявленої до стягнення заборгованості в загальному розмірі 40 563,20 грн належними та достатніми доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості в сумі 32 233,20 грн., яка складається з 16 890,00 грн. основного боргу та 15 343,20 грн. процентів за користування кредитом.

У решті позовних вимог - про стягнення 850,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 7 480,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України - слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем понесено витрати у розмірі 199,38 грн. на направлення відповідачу засобами поштового зв`язку копії позовної заяви з доданими до неї документами. Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір документально підтверджений, а тому вони належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України. Такий підхід застосовується і в судовій практиці щодо витрат на обов`язкове направлення копії електронного позову іншому учаснику справи.

Оскільки позовні вимоги заявлено на загальну суму 40 563,20 грн., а задоволенню підлягають вимоги на суму 32 233,20 грн., тобто 79,46 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2115,22грн та витрати на поштове відправлення у розмірі 158,46 грн.

Витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 114,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 30.12.2025-100003390 від 30 грудня 2025 року у розмірі 32 233, 20 гривень, судовий збір у розмірі 2 115,22 гривень та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з доданими документами, у розмірі 158,46 гривень, а всього стягнути 34 506,68 гривень (тридцять чотири тисячі п`ятсот шість грн. 68 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 06.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .