Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №711/7641/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7641/26

Номер провадження 3/711/1828/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В проваджені Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 435/23-00-07-11

від 15.07.2026 встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ», встановлено, що посадовою особою директором ОСОБА_1 порушено: п.200.1, абз. б) п.200.4, п. 200.9, абз.в) п.200.14 ст.200, пп. «е» п.201.1, абз.1 п.201.7 ст.201 розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.5 розд.ІІ Порядку оформлення та подання податкової звітності, абз.2 пп.1 п.4 роз. V Порядку заповнення податкової декларації Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, п.16, п.18 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2025 року №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за №137/28267 (зі змінами та доповненнями), п.4, п.5 ст.12 глави III. Статутного капіталу та вкладів учасників Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність» від 06.02.2018 року №2274-VIII, п.5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Міністерством фінансів України від 29.11.1999 року №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ» за травень 2026 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1284808 грн., в результаті чого відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування в сумі 1284808 грн. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Юрченко Т.Л. в судове засідання не з`явилися. Згідно клопотання від 29.09.2026 просять суд проводити розгляд справи без їх участі.

Представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Т.Л. до початку судового засідання надала письмові пояснення, в яких зазначає, що її довіритель ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі № 435/23-00-07-11 від 15.07.2026 не визнає. Вважає, що справа підлягає до закриття справі. Мотивує тим, що відповідно до протоколу датою вчинення правопорушення визначено 11.06.2026 - дату подання платником податкової декларації з ПДВ за травень 2026 року № 9170864956, у якій, за версією контролюючого органу, допущено порушення. Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, у справах, підвідомчих суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а для триваючого правопорушення - з дня його виявлення. Порушення порядку заповнення податкової звітності не є триваючим, оскільки є одноразовою дією, завершеною в момент подання декларації. Отже, тримісячний строк у цій справі обчислюється з 11.06.2026 та сплив 11.09.2026. Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, після закінчення цього строку провадження підлягає закриттю. При цьому надходження протоколу до суду 27.07.2026 не змінює порядку обчислення строку, оскільки визначальним є строк на момент розгляду справи. Навіть у разі обчислення строку від дати складання акта перевірки - 15.07.2026 - на дату розгляду справи тримісячний строк спливає або вже сплив. Окремо зазначає, що ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає персональну відповідальність посадової особи за порушення порядку ведення податкового обліку. Сам факт виявлення розбіжностей у звітності юридичної особи не є достатнім для притягнення конкретної посадової особи до відповідальності. Акт перевірки та протокол не містять належних доказів того, що саме ОСОБА_1 особисто вчинив дії чи допустив бездіяльність, які утворюють склад правопорушення, а також не встановлюють його вини у формі умислу чи необережності (статті 10, 11 КУпАП). Зокрема, хоча в протоколі зазначено про відсутність посади головного бухгалтера, не встановлено, хто фактично здійснював заповнення спірних додатків до декларації. Крім того, протокол фактично об`єднує два самостійні епізоди: завищення бюджетного відшкодування на 1 284 808 грн у зв`язку із заповненням додатка Д1 та окрему помилку в додатку Д2 щодо звітного періоду виникнення від`ємного значення на суму 3 920 грн. Вони мають різні фактичні підстави, однак не розмежовані належним чином щодо дій конкретної посадової особи, що ускладнює визначення змісту обвинувачення та порушує право на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП. Водночас висновки акта перевірки ґрунтуються переважно на оцінці контролюючим органом технічного порядку заповнення податкових документів - зокрема щодо зазначення кількості об`єктів нерухомого майна та визначення обсягу постачання без ПДВ. Такі обставини самі по собі не спростовують реальності господарської операції з придбання нерухомого майна за договором від 29.12.2025, яка підтверджується актом приймання-передачі, результатами електронного аукціону та банківськими документами про оплату, і не доводять протиправності та вини саме посадової особи. Таким чином, наявні як самостійна підстава для закриття провадження у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, так і відсутність належних доказів особистої вини та причетності ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України долучено витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ» від 15.07.2026 за № 11048/23-00-07-05-01/44342584.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 435/23-00-07-11 від 15.07.2026 ґрунтується на акті № 11048/23-00-07-05-01/44342584 від 15.07.2026, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ», з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2026 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 11.06.2026 № 9170864956 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 1 284 808 грн.

До протоколу надано витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки підписаний головним державним інспектором Янчуковою С. В; копія наказу №2 від 23.05.2024 про вступ ОСОБА_1 до виконання виконуючого обов`язки директора ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ».

Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

В ході судового розгляду встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів про наявність податкових повідомлень-рішень, прийнятих органом ДПС України на підставі акту перевірки ТОВ «ЛОКАЛ СТАЙЛ» від 15.07.2026 №11048/23-00-07-05-01/44342584.

Відповідно до п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Окремо слід зазначити, що в силу положень ст. 56.3 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Тобто, в силу закону, в термін до 10 робочих днів ППР вважаються неузгодженим, навіть без початку процедури адміністративного чи судового оскарження, до закінчення терміну в 10 робочих днів для подачі скарги.

Відтак складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.

Дана позиція також зазначена в ухвалі Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.163-1, п.1 ч.1 ст.247, ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник