Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №697/2533/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2533/26

Провадження № 3/697/894/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , старший лейтенант ТВО командира роти військової частини НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст.172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧНК № 245 від 21.09.2026, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обіймає посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира роти військової частини НОМЕР_2 , проходить військову службу у військовому званні старший лейтенант, останній відповідно до вимог чинного законодавства наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, у зв`язку з чим є військовою посадовою (службовою) особою.

Незважаючи на вищевказані вимоги законодавства, старший лейтенант ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду (воєнного стану), діючи з необережності, неналежним чином виконав свої службові обов`язки через недбале ставлення до них.

Так, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перевірки порядку зберігання озброєння у місці тимчасової дислокації роти військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 не забезпечив належний порядок охорони, обліку та зберігання стрілецької зброї підпорядкованого підрозділу, чим безпосередньо порушив вимоги статей 11, 16, 58, 59, 111, 112, 395 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, статей 1, 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, а також вимоги Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.06.2005 № 359.

Зокрема, військове майно та зброя роти зберігалися у прохідній кімнаті, вікна якої не були обшиті металом (відсутні захисні решітки), вхідні двері до приміщення та ящики зі зброєю не опечатувалися черговою службою підрозділу, у ящиках були відсутні затверджені поіменні списки закріпленого за особовим складом озброєння, а саме приміщення не було обладнане автономною чи мобільною охоронною сигналізацією. Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_1 створив передумови до безконтрольного доступу сторонніх осіб до озброєння та загрозу його втрати чи викрадення.

Крім того, перевіркою встановлено, що вищезазначені недоліки сприяли події, яка сталася 24.08.2026 у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 , а саме: на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , між сержантом ОСОБА_2 , командиром 3 понтонного відділення 1 понтонного взводу 2 понтонної роти 1 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 , та солдатом ОСОБА_3 , водієм 3 понтонного відділення 1 понтонного взводу 2 понтонної роти 1 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_3 , виник конфлікт. Сержант ОСОБА_2 зробив зауваження солдату ОСОБА_3 щодо його перебування ймовірно у стані алкогольного сп`яніння та агресивної поведінки. Надалі, як встановлено матеріалами перевірки, солдат ОСОБА_3 зайшов до будинку, зірвав замок із ящика зберігання зброї, дістав автомат із боєприпасами та здійснив постріли з порогу будинку в бік сержанта ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_4 , які перебували на подвір`ї. Внаслідок пострілів від отриманого поранення сержант ОСОБА_2 загинув на місці, а молодший сержант ОСОБА_4 отримав вогнепальне поранення правої половини грудної клітки та лівої кисті.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 29.09.2026 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що перевірка порядку зберігання зброї в АДРЕСА_3 підрозділ його військової частини виконував бойові завдання, тому відповідно зброя зберігалася в ящиках із замками, було визначено відповідального за зброю, встановлено порядок обов`язкової охорони приміщень зі зброєю, що відповідає вимогам п. 3 Розділу Х Інструкції по організації обліку , зберігання і видачі зброї та боєприпасів у ЗСУ (наказ МОУ від 29.06.20205 № 359). Натомість облаштування кімнати зберігання зброї (металеві грати на вікнах, автономна/мобільна сигналізація, обшиття дверей металом) стосуються пунктів постійної дислокації (ППД) та стаціонарних казармених приміщень.

05.10.2026 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, оскільки перебуває у відрядженні.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Частина 2 статті 172-15 КУпАП встановлює відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

За змістом ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє дотепер. Відтак, на території України наразі діє особливий період.

Диспозиція ч. 2 статті 172-15 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується - виною у формі необережності: коли особа, яка його вчинила, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Матеріали справи містять:

- протокол про адміністративне правопорушення;

- копію пояснення ОСОБА_1 ;

-копію посвідчення офіцера ОСОБА_1 ;

- копію наказу № 3 від 23.08.2023 про призначення ОСОБА_1 на посаду командира взводу;

- копію наказу № 130 від 05.05.2026 про відрядження ОСОБА_1 ;

- копію службової характеристики на командира взводу ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 на посаді ТВО командира роти, проведення перевірки порядку зберігання озброєння за адресою: с. Полствин, Черкаська області, безконтрольного доступу до зброї, через що солдат ОСОБА_3 дістав зброю здійснив постріли в бік сержанта ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_4 .

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази для встановлення об`єктивної сторони правопорушення (недбалого ставлення до служби).

У постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз`яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, оскільки обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.

Аналогічна позиція висловлена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 № 335/6977/22.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджується наявними у справі доказами, а суд не має право самостійно збирати докази по справі, які по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За цих обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Г. С. Сивухін